Анотація до роботи:
Попов Ю.К. Артистична спадщина С. Рахманінова та її вплив на фортепіанне мистецтво ХХ століття. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03. – Музичне мистецтво. – Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. – Харків, 2008. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню феномена артистичної індивідуальності С. Рахманінова та його впливу на розвиток фортепіанного мистецтва ХХ ст. Розглядається формування особистості С. Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю і сценічністю. Еволюція артистизму С. Рахманінова полягає в підвищенні ступеню зрілості його інтерпретацій. Прослідковується лінія спадкоємності від піанізму Ф. Ліста і М. Рубінштейна, синтез російської і західноєвропейської традицій в грі великого артиста. Проводяться паралелі між С. Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й. Гофманом, Й. Левіним, Л. Годовським, Ф. Бузоні, В. Горовицем, Ар. Рубінштейном та ін. Надзвичайна сила впливу гри великого артиста дозволяє говорити про його виняткову виконавську енергетику. Потреба отримати цілісну характеристику рахманіновської артистичної індивідуальності обумовила дослідження особливостей складно організованої психіки митця, у якого були наявні демонстративність темпераменту, екзальтованість афектів, емотивність. Відображення піаністичних традицій С. Рахманінова розглядаються на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К. Ігумнов, В. Горовиць, Ар. Рубінштейн, О. Гольденвейзер), так і через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С. Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В. Софроницький, Л. Оборін, П. Серебряков, Г. Нейгауз, С. Ріхтер, Е. Гілельс, Є. Кісін, М. Луганський та ін.) |
