Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Географічна картографія та геоінформатика


Байназаров Анатолій Михайлович. Атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей (на прикладі Харківської області): дисертація канд. геогр. наук: 11.00.12 / НАН України; Інститут географії. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Байназаров А.М. Атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей (на прикладі Харківської області).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.12 - географічна картографія, Інститут географії НАН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено питанням розробки наукової методики атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей. На основі аналізу та узагальнення існуючих напрямків тематичного картографування екологічної спрямованості визначено суть, призначення та напрямки обласного атласного еколого-природоохоронного картографування, виявлено основні його проблеми та вказано шляхи їх усунення. На основі створених структурно-логічних моделей об’єкту дослідження – інтегративної геосистеми “суспільство-природа” розроблено зміст еколого-природоохоронного атласу Харківської області та обгрунтовано його структуру, математичні елементи, визначено шляхи використання в управлінській діяльності та навчальному процесі. У ході експериментальних робіт створено регіональні еколого-природоохоронні картографічні твори (серії стінних обласних та районних карт, а також районний атлас).

Основними результатами виконаного дослідження є:

  1. Опрацьована методика створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, у якій розроблено прийоми і методи відображення екологічного стану та заходів щодо збереження та відтворення довкілля у регіонах країни.

  2. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, екологічної, картографічної та інших наук проведено аналіз і уточнення понятійного апарату атласного еколого-природоохоронного картографування адміністративних областей. Розкрито сутність та запропоновано термін “атласне еколого-природоохоронне картографування адміністративних областей”, який визначено як особливий метод пізнання інтегративної геосистеми “суспільство-природа” в межах адміністративної області, природних умов та соціально-економічних факторів її розвитку, у взаємозв’язках та динаміці шляхом створення еколого-природоохоронних атласів.

  3. На основі аналізу теоретичних розробок та картографічних творів, що на сьогоднішній день належать до різних гілок тематичного картографування екологічної спрямованості, здійснено їх поєднання у єдиний еколого-природоохоронний напрям, завданням якого є відображення в одному картографічному творі не тільки виявлених негативних змін у природному середовищі та причин, що до них призвели, а й заходів щодо оптимізації стану довкілля. До перших слід віднести оцінку стану компонентів природного середовища та його придатності для умов життя людини. Другу групу складають показники, які характеризують напрямки та об'єм роботи щодо його стабілізації. Обласні еколого-природоохоронні атласи обов’язково повинні вміщувати також інформацію про стан здоров’я населення як показник благополуччя стану природного середовища.

  4. Аналіз виданих картографічних творів на територію України та її окремих регіонів

16

(близько 100 найменувань) показав, що найбільш ефективним шляхом забезпечення інформацією про стан системи “суспільство–природа” в межах адміністративної області та процеси, які в ній відбуваються, є розробка обласних еколого-природоохоронних атласів як у традиційному виконанні, так і створених за сучасними геоінформаційними технологіями. Саме обласні еколого-природоохоронні атласи як універсальні джерела про природу, соціально-економічні умови, проблеми в системі “суспільство-природа” та заходи щодо їх усунення мають стати необхідним атрибутом розробки програми із збереження та відтворення довкілля в адміністративних областях, як найбільш репрезентативна форма відображення необхідної інформації.

  1. У процесі дослідження доведено, що найбільш повне й адекватне відображення складної системи взаємовідносин та взаємозв’язків у інтегративній геосистемі “суспільство-природа” можливо лише за умови використання науково-обґрунтованих принципів розробки таких складних картографічних творів, як обласні еколого-природоохоронні атласи. Лише дотримання принципів фундаментальності, комплексності, системності, інтегративності, проблемної орієнтації, репрезентативності, еволюційності та наступності, регенеративності, збалансованості розділів та інших дозволяє створити обласний еколого-природоохоронний атлас як науково-довідковий твір. У роботі вдосконалено загальноприйняті та розроблено ряд специфічних принципів проектування еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, які використано при створенні еколого-природоохоронного атласу Харківської області.

  2. У результаті дослідження територіальних відмінностей в екологічному стані Харківської області було виявлено особливості даної території, які були враховані при розробці змісту обласного еколого-природоохоронного атласу. Будучи великим виробником промислової і сільськогосподарської продукції, Харківська область характеризується досить складною екологічною ситуацією. Головними екологічними проблемами, притаманними Харківській області та які впливають безпосередньо на стан здоров’я людей, є забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів. У структурі захворюваності населення області виявлено екозалежні захворювання органів дихання, нервової системи, системи кровообігу і органів травлення.

  3. Найбільш прийнятними для розробки обласних атласів є два альтернативні варіанти структури, які ґрунтуються на двох різних підходах до характеристики екологічно значимих явищ – покомпонентному та проблемному.

  4. У процесі створення еколого-природоохоронного атласу Харківської області виявлено, що з метою більш ефективного використання обласних еколого-природоохоронних атласів у розробці регіональної екологічної політики, кількісні та якісні характеристики на картах атласу мають виражатися абсолютними та відносними показниками, що використовуються в управлінні,

статичній звітності, обліковій документації, екологічному моніторингу. Бажаним є максимальне застосування вже знайомих та зрозумілих користувачу способів зображення явищ із широким застосуванням їх сучасних модифікацій, направлених, як правило, на підвищення точності зображення, розкриття закономірностей тощо. Перевагу необхідно надавати багатоколірному оформленню карт з урахуванням існуючих традицій. При цьому слід забезпечити сумісність легенд однотипних карт, а також застосовувати співставні способи зображення для карт окремих частин території області. В обласних еколого-природоохоронних атласах необхідно відображати не лише інтегровані показники, а й первинні властивості складових частин системи “суспільство-природа”,

17

що сприятиме прийняттю найбільш адекватних рішень щодо збереження та відтворення довкілля у регіонах.

  1. Аналіз результатів опитування широкого кола користувачів показав, що незважаючи на науково-довідковий характер атласу, при розробці тематичного змісту його карт та виборі зображувальних засобів необхідно максимально врахувати можливості використання даного картографічного твору в навчальному процесі у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах області, а також у просвітницькій діяльності. Для цього необхідно уникати необґрунтованого використання узагальнюючих індексів, показників, коефіцієнтів тощо.

  2. При обробці надзвичайно великого обсягу інформації, з якою доводиться працювати при створенні обласного еколого-природоохоронного атласу, необхідно використовувати сучасні методи організації інформації та її передкартографічної обробки. Як показав досвід створення проблемного варіанту еколого-природоохоронного атласу Харківської області, результативність цих досліджень значно зростає за рахунок інтенсивного інформаційного обміну між базами даних і побудовою цифрових моделей та електронних карт на основі сучасних геоінформаційних технологій;

  3. Складна організація системи “суспільство – природа” не завжди дозволяє відобразити всі деталі взаємозв’язків та взаємовідносин у ній. Для доповнення змісту карт необхідно застосовувати різні додаткові прийоми передачі інформації завдяки включенню до атласу графіків, діаграм, схем, фотоматеріалів та текстових нарисів.

  4. Експериментальні роботи, які проводились при розробці тематичного змісту еколого-природоохоронного атласу Харківської області, включали створення різних варіантів картографічних творів, що дало змогу відпрацювати структуру, тематичний зміст та прийоми його відображення з більшою деталізацією, ніж при відображенні в обласному атласі даної тематики. Це дозволило провести апробацію деяких теоретичних положень еколого-природоохоронного картографування територій адміністративних областей. Найбільш змістовні результати отримано при проектуванні та складанні еколого-природоохоронного атласу Зміївського району Харківської області, серії стінних обласних еколого-природоохоронних карт та серії стінних еколого-природоохоронних карт адміністративних районів.

  5. Розроблена методика створення еколого-природоохоронних атласів адміністративних областей, апробована на прикладі Харківської області, може бути використана при розробці таких атласів інших адміністративних областей нашої держави, а також подібних регіональних одиниць інших країн і стати науково-методичною основою для розробки методики створення еколого-природоохоронних атласів інших територіальних рангів (адміністративних районів, населених

пунктів і окремих сільськогосподарських та промислових підприємств). Тематичний зміст еколого-природоохоронного атласу Харківської області може бути використаний для прогнозу змін екологічного стану системи “суспільство – природа”, а також для ефективного запровадження заходів щодо збереження та відтворення довкілля у Харківській області.

  1. Виконаними теоретичними і практичними розробками доведено, що основні результати апробовані на найбільш складному і динамічному об’єкті картографування – системі “суспільство-природа” – прийнятні для дослідження більшості притаманних їй процесів та явищ, а також для розробки ефективних природоохоронних заходів.

18

Публікації автора:

  1. Байназаров А.М. Комплексні еколого-природоохоронні карти адміністративних районів // Картографія та вища школа: Збірник наукових праць. Вип.4. – Київ, 2000. – С.45-47.

  2. Байназаров А.М. Картографічні дослідження екологічного стану та охорони ґрунтів в межах адміністративної області // Картографія та вища школа: Збірник наукових праць. Вип.5. – Київ, 2001. – С.19-23.

  3. Байназаров А.М. Зміст атласних карт екологічного стану та охорони геологічного середовища // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. - К: Антекс, 2000. - Випуск 1. – С. 54-58.

  4. Байназаров А.М., Гвоздь М.А., Жемеров О.О. та ін. Участь студентів у навчально-методич-

ному забезпеченні безперервної освіти з географії і картографії // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. - Вінниця: Антекс, 2002. - Випуск 3. – С. 300 - 303. Особистий внесок: визначено шляхи використання карт обласного еколого-природоохоронного атласу в навчальному процесі у вищій школі (автору належить 0,2 ум. друк. арк.).

  1. Байназаров А.М. Серія еколого-природоохоронних карт Харківської області // Географічна наука і освіта в Україні: Збірник наукових праць. - Київ: Фітосоціоцентр, 2000. - С. 94.

  2. Левицкий И.Ю., Пересадько В.А., Байназаров А.М. Эколого-природоохранное картографирование Харьковской области: состояние и перспективы // Современные направления географических исследований/ Тематический сборник научных трудов (к 100-летию кафедры географии). - Харьков, 1991. – С. 12-17. Особистий внесок: запропоновано структуру еколого-природоохоронного атласу аміністративної області (автору належить 0,2 ум. друк. арк.).

  3. Байназаров А.М. Принципи розробки еколого-природоохоронного атласу Харківської області як засобу навчання // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали ХІІ Міжнародного науково- методичного семінару, Харків, 8-12 вересня 2003 р. - Вінниця: Антекс-У ЛТД, 2003. - С. 330-334.

  4. Левицький И.Ю., Пересадько В.А., Байназаров А.М. та ін. Наукове та методичне забезпечення основних напрямків регіонального еколого - природоохоронного картографування // Фундаментальні географічні дослідження (стан, проблеми, напрямки). Тез. доп. - Київ, 1994. – С. 105-106. Особистий внесок: викладено результати експериментальних робіт по розробці декількох варіантів еколого-природоохоронних атласів адміністративної області (автору належить 0,1 ум. друк. арк.).

  5. Левицький И.Ю., Пересадько В.А., Байназаров А.М. Картографічне забезпечення регіонального природокористування та екології // Регіональні проблеми природокористування та екології в Україні. Тез. доп. - Харків,1994. – С. 39-40. Особистий внесок: визначено та науково обґрунтовано систему обов’язкових показників для еколого-природоохоронного картографування земель (автору належить 0,1 ум. друк. арк.).

  6. Левицький И.Ю., Байназаров А.М. Використання карт обласного еколого-природоохоронного атласу у шкільному курсі географії // Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах. Тез. доп. - Харків, 1994. – С. 119-120.

19

  1. Байназаров А.М. Павлюченко Г.Є. Исседовательская работа школьников по созданию эко-

лого-природоохранной карты своего района // Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах. Тез. доп. - Харків, 1994. – С. 138-139. Особистий внесок: розроблено методику створення комплексних еколого-природоохоронних карт адміністративних районів (автору належить 0,1 ум. друк. арк.).