Бондарчук Андрій Григорович. Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію (діагностика, корекція, профілактика) : дис... канд. мед. наук: 14.01.16 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. — Х., 2006. — 149арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 133-149.
Анотація до роботи:
Бондарчук А. Г. Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію (діагностика, корекція, профілактика) - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 – психіатрія. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. Харків, 2006.
Обстежено 200 пацієнтів чоловічої статі, хворих на параноїдну шизофренію, з них 100 хворих - з проявами несуїцидальної аутоагресивної поведінки, 50 хворих з проявами суїцидальної аутоагресивної поведінки, 50 хворих - без аутоагресивних дій та тенденцій.
В результаті дослідження визначено основні форми та частоту нанесення самоушкоджень хворими на параноїдну шизофренію, виділено основні клінічні варіанти несуїцидальної аутоагресивної поведінки (маревний, галюцинаторний, афективний, компульсивний, кататонічний). Вивчено та описано особливості психопатологічної симптоматики, яка домінує в генезі несуїцидальної аутоагресивної поведінки при параноїдній шизофренії. Визначено типи та особливості формування несуїцидальної аутоагресивної поведінки.
На підставі отриманих у дослідженні даних розроблено рекомендації щодо прогнозу, корекції та профілактики несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію.
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової проблеми вивчення предикторів несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію на підставі дослідження клініко-психопатологічних особливостей захворювання. Розроблено комплексну систему прогнозу, профілактики та корекції несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію.
Виокремлено гострий, підгострий і поступовий типи формування НАП, описано особливості розвитку психопатологічної симптоматики при цих типах. Гострий тип формування був характерним при імпульсивних кататонічних проявах, при загостреннях маревної та галюцинаторної симптоматики або виникав на тлі афективної напруженості, в тривожно-ажитованому стані. Для підгострого формування характерні терміни часу від діб до місяців при окремих варіантах розвитку марення та галюцинаторного синдрому, компульсивних самоушкодженнях та кататонічних станах. Поступове формування НАП характерне при компульсивних феноменах та станах з вираженою дефіцитарною симптоматикою із фіксацією кататонічних проявів в межах параноїдного процесу та подальшим рецидивуванням НАП за типом кліше.
За ознакою психопатологічної обумовленості несуїцидальної аутоагресивної поведінки визначено 5 основних клініко-психопатологічних варіантів НАП: маревний – у 28% хворих, галюцинаторний - у 24%, компульсивний – у 21%, афективний – у 14%, кататонічний – у 13% від загальної кількості хворих основної групи. Варіанти НАП описані в залежності від особливостей психопатологічної симптоматики, яка домінувала в генезі самопошкоджень. Це дозволяє прогнозувати переважний характер реалізації аутодеструктивних дій та важкість самопошкоджень.
Відмінності у хворих на параноїдну шизофренію з проявами НАП та у групі порівняння (хворі на параноїдну шизофренію з суїцидальною атоагресивною поведінкою) спостерігаються в частоті виникнення маревної фабули переслідування та наявності психічних автоматизмів у структурі параноїдного синдрому, частоті прояву галюцинаторно-параноїдного, депресивно-параноїдного, деперсоналізаційного синдромів. Результати дослідження агресивності за проективною методикою „Руки” підтверджують відмінність між хворими з проявами несуїцидальної та суїцидальної аутоагресії за станом інстинкту самозбереження, який у суїцидентів знижений, а у хворих групи з НАП не відрізняється від групи контролю.
Основними способами реалізації самоушкоджень хворими основної групи є такі: нанесення травм гострими предметами - 46,5% спостережень; ураження зубами і нігтями - 16,9%; удари тупими предметами - 11,3%; використання джерел високої температури - 7%; проковтування та введення в анатомічні порожнини предметів побуту - 7%; комбіновані самоушкодження з використанням двох або більш способів - 11,3%. Це свідчить про використання хворими у більшості випадків сторонніх предметів і необхідність активного нагляду з метою попередження доступу до них.
Клінічними предикторами підвищеної імовірності здійснення аутоагресивних актів несуїцидального характеру є галюцинаторно-параноїдна симптоматика, зміст якої безпосередньо пов’язаний з нанесенням собі шкоди, стани тривожної ажитації та кататонічного збудження, обсесивно-компульсивні неврозоподібні порушення.
Предикторами здійснення аутоагресивних актів несуїцидального характеру за даними психодіагностичного дослідження є високий показник реактивної тривожності при збереженості середніх показників самосвідомості смерті та суїцидального ризику, що необхідно враховувати при проведенні психопрофілактичних заходів.
Прогнозування НАП базується на вивченні особистісних особливостей хворого, психопатологічних особливостей клінічної картини та перебігу захворювання з використанням розроблених нами методик „Спосіб визначення ступеню ризику несуїцидальної аутоагресії” та „Спосіб прогнозування характеру самопошкоджень внаслідок несуїцидальної аутоагресії у хворих на параноїдну шизофренію”.
При профілактиці НАП медичні заходи запобігання самоушкодженням повинні мати комплексний характер (медикаментозна терапія, дотримання режиму спостереження, психотерапевтична корекція) з урахуванням клінічного варіанту несуїцидальної аутоагресивної поведінки, для визначення якого використовується розроблена нами методика „Спосіб прогнозування клінічного варіанту несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію”. Вибір заходів, які проводяться лікарем-психіатром та медичним персоналом для запобігання та корекції саморуйнівної поведінки має залежати від особливостей конкретного варіанту НАП. Визначені варіанти та типи формування НАП рекомендується використовувати в клінічній практиці як доповнення до клінічного діагнозу з метою профілактики рецидивування аутоагресивної поведінки.
Публікації автора:
Бондарчук А.Г. Клініко-психопатологічні особливості аутоагресивної поведінки несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - №2. – С.135-139.
Бондарчук А.Г. Клініко-психопатологічна характеристика хворих на параноїдну шизофренію, які скоїли аутоагресивні дії несуїцидального характеру та шляхи попередження самоушкоджень// Український вісник психоневрології. – 2005. – т.13, №4(45). – С.47-50.
Бондарчук А.Г. Порівняльний аналіз клініко-психопатологічних особливостей у хворих на параноїдну шизофренію з суїцидальною та несуїцидальною аутоагресивною поведінкою // Психічне здоров’я. – 2005. - №4(9). – С.28-30.
Бондарчук А.Г. Клініко-психопатологічна характеристика хворих на параноїдну шизофренію, які скоїли аутоагресивні дії несуїцидального характеру // Архів психіатрії. – 2005. - №3 (42). – С.75-79.
Бондарчук А.Г. Аутодеструктивні дії хворих на параноїдну шизофренію як патопластичний фактор подальшого перебігу захворювання // Матеріали пленуму товариства неврологів, психіатрів та наркологів України (Журнал психіатрії та медичної психології). – Донецьк, 2004.-№3(13). – С.185.
Бондарчук А.Г. Клініко-психопатологічні особливості хворих на параноїдну шизофренію, що скоїли самопошкодження несуїцидального характеру // Матеріали наук.-практ. конфер. молодих вчених. „Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”. – Харків, 2005. – С.11–12.
Бондарчук А.Г., Коростій В.І. Клінічні варіанти несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію // Матеріали наук.-практ. конфер. молодих вчених „Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”. – Харків, 2004. – С.11–12. (Здобувачем здійснено підбір матеріалу та опис результатів дослідження).
Бондарчук А.Г. Тяжелые самоповреждающие действия у больных параноидной шизофренией как общесоматичекая проблема // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Від фундаментальних досліджень до медичної практики”. – Харків, 2005. – С.19.
Бондарчук А.Г. Психопатологічні особливості, домінуючі в ґенезі аутодеструктивної поведінки хворих на параноїдну шизофренію // Матеріали наук.-практ. конфер. з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень до медичної практики”. – Харків, 2005. – С.225.
Бондарчук А.Г. Клініко-психопатологічна оцінка несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію // Матеріали наук.-практ. конфер. „Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Київ, 2005. – С.158.
Бондарчук А.Г., Тітаренко А.В. Прогноз та попередження самопошкоджень у хворих на параноїдну шизофренію // Матеріали наук. конфер. „Актуальні проблеми сучасної психіатрії та медичної психології”. – Харків, 2006. – С.22. (Здобувачем здійснено підбір матеріалу та опис результатів дослідження).
Бондарчук А.Г., Гавенко В.Л., Коростій В.І. „Спосіб визначення ризику самопошкоджень внаслідок несуїцидальної аутоагресії” (деклараційний патент на корисну модель №16162 від 17.07.2006, заявка №U200602549 від 09.03.2006). (Здобувачем розроблена концепція корисної моделі та здійснено її впровадження).
Бондарчук А.Г., Гавенко В.Л., Коростій В.І. „Спосіб прогнозування клінічного варіанту несуїциальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію” (деклараційний патент на корисну модель №16161 від 17.07.2006, заявка №U200602544 від 09.03.2006). (Здобувачем розроблена концепція корисної моделі та здійснено її впровадження).
Бондарчук А.Г., Григорчук М.Ю., Ординанс С.М., Коростій В.І., Ольховський В.А., Каплуновський П.А., Гавенко В.Л. „Спосіб реєстрації особливостей самопошкодження у хворих на розлади психіки та поведінки” (раціоналізаторська пропозиція, подана 23 березня 2005 р. та зареєстрована в журналі раціоналізаторських пропозицій ХДМУ за №263(3)). (Здобувачем розроблена концепція пропозиції та здійснено її впровадження).
