Анотація до роботи:

Губанова О.Д. Багаторічні зміни угруповання мезозоопланктону Севастопольської бухти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2004.

Досліджено річні цикли спостережень мезозоопланктону Севастопольської бухти в період з 1976 по 2002 рр. Дослідження охопили період інтенсивного антропогенного забруднення, обмеження водообміну і вселення у Чорне море копеподи A. tonsa і хи-жаків реброплавів M. leidyi і B. ovata. Показано, що вже в 1976 р. відбулася помітна трансформація угруповання мезозоопланктону і таксоцену копепод. Найбільш різкі й істотні зміни угруповання мезозоопланктону виявлено на початку 1990-х років. Розглянуто зміни структури таксоцену копепод і його сезонної динаміки за 27-річний період. Обговорюються можливі причини деградації угруповання: погір-шення якості навколишнього середовища у результаті антропогенної діяльності, ба-гаторічні кліматичні флуктуації, вплив вселенця - реброплава M. leidyi. В 2002 р. на фоні поліпшення якості середовища і в результаті зменшення хижацького преса M. leidyi зміни угруповання мезозоопланктону бухти набули позитивного характеру. Найбільш важливими факторами формування структури угруповання зооплан-ктону в період досліджень стали хижі реброплави M. leidyi (початок 90-х років) и B. ovata (початок 2000-х).

Уперше встановлено, що A. tonsa була в Севастопольській бухті вже в 1976 р. Показано, що популяції цих видів мають істотні відміни у сезон-ній динаміці, розмірній і статевій структурах. У холодний період року чорноморсь-ка популяція A. tonsa перебуває в стані діапаузи й у планктоні відсутня. Розміри са-мок і самців A. tonsa у 1990-ті роки порівняно до 1976 р. зменшилися.

1. Встановлено, що протягом усього періоду досліджень (1976-2002 рр.) угруповання мезозоопланктону Севастопольської бухти знаходилося в нестабільному стані: із середини 1970-х років спостерігалося скорочення кількості аборигенних видів, у цей же період відбулося вселення копеподи Acartia tonsa; у 1980-ті роки значно зросла чисельність і ступінь домінування видів, що є індикаторами забруднення водойми, змінилася таксономічна структура і сезонна динаміка угруповання; на початку дев'яностих років відбулися катастрофічні зміни, що перевищили амплітуду багаторічних природних флуктуацій. На даний час у прибережних районах Чорного моря фактично сформувалося нове угруповання мезозоопланктону, що відрізняється крайньою бідністю видового складу (загальна кількість видів копепод скоротилося удвічі), низькою чисельністю, спрощеним ходом сезонної динаміки.

2. Депресія мезозоопланктону Севастопольської бухти в період досліджень викликана зміною комплексу абіотичних і біотичних параметрів середовища в результаті хронічного антропогенного тиску. Найбільш істотною формою антропогенного впливу на угруповання в розглянутий період є випадкова інтродукція нових для водойми хижих видів зоопланктону.

3. Уперше відзначено два періоди в сезонній динаміці мезозоопланктону і його основного компонента (копепод): відносно стабільний – у першій половині року і підданий різкому зменшенню чисельності і різноманітності – у другій, починаючи з липня, що співпав за часом з масовим розмноженням Mnemiopsis leidyi. При цьому тиск хижого реброплава M. leidyi зробив найбільш сильний негативний вплив на популяції теплолюбного комплексу копепод, пік чисельності яких приходиться на вересень.

4. Встановлено, що в 2002 р. на фоні поліпшення якості навколишнього середовища і в результаті зменшення хижацького тиску M. leidyi, зміни угруповання мезозоопланктону Севастопольської бухти набули позитивного характеру: уперше за весь 27-літній період досліджень були виявлені кладоцери Evadne spinifera, Pseudoevadne tergestina і копепода Pontella mediterranea. Порівняно до дев'яностих років кількість кормового мезозоопланктону, чисельність і ступінь домінування копепод збільшилися у два рази.

5. Виявлено каскадні ефекти в угрупованні зоопланктону, викликані випадковою інтродукцією в Чорне море наприкінці 1990-х років спеціалізованого хижака – реброплава Beroe ovata, що живиться M. leidyi: чисельність останнього зменшилася, період його масового розвитку в планктоні бухти і період впливу на угруповання скоротилися, у результаті чисельність кормового зоопланктону збільшилася, змінилася сезонна динаміка його компонентів. Встановлена статистично достовірна негативна залежність концентрації кормового зоопланктону від чисельності M. leidyi і позитивна – від чисельності B. ovata.

6. Порушення структури угруповання мезозоопланктону в акваторії бухти особливо сильно виражене біля Павлівського мису й у Південній бухті і було викликане забрудненням акваторії в результаті господарської діяльності, що узгоджується з даними щодо розподілу концентрації забруднюючих речовин у Севастопольській бухті і підтверджується статистичним аналізом даних.

7. Уперше встановлено, що копепода A. tonsa з'явилася в Чорному морі на початку 1970-х років, а не в 1990-х, як вважали раніше. Цей вид акліматизувався в Чорному морі раніше, ніж у Середземному, і, таким чином, є далеким вселенцем для Чорного моря. A. tonsa доповнила теплолюбний комплекс копепод Чорного моря, замістивши аборигенний вид A. latisetosa. A. tonsa уперше виявлена й в Азовському морі.

8. Популяції двох видів акарцій – аборигенної A. clausi і вселенця A. tonsa мають значні розбіжності в сезонній динаміці, розмірній і статевій структурах. У зимовий період популяція A. tonsa, на відміну від евритермної A. clausi, знаходиться в стані діапаузи й у планктоні відсутня.

9. Вперше встановлено, що середні розміри тіла A. tonsa у Чорному морі в 1990-ті роки зменшилися порівняно до 1976 р. Показано, що ця модифікація відбулася в результаті пристосування виду до умов проживання в новій водоймі.