Анотація до роботи:

Алексеєнко М. Д. Банківський капітал: стан та перспективи розвитку в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Київський національний економічний університет, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню основних теоретичних засад банківського капіталу в умовах ринкової економіки, розкрито та проаналізовано механізми формування основних складових банківського капіталу – власного, залученого та позиченого капіталів. Розглянуто теоретичні засади грошових заощаджень та їх вплив на формування банківського капіталу. Обгрунтовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення існуючої практики формування банківського капіталу в Україні. Запропоновано систему заходів щодо удосконалення організації захисту прав і законних інтересів банків, їх вкладників і учасників як необхідну умову стабільності ресурсної бази банків. Розроблена цілісна концепція вдосконалення механізму формування банківського капіталу впливатиме на зміцнення банківської системи, підвищення її ролі у процесах економічних перетворень.

У дисертації проведено теоретичне дослідження і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні основних аспектів функціонування банківського капіталу в умовах економічних перетворень і подальшого розвитку економіки України на ринкових засадах. Це дало змогу сформулювати ряд висновків концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру, що забезпечує вирішення основних завдань роботи відповідно до поставленої мети дисертації.

1. Спроможність банків здійснювати свою діяльність, фінансова стійкість банківської системи, її місце і роль у процесах економічних перетворень і подальшому розвитку економіки країни значною мірою залежать від банківського капіталу. Дослідження сутності та функціонування банківського капіталу є необхідною умовою підвищення довіри кредиторів до банківської системи, а також її ролі у процесах економічних перетворень. Запропоновано таке формулювання сутності банківського капіталу: банківський капітал – це грошові кошти та виражена у грошовій формі частка матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення операцій з розміщення коштів і надання послуг з метою одержання прибутку.

2. Обгрунтувано засади розмежування понять “банківські ресурси”, “банківський капітал”, “ресурсна база банку”. Термін “ресурсна база банку” є найбільш придатним з погляду розроблення стратегічних засад формування банківських ресурсів порівняно з терміном “банківські ресурси”, що відображають кошти, які вже фактично перебувають у розпорядженні банків. Термін “ресурсна база банку” характеризує можливість залучення банками з грошового ринку коштів, створюючи засади розвитку та розширення банківської діяльності.

3. Підвищенню ефективності механізму формування банківського капіталу сприятиме запропонована класифікація видів банківського капіталу. Особливу увагу приділено класифікації банківського капіталу за джерелом утворення. Це дозволило визначити переваги, недоліки та перспективи розвитку власного, залученого та позиченого банківського капіталу.

4. Основою формування банківського капіталу, подальшого розвитку та удосконалення ресурсної бази банківської системи є грошові заощадження. Визначаючи суть заощаджень, пропонується виходити з таких основних положень: заощадження формуються не тільки у домашньому господарстві, а й у таких суб’єктів економіки, як фірми та держава; слід ураховувати сукупні доходи суб’єктів ринку, а не лише поточні доходи або окремі їх види; одержувані суб’єктами економіки доходи виступають не тільки у грошовій формі та використовуються не лише на споживання, а й на сплату податків і неподаткових платежів. За такого підходу заощадження є частиною доходів суб’єктів економіки, не використаною на споживання, сплату податків і неподаткових платежів і призначеною для забезпечення потреб у майбутньому. Дослідження суті заощаджень та їх класифікація за різними ознаками є необхідною умовою визначення шляхів підвищення ролі банків у формуванні та організованому використанні заощаджень, зміцнення позицій банків на грошовому ринку. Актуальним є групування заощаджень: за формою нагромадження; мотивами утворення; стимулами утворення; характером мобілізації.

5. Власний капітал є фінансовою основою банку, а багатофункціональне призначення робить його неоднорідним за своїм складом. Основою підвищення ролі власного капіталу має стати удосконалення механізму формування статутного капіталу та інших його складників. Удосконаленню механізму формування власного капіталу банку сприятиме, зокрема: створення банків у формі товариств з додатковою відповідальністю; введення порядку формування і збільшення статутного капіталу за рахунок оплати акцій (паїв) банківськими металами; створення спеціалізованих банків з участю держави; введення порядку здійснення резидентами внесків до статутного капіталу банку у вільно конвертованій валюті; включення до складу емісійного доходу банку-емітента сум перевищення виручки від повторного розміщення власних акцій (паїв) над ціною їх зворотного викупу.

6. Незважаючи на підвищення ролі вкладів населення у формуванні банківського капіталу, існують чинники, що стримують приплив коштів до банківської системи. Розвитку депозитного формування банківського капіталу сприятиме таке: запровадження вкладів з гнучкішими процентними ставками й умовами використання; розширення безготівкової сфери розрахунків населення; забезпечення різноманітності умов вкладів, які б ураховували потреби всіх соціальних верств та вікових категорій населення; вдосконалення договірного регулювання вкладних операцій через визначення в договорах механізмів зміни розміру процентної ставки, а також розміру, порядку, способів та умов стягнення з банків пені за невиконання (неналежне виконання) ними зобов’язань щодо повернення суми депозиту та виплати процентів; впровадження у практику нових, не традиційних для вітчизняних банків операцій і послуг; поєднання вкладних операцій з контролем за цільовим використанням залучених коштів, зокрема зі споживчим кредитуванням.

7. З’ясовано, що міжбанківський кредит дає змогу українським банкам розв’язувати проблеми поточної ліквідності та дотримання деяких економічних нормативів, які регулюють банківську діяльність. Удосконаленню практики міжбанківського кредитування сприятиме ширше використання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання та сум обов’язкового резервування залучених коштів як забезпечення кредитів рефінансування, а також застосування методу багаторазового використання застави (методу заставного пула).

8. Обгрунтовано, що напрямами удосконалення запозичення банками коштів на грошовому ринку є: скасування заборони на емісію банками векселів; розмежування правової природи банківських сертифікатів; упровадження фінансового інжинірингу; оптимізація практики запозичення коштів на умовах субординованого боргу; розбудова небанківських фінансових установ – пенсійних та інвестиційних фондів, довірчих установ.

9. Удосконалення формування банківського капіталу неможливе без підвищення довіри до банків з боку юридичних та фізичних осіб, без захисту прав та інтересів учасників і кредиторів банку, а також самого банку. Неврегульованість низки аспектів діяльності банків дає змогу нехтувати або прямо порушувати права та законні інтереси учасників банку. Слід віднести до компетенції загальних зборів призначення та звільнення голови та членів правління банку, законодавчо врегулювати відповідальність між органами управління банку, законодавчо закріпити особливості створення і функціонування кооперативних банків.

10. Не всі завдання, які стоять перед банківською системою, можна вирішити через механізм ринкового саморегулювання, необхідно використовувати механізм державного регулювання. Потрібно удосконалювати порядок використання нормативів обов’язкового резервування з урахуванням реалій, що складаються в економіці та на грошовому ринку. Слід увести плату за зберігання банками обов’язкових резервів у НБУ та формувати обов’язкові резерви у тій валюті, в якій банками залучені кошти. Доцільно відмовитися від обов’язкової незалежної оцінки майна та майнових прав, що передаються у заставу банку під час кредитування суб’єктів господарювання (за винятком державного та комунального майна). Формування резервів на покриття збитків від активів слід здійснювати у повному обсязі за рахунок валових витрат банку.

11. Перспективи удосконалення формування банківського капіталу значною мірою залежать від гарантування вкладів фізичних осіб. Недостатня захищеність банківських вкладів негативно відображається на ресурсній базі банків, а також довіри до них вкладників. Вирішення цієї проблеми полягає в оптимізації та удосконаленні практики гарантування вкладів фізичних осіб. Обгрунтовано доцільність, зокрема, таких заходів: встановлення розміру регулярних зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через диференціацію цього розміру залежно від ступеня ризиковості діяльності конкретного банку; охоплення системою страхування вкладів всіх фінансово-кредитних установ, які мають ліцензію на здійснення операцій із залучення коштів фізичних осіб; створення банками фондів добровільного страхування вкладів.

12. Обгрунтування шляхів удосконалення формування банківського капіталу, підвищення довіри до банківської системи пов’язане з подальшим розвитком кредитних відносин між банками і кредитоодержувачами. Такий розвиток доцільно розглядати у двох напрямках: удосконалення діючої практики кредитування банками юридичних і фізичних осіб; підвищення відповідальності позичальників за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, зокрема несвоєчасне та неповне повернення банківських кредитів. Запропоновано: створити бюро кредитних історій з метою накопичення і обміну інформацією про кредитоспроможність клієнтів банку; розробити ефективну систему реєстрації прав на нерухомість; спростити процедуру оформлення застави й реалізації заставного майна; законодавчо врегулювати порушення процедури банкрутства за умови, якщо боржник не повернув банку борг у розмірі меншому, ніж триста мінімальних заробітних плат; законодавчо врегулювати кредитні відносини, зокрема шляхом прийняття закону “Про банківський кредит”.

Публікації автора:

Монографія, підручники, навчальні посібники:

1. Алексеєнко М. Д. Капітал банку: питання теорії і практики: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 276 с. – 18,9 друк. арк.

2. Фомина Л. М., Алексеенко М. Д. Учет в банках: Учебник. – К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1988. – 304 с. – 17,55 друк. арк. (Особистий внесок: розділи “Документация, документооборот и контроль в банках”, “Расчетные операции”, “Учет операций по краткосрочному кредитованию”, “Учет эмиссионных операций”, “Учет операций с иностранной валютой и драгоценными металлами” – 6,8 друк. арк.).

3. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. А.М. Мороза та М.Ф. Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с. – 27,74 друк. арк. (Особистий внесок: суть і види обліку, організація обліку в банках та його методичне і нормативно-правове забезпечення; суть, призначення, класифікація звітності банків та порядок її подання; суть і організаційні форми контролю – 2,41 друк. арк.).

4. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с. – 28,31 друк. арк. (Особистий внесок: розділ “Нетрадиційні банківські операції та послуги” – 2,88 друк. арк.).

5. Аналіз діяльності комерційного банку: Навчальний посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця та А.М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 384 с. – 25,4 друк. арк. (Особистий внесок: параграф “Теоретичний і методологічний аспекти аналізу власного капіталу” – 2,32 друк. арк.).

Статті в наукових фахових виданнях:

6. Алексеенко М. Д., Ольшанский В. А. Совершенствовать порядок оплаты товаров с рассрочкой платежа // Деньги и кредит. — 1988. — № 1. — С. 42, 43. – 0,2 друк.арк. (Особистий внесок: аналіз та шляхи удосконалення продажу товарів в кредит – 0,1 друк. арк.).

7. Ярмак В.Н., Алексеенко М.Д., Ольшанский В.А. Потребительский кредит и развитие агропромышленного комплекса // Экономика и организация сельского хозяйства: Респ. межвед. тематич. науч. сб. – Вып. 84. – К.: Урожай, 1989. – С. 23, 24. – 0,2 друк. арк. (Особистий внесок: пропозиції щодо удосконалення споживчого кредитування населення – 0,1 друк. арк.).

8. Алексеенко М. Д., Ольшанский В. А. О сущности потребительского кредита // Хозрасчет, финансы и кредит: Респ. межвед. науч. сб. — Вып. 32. — К.: Одесса: Лыбидь, 1991. — С. 120—124. – 0,3 друк. арк. (Особистий внесок: формулювання сутності споживчого кредиту та типів кредитних відносин, у яких населення виступає позичальником – 0,2 друк. арк.).

9. Сенищ П.М., Ричаківська В.І., Алексеєнко М.Д. Теоретичні аспекти реформування бухгалтерського обліку в банках // Вісник НБУ. – 1997. - № 11. – С. 3-9. – 1,2 друк.арк. (Особистий внесок: суть обліку в банках та його організація в центральному та комерційних банках – 0,9 друк. арк.).

10. Романик М.Р., Алексеєнко М.Д. Організація, форми та методи ревізійної роботи в банках // Вісник НБУ. – 1998. - № 5. – С. 34-37. – 0,5 друк. арк. (Особистий внесок: суть і форми контролю, організація ревізійної роботи в банках – 0,4 друк. арк.).

11. Воронова Л.В., Алексеєнко М.Д. Суть, завдання і значення звітності // Вісник НБУ. – 1998. - № 9. – С. 49-51. – 0,51 друк. арк. (Особистий внесок: класифікація банківської звітності, вимоги до неї та порядок подання – 0,4 друк. арк.).

12. Ричаківська В.І., Алексеєнко М.Д. Ощадні (депозитні) сертифікати: суть та фінансовий облік // Вісник НБУ. – 1999. – № 5. – С. 28–31. – 0,5 друк.арк. (Особистий внесок: сутність та класифікація видів ощадних сертифікатів, їх відображення в обліку – 0,4 друк. арк.).

13. Алексеєнко М.Д. Заощадження населення та операції банків з дорогоцінними металами // Финансовые услуги. — 1999. — № 3–4. — С. 39—43. – 0,57 друк. арк.

14. Алексеєнко М.Д. Окремі питання договірного регулювання вкладних операцій // Вісник НБУ. — 1999. — № 9. — С. 36—38. – 0,43 друк. арк.

15. Алексеєнко М.Д. Суть та роль фінансового інжинірингу // Вчені записки: Наук.зб. Вип. 2/ Відп. ред. В.С. Савчук. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 88—91. – 0,39 друк. арк.

16. Алексеєнко М.Д. Про деякі питання забезпечення виконання кредитних зобов’язань // Вісник Тернопільської академії народного господарства: Наук. журн. — Вип. 9. — Тернопіль: ТАНГ, 2000. — С. 215—218. – 0,29 друк. арк.

17. Алексеєнко М. Д. Банківські гарантії та поручительства // Фінанси України. — 2000. — № 7. — С. 112—118. – 0,51 друк. арк.

18. Алексеєнко М. Д. Споживчий кредит та забезпечення житлом населення України // Вісник НБУ. — 2000. — № 9. — С. 26—29. – 0,57 друк. арк.

19. Алексеєнко М. Д. Сутність і роль заощаджень в умовах ринкової економіки // Економіка України. — 2000. — № 11. — С. 23—30. – 0,78 друк. арк.

20. Алексеєнко М.Д. Сутність факторингу та форфейтингу // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Вип. 8/ Відп. ред. С.Ф. Покропивний. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 309—317. – 0,54 друк. арк.

21. Алексеєнко М.Д. Вплив посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг на формування банківських ресурсів // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць. Вип. 4/ Відп. ред. С.І. Дем’яненко. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 165—170. – 0,32 друк. арк.

22. Алексеєнко М. Д. Сутність та види банківських вкладів // Наукові записки: Зб. наук. праць Тернопільської академії народного господарства. — Вип. 9. — Тернопіль: Економічна думка, 2001. — С. 92—94. – 0,22 друк. арк.

23. Алексеєнко М. Д. Економічна суть банківського капіталу // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 3/ Відп.ред. В.С. Савчук. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 110—114. – 0,52 друк. арк.

24. Алексеєнко М.Д. Структура капіталу комерційного банку // Фінанси України. — 2001. — № 4. — С. 123—131. – 0,65 друк. арк.

25. Алексеєнко М.Д. Оцінка власного капіталу банку за допомогою методу коефіцієнтів // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 4 / Відп. ред. О.П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 288—293. – 0,47 друк. арк.

26. Алексеєнко М.Д. Вплив обов’язкових резервів на ресурсну базу комерційних банків // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 5 / Відп. ред. О.П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 296—302. – 0,5 друк. арк.

27. Алексеєнко М.Д. Трастові послуги та залучення коштів банками // Банківська справа. — 2001. — № 2. — С. 38—41. – 0,5 друк. арк.

28. Раєвський К.Є., Алексеєнко М.Д. Роль субординованого капіталу у формуванні ресурсної бази банків // Вісник НБУ. – 2001. – № 9. – С. 18–20. – 0,35 друк. арк. (Особистий внесок: сутність та практика використання субординованого капіталу банками при формуванні банківського капіталу – 0,3 друк. арк.).

29. Алексеєнко М.Д. Проблеми міжбанківського кредитування в Україні // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 6 / Відп. ред. О.П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 449—458. – 0,84 друк. арк.

30. Алексеєнко М. Д. Банківський капітал: види та їх характеристика // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 7/ Відп. ред О.П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 522—533. – 0,82 друк. арк.

31. Алексеєнко М.Д. Питання формування банками резервів під кредитні ризики // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. – Вип. 9 / Відп. ред. О.О. Беляєв. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 352—361. – 0,6 друк. арк.

32. Алексеєнко М. Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України. — 2002. — № 3. — С. 17—23. – 0,69 друк. арк.

33. Алексеєнко М.Д. Статутний капітал банку та вдосконалення механізму його формування // Стратегія економічного розвитку України: Наук.зб. – Вип. 2 (9)/ Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 281 –291. – 0,92 друк. арк.

34. Алексеєнко М. Д. Залучення банками коштів шляхом емісії боргових зобов’язань // Вчені записки: Наук.зб. Вип. 4/ Відп. ред. В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 167 –171. – 0,45 друк. арк.

Публікації в інших виданнях:

35. Основы банковского дела / Под ред. А.Н. Мороза. – К.: Либра, 1994. – 330 с. – 19,53 друк. арк. (Особистий внесок: глава “Формирование капитала коммерческих банков” – 1,3 друк. арк.).

36. Збірник виробничих ситуацій з навчальної дисципліни “Банківські операції” / Керівник авт. кол. А.М. Мороз – К.: КНЕУ, 1998. – 380 с. – 22,09 друк. арк. (Особистий внесок: розділи “Ресурси комерційних банків, їх формування та прогнозування”, “Безготівкові розрахунки”, “Гарантійні і трастові послуги комерційних банків”, “Менеджмент активів і пасивів у комерційному банку” – 2,4 друк. арк.).

37. Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В.С. Стельмах та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с. – 71,4 друк. арк. (Особистий внесок: терміни – акціонерний капітал; депозитні операції; довірчі послуги; заощадження та ін. – 1,2 друк. арк.).

38. Алексеєнко М.Д., Ольшанський В.А., Лилак Д.Д., Першиков Е.В. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. – К.: Козаки, 1996. – 144 с. – 15,12 друк.арк. (Особистий внесок: економічна характеристика кредиту та питання законодавчого регулювання кредитних правовідносин – 10,4 друк. арк.).

39. Алексеєнко М.Д., Ольшанський В.А., Ярмак В.М. Грошові заощадження населення. – К.: Т-во “Знання України”, 1991. – 64 с. – 3,75 друк. арк. (Особистий внесок: економічна природа заощаджень населення, операції по вкладах та з цінними паперами – 3,2 друк. арк.).

40. Алексеенко М.Д., Ольшанский В.А., Ярмак В.Н. Кредитование населения Сберегательным банком СССР. – К.: Об-во “Знание” УССР, 1989. – 48 с. – 2,89 друк.арк. (Особистий внесок: сутність та значення споживчого кредиту, практика кредитування населення на споживчі потреби та шляхи її удосконалення – 2,4 друк. арк.).

41. Алексеєнко М.Д. Аудит статутного капіталу комерційного банку // Аудит як важливий інструмент ринкової економіки: Збірник тез та текстів виступів на республіканській науково-практичній конференції з аудиту, 5–6 жовтня 2000 р. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – С. 40–44. – 0,26 друк. арк.

42. Алексеєнко М.Д. Аналіз практики формування статутного капіталу комерційного банку // Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, 16–18 жовтня 2000 р. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 134–135. – 0,1 друк. арк.

43. Алексеєнко М.Д. Формування резервів як спосіб зниження кредитного ризику // Ризикологія в економіці та підприємництві: Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції, 27–28 березня 2001 р. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 23–24. – 0,1 друк. арк.

44. Алексеєнко М.Д. Управління залученими коштами банку // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть: Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції, 24–26 травня 2001 р. – К.: Політехніка, 2001. – С. 12–13. – 0,1 друк. арк.

45. Алексеєнко М.Д. Маркетинг у банківській діяльності // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції, 25–26 травня 2001 р. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 6–7. – 0,1 друк. арк.

46. Алексеєнко М.Д. Захист прав та інтересів вкладників і учасників банку // Роль грошових заощаджень населення у розбудові економіки України: Матеріали науково-практичної конференції, 19 лютого 2002 р. - К.: КНЕУ, 2002. – С. 82–87. – 0,3 друк. арк.