Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісові культури та фітомеліорація


Юрків Зіновій Миронович. Бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.) в лісових культурах Західного Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.01 / Національний лісотехнічний ун-т України. — Л., 2007. — 257арк. — Бібліогр.: арк. 204-219.



Анотація до роботи:

Юрків З.М. Бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.) в лісових культурах Західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, 2007.

У дисертаційній роботі представлено теоретичні та практичні аспекти і узагальнення більш ніж 60-річного досвіду культивування бархата амурського в Західному Лісостепу України. Досліджено біоекологічні властивості бархата амурського в лісових культурах досліджуваного регіону, вивчено ріст і продуктивність породи у насадженнях штучного походження, особливості плодоношення, вплив способів передпосівної підготовки насіння на його схожість, ріст і зимостійкість сіянців. Визначено оптимальні трофічні та гідрологічні умови зростання бархата амурського на території Західного Лісостепу. На основі повного препарування кореневих систем бархата встановлено нові співвідношення між масою та протяжністю коріння, між компонентами підземної та надземної частин дерев, як складових оптимізації густоти лісових культур породи. Встановлено високі фізико-механічні властивості деревини і пробки бархата в умовах регіону. Проведено оцінку доцільності та перспективності використання породи в лісогосподарській практиці, розроблено раціональні типи лісових культур за участю бархата для застосування у свіжих та вологих сугрудах і грудах Західного Лісостепу України.

Результати досліджень дають можливість рекомендувати бархат амурський для створення лісових культур за розробленими раціональними схемами і способами змішування, оптимальною густотою.

У дисертаційній роботі представлено теоретичні та практичні аспекти і узагальнення більш ніж 60-річного досвіду культивування бархата амурського в Західному Лісостепу України. Вивчено ріст і продуктивність породи у насадженнях штучного походження, особливості плодоношення, вплив способів передпосівної підготовки насіння на його схожість, ріст і зимостійкість сіянців. На основі повного препарування кореневих систем бархата встановлено нові співвідношення між масою та протяжністю коріння, між компонентами підземної та надземної частин дерев як складових оптимізації густоти лісових культур породи. Встановлено високі фізико-механічні властивості деревини і пробки бархата в умовах регіону. Проведено оцінку доцільності та перспективності використання породи у лісогосподарській практиці, розроблено раціональні типи лісових культур за участю бархата для застосування у свіжих та вологих сугрудах і грудах Західного Лісостепу України.

1. Найбільш придатним способом переробки свіжих плодів бархата є їх послідовне перетирання через три ситка з діаметром, відповідно, 5,0; 2,7 та 1,6 мм. Вихід чистого насіння при переробці свіжих плодів становить 12-15%, а з плодів, які перезимували на дереві – 31-45%. Насінню бархата амурського властивий глибокий спокій, зумовлений ендогенними причинами.

2. Визначена нами оптимальна норма висіву насіння ІІ класу якості становить 1,3-1,7 г/п.м, тоді як діюча норма висіву насіння І класу є суттєво завищеною (2-4 г/п.м.). Встановлена нами норма висіву дає можливість вирощувати 50-60 шт. стандартних 1-річних сіянців бархата або 40-50 шт. – 2-річних на 1 п.м.

3. Найкращим ростом за висотою та діаметром відзначаються 1-річні сіянці бархата, які появились із насіння, підготовленого до висіву снігуванням та холодною стратифікацією. Висота 1-річних сіянців бархата групи середнього росту у відкритому грунті при оптимальних способах підготовки насіння до висіву досягає 25-28 см (64-65% від загальної кількості). Сіянці групи кращого росту (14-20% від загальної кількості) досягають висоти 38-46 см і залишати їх на другий рік для вирощування в розсаднику недоцільно.

4. Середній вік насаджень бархата у Західному Лісостепу становить 45-55 років. У останні 10-20 років культури бархата створені на незначних площах, тому площа молодняків серед інших вікових груп є найменшою.

5. Бархат амурський у молодих і середньовікових насадженнях зростає переважно за І-ІІ бонітетом. При відсутності в складі насаджень модрини, ялини, сосни, ясена ріст бархата поліпшується на 1 клас бонітету. При створенні змішаних культур слід уникати поєднання рядів бархата з цими породами.

6. У свіжих сугрудах і грудах при сумісному зростанні з дубом звичайним у культурах 20-50-річного віку бархат амурський має деяку перевагу в рості, яка значною мірою визначається формою бархата амурського. Перевагу в рості має бархат амурський і над горіхом чорним.

7. У молодих насадженнях в умовах D3 бархат виявляє властивості швидкорослої породи, незначно поступаючись за показниками росту ясену звичайному. У лісових культурах вологого груду бархат виявляє більшу інтенсивність росту, ніж у свіжих грудах, особливо – в молодняках.

8. В умовах сугрудів максимальний приріст бархата за висотою настає у 10-15, за діаметром – у 15-25 років; у грудах цей віковий проміжок збільшується на 5 років. На вологих темно-сірих лісових грунтах середні прирости у висоту бархата при його 40-70%-ній участі в складі лісових культур становлять 65-70 см

9. Тенденції зміни висоти та діаметра бархата в лісових культурах досліджуваних типів лісорослинних умов свідчать, що кращим ростом порода відзначається при 40-70%-ній участі в складі, при рядковому змішуванні з супутніми породами та розміщенні садивних місць 2,0-3,0 х 0,7-1,0 м.

10. Коренева система бархата амурського формується переважно коренями горизонтальної орієнтації і характеризується відсутністю стрижневого кореня. Косовертикальні корені у дерев різної інтенсивності росту становлять лише до 18% за масою і до 10% за протяжністю. Вертикальні відгалуження ві горизонтальних коренів виявлені лише у дерев кращого росту. На дерново-слабопідзолистих супіщаних грунтах основна маса і протяжність коренів бархата зосереджені у товщі грунту 0-40 см (60-80%).

11. За кольором кори нами встановлено три групи дерев – світло-сірі, сірі, темно-сірі, а за будовою кори – грубоборозенчасті, середньоборозенчасті та слабоборозенчасті. При цьому найбільш продуктивними є грубоборозенчасті форми бархата амурського зі світло-сірим кольором кори.

12. Найвищим вмістом пізньої деревини, найменшим об’ємним всиханням, найвищою об’ємною пористістю характеризуються дерева сильного росту. Найвища щільність деревини бархата встановлена для дерев середнього та відстаючого росту (616 та 596 кг/м3). За цим показником бархат можна віднести до порід із середньою щільністю деревини.

13. Найбільшою твердістю відзначається деревина бархата у тангентальному напрямку, зокрема деревина дерев відстаючого росту. Границя міцності при статичному згині є дуже подібною у моделей різної інтенсивності росту із незначним зниженням при збільшенні висоти стовбура. Границя міцності при стисканні вздовж волокон є суттєво меншою, ніж при статичному згині, і знижується із збільшенням висоти стовбура. Найменшою вона є у дерев слабкого росту. За показниками твердості у трьох напрямках, статичному згині та стиску вздовж волокон деревина бархата має перевагу над деревиною каштана посівного та береста і є подібною до деревини в’яза шорсткого та дещо поступається деревині ясена звичайного.

14. Середня товщина пробкового шару бархата амурського в 55-річних лісових культурах в умовах С2 становить в середньому 8-14 мм, при максимальній товщині 18 мм. При орієнтації на можливий майбутній з’йом пробки, доцільним є догляд за стовбурами кращих дерев шляхом зрізання бокових пагонів або видалення бокових бруньок. У дерев з грубоборозенчастою корою та високою інтенсивністю росту маса пробки в декілька разів є вищою, ніж у дерев з гладкою корою перевищує цей показник у особин з гладкою корою при подібності діаметрів стовбура дерев.

15. Щільність пробки незначно зменшується із збільшенням висоти стовбура і є дещо меншою, ніж в умовах природного ареалу. Статична твердість пробки на різних висотах стовбура у дерев різної інтенсивності росту є практично однаковою.

16. Швидкорослість бархата амурського, висока якість і вартість його деревини, наявність пробки, успішний ріст породи у змішаних насадженнях Західного Лісостепу України підтверджують ефективність і доцільність культивування насаджень за участю цього цінного інтродукованого деревного виду.