Анотація до роботи:

Онищенко Вікторія Євгенівна. Бетон з високими експлуатаційними властивостями на алюмоферітній зв’язці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.05. - Будівельні матеріали і вироби. - Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпропетровськ, 2002.

У роботі обґрунтована і практично підтверджена можливість підвищення міцності й термічної стійкості шлаколужних бетонів за рахунок використання побіжного продукту при переробці бокситів на глинозем - червоного бокситового шламу, як компоненту комплексного в'яжучого, - з метою створення бетонів з високими експлуатаційними характеристиками і розширення сировинної бази будівельних матеріалів. Крім того, уведення червоного шламу до складу в'яжучого дозволяє оптимізувати технологічні властивості шлаколужних бетонних сумішей, знизити деформативність шлаколужного бетону до рівня, нормованого для цементних бетонів.

1. У результаті аналізу літературних джерел, теоретичних передумов та узагальнення отриманих експериментальних даних вирішені такі науково-технічні задачі:

подані основні принципи вдосконалення шлаколужних в’яжучих і бетонів;

розроблені технологічні основи ефективного використання техногенних продуктів, що забезпечують зниження собівартості і енергетичних витрат при високій якості виробів з шлаколужних бетонів.

2. Досліджений вплив червоного шламу на фізико-механічні властивості шлаколужного в’яжучого і бетонів. Отримано високоміцний конструкційний бетон (та вироби з нього) із використанням бокситового шламу в якості компонента комплексного в'яжучого.

3. Оптимізовані склади комплексного шлаколужного в'яжучого, при чому раціональний вміст бокситового шламу складає 10...30 % (у перерахунку на шлаковий цемент 13...40 %) незалежно від виду лужного компонента.

4. Проведеними дослідженнями встановлено, що введення бокситового шламу в оптимальних кількостях до складу комплексного в'яжучого дозволяє: а) знизити на 8 % витрату лужного компонента в'яжучого за рахунок участі лугів шламу в процесах його твердіння; б) підвищити міцність на стиск каменю в'яжучого на 40 % (з 60 до 90 МПа) і бетонів на його основі на 30 % (з 50 до 75 МПа); в) знизити деформативність (на 25...50 %) штучного каменю, - до рівня, нормованого для цементних бетонів.

5. Фізичними методами досліджень (термічний, рентгено-фазовий аналіз) встановлено, що підвищення міцності і зниження деформативности штучного каменю здійснюється за рахунок цеолітоподібних сполук кристалічної будови в його структурі: гидрогранатів і натрієвих гідроалюмосилікатів.

6. На основі комплексного в'яжучого отриманий жаростійкий бетон з рекомендованою температурою експлуатації до 1100С. (Залишкова міцність після випалу при температурі 1000С - 130...145 % від міцності контрольного бетону. Термостійкість - понад 40 теплозмін. Коефіцієнт лінійного термічного розширення при T = 200...1100С - (3,5...5,7)10 ^-6 С ^–1. Температура 4 %-вої деформації під навантаженням 0,2 МПа - від 1215 до 1270С).

7. Апробований фізико-аналітичний метод розрахунку цементних бетонів для призначення складів розробленого бетону забезпечує достатній ступінь надійності.

8. Запропоновано технологію виготовлення отриманого бетону й оцінена його ефективність, при заміні футерівки теплових агрегатів досягається економія 40,4 грн. на м³ (на 27 %), а при виробництві конструкційних бетонів з річним обсягом випуску 20000 м³ економічний ефект складає 262000 грн (на 25…27 %).

Публікації автора:

1. Онищенко В.Е. Эффективный шлакощелочной бетон с использованием красного бокситового шлама // Сб. науч. тр.: Строительство. Материаловедение. Машиностроение, Вып. № 13. – Дн-ск: ПГАСА, 2000. – с. 72-79.

2. Приходько А.П., Пунагин В.Н., Онищенко В.Е. Использование бокситового шлама алюминиевой промышленности в комплексном шлакощелочном вяжущем // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – Дн-ськ: ПДАБтаА, 2001. - № 2. – с. 39-45.

3. Приходько А.П., Пунагин В.Н., Онищенко В.Е. Коррозионностойкое шлакощелочное вяжущее, модифицированное бокситовым шламом // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – Дн-ськ: ПДАБтаА, 2001. - № 3. – с. 33-39.

4. Приходько А.П., Пунагин В.Н., Онищенко В.Е. Исследование прочностных свойств шлакощелочного вяжущего, как функции его состава // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – Дн-ськ: ПДАБтаА, 2001. - № 6. – с. 47-53.

5. Онищенко В.Е. Использование красного шлама в комплексном вяжущем // Вопросы химии и химической технологии. - № 5.- Дн-ск: УГХТУ, 2001. – с. 42-45.

6. В’яжуче: Патент 43115А. Україна, МКИ С04 В 7/14 / А.П. Приходько, В.Е. Онищенко. - № 2001021282; Заявл.. 22.02.2001; Опубл. 15.11.2001, Бюл. № 10. – 3 с.

7. Приходько А.П., Пунагин В.Н., Онищенко В.Е. Новое направление использования бокситового шлама // Тез. докл. межд. семинара "Анализ и оптимизация грубогетерогенных композиционных материалов". – К.: Знание, 1993. - № 2. – с. 30.

8. Приходько А.П. Онищенко В.Е. Термостойкость шлакощелочного вяжущего с применением бокситового шлама // Сб. науч. тр.: Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Сер. "Стародубовские чтения", Вып. № 12. – Дн-ск: ПГАСА, 2001. – с. 231.