Розглядувані складні безсполучникові конструкції належать до речень із різнофункціональними предикативними частинами з відношенням детермінації. Їхня найважливіша структурно-граматична ознака — порядок розміщення предикативних частин за формулою “факт (подія) — його (її) обґрунтування”, що дозволяє аналізовані структури вважати необерненими з огляду на логічну неможливість у безсполучниковому вияві поставити обґрунтування перед констатацією факту (чи події). Саме таке розміщення предикативних частин визначило структурно-семантичну специфіку цього виду безсполучникових речень, за якою друга частина виконує обґрунтовуючу функцію, а саме функцію вираження аргументу, підстави, мотиву, причини того, про що йдеться у першому компоненті. Різноманітність семантичного наповнення обґрунтовуючої предикативної частини не дозволяє сприймати її компонентом, що виражає тільки причину сформульованої у першому складнику дії. Тому правомірно конструкції розглядуваного виду називати безсполучниковими складними реченнями з відношенням обґрунтування, а не реченнями причиново-наслідковими (з оберненим відношенням причини і наслідку) чи тим більше не наслідково-причиновими, що до того ж суперечить логіці відношень причини і наслідку. Визнання специфіки будови аналізованих безсполучникових складних речень і своєрідного семантичного наповнення відношень частин робить можливим кваліфікувати їх як окремий вид складних безсполучникових структур. Їх окремішність визначається порядком розташування предикативних частин, негнучкістю (необерненістю) структури, вираженням семантичного відношення факту (події) та його (її) обґрунтування. Запропонована в роботі класифікація безсполучникових складних конструкцій розглядуваного виду ґрунтується на врахуванні, по-перше, семантико-граматичного оформлення першої частини, яка називає факт, подію, явище, і, по-друге, смислового наповнення всієї єдності. За ознакою семантико-граматичного вираження препозиційного складника виділено різновиди за наявністю у ньому: а) заперечення, б) волевиявлення,
в) ствердження. Урахування смислового наповнення розглядуваних одиниць дало змогу поділити їх на об’єктивно-пізнавальні й особистісні конструкції обґрунтування. Разом із цим констатовано, що безсполучникові складні конструкції обґрунтування засвідчуються в усіх відомих в українській мові формах речень за метою висловлення. Здійснений аналіз дозволяє стверджувати, що аналізовані структури є не чим іншим, як реченнєвими одиницями з виразно визначеним відношенням предикативних частин, інтонаційним малюнком, властивим складним структурам. Вони поширені в усно-розмовному й більшості книжних стилів сучасної української мови, крім офіційно-ділового. Як мовні одиниці вони представлені не тільки в елементарному двокомпонентному вияві, а й у складі багатокомпонентних речень. Визнання розглядуваних конструкцій як реченнєвих, а не текстових утворень чи синтаксичних дериватів не стоїть на перешкоді знаходження точок перетину речень аналізованого виду і конструювання тексту з одиниць, що виражають відношення обґрунтування. Безсполучникові складні речення із відношенням обґрунтування і текстові утворення співвідносяться як різнорівневі синтаксичні одиниці. Основні положення і висновки роботи викладені у таких публікаціях: 1. Тєлєжкіна О. О. Безсполучникові складні речення в поезії Олександра Олеся
// Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр.— Вип. 1.— Харків, 1998. — С. 57—62. 2. Тєлєжкіна О. О. Наслідкові речення і речення обґрунтування в системі безсполучникових складних структур // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. —
Вип. 1.— Ч. 1.— К., 2000.— С. 256—262. 3. Тєлєжкіна О. О. Речення обґрунтування як вид безсполучникових складних речень // Філологічні студії.— Луцьк, 2000. — № 1. — С. 204—208. 4. Тєлєжкіна О. О. Структурна співвіднесеність безсполучникових складних речень обґрунтування і текстових утворень // Вісник Харківського університету. Серія Філологія.— Вип. 34.— Харків, 2002. — № 557.— С. 155—160. 5. Тєлєжкіна О. О. Відповідність безсполучникових складних речень обґрунтування і текстових утворень // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. —
Вип. 8.— Харків, 2002.— С. 131—136. 6. Тєлєжкіна О. О. Безсполучникові складні речення як стилістичний засіб (на прикладі збірки О. Олеся “З журбою радість обнялася”) // Олександр Олесь: творча спадщина і сучасність: Зб. наук. пр. — Суми, 1999.— С. 248—253. | 