Анотація до роботи:

Набока О.М. Біблеїзми з Євангелія від Матвія в мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників та газетних текстів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови.– Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2006.

Дисертацію присвячено аналізу функціонування біблеїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія), в мові та мовленні. У роботі досліджено семантичні процеси, які

супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Проведене дослідження дало підстави класифікувати біблеїзми за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявити кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановити основні закономірності в семантичній трансформації БФ у залежності від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.

На підставі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. БФ, що є фрагментами прецедентного тексту (Біблії), досить активно використовуються носіями християнської культури у мовленні, зокрема, у газетно-публіцистичному тексті.

2. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, а з іншого боку, біблеїзми мають ряд специфічних рис, що виявляються як у їх змістовній структурі, так і в лінгвостилістичних особливостях.

3. Класифікація біблеїзмів за походженням і способом утворення дала підставу для виокремлення двох основних груп біблійних фразеологізмів в англійській мові – фразеологічних одиниць, прямо запозичених з тексту Біблії (цитатні біблеїзми), та фразеологічних одиниць, детермінованих загальним змістом біблійних текстів (сюжетні БФ). До першої групи біблеїзмів можна віднести два підвиди БФ – первинні БФ (які вже в тексті Біблії функціонують як фразеологічні звороти) і прото-БФ (які вживалися в тексті Біблії у прямому значення і згодом, поза контекстом Біблії, набули статусу фразеологізмів).

4. У тексті Євангелія основним джерелом біблеїзмів стають притчі Христа, невеликі оповідання, алегоричні за формою і морально-дидактичні за метою, що поповнили пареміологічний фонд англійської мови як за рахунок цитатного відтворення Його висловів, так і за рахунок появи сюжетно зумовлених фразеологізмів.

5. На лексичному рівні найдієвішим засобом, що сприяв фразеологізації багатьох біблійних виразів, є метафора, а на синтаксичному рівні – різного виду повтори, які містять прото-фразеологічні вирази, що згодом стали ідіоматичними одиницями.

6. У тексті Євангелія висловлення, які з часом увійшли в самостійний широкий мовний обіг, у більшості своїй використовуються не фразеологічно (проте часто з подвійним смислом – буквально і як етичні максими). Поза контекстом Біблії ці прото-висловлення втратили свій буквальний смисл і стали фразеологічними, тобто образно переосмисленими одиницями.

7. За ступенем ідентичності/варіативності тлумачень БФ у різних довідкових виданнях біблеїзми доцільно розділити на 3 групи: 1) БФ з ідентичним тлумаченням їх значення у всіх залучених словниках; 2) БФ, розбіжності в тлумаченні яких у довідниках не принципові: спільне значення залишається незмінним, різняться лише відтінки значень; 3) БФ, тлумачення яких або повністю, або суттєво відмінні у різних словниках.

8. Дослідження функціонування біблеїзмів у газетному тексті з огляду на ідентичність їх тлумачення у довідковій літературі показало, що БФ І групи в основному використовуються у

мовленні у своєму стабільному словниковому значенні. При використанні БФ ІІ і ІІІ груп спостерігаються або суттєві семантичні й іноді стилістичні зсуви, або закріплення одного з декількох лексикографічно зафіксованих значень.

9. Мовленнєве вживання біблеїзмів у газетному тексті прямо пропорційне кількості їх представлення у словниках – що у більшій кількості словників зафіксовано біблеїзм, то більша вірогідність його використання в тексті газети.

10. Частотність появи біблеїзмів з Євангелія від Матвія в газетному тексті також прямо пропорційна кількості їх включень до різних словників – що у більшій кількості словників зафіксовано біблеїзм, то більшим є його семантичний об’єм, який використовується для відбиття різних за тематикою публікацій, то у більшій кількості публікацій він наявний.

11. Частотність використання біблеїзмів у тексті газети залежить від жанрового різновиду публікації, від тематики газетної публікації, опосередковано від дати публікації (активізація використання БФ для висвітлення драматичних подій глобального масштабу).

Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що біблійні вирази з Євангелія від Матвія є джерелом, до якого постійно звертаються автори газетних публікацій для надання образності, яскравої виразності мові газети.

Основні положення дисертації висвітлені у

наступних публікаціях автора:

1. Набока Е.Н. К вопросу функционирования библеизмов в газетном тексте // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Латстар, 2003. – Вип. 14 – С. 123-129.

2. Набока Е.Н. Языковой статус библеизмов и принципы их классификации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 631. Серія ФІЛОЛОГІЯ.– Вип. 41.– Харків, 2004.– С. 62-65.

3. Набока Е.Н. Библеизмы из Евангелия от Матфея и характер их представленности в современной справочной литературе // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Латстар, 2004. – Вип. 15 – С. 154-163.

4. Набока Е.Н. Лингвопрагматические аспекты трансформации канонических библейских текстов.// Вестник Одесского государственного университета.– Выпуск № 1.– Одесса, 1995.– С.77-83.

5. Набока Е.Н. Роль библейских текстов в формировании коммуникативной компетенции // Матеріали доповідей міжвузівської наукової конференції, присвяченої 55-річчю

інституту, „Місце лінгвістичних дисциплін у формуванні комунікативної компетенції”.– Ізмаїл, 1995.– С. 57-59.

6. Набока Е.Н. Темпоральная дихотомия и виды трансформаций библейских речений // Матеріали другої науково-практичної конференції з методики викладання іноземної мови та літератури, присвяченої пам'яті доктора педагогічних наук, проф. В.Л.Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 202-205.

7. Набока Е.Н. Принципы классификации библейских фразеологизмов по происхождению и способам образования (на материале английского языка) // Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”.– Донецьк, 2004.– С. 226-227.

8. Набока Е.Н. К вопросу об основных лингвистических особенностях газетной речи // Матеріали доповідей четвертої науково-практичної конференції з методики викладання іноземної мови та літератури, присвяченої пам'яті доктора педагогічних наук, проф. В.Л.Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 294-297.

9. Набока Е.Н. Функционирование зоосемизмов библейского происхождения в газетном тексте // Збірник статей за матеріалами IV-ї міжнародної наукової конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики”. – Черкаси, 2005.– С. 193-197.

10. Набока Е.Н. К вопросу о классификации библеизмов по степени семантической слитности их компонентов // XII Международной конференции по функциональной лингвистике „ Функционализм как основа лингвистических исследований”. Сб.науч.докл. – Ялта, 2005. – С.230-232.

11. Набока О.М. Біблеїзми як компонент англомовного газетного тексту.// Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Збірник наукових праць. Випуск II. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. – С.314-318.