1. Ідейні погляди М.П. Балліна сформувалися у ранній період його студентстваі під впливом ідей Французької революції 1848 р., підготовки і проведенния соціальних реформ в Росії, найзначимішим з них було скасування кріпосного права. М.П. Баллін був послідовником ідеалістичних поглядів утопічного соціалізму Фур’є, руху “нігілістів”, “петрашевців”, організації «Земля і воля», особисто М.Г. Чернишевського, «піквікських» клубів. 2Комплексне вивчення бібліотечної, книговидавничої та книготорговельної діяльності М.П. Балліна в галузі кооперативного руху та народної освіти висвітлило не лише його важливу роль в цьому процесі, а й заповнило лакуни в історії культури України, передусім на Харківщині. М.П. Баллін бачив у реформі народної освіти, прилученні народу до знання через бібліотеку, видавничій діяльності можливість покращити його культуру, духовне і матеріальне життя. Популяризація знань, зокрема технічних, публікація численних перекладів із західноєвропейських видань, завдання формування репертуару народної літератури, організація народних шкіл були лейтмотивом його життєвої концепції. 3. М.П. Баллін стояв біля витоків заснування літературних, народницьких та соціал-демократичних товариств, створених у Симбірську, Катеринославі, Костромі, а також у функціонуванні громадських бібліотек, товариств грамотності, редакційно-видавничої справи на Харківщині. Важливого значення він надавав бібліотечній справі, організації публічних бібліотек та читалень для народу на засадах кооперації, відкритих у Харкові, Костромі. Серед різноманітних сільськогосподарських та ремісничних представництв функціонувала і “Контора кооперативної бібліотеки М. Балліна”, яка пропонувала на продаж літературу з кооперації. 4. М.П. Баллін розвивав теоретичні обгрунтування діяльності громадських бібліотек для народу, створених на кооперативних засадах, пояснював їх відмінності у функціях та суспільних обов’язках від публічних бібліотек. На його пропозицію харківське Товариство грамотності відкрило ряд громадських бібліотек, читалень і книжкових складів. Бібліотека для народу була, на думку М.П. Балліна, основною практичною потребою для народної освіти, культурного та економічного розвитку суспільства. 5. М.П. Баллін залишив помітний слід у галузі організації недільних та ремісничих бібліотек, шкіл, зокрема жіночих, та “Народного дому” в Харкові. Йому належить ідея відкриття Народного технічного університету. Баллінські бібліотеки та читальні користувалися великим попитом і зробили помітний внесок у розвиток народної освіти. Просвітницька діяльність М.П. Балліна мала кооперативне спрямування і відображала його ідейні погляди на кооперацію як на рушійну силу розвитку людства. 6. Як працівник бібліотеки Харківського университету та член правління та співробітник Харківської громадської бібліотеки, М.П. Баллін удосконаллював засади організації обліку та каталогізації книг, побудови предметного, алфавітного та систематичного каталогів, роботи з читачем, звертав увагу на матеріальне забезпечення бібліотек як соціального інституту, її територіальне розміщення, архітектуру, взаємовідносини з науково-культурними та освітніми інституціями. 7. М.П. Баллін розвивав ідеї (та частково реалізовував) стосовно видання пам’ятних книжок, альманахів (“Альманах кооперации”, “Литературный альманах”), “Кооперативной библиотеки”, “Библиотеки библиотек”, “Общенародной энциклопедии знаний – кооперативной энциклопедии”, збірників белетристичних і бібліографічних статей, календарів тощо. 8. Діяльність М.П. Балліна в галузі створення та розвитку бібліотек і книговидавничої справи, популяризація знання, теоретичних та практичних засад бібліотекознавства, культурно-просвітницькій діяльності була дуже плідною і залишила помітний слід в історії України, зокрема Харківщини. Вона була пов’язана з ідейними поглядами “народників” і стала результатом знайомства із західним прогресивним досвідом просвітницького та кооперативного руху, відображала особисті якості самого М.П. Балліна як людини позитивної дії, яку він спрямував на створення просвітницьких товариств, громадських бібліотек та читалень, кооперативних видавництв та книгарень. Однак багато з них не було реалізовано, оскільки ідеї та прагнення М.П. Балліна випереджали час, |
