Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство


130. Лисенко Людмила Володимирівна. Бібліотечні колекції та зібрання XIX-XX століття як об'єкт археографічного та джерелознавчого опису: дис... канд. іст. наук: 07.00.08 / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Лисенко Л.В. Бібліотечні колекції та зібрання ХІХ-ХХ століття як об’єкт археографічного та джерелознавчого опису. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена питанням вивчення історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як об’єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснена їх історико-культурологічна класифікація за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною ознакою для ретроспективних зібрань юридичних осіб та бібліотекознавча класифікація. Встановлено терміносистему колекційних фондів (“колекція”, “зібрання”, “бібліотека”) для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів. Представлена сукупність обов’язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій / зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Виділено та науково обґрунтовано методику складання найменшого елементу археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  1. Виявлено та проаналізовано близько 130 реконструйованих історично чи штучно утворених фондів НБУВ, виділено як об’єкт археографічного та джерелознавчого опису для ДРНКН. Ретроспективні колекційні зібрання охоплюють хронологічні межі XVI-XX ст. та за адміністративно-територіальним поділом різного походження. На період дослідження ці колекційні зібрання становлять національне надбання України і підлягають, згідно із законодавчими документами, археографічному та джерелознавчому описам як культурні пам’ятки.

  2. Уточнено понятійно-категоріальний апарат на історико-культурні фонди, зокрема щодо обсягів понять “колекція”, “зібрання”, “бібліотека”, а всередині ще на декілька структурних підсистем, що складатимуть базове підґрунтя для бібліотечної та культурологічної класифікації під час паспортизації ретроспективних зібрань як на внутрішньобібліотечному так, і на загальнодержавному рівнях реєстрації, уникаючи хаотичного застосування цієї терміносистеми.

  3. Встановлено критерії відбору та принципи формування колекційного фонду як самостійного об’єкта дослідження та обліку утвореного книжкового масиву за принципом провенієнції (збереження комплексу за походженням). Серед найважливіших критеріїв відбору ретроспективних зібрань є: по-перше, встановлення хронологічного та адміністративно-територіального періоду життєдіяльності фізичної особи та напрямку суспільної діяльності юридичної особи, їх місце в суспільстві; по-друге, система провенієнц-принципу, на основі якої визначається комплексність досліджуваного колекційного фонду в процесі його реконструкції, характеризується джерелознавча та книгознавча цінність видань, що мають спільні ознаки та об’єднані фондоутворювачем/ фондовласниками.

  4. Вдосконалено паспортну систему на колекційні книжкові та рукописні фонди. Запроваджено реєстраційний (для здійснення державної реєстрації за відповідними програмами), інформаційний (призначений для використання інформації про колекційні фонди НБУВ безпосередньо споживачами, за наповненням, цей тип паспорта найбільш інформативний), обліковий (розрахований на підготовленого спеціаліста - археографа і містить службову інформацію про роботу з колекційними фондами) типи облікових документів. У сукупності, представлена паспортна система дає змогу з максимальною повнотою розкривати історико-культурні фонди та вводити до наукового обігу цінний джерелознавчий матеріал. Ця система пропонується як обов’язкова та базова для повноцінного представлення науково-довідкового апарату на історичні книгозбірні з можливостями розвитку.

  5. Запропоновано методику складання заголовка на прості та комплексні історико-культурні фонди, який структурно має три інформаційних поля. І-ше поле представляє основні відомості про фондовласника-фондоутворювача, розкриваються основні роки життя та діяльності (для колекційних фондів приватних та юридичних осіб), а також характеризує предмет чи тематичну спрямованість зібрання/колекції (для ретроспективних фондів, сформованих за певною ознакою) вказують їх хронологічні рамки. ІІ-е поле комплексно характеризує склад та зміст зібрання, розкриваючи термін, яким визначається колекційний фонд, встановлюється родо-видовий склад та тематична й мовна характеристика і крайні хронологічні межі видань, наявних у фонді. ІІІ-е інформаційне поле заповнюється у разі, коли необхідно зазначити, що історико-культурний фонд, який досліджується, є самостійним об’єктом вивчення, але/або перебуває в складі масштабнішого зібрання чи історичної бібліотеки, або містить ряд складових частин у вигляді виокремленних книгозбірень, що є частиною досліджуваного колекційного фонду.

  6. Запропоновано систему наукового обліку колекційних фондів за методикою комплексного заголовка, що дозволяє окреслити перший ряд виокремленних на сьогодні історичних колекційних зібрань як національну книжкову спадщину України в межах НБУВ. Кваліфіковано складений заголовок є важливим інформаційним джерелом для вивчення колекційного фонду як історико-культурного об’єкта. Складено основу подальшої наукової реконструкції розпорошених по фондах колекцій та зібрань з можливостями повної реконструкції бібліотечно-архівної спадщини окремих осіб та суспільних інституцій і тим заповнити лакуни з історії української культури.

  1. Створено історико-культурну класифікацію ретроспективних колекційних фондів за визначеним станово-професійним критерієм. Її призначення полягає в забезпеченні прискореного та ефективного пошуку відомостей про фондовласників/фондоутворювачів; всебічно розкривається склад та змістове наповнення їх колекцій/зібрань; за допомогою системи посилань, формуванні кола колекційних фондів, що з максимальною повнотою задовольнятимуть інформаційні запити споживачів інформації та співробітників бібліотеки; частковому висвітленні ролі історико-культурних фондів як цінного джерелознавчого матеріалу в рамках тієї історичної епохи та ряду подій, що впливали на її формування. Запропонована бібліотекознавча класифікація колекційних фондів передбачає пошук документальних джерел не за принципом комплексності книжкового масиву, а відображає її наповнення з метою пошуку за родо-видовою ознакою. Запропонована система індексації може бути залучена у системі комплексного заголовка для ДРНКН.