Анотація до роботи:

Яворська У. П. Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.– Київ, 2008.

У дисертації на основі архівних та друкованих джерел здійснено комплексне дослідження основних етапів і напрямів формування творчої спадщини та бібліотечної діяльності І. Кревецького. Відтворено основні сторінки біографії вченого, простежено процес становлення І. Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Розкрито провідні напрями та результати роботи І. Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві в контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини вченого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів – «Записок НТШ», «ЛНВ» та «Нової зорі». Створено бібліографічний покажчик праць І. Кревецького, яких зареєстровано і систематизовано у хронологічному порядку понад 500 позицій. З’ясовано історичну роль ученого у науковій і бібліотечно-бібліографічній сферах діяльності та загалом визначено місце І. Кревецького у національно-культурному житті західноукраїнських земель першої половини ХХ ст.

1. Вивчення життя та діяльності видатних особистостей минулого поглиблює сучасний розвиток історичної науки. Дослідження історіографії обраної теми, узагальнення джерельної бази, залучення широкого кола архівних документів показало відсутність спеціальних наукових досліджень постаті І. Кревецького і дозволило відтворити цілісну картину його наукової діяльності. Аналіз доробку вченого засвідчує, що в особі І. Кревецького вітчизняна наука визнає не лише видатного українського історика, одного із фундаторів української військової історії, а й високопрофесійного бібліотекаря та бібліографа.

2. Аналіз суспільно-політичної ситуації в Україні в досліджуваний період дозволив здійснити періодизацію бібліотечної діяльності І. Кревецького. Перший етап (1905–1914 рр.) охоплює період з початку його роботи в бібліотеці НТШ до Першої світової війни. Другий етап (1920–1939 рр.) – період роботи у ВБУ в Києві (1920–1921 рр.) та повернення до керівництва бібліотекою НТШ і до ліквідації товариства (1922–1939 рр.).

Історико-бібліотекознавчий екскурс діяльності І. Кревецького у бібліотеці НТШ у 1905–1914 рр. показав, що за цей період бібліотекар відновив й удосконалив основні напрями бібліотечної роботи, завдяки чому спостерігалося щорічне зростання фондів та збільшення кількості читачів книгозбірні. Успішне керівництво І. Кревецького бібліотекою засвідчили сформовані ним нові відділи (стародруків і приватного архіву НТШ при рукописному відділі бібліотеки, періодики, картографічний та Шевченківський), нові Правила користування бібліотекою, розширене бібліотечне приміщення, покращене обслуговування читачів. Виразним результатом цілеспрямованої бібліотечної діяльності директора у довоєнний період став 70.000-й фонд бібліотеки НТШ, який вирізнявся унікальністю не лише щодо повноти зібрання українських друків та галузевого розмаїття наукової літератури, а й раритетністю бібліотечних видань.

Повоєнний період позначений недовготривалою (квітень 1920 р. – жовтень 1921 р.) роботою І. Кревецького у ВБУ, яка припала на час становлення цієї бібліотеки, що характеризувався пошуком шляхів формування фондів, його структури, організації нових надходжень документів. За цих умов, маючи 9-річний бібліотечний досвід роботи, І. Кревецький сприяв комплектуванню бібліотечних фондів, розробив загальні правила каталогізації видань, що включали єдину топографічну нумерацію, детальний опис книг у каталозі тощо, основні принципи яких збереглися й сьогодні. Очоливши відділ україніки, І. Кревецький розробив перші методичні рекомендації щодо створення фонду «Україніка», що дало змогу започаткувати виокремлення видань україніки із основного бібліотечного фонду шляхом включення видань про Україну, творів українських письменників, усіх матеріалів, виданих в Україні, та розпочав ведення каталогу книг з української тематики. Вищезазначене заклало фундамент для подальшого забезпечення функціонування бібліотеки, формування українознавчого фонду, організації каталогів, бібліографічного репертуару україніки та дало можливість впевнено стверджувати про внесок І. Кревецького у розбудову ВБУ і актуальність його ідей сьогодні.

Повоєнна діяльність І. Кревецького у бібліотеці НТШ (1922–1939 рр.) була спрямована на відновлення функціонування книгозбірні. Розглянуто внутрішні та зовнішні проблеми, які супроводжували роботу директора протягом повоєнних років і мали безпосередній вплив на розвиток бібліотеки, проаналізовано шляхи їхнього вирішення. З’ясовано, що директор у важкий повоєнний час спромігся відновити та встановити нові зв’язки з науковими інституціями для обміну виданнями. Це не тільки сприяло розвитку бібліотеки, а й дозволило самостійно репрезентувати товариство в бібліотечному світі і здобути загальне визнання в наукових колах.

Завдяки цілому комплексу заходів І. Кревецький домігся від органів державної влади вилучення бібліотеки як наукової з-під цензурного нагляду (бібліотека одержала дозвіл на безперешкодне отримання поштою по одному примірнику творів друку, виданих за кордоном як українською, так й іншими мовами і були заборонені в Польщі) та право на отримання безоплатного обов’язкового примірника усіх українських видань, що видавалися в Польщі. Це стало суттєвим джерелом поповнення бібліотечних фондів.

Безперечним внеском І. Кревецького у розвиток бібліотеки стало залучення громадськості до формування бібліотечних фондів. Звернення до громадян у бібліотечних звітах, видання реєстрів бібліотечних лакун сприяли поширенню відомостей про бібліотеку та її фонди, популяризували установу в найширших суспільних та наукових колах.

Підтвердженням значного внеску І. Кревецького в розбудову бібліотеки НТШ став 300.000-й унікальний бібліотечний фонд, більша частина якого становила дари і була сформована без державної підтримки у нелегкі повоєнні роки.

3. Бібліографічна діяльність вченого представлена його активною участю у роботі бібліографічної комісії НТШ та значним бібліографічним доробком, результати якого висвітлювалися в основному на сторінках періодичних видань.

Аналіз діяльності І. Кревецького у бібліографічній комісії НТШ засвідчив, що серед пріоритетів ученого разом із створенням бібліографії було виділено також і якнайповніше комплектування бібліотечного фонду.

У результаті опрацювання періодичних видань встановлено, що у різні роки найбільша кількість бібліографічних розвідок І. Кревецького була опублікована на сторінках трьох поважних львівських часописів – «Записок Наукового товариства ім. Шевченка», «Літературно-Наукового Вістника» та «Нової зорі». У дисертації виявлено і проаналізовано 233 критико-бібліографічні дослідження вченого, зокрема 109 – у «Записках НТШ», 54 – у «ЛНВ» і 70 – у часописі «Нова зоря».

Визначено основні критерії бібліографічних досліджень І. Кревецького: використання лише повних та достовірних фактів і даних, всебічна обізнаність з фактичним матеріалом. Такий підхід засвідчували історіографічні огляди, посилання на першоджерела чи наукову літературу, які використовувалися в рецензіях і засвідчували вірогідність його оцінок та висновків. З іншого боку зазначені елементи рецензій вказували на науковий рівень рецензента, його професіоналізм як бібліографа.

Відгуки І. Кревецького в деяких випадках були емоційно забарвлені та впливали на розум й почуття читача. Вони є ґрунтовним джерелом вивчення поглядів науковця, його міркувань з приводу тогочасних та історичних явищ, подій, наприклад, політики більшовиків в УРСР, державної незалежності України, історії української Церкви, актуальних проблем літератури, культури, мистецтва, суспільного життя країни. Водночас публікації висвітлюють рівень його знань щодо результатів досліджень різних аспектів історичної науки, розуміння політичної ситуації країни, що свідчить про чітко визначену громадянську, а загалом і життєву позицію вченого, характеризують його як патріота своєї держави.

Проведений у дисертації всебічний аналіз численної бібліографічної спадщини І. Кревецького на сторінках визначених періодичних видань засвідчив вагомий внесок ученого в розвиток галузевої бібліографії.

Рецензії на бібліографічні праці характеризують вченого як фахівця-бібліографа та є цінним матеріалом для усвідомлення першочергових завдань та вимог І. Кревецького до тогочасної бібліографії. Найактуальнішими потребами для української бібліографії він вважав створення повної бібліографії українських стародруків ХV–ХVІІІ ст., української бібліографії Росії ХІХ ст. та загальноукраїнської бібліографії ХХ ст. Основу методики складання бібліографічних покажчиків, за І. Кревецьким, мали становити: ретельна підготовча робота, повнота, точність, чітке структурування та сумлінне укладення.

4. Практичним результатом дослідження, зокрема, підсумком проведеного аналізу періодичних видань першої половини ХХ ст. та інших джерел, стало створення та видання біобібліографічного покажчика праць І. Кревецького «Іван Кревецький: Біобібліографічний покажчик (1901–1938 рр.)», який налічує понад 500 позицій. Він дозволить вперше залучити до широкого наукового обігу творчий доробок ученого та є певним внеском у персональну бібліографію, історіографію, джерелознавство.

Публікації автора:

1. Яворська У. П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1905–1914) / Яворська У. П. // Вісник Книжкової палати.– 2005.– № 4.– С. 40–44.

2. Яворська У. П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1922–1939) / Яворська У. П. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.– 2005.– № 2.– С. 45–53.

3. Яворська У. П. Бібліографічний доробок Івана Кревецького в «Літературно-науковому вістнику» / Яворська У. П. // Вісник Книжкової палати.– 2006.– № 2.– С. 35–39.

4. Яворська У. П. Бібліографічні дослідження Івана Кревецького на сторінках «Записок Наукового товариства ім. Шевченка» / Яворська У. П. // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.– 2006.– Вип. 16.– С. 380–388.

5. Яворська У. Науково-педагогічний журнал «Наша школа» за редакцією Івана Кревецького (1909–1912 рр.) / Яворська У. // Рідна школа.– 2004.– № 11.– С. 65–69.

6. Яворская У. П. Иван Кревецкий – исследователь украинской прессы / Яворська У. П. // Книга и мировая цивилизация: Материалы ХІ междун. науч. конф. по проблемам книговедения. Москва, 20–21 апреля 2004 г.: Тезисы доклада: В 4-х т.– Москва: Наука, 2004.– Т. 2.– С. 308–310.

7. Яворська У. П. Іван Кревецький – директор бібліотеки Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові / Яворська У. П. // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 25–26 трав. 2004 р. / М-во культури і мистецтв України. Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.– К., 2004.– С. 182–185.

8. Яворська У. П. Іван Кревецький – бібліотекар та бібліограф / Яворська У. П. // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 17–18 трав. 2005 р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.– К., 2005.– Част. 1.– С. 78–81.

9. Яворська У. П. Участь Івана Кревецького в роботі бібліографічної комісії НТШ / Яворська У. П. // Бібліотеки на західноукраїнських землях ХVІІІ–ХХ ст.: Доп. та повідомл. другої наук. конф, Львів, 29–30 жовт. 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника; Упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець.– Львів, 2006.– С. 166–174.