Анотація до роботи:

Драган Н.В. Біоекологічні особливості видів роду Сосна (Pinus L.) в урбанізованому середовищі Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Національний ботанічний час ім. М.М. Гришка НАН України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена комплексному вивченню життєдіяльності Р.sylvestris, Р. strobus, P. nigra в умовах конкретної урбосистеми м. Білої Церкви з властивим їй характером і рівнем техногенного навантаження.

Оцінено життєвий стан, межі довговічності, адаптивні морфогенетичні реакції сосни на умови життя в міському середовищі. Визначена сприятливість міських екотопів для зростання сосни.

На рівні асиміляційної ї і генеративної підсистем вивчені морфометричні і морфологічні показники, тривалість життя хвої, охвоєнність пагонів та дефоліація, кількість і якість насіння, виживання насіннєвих зачатків та ембріонів, схожість і якість пилку,

В радіаційно забруднених екотопах вивчено порушення органо- і гістогенезу, описано характерні порушення розвитку вегетативних пагонів, виявлено і описано 8 резервних шляхів брунькоутворення. Вивчені порушення внутрішньої організації хвої.

Запропоновано для біоіндикаційних досліджень більше 10 параметрів, які охоплюють різні рівні біологічної організації P. sylvestris - від клітинного до організменного.

Вивчено вплив біотичних факторів на життєдіяльність видів роду Pinus L. в міських умовах.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та аналіз експериментальних даних стосовно основних аспектів життєдіяльності видів роду Pinus L. – P. sylvestris, P. strobus, P. nigra в умовах урбанізованого середовища Правобережного Лісостепу України. Вивчено їх життєвий стан, межі довговічності, морфогенетичні реакції, особливості асиміляційного апарату і генеративної сфери, відношення до біотичних факторів.

1. Встановлено, що досліджувана урбосистема надає широкий діапазон умов місцезростання для Р. sylvestris та інших видів роду Ріnus: від оптимальних (більшість паркових екотопів) до суперпесимальних (промзони особливо шкідливих виробництв).

2. Сприятливість умов життя для них зменшується із зростанням рівня забруднення середовища промисловими емісіями і досягає мінімуму в найбільш техногенно змінених екотопах.

3. У несприятливих умовах урбанізованого середовища у Р. sylvestris погіршується життєвий стан, значно змінюється морфоструктура надземної частини і хід індивідуального розвитку, а також скорочується тривалість життя.

4. 3агальними морфогенетичними реакціями Р. sylvestris на вплив негативних факторів урбосередовища є зменшення лінійних і радіальних приростів, раннє послаблення росту головної осі і втрата апікального домінування, зміна напрямку росту скелетних гілок, перехід до переважно симподіального наростання, інтенсифікація галуження,

5. В залежності від інтенсивності цих реакцій у Р. sylvestris відбувається той чи інший рівень трансформації типового габітусу: від високостовбурного лісового дерева першої величини з акротонною кроною до низького тонкостовбурного дерева з широкою щільною кроною.

6. На рівні окремих функціональних підсистем сосни (асиміляційної і репродуктивної) негативний вплив урбосередовища проявлявся, як правило, у формі пригнічення, дестабілізації і зниженні ефективності їх діяльності: зменшення морфометричних і вагових показників асимілюючих органів, скороченні тривалості життя хвої, посилення дефоліації, підвищенні загибелі ембріонів, зменшенні кількості повного насіння, зниженні схожості пилку і збільшенні кількості аномальних пилкових зерен тощо.

7. В умовах досліджень одним із факторів, що мав вплив на життєдіяльність Р. sylvestris та інших видів роду Pinus L., був радіоактивний. В екотопах, забруднених радіонуклідами, у Р. sylvestris змінювався загальний і сезонний розвиток, а також спостерігалися різноманітні порушення органо- і гістогенезу.

8. Проведені дослідження підтвердили і дали нові дані про наявність у Р. sylvestris яскраво виражених біоіндикаційних властивостей.

9. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність Р. sylvestris у власне міських екотопах був на ранніх стадіях онтогенезу, в основному, обмежений, а на більш пізніх - зростаючий внаслідок активізації стовбурних шкідників і соснової губки.

10. В паркових ценозах роль біотичних факторів виявилася більшою, поскільки тут створювалися умови для існування багатовидового ентомокомплексу і поширення фітопатогенів.

11. Виявлена в дослідженнях здатність Р. sylvestris до суттєвих змін вегетативної і генеративної сфери, перебудови крони в залежності від конкретних умов середовища характеризує її як екологічно надзвичайно пластичний вид. Ця особливість поєднується у Р. sylvestris із значною толерантністю до багатьох факторів міського середовища і великими можливостями до відновлення нормальної життєдіяльності після припинення дії техногенного забруднення і негативних природних чинників.

12. Результати вивчення біоекологічних особливостей Р. sylvestris характеризують її як відносно пристосований до урбанізованого середовища вид, який входить до числа найбільш довгоживучих в районі досліджень. Лише в екстремальних умовах (в зоні прямого впливу джерел промислового забруднення) тиск техногенних факторів перевищує адаптивні можливості Р. sylvestris і її існування став неможливим. P. strobus i P. nigra в цілому виявилися менш пластичними і адаптованими до місцевих умов життя і поступаються Р. sylvestris.

Публікації автора:

1. Драган Н.В. Етапи інтродукції та сучасний стан сосен дендропарку "Олександрія” //Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. -Київ: Видавничий центр “Київський університет”, 1999. – Вип. І. - С. 63-64.

2. Драган Н.В. Особливості морфології крон видів роду Сосна (Pinus L.) в міських умовах //Бюл. ДНБС. - 1999. – Вип.79. - С.76-81.

3. Драган Н.В. Систематика сосен природної флори України та історія її вивчення //Український фітоценологічний збірник. Серія А. Фітосоціологія - - Київ: Фітосоціоцентр, 1999. - Вип. 1-2 (12-13). - С. 134-138.

4. Драган Н.В. Динаміка відмирання насіннєвих бруньок та зародків сосни як показник стану забруднення середовища //Науковий вісник. Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ, 2001. - Вип. II.5. - С. 118-122.

5. Драган Н.В. Порушення морфогенезу і типової організації вегетативних пагонів сосни в техногенно змінених екотопах //Питання біоіндикації та екології Запоріжжя, 2002. - Вип.7, №2-3, - С.116-128.

6. Драган Н.В., Мордатенко Л.П., Роговський С.В., Левон Ф.М. Представники роду сосна в дендропарку "Олександрія" //Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених міст: Матеріали Першого міжнародного семінару (25-27 червня 1997) - Львів, 1997. – Т. 1. - С.188-190.

7. Ф.М.Левон, Н.В.Драган, Л.П.Мордатенко, С.И.Галкин. Эколого-биологический мониторинг в ботанических учреждениях в условиях урбанизованной среды // International Meeting of Young Scientists in Horticulture: Materials of the 7^th international conference (September 14^th – 16^th 1999, Lednice). – Lednice, 1999. – p. 332 – 334.

8. Драган Н.В., Мордатенко Л.П., Галкін С.І. Етапи та підсумки інтродукції хвойних дендропарку "Олександрія" //Інтродукція і зелене будівництво: Збірник наукових праць. - Біла Церква: Мустанг, 2000. - С. 63-69.

9. Левон Ф.М., Драган Н.В., МордатенкоЛ.П., Галкін С.І. Природне поновлення хвойних рослин в дендропарку „Олександрія". Біоекологічні аспекти //Там же , С. 115-122.

10. Драган Г.И., Драган Н.В. Вредители и болезни P. sylvestris и P. strobus в городских насаждениях Белой Церкви //Старовинні парки та проблеми їх збереження: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Київ: Фітосоціоцентр, 2003. – С.123-127.

11. Левон Ф.М., Драган Н.В., Драган ГЛ., Гайдамак Ф.М., Рибченко ЖЛ. Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) в ландшафтах дендрологічного парку "Олександрія" // Там же, С. 140-144.

12. Роговский С.В., Мордатенко Л.П., Драган Н.В. Итоги интродукции некоторых видов рода Pinus в условиях дендропарка "Александрия" //Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства, виноградарства: Междунар. конф. молодых ученых, Ялта, 6-10 октября 1997 г.: Материалы. Ч.1. – Ялта, 1997. - С. 79-81.

13. Дойко Н.М., Драган Н.В.,Ткаченко О.В. Вплив викидів підприємств хімічної промисловості на ростові процеси деревних рослин //Матеріали XI з'їзду УБТ. - Харків, 2001. - С. 124-125.

14. Драган Н.В. К вопросу об изменении количества смоляных ходов в хвое сосны обыкновенной в связи с загрязнением окружающей среды //Промислова ботаніка: Стан та перспективи розвитку: Матеріали Ш міжнародної наукової конференції (Донецьк, 3-5 вересня 1998 р.) – Донецьк: "Мультипрес", 1998. - С.249-250.

15. Драган Н.В. Хвойные в композициях дендрологического парка "Александрия" НАН Украины //Проблемы дендрологии на рубеже XXI века: Тезисы докладов Международной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения члена -корреспондента РАН П.И.Лапина. - Москва, 1999. – С. 99-103.

16. Драган Г.И., Левон Ф.М., Драган Н.В. Морфо-анатомические эффекты воздействия хронического радиоактивного облучения на сосну обыкновенную // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали IV Міжнародної наукової конференції (Донецьк, вересень 2003 р.) - Донецьк: Тов. Лебідь, 2003. – С.108-110.