Анотація до роботи:

Шевченко С. М. Біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної (Caragana arborescens Lam.) і перспективи її використання в умовах Центрального Поділля. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню біоекологічних та фітомеліоративних властивостей карагани деревовидної у лісових та фітомеліоративних насадженнях Центрального Поділля.

Для вирішення поставленої проблеми було проведено комплексні дослідження щодо фенології, динаміки росту і розвитку, особливостей плодоношення карагани деревовидної. Висвітлено питання удосконалення способів генеративного і вегетативного розмноження, а також вплив глибини посіву на схожість насіння. Здійснено комплексну оцінку природного насіннєвого і вегетативного поновлення карагани деревовидної під наметом головних порід залежно від рівня освітлення. Вивчено вікову динаміку чисельності та збереженості підліску карагани під наметом головних деревних порід. Проведено дослідження розміщення та взаємодії кореневої системи

карагани з деякими деревними породами. Визначено розміщення і кількість бульбочок на корінні карагани деревовидної залежно від складу головної породи. Аргументовано вплив карагани на мінералізацію лісової підстилки, фізико-хімічні властивості ґрунту, зокрема накопичення у ньому азоту, підвищення продуктивності головних деревних порід. Досліджено вміст загального азоту, фосфору і калію у вегетативних частинах карагани. Відмічено ряд корисних фітомеліоративних особливостей рослини Розглянуто перспективи використання декоративних властивостей карагани в озелененні.

За результатами досліджень підготовлено і впроваджено у виробництво рекомендації створення лісових культур за участю в них карагани деревовидної в Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

У дисертаційній роботі представлено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних, які характеризують біоекологічні та фітомеліоративні властивості карагани деревовидної у лісових і фітомеліоративних насадженнях Центрального Поділля. Виявлено характер розміщення кореневої системи карагани у грунтовому профілі, а також кількісні показники азотофіксуючих бульбочок. На основі проведених досліджень встановлено вплив карагани на мінералізацію лісової підстилки, фізико-хімічні властивості грунту, накопичення у ньому азоту і ріст головних деревних порід. Відмічено деякі корисні фітомеліоративні властивості рослини. Основні висновки, що випливають із проведених досліджень наступні:

1. Із більше, ніж 70 видів роду Caragana Lam. на території Центрального Поділля трапляється 3 види: карагана деревовидна (C. arborescens Lam.), карагана кущова (C. frutex (L.) C. Koch.) та карагана м’яка (С. mollis (DC.) Bess.). Карагана деревовидна є природним лісовим чагарником, поширеним на всій території регіону досліджень, інші два види характерні лише для півдня регіону.

2. Для карагани деревовидної встановлено дати початку і закінчення фенофаз, а також визначено їх тривалість. Початок вегетаційного періоду коливається в межах 9, а кінець – 8 днів. В умовах міста карагана швидше, в середньому до 5 днів, починає вегетаційний період, швидше вступає у період цвітіння і плодоношення, ніж за межами міста.

3. В умовах Центрального Поділля карагана деревовидна при достатній кількості світла плодоносить щорічно і має досить високу схожість. Середня

схожість насіння в умовах відкритого грунту становить 75,3 %, у лабораторних, відповідно – 88,6 %. Оптимальною для посіву насіння встановлено глибину близько 1 см.

4. Насіннєве поновлення карагани найбільш інтенсивно відбувається в молодих культурах при достатній кількості світла. При змиканні намету карагана цвіте і плодоносить вкрай незадовільно. Ще гірше протікає природне поновлення під наметом головних порід, коли більшість рослин всихає вже до кінця першого-другого року. У зв’язку з цим омолоджувати згасаючі кущі карагани деревовидної під наметом деревостану шляхом посадки їх “на пень” не доцільно.

5. Карагана деревовидна утворює як стеблову, так і кореневу парость, а тому її слід обрізувати, залишаючи пеньки заввишки 10–15 см або ж усуваючи їх до основи. Посадку “на пень” варто проводити у зовнішніх рядах захисних смуг уздовж автомобільних шляхів і залізниць. Не можна допускати розростання рясної парості, а для цього потрібно своєчасно, в перший же вегетаційний період після обрізування посаджених “на пень” особин, прорідити новоутворену як кореневу, так і стеблову парость, залишаючи 3–5 краще розвинених пагонів для подальшого розвитку.

6. У підстилці з домішкою опаду карагани деревовидної прискорюються процеси мінералізації. Зі щорічним опадом листя, насіння, дрібних гілочок, з відмираючими бульбочками та дрібним корінням карагани у верхні шари ґрунту попадає значна кількість азоту, фосфору і калію. Найбільшу участь у накопиченні азоту в ґрунті бере листя, що містить в період осіннього листопаду від 2,67 до 3,53 % азоту, створюючи значну органічну масу.

7. Основна маса дрібного коріння карагани на всіх досліджуваних ділянках зосереджена у горизонті 0–20 см. У міру заглиблення в ґрунт кількість дрібного коріння різко зменшується. Кількість бульбочок на корінні карагани залежить від ґрунтових умов та змішування з деревними породами. Добрий розвиток бульбочок на корінцях карагани відмічено у насадженнях дуба звичайного, сосни звичайної та ясена звичайного. Проте дуб червоний потужною поверхневою кореневою системою негативно впливає на утворення бульбочок на корінцях карагани.

8. Введення карагани деревовидної у культури головних порід підвищує вміст гумусу, легкогідролізуючого азоту, нітратного азоту, суму ввібраних основ і знижує концентрацію гідролітичної кислотності ґрунту. У ґрунті з підліском карагани дещо знижується вміст фосфору і калію. Підлісок карагани позитивно впливає на продуктивність культур дуба звичайного і сосни звичайної.

9. Карагана деревовидна в екстремальних умовах посухи знижує транспірацію, що дає змогу ефективніше використовувати вологу головним деревним породам.

10. Маса затриманого пилу на листі карагани з початком вегетаційного періоду збільшується до середини серпня (105,90–140,23 мгм^-2). У вересні в середньому ці показники є на 10–20 % меншими порівняно із серпнем.

11. Рекомендується створювати мішані фітоценози шляхом введення під намет молодих лісових культур і фітомеліоративних насаджень карагану деревовидну, не порушуючи при цьому цілісності лісового ценозу, що дозволить

за короткий проміжок часу посилити інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростових процесів у деревостанах. Враховуючи здатність карагани давати паростеве поновлення, її можна використовувати і в наступній генерації при формуванні мішаних ценозів з достатнім рівнем освітлення піднаметового простору.

12. Слід ширше вводити карагану деревовидну у придорожні захисні лісові смуги з метою підвищення затримання снігу, що сприятиме більшому накопиченню вологи в ґрунті. Варто ширше використовувати карагану у ґрунтозахисних та ґрунтополіпшуючих посадках парків, лісопарків, садів і скверів міст і селищ.

13. Рекомендуємо карагану деревовидну для використання у лісових розсадниках при масовому розмноженні садивного матеріалу способом зеленого живцювання з використанням гетероауксину у концентрації 0,01 г/л при обробці протягом 24 годин. Вказаний препарат збільшує вихід вкорінених живців, масу і довжину їх коренів. Найбільш сприятливим терміном для цього є період із середини серпня до середини вересня. При розмноженні чагарників способом розкладки пагонів від кожного укладеного в землю паростевого пагона отримали по 3–6 нових пагонів.

14. Беручи до уваги декоративні особливості карагани деревовидної та її форм, зокрема архітектоніку стовбура та крони, забарвлення квітів, зовнішній вигляд та колір листя, її слід ширше використовувати в ландшафтному будівництві, особливо для створення живоплотів Окрему увагу слід приділяти використанню декоративних форм – плакучих, кулястих, а також із різною формою листя і квітів.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шевченко С. М. Інтродукція та поширення представників роду Caragana Lam. в Україні // Науковий вісник УкрДЛТУ: Заповідна справа в Галичині, на Поділлі та Волині. – Львів: УкрДЛТУ, 2004. – Вип. 14.8. – С. 315–320.

2. Шевченко С. М. Карагана деревовидна у фітомеліоративних насадженнях захисних лісосмуг деяких автошляхів Хмельниччини // Науковий вісник НЛТУ України: Символ дерева у світовій культурі та художній творчості. – Львів: НЛТУ України, 2006. – Вип. 16.4. – С. 271–275.

3. Шевченко С. М. Розмноження карагани деревовидної (Caragana arborescens Lam.) зеленим живцюванням // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. пр. – Львів: НЛТУ України, 2007. – Вип. 17.1. – С. 68–72.

4. Шевченко С. М. Насіннєве розмноження та вплив глибини посіву на схожість насіння карагани деревовидної // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. пр. – Львів: НЛТУ України, 2007. – Вип. 17.6. – С. 44–48.

5. Шевченко С. М. Вплив карагани деревовидної на накопичення азоту в лісових ґрунтах // Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Вид-во ПДАТУ, 2007. – Вип. 15. – С. 358–361.

Статті, тези та матеріали конференцій

6. Шевченко С. М. Карагана деревовидна (Caragana arborescens Lam.). в захисному лісорозведенні // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – С. 151–152.

7. Кучерявий В. П., Шевченко С. М. Особливості використання карагани деревовидної в протиерозійних насадженнях / Збірник тез VI Міжнародної науково-практичної конференції “Ресурси природних вод Карпатського регіону”. – Львів, 2007. – С. 236–238. (Проведення польових досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

8. Шевченко С. М. Взаємодія кореневих систем карагани деревовидної та дуба звичайного // Збірник тез III Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Молодь та поступ біології”. – Львів: Вид-во Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2007. – С. 146–147.

9. Шевченко С. М. Вміст загального азоту у різних частинах карагани деревовидної // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Простір і час сучасної науки”. – К.: ТОВ “ТК Меганом”, 2007. – С. 29–30.

10. Шевченко С. М. Вплив карагани деревовидної на мінералізацію лісової підстилки у дубових та соснових фітоценозах // Збірник тез VII Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Біологічні дослідження молодих вчених України”. – К.: “Київський університет”, 2007. – С. 33–36.

11. Шевченко С. М. Перспективи використання карагани деревовидної та її форм у садово-парковому будівництві // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 155–157.