Анотація до роботи:

Дідух М.Я. Біоекологічні властивості рослин роду Nuphar Smith в природних умовах та культурі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню біологічних, екологічних, морфологічних властивостей роду Nuphar в умовах відкритого та захищеного ґрунту. У Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка нами зібрана найбільша в Україні колекція аборигенних та інтродукованих рослин роду Nuphar, яка становить п’ять видів та два різновиди. Моніторинг природних популяцій роду Nuphar дав змогу встановити участь N. lutea в утворенні ценозів водно-болотяної рослинності, та виявити відсутність особин насіннєвого походження, проростків та ювенільних рослин, що дає підставу стверджувати про перевагу вегетативного розмноження над насіннєвим. Інтродуковані рослини роду Nuphar представлені лише кореневищною екобіоморфою. Вегетація у відкритому ґрунті розпочинається при сумі активних температур 93–687С, квітування – при 1022–2139С. В умовах захищеного ґрунту рослинам роду Nuphar характерні цикли, що повторюються через кожних три місяці. Інтродуковані рослини роду Nuphar віднесені до мегатермних водних зимовозелених рослин. Онтоморфогенез у представників роду Nuphar в умовах захищеного ґрунту триває 5–6, у рослин у відкритому ґрунті – 8–9, у рослин природних місцезростань – 9–10 років та мають 11 станів і 4 періоди. Багатонасіннєвий плід має ендогенний тип спокою, який поєднує недорозвинутість зародка із фізіологічним механізмом гальмування проростання. Для виходу із стану спокою насіння необхідна дія низьких температур. Встановлено, що орнаментація склеротести має таксономічне значення. Вплив речовин, які виділяють рослини роду Nuphar, на розпад ПАР має водоочисне значення. Виявлено у вегетативних та генеративних органах біологічно активні речовини фенольної природи, лектини та аскорбінова кислота. Електрофоретичними дослідженнями активності пероксидази після розподілу білків у поліакриламідному гелі доведено, що у семи досліджуваних таксонів не виявлено спільних фракцій і вони є окремими видами та різновидами. Запропоновано оптимальний субстрат для вирощування рослин роду Nuphar. Виділено дуже перспективні та перспективні рослини роду Nuphar, які ми рекомендуємо для культивування у відкритому та захищеному ґрунті Лісостепу та Полісся України.

1.Інтродуковані у Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка п’ять видів та два різновиди роду Nuphar в умовах відкритого та захищеного ґрунту проходять повний цикл розвитку. Вегетація у відкритому ґрунті розпочинається при сумі активних температур 93–687С – формуванням підводного листя; квітування – відповідно при сумі активних температур 1022–2139С – пожовтінням чашолистків та початком квітування. В умовах захищеного ґрунту рослинам роду Nuphar характерні цикли, що повторюються через кожних три місяці.

2.Встановлено, що ріст і розвиток представників роду Nuphar у відкритому ґрунті починається в травні і триває шість місяців, а у рослин, що вирощуються в умовах захищеного ґрунту, розвиток не припиняється, а квітування настає почергово кожних три місяці. Плоди у рослин відкритого та захищеного ґрунту достигають за 25–30 днів.

3.Онтоморфогенез рослин роду Nuphar в умовах захищеного ґрунту триває 5–6 років, а в умовах відкритого ґрунту – 7–9 років і характеризується поступовим відмиранням і руйнуванням кореневища в апікальній частині з подальшим утворенням клону (кореневищ з бічних бруньок). В умовах захищеного ґрунту розвиток проходить 11 станів і 4 періоди, де останні два накладаються один на одний.

4.Встановлено, що аборигенні та інтродуковані рослини роду Nuphar належать до тахіспорів, коефіцієнт семеніфікації становить 0,92–0,99 для рослин відкритого ґрунту, а для рослин захищеного – 0,90 – 0,95. Чим вища температура, тим швидше проходить процес дисемінації. Кількість насінин в одному плоді нестабільна і становить від 50 до 350 штук. Маса 1000 насінин та чисельність мають обернену кореляцію. Схожість насіння після холодної стратифікації становить 75–95%. Насіння має ендогенний тип спокою, який поєднує недорозвинутість зародка з фізіологічним механізмом гальмування проростання, а свою схожість підвищує після дії низьких температур.

5. Встановлено, що життєздатність одно- і п’ятирічних сіянців та живців Nuphar залежить від трофності субстрату та рівня освітленості. Максимальне виживання при освітленості 10000 люкс у збагаченому субстраті – пісок річковий, дернова земля, глина, органічні добрива у співвідношенні 1:2:1:0,25, становить 20% для живців, 40% для одно- та 70% для п'ятирічних сіянців.

6. При проведенні скануючого електронного мікроскопіювання поверхні насіння семи таксонів роду Nuphar виявлено, що їх особливості є діагностичними ознаками видів і різняться: формою насінин – яйцеподібна, широко-яйцеподібна, видовжено-яйцеподібна, видовжено-овальна; величиною – завдовжки 0,44 – 0,65±0,04 см; завширшки 0,20 – 0,45+0,03 см; поверхнею спермодерми – бугриста, бугристо-виямчаста, бугристо-хвиляста, виямчасто-хвиляста, виямчаста, слабковиямчаста з рубцями на поверхні або без рубців, з ворсинками на поверхні або гладенька; ущільненням склеротести в зоні мікропіле – у вигляді стібків, ромбів, рубців, прямокутників, хвиль, ромбоподібних прямокутників.

7. Електрофоретичні дослідження активності пероксидази після розподілу білків у поліакриламідному гелі показали, що у семи досліджуваних таксонів не виявлено спільних фракцій. Встановлено, що інтродуковані у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна рослини роду Nuphar є окремими видами та різновидами.

8. За показниками агрегованості бактеріопланктону, встановлено, що біодеградація поверхнево-активних речовин (ПАР) відбувається з повним розпадом на 40-ву добу у воді з наявними у ній N.lutea і планктонного молюска Melanoides tuberculata Mll. на 88%, а без N.lutea – на 74%. Цим доведена спроможність рослин роду Nuphar очищати природні екосистеми.

9. Виявлено у вегетативних і генеративних органах наявність біологічно активних речовин фенольної природи, а також лектинів та аскорбінової кислоти, що дозволяє рекомендувати досліджуваних представників роду Nuphar для можливого використання у фармацевтичній промисловості.

10.За результатами успішності інтродукції рослини роду Nuphar встановлено, що дуже перспективним для інтродукції в районах Полісся та Лісостепу України відкритого і захищеного ґрунту є N. lutea (12 балів), перспективним – N. advena, N. japonica, N. pumila, N. sagittaefolia, N. japonica var. rubrotincta, N. japonica var. variegata (9 балів). Поповнення асортименту цих декоративних водних та цінних для народного господарства водоочисних рослин, які спроможні здійснювати функцію “біофільтра”, можливе шляхом генеративного та вегетативного розмноження.

Публікації автора:

1. Дідух М. Я. Морфобіологічні особливості Nuphar lutea (L.) Smith // Бюлетень Державного Нікітського Ботанічного саду. – Ялта, 2004. – Вип. 89. – С. 5–7.

2. Мазур Т. П., Дідух М. Я. Водні та прибережно-водні рослини Ботанічного саду ім. акад. О. В.Фоміна // Вісник Київського унверситету. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2004. – Вип. 7. – С. 36–38.

3. Мазур Т. П., Дідух М. Я. Культивування представників родини Nymphaeaceae Salisb. в захищеному грунті помірної зони України // Биологический вестник. –Харьков: СПД, 2004. – Т. 8. № 1. – С. 43–46.

4. Мазур Т. П., Дідух М. Я. Культивування представників родини Nymphaeaceae Salisb. в паркових природних водоймах // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2004. Вип. 36. – С. 20–23.

5. Дідух М. Я. Експедиція співробітників Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна на річку Рось // Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія, Чернівці. – 2005. – Вип. 260. – С. 87–93.

6. Дідух М. Я. Структура популяції Глечиків жовтих – Nuphar lutea (L.) Smith р. Рось // Вісник Київського університету. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2005. – Вип. 8. – С. 18–19.

7. Мазур Т. П., Дідух М. Я. Особливості формування плодів та насіння родини Nymphaeaceae Salisb. в умовах захищеного грунту // Вісник Київського університету. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. –К. – 2005. – Вип. 9. – С. 39-40.

8. Дідух М. Я., Мазур Т. П., Дідух А. Я. Інтегральна оцінка успішності інтродукції родин Alismataceae Vent., Nymphaeaceae Salisb. та Trapaceae Dum. у Ботанічному саду імені академіка О. В.Фоміна // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Серія “Екологія. Біологічні науки”. – 2006. – Вип.5 (52). – С. 125–129.

9. Мазур Т. П., Дидух Н. Я. Коллекция декоративных и красивоцветущих растений семейства Nymphaeaceae Salisb. Ботанического сада имени академика А. В.Фомина // Биологический вестник. – Харьков: СПД, 2006. – Т. 10. № 1. – С. 39–43..

10. Рудік Г. А., Мазур Т. П., Дідух М. Я. Дослідження представників роду Nuphar Smith на вміст лектинів // Вісник Київського університету. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К. – 2007. – Вип. 11. – С.49–50.

11. Diduh N. Ya., Mazur T. P. Areagenetic and Ecogenetic Connections of Family Nymphaeaceae Salisb. // Вісник Київського ун-ту. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. К. – 2007. – Вип. 15-17. – С. 45–48.

12. Капустян В. В., Нікітіна В. В., Баглай К. М., Гордзієвська Л. П., Грабовський В. Б., Лебеда Г. Ф., Мазур Т. П., Дідух М. Я. та інші. Тропічні і субтропічні рослини. Монографія. – К.: ВПЦ Київський університет, 2005. – 224 c.

13. Дідух М. Я. Інтродукція роду Nuphar Smith в умовах захищеного грунту Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Екологія. Людина. Суспільство. – К., 2001. – С. 25–26.

14. Дідух М. Я. Біоекологічні особливості роду Nuphar Smith, інтродукованого в умовах захищенного грунту Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Матеріали наукової конференції “Еколого-біологічні дослідження на природних та онтропогенно-змінених територіях”. – Кривий Ріг, 2002. – С. 117–119.

15. Дідух М. Я. Еколого-біоморфологічні особливості природної популяції Nuphar lutea (L.) Smith // Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції молодих дослідників “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – Біла Церква, 2003. – С. 58–61

16. Мазур Т. П., Дідух М. Я., Дідух А. Я. Методи успішного вирощування водних та прибережно-водних рослин // Материали IV Міжнародної наукової конференції молодих дослідників “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” До 170-річчя парку “Тростянець”.– К.: Фітосоціоцентр, 2004. – С. 214–215.

17. Мазур Т. П., Дідух М. Я. Географічне поширення та особливості екології видів родини Nymphaeaceae Salisb. // Материали Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно-зміненого середовища”. – Кривий Ріг, 2005. – С. 242–244.

18. Мазур Т. П., Дидух Н. Я. Гидрофильный компонент в интродукции тропических и субтропических растений // Материалы международной научной конференции “Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия и рационального использования растительных ресурсов”. – М. – 2005. – С. 313–315.

19. Мазур Т. П., Дидух Н. Я., Дидух А. Я. Водные и прибрежно-водные растения природной и тропическо-субтропической флоры как объект садово-парковой культуры умеренных зон // Материалы международной научно-технической конференции “Актуальные проблемы лесного комплекса”. –Брянск: БГИТА, 2005. – Вып. 12. – С. 96–102.

20. Дидух Н. Я. Nuphar (L.) Smith в структуре фитобиоты бореальной Евразии // Гидрофильный компонент в сравнительной флористике фитобиоты России. – Рыбинск: ОАО Рыбинский “Дом печати”, 2006. – С.

79–90.

21. Мазур Т. П., Дидух Н. Я. Филогения и экологическая эволюция Nymphaeaceae Salisb. // Гидрофильный компонент в сравнительной флористике фитобиоты России. – Рыбинск: ОАО Рыбинский “Дом печати”, 2006. – С. 70–78.

22. Мазур Т. П., Дідух М. Я., Дідух А. Я. Ландшафтне використання водних та прибережно-водних рослин // Матеріали міжнародної наукової конференції “Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні”. – Сімферополь, 2006. – С. 169–172.

23. Mazur T. P., Diduh N. Ya., Diduh A. Ya. Influence of Najas graminea Delile and Melanoides turberculata Mll. on the decay of natriun alkyl-benzol-sulphonate in pattern systems // Международная конференция “Биоиндикация в мониторинге пресноводных экосистем”. – С.-Петербург, 2006. – СПб., 2006. С. 96–97.

24. Мазур Т. П., Дідух М. Я., Дідух А. Я. Гідрофіти природної та тропічно-субтропічної флори в колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна // Матеріали XII з'ізду Українського ботанічного товариства. – Одеса, 2006. – С. 340.

25. Мазур Т. П., Дидух Н. Я. Интегральная оценка успешности интродукции родов Nuphar (L.) Smith та Nymphaea L. // Материалы международной научно-технической конференции “Актуальные проблемы лесного комплекса”. Брянск: БГИТА, 2006. – Вып. 13. – С. 171–174.

26. Гревцова Г. Т., Мазур Т. П., Бонюк З. Г., Дідух М. Я., Дідух А. Я. Художньо-декоративний принцип побудови водойм та прилеглої території в сучасних паркових ландшафтах // Матеріали міжнародної конференції “Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини” – К.: Академперіодика, 2006 – С. 330–333.