У дисертаційній роботі вперше в Україні виконані дослідження, в результаті яких виявлено таксономічний склад і особливості створення насаджень кладовищ, їх ландшафтно-територіальна організація, композиційні основи формування з визначенням перспективного асортименту для їх озеленення. 1. Склад дерев’янистих рослин у декоративних насадженнях на кладовищах м. Києва представлений 94 видами і 15 формами та сортами дерев, кущів і ліан, які відносяться до 2 відділів, 2 класів, 21 порядку, 29 родин та 55 родів. Найбільшим числом родів представлені родини Розових (Rosaceae) – 15 родів, Маслинових (Oleaceae) i Соснових (Pinaceae) по 4 роди. У складі декоративних насаджень на територіях кладовищ м. Києва виявлено 15 декоративних форм дерев і кущів, або 14,7 %. Найчастіше у насадженнях використовують форми туї західної (4) і ялини колючої (2). Декоративні форми рослин зустрічаються переважно у поодиноких та групових посадках. 2. Із загальної кількості видів, форм та сортів рослин, які зростають на кладовищах м. Києва, 48 припадає на дерева (47,0 %), 50 на кущі (50,0 %) і лише 4 на ліани (4,0 %). Найбільше видів і форм рослин налічується на Міському – 53, Байковому – 44, Лісовому – 33, та Південному – 32 кладовищах м. Києва, найменше – на Святошинському – 26 і Звіринецькому 20. 3. Аналіз вікової структури рослин у насадженнях на кладовищах м. Києва дозволив виділити 3 вікові групи деревних рослин. Більшість із них становлять 20-60-річні рослини. Друга група представлена молодими (до 20 років) рослинами на територіях відкритих та напівзакритих кладовищ, третя – нечисленна група із старих дерев (більше 60 років), які втратили декоративний стан. 4. Основними видами насаджень на кладовищах міста Києва є солітери, групи і рядові посадки. У них зростає, відповідно, 94, 93 і 46 видів та форм дерев’янистих рослин із 102 виявлених. Спектр рослин, які утворюють декоративні насадження на територіях кладовищ, досить вузький, тому існують значні потенційні можливості щодо розширення видового та формового складу рослин у насадженнях шляхом використання рослин із конусоподібною, веретеноподібною, колоноподібною, кулястою, повислою, виткою, сланкою і подушкоподібними формами крони, високими декоративними якостями та естетичним значенням перспективних для озеленення кладовищ. 5. Аналіз декоративних якостей рослин, що зростають на територіях кладовищ м. Києва засвідчив, що найвиразнішою декоративною якістю дерев’янистих рослин можна вважати забарвлення та форму листя і хвої. Із 102 виявлених таксонів рослин, декоративні за листям 45, за квітами – 7, наявністю та кольором плодів – 2 таксони. Рослин, які мають 2 та більше помітних декоративних якостей – 48. Одночасно за квітами та листям декоративні 18, за листям і плодами – 7, за квітами, листям і плодами – 10, за квітами і плодами – 8, за іншими декоративними якостями – 5 таксонів. 6. Під час оцінки феноспектру дерев’янистих рослин існуючих насаджень на кладовищах з’ясовано, що максимальна кількість із них (30 таксонів рослин, або 63,8 %) цвітуть навесні, значно менше – навесні-влітку (11 таксонів, або 23,4 %) і ще менше, лише 6 таксонів, або 12,8 % рослин, цвітуть влітку; відсутні рослини осіннього квітування, 25 видів та форм мають декоративні якості завдяки листю, квіткам та плодам. 7. Як показав аналіз існуючих трав’янистих рослин на кладовищах м. Києва, на обстежених об’єктах зростає 38 видів квіткових та декоративно-листяних трав’янистих рослин, які належать до 23 родин та 35 родів відділу Покритонасінні, які найбільше представлені родинами Лілейних (Liliaceae) 6 та Айстрових (Asteraceae) 5 видів. 8. Архітектурно-планувальне вирішення територій кладовищ може мати регулярний, ландшафтний та змішаний характер не залежно від рельєфу місцевості, наявності зелених насаджень та інших факторів. Декоративні насадження на територіях кладовищ виконують психологічну, екологічну, ландшафтну, санітарно-гігієнічну та планувальну функції. Території кладовищ за функціональністю можна розділити на наступні зони: вхідна, адміністративно-господарська, ритуальна, паркова, зона поховань. Планувальна організація дорожньої мережі на кладовищах визначається масовістю відвідування, його площею та значущістю. 9. Основу садово-паркових композицій на територіях кладовищ становить рослинний матеріал. Озеленення кладовищ проводиться визначеними видами насаджень відповідно до зонування території. Озеленення могильних ділянок здійснюється трьома групами рослин: деревними, грунтовкривними та трав’янистими красивоквітучими і декоративно-листяними. У створенні високодекоративних насаджень на територіях кладовищ важливим етапом є процес наступного їх формування. Утримання декоративних насаджень включає: догляд за деревами, кущами, газонами і квітниками. 10. На основі дослідження біоекологічних властивостей і декоративних якостей рослин та аналізу літературних джерел запропоновано асортимент рослин, перспективних для озеленення різних функціональних зон кладовищ. Асортимент запропонованих рослин рекомендується для використання у вхідній, адміністративно-господарській, ритуальній, парковій та відповідних їм видах насаджень. Із відділу Голонасінні (Pinophyta) це 9 видів і одна форма декоративних рослин, із відділу Покритонасінні (Magnoliophyta) 49 видів та 5 форм. Для квіткового оформлення вхідної та ритуальної зон кладовища, як таких, що найчастіше відвідуються, пропонується асортимент декоративних трав’янистих рослин у кількості 40 видів та сортів, які належать до 38 родів та 21 родини відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Для урізноманітнення існуючого асортименту деревних і кущових рослин на могильних ділянках розроблено асортимент перспективних рослин, який налічує 118 видів, у т.ч. 115 форм і сортів із відділу Голонасінні (Pinophyta) та 123 види, у т.ч. 61 форму та сорт із відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Важливу роль при озелененні могильних ділянок слід відводити квітковим та декоративно-листяним трав’янистим рослинам. Запропонований нами асортимент трав’янистих рослин представлений 65 родинами, 107 родами та 121 видом рослин. 11. Фітоценози більшості кладовищ характеризуються умовно лісовим типом рослинності, який відповідає формації дубових та субформації дубово-липових лісів. Екологічну групу асоціацій або тип лісу становлять свіжі і вологі кленово-липові діброви, де умовно корінною асоціацією є осоково-волосиста кленово-липова діброва з характерними для неї похідними природними і штучними садово-парковими асоціаціями. |
