Анотація до роботи:

Козловський М. П. Біоіндикаційні властивості фітонематодні угруповання наземних екосистем Карпатського регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена встановленню закономірностей формування структурно-функціональної організації нематодних угруповань у корінних і похідних біогеоценозах різних рослинних поясів Карпат. Конкретизовано визначення поняття „комплекс нематод” і проведено класифікацію цих комплексів за функціональними ознаками. Розроблена методика оцінки змін функціональної організації ґрунтових нематод у похідних екосистемах, порівняно з корінними, а також оцінки санітарного стану екосистем на основі індикаційного значення нематодних угруповань.

Показані принципові відмінності у споживанні енергії нематодними угрупованнями в корінних і похідних біогеоценозах. Визначені основні шляхи формування нефiтопатогенних комплексів нематод у похідних лісових біогеоценозах. Обґрунтовані способи збереження природного структурного і функціонального різноманіття фітонематод, підвищення стійкості та продуктивності лісових екосистем.

1. На підставі двадцятирічних стаціонарних досліджень угруповань грунтових нематод у корінних і похідних біогеоценозних екосистемах ясенево-дубових лісів Передкарпаття, ялицево-дубових лісів бескидського передгір'я, буково-ялицевих і ялицево-букових лісів Дністровських Бескидів, смереково-ялицево-букових лісів Сколівських Бескидів, букових лісів з домішкою ялиці та смереки Ґорґанського низькогір'я, Чорногірсько-Чивчинських смерекових лісів, соснового криволісся субальпійського поясу та альпійських луках, що приурочені до північно-східного макросхилу Українських Карпат, встановлені біоіндикаційні властивості цих угруповань для екологічної характеристики якості ґрунтів, визначення санітарного стану екосистем та їх стійкості.

2. Формування фітонематодних угруповань корінних біогеоценозних екосистем характеризується загальними закономірностями: приблизно однаковими кількістю видів нематод у вищих систематичних таксонах, характером сезонної динаміки їх чисельності, часткою (процентним співвідношенням) окремих трофічних груп у нематодних угрупованнях (за показниками чисельності чи маси), однаковою функціональною організацією (часткою використання енергії трофічними групами).

3. Обґрунтовано доцільність у екології терміну “нематодний комплекс” як структурного елементу екосистеми, який означає сукупність угруповань нематод біогеоценозів, подібних між собою за певною ознакою. На підставі спільних закономірностей функціональної організації угруповань грунтових нематод корінних біогеоценозів запропоновано термін „первинний нематодний комплекс”, як еволюційно сформований елемент цих біогеоценозів. За показником споживання енергії трофічними групами нематод в угрупованні, зокрема частки енергії, спожитої фітогельмінтами, і з урахуванням їхніх аутекологічних особливостей проведено класифікацію нематодних комплексів. Вони розділені на первинні і вторинні. Вторинні поділено на збалансовані та нестійкі, а останні на нефітопатогенні, потенційно фітопатогенні та фітопатогенні. Ця класифікація дає змогу детальніше охарактеризувати санітарний стан лісових екосистем, спрогнозувати їх подальший розвиток, а також з’ясувати їхнє походження.

4. Висотна поясніть рослинності зумовлює екологічні відмінності нематодних угруповань корінних біогеоценозних екосистем: у рослинних поясах на вищих гіпсометричних рівнях, порівняно з тими, що розташовані нижче, зменшується видове різноманіття в усіх таксономічних групах нематод, а в альпійському поясі спостерігається монотипність у деяких рядах (Enoplida, Plectida). Аналогічна тенденція простежується й у трофічних групах нематод, проте, незважаючи на зменшення числа видів в окремих групах, кожна з них перебуває у складі нематодних угруповань високогірних поясів рослинності, що забезпечує цілісність їх функціональної організації. Водночас, такі зміни у високогірських біогеоценозах, порівняно з іншими, вказують на меншу їхню екологічну ємність та більшу вразливість до антропогенних чинників.

5. У похідних біогеоценозах, порівняно з корінними, фітонематодні угруповання зазнають значних дегресивних змін, що виявляється у збіднені видового різноманіття окремих таксономічних і трофічних груп, зменшенні частки всеїдних і хижих форм та використанні ними енергетичних ресурсів й, навпаки, збільшенні заселеності ґрунту та споживанні енергії рослиноїдними формами. Ці зміни залежать від виду та інтенсивності експлуатації екосистеми. В частково експлуатованих лісах, які зберігають природну структуру деревостанів, відбуваються незначні зміни первинних нематодних комплексів. За умови збереження природного видового різноманіття едифікаторних порід, але за значної зміни горизонтальної структури наземного вкриття внаслідок розрідження деревостану, в нематодних угрупованнях збільшується чисельність рослиноїдних видів, а частка спожитої ними енергії збільшується до 10%. Заміна мішаних лісів на монокультури смереки зумовлює зміну сезонної динаміки чисельності та маси угруповань, і значне збільшення споживання енергії рослиноїдними нематодами. У монокультурах смереки, які вирощуються в третьому поколінні на місці букових лісів або сформовані на післялісових луках, фітогельмінти споживають більше половини потоку енергії всього угруповання фітонематод, що значно знижує стійкість таких насаджень і є однією з причин їх ранньої загибелі.

6. Локально-катастрофічні сукцесії під впливом рекреаційного навантаження навіть в умовно корінних біогеоценозах спричиняють відчутні дегресивні зміни угруповань грунтових нематод. У ялицевих дібровах воно призводить до зменшення у декілька разів використання енергії підстилки сапробіонтними нематодами та у десятки разів хижими й всеїдними групами, натомість споживання енергії фітогельмінтами коренів рослин збільшується на порядок. Механічне руйнування підстилки зумовлює низький рівень її використання сапрофагами та формування неповночленного угруповання деструкторів відмерлої органіки.

7. Фітонематоди є чи не єдиною таксономічно спорідненою групою серед безхребетних тварин, які з детермінантом консорції пов’язані облiгатними та факультативними, переважно трофічними, зв’язками 1, 2 і 3-го порядків. Ядро консорції є визначальним у формуванні якісних і кількісних характеристик нематодних угруповань. У біогеоценозах розвиток рослиноїдних і сапробіонтних угруповань детермінується складом фітоценозу, хімізмом його опаду й відпаду, а формування угруповань хижих форм, як консортів 2 і 3-го порядків, визначається складом і чисельністю сапробіонтів. Заміна корінних букових лісостанів на смеречники зумовлює зміну хімізму підстилки, а відтак спричиняє заміну сапробіонтних форм з бактеріоїдних на грибоїдні, зменшення частки хижих форм і збільшення фітогельмінтів – облiгатних консортів 1-го порядку. Стовбурові нематоди пов’язані з смерекою трофічно і топічно. Сприятливі умови для розвитку стовбурових нематод у поясі букових лісів призвели до того, що деякі смеречники стали вогнищами зараження і розповсюдження цих нематод, що зумовило зниження стійкості й всихання не лише штучно створених насаджень, але й смереки у природних екосистемах.

8. Існує принципова різниця у потоках енергії через трофічні групи нематод у корінних і похідних екосистемах. У зв’язку з цим виділено ще один структурний елемент екосистеми – блок паразитів, функціонування якого має певні особливості й в окремих випадках може бути визначальним чинником ендогенних змін у похідних екосистемах. Залежно від особливостей біології окремих підгруп фітогельмінтів негативний вплив на рослини проявляється у формі некрозу окремих ділянок коренів, чи припинення їх росту.

9. Угруповання грунтових нематод є добрим індикатором змін екологічного стану якості ґрунту як середовища проживання грунтових безхребетних тварин і змін їхньої функціональної організації. Показники використання енергії трофічними групами ґрунтових нематод в їх угрупованні аналогічні до таких для трофічних груп цілого угруповання ґрунтових безхребетних тварин. Беручи до уваги наявність нематод у всіх наземних екосистемах і доступність досліджень, нематодні угруповання доцільно використовувати як індикаторні для характеристики змін екологічного стану якості ґрунтів та функціональної організації угруповання грунтових безхребетних тварин, а також для характеристики санітарного стану екосистем, встановлення величини деградації лісових насаджень, пошуку оптимальних способів відновлення їх екологічного потенціалу.

10. Зменшити негативний вплив фітогельмінтів на рослини в агроценозах можна лише за умови застосування хімічних, фізичних, агробіологічних методів. Головним напрямом у цьому має бути така система ведення господарства, яка базується на використанні природних механізмів обмеження чисельності фітогельмінтів. Найперспективнішим є штучне посилення цих механізмів шляхом внесення органічних добрив із хижими грибами; застосування методу “ловчих культур”; створення нематодостійких сортів рослин. У лісових екосистемах використання інтенсивних технологій з регулювання чисельності фітогельмінтів економічно недоцільне. Формування нефiтопатогенних нематодних комплексів може відбуватися у результаті застосування загальних заходів лісівничого догляду за деревостанами. Формування штучних насаджень повинно базуватися на принципах організації корінних біогеоценозів, що сприятиме збереженню видового різноманіття первинних нематодних комплексів, їх функціональної організації.

11. Фітонематодні угруповання як структурний елемент екосистеми споживають від 15 до 50% енергії всього угруповання грунтових безхребетних, і тому є одним з основних елементів, які впливають на процеси життєдіяльності цілої екосистеми. Особливо важлива роль грунтових нематод у деструкції відмерлої органіки, оскільки вони детермінують цей процес, впливаючи на чисельність грибів та бактерій. Подальше вивчення цих взаємозв’язків є важливим для формування високопродуктивних штучних екосистем. Ефективне управління процесами формування нефiтопатогенних нематодних комплексів у похідних біогеоценозах можливе лише завдяки подальшому детальному вивченню аут- і синекологічних особливостей ґрунтових нематод, з’ясуванню їх взаємозв’язків з іншими групами грунтових тварин. Впливаючи на склад і функціональну організацію нематодних угруповань, можна досягти позитивних змін у біотичному кругообігові, стійкості, стабільності розвитку й продуктивності екосистем.

Публікації автора:

Монографії

1. Атропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні / М. А. Голубець, І. І. Козак, М. П. Козловський та інші. – К.: Наук. думка, 1994. – 165 с.

2. Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Карпат. / М. А. Голубець, О. Г. Марискевич, М. П. Козловський та ін. – Львів: Поллі, 2001. – 162 с.

3. Екологічний потенціал наземних екосистем. / М. А. Голубець, О. Г. Марискевич, Б. О. Крок, та ін. – Львів: Поллі, 2003. – 180 с.

Статті у наукових фахових журналах і виданнях України

4. Голубець М. А., Козловський М. П. Потік енергії та її розподіл в наземних екосистемах як основа формування тваринного населення ґрунту // Наук. записки Львівськ. держ. природозн. музею. – Т. 12. – Львів, 1996. – С. 31 – 35.

5. Козловський М. П. Фітонематодні комплекси первинних і вторинних екосистем Карпатського регіону // Наук. записки Львівськ. держ. природозн. музею. – Т. 12. – Львів, 1996. – С. 42 – 46.

6. Козловський М.П. Роль і місце нематодних комплексів, їх класифікація і санітарне значення в наземних екосистемах // Праці наук. т-ва ім. Шевченка. – Т. ІІ. Екологія. – Львів. – 1998. – С. 550 – 557.

7. Козловський М. П. Вивільнення енергії мертвої органіки і ялицевих дібровах під впливом рекреації. // Вісник ЛДУ. – Серія геогр. – Вип. 23 “Генеза, географія і екологія ґрунтів.” – Львів: Простір, 1998. – С. 189 – 192.

8. Козловський М. П. Царик І. Й. Фітонематодні комплекси в екосистемах сосни гірської (Pinus mugo Turra) та їх консортивні зв’язки // Екологія та ноосферологія. – 1998. – № 1-2. – Т. 1. – С. 38 – 45.

9. Козловський М. П. Вільноживучі нематоди як біоіндикатор якісного стану ґрунтів // Вісник ЛДУ. – Серія геогр. – Вип. 25. – Львів, 1999. – С. 130 – 131.

10. Козловський М. П. Вплив нематод роду Rotylenchus на ріст сіянців смереки // Наук. вісник. – Вип. 9. 9. – Львів: УкрДЛТУ, 1999. – С. 262 – 263.

11. Козловський М. П. Нематодні угруповання в лісових екосистемах Верхньодністровських Бескид // Наук. вісник. – Вип. 9. 9. – Львів: УкрДЛТУ, 1999. – С. 264 – 267.

12. Козловський М. П. Нематодофауна дубових лісів верхів’я басейну Дністра // Наук. вісник. – Вип. 10. 3. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – С. 292 – 298.

13. Козловський М. П. Видове різноманіття фітонематод субальпійського та альпійського поясів Українських Карпат // Наук. записки Львівськ. держ. природозн. музею. – 2001, Т.16. – С. 109 – 116.

14. Козловський М. П., Царик Й. В. Комплексні екологічні дослідження у басейні р. Дністер // Праці наук. т-ва ім. Шевченка. – Т. VII. Екологічний збірник “Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини.” – Львів: Наук. т-во ім. Шевченка, 2001. – С. 28 – 30.

15. Царик І. Й., Козловський М. П. Зміни різноманіття фітонематодних комплексів у гірсько-чагарниковому дигресивному ряді в Чорногірському високогір’ї // Наук. вісник Ужгородського у-ту. Сер. біол. – 2001. – №10. – С. 93 – 97.

16. Козловський М. П. Біотичне різноманіття грунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат // Наук. вісник Львівськ. у-ту. Сер. біол. – 2002. – Вип. 28. – С. 218 – 231.

17. Козловський М. П. Кількісні характеристики та енергетичні аспекти функціонування фітонематодних угруповань в екосистемах басейну Пруту // Наук. вісник Львівськ. у-ту. Сер. біол. – 2002. – Вип. 29. – С. 108 – 116.

18. Козловський М. П. Оцінка функцональної організації грунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань // Наук вісник Львівськ. у-ту. Сер. біол. – 2002. – Вип. 31. – С. 146 – 154.

19. Козловський М. П. Видова різноманітність рослиноїдних нематод Українських Карпат і Передкарпаття // Наук. вісник. – Вип. 12. 4. – Львів: УкрДЛТУ, 2002. – С. 39 – 42.

20. Козловський М.П. Фітонематодні угруповання заплавних кленово-дубових лісів басейну р. Дністер та їх антропогенні зміни // Екологія та ноосферологія. – 2003 – Т. 13, №1-2. – С. 60 – 66.

21. Козловський М.П. Особливості формування та збереження угруповань грунтових безхребетних тварин у міських екосистемах // Науковий вісник: Проблеми урбоекології та фітомеліорації. – Львів: УкрДЛТУ. – 2003. – Вип. 13.5. – С. 153-157.

22. Козловський М. П. Особливості формування та збереження видового різноманіття угруповань грунтових нематод в екосистемах Українських Карпат // Наук. записки Держ. природозн. музею. – 2004. – Т.20. С. 133 – 138.

23. Козловський М. П. Вплив гідрологічного режиму на угруповання фітонематод у заплавних дібровах // Наук. вісник. – Вип. 14. 8. – Львів: УкрДЛТУ, 2004. – С. 373 – 376.

24. Козловський М. П. Роль жуків-вусачів у поширенні стовбурних нематод // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, – 2005, вип. 17 – С. 119 – 122.

25. Козловський М. П. Класифікація фітонематодних комплексів первинних і вторинних наземних екосистем Українських Карпат й перспективи її практичного використання // Наук. вісник Львівськ. у-ту. Сер. біол. – 2006. – Вип. 41. – С. 54-62.

26. Козловський М. П. Збереження біорізноманіття грунтових нематод у похідних екосистемах і шляхи формування в них нефiтопатогенних комплексів // Наук. записки Держ. природозн. музею. – 2007. – Т. 23. – С. 53-63.

27. Козловський М. П. Вплив рекреації на формування та процеси розкладу підстилки в ялицевих дібровах // Наук. вісник. – Вип. 16. 8. – Львів: УкрДЛТУ, 2007. – С. 42 – 45.

Періодичні наукові видання інших країн

28. Антропогенная трансформация биогеоценотического покрова в Украинских Карпатах / Одинак Я. П, Козак И. И., Борсук Д. В. та інші. География и природные ресурсы. – Новосибирск: Наука, 1993. – №2. – С. 45 – 51.

29. Kozlowski M. Phytoparasitic Nematodes of forest ecosystems of the Ukrainian Carpathians // Wjadomoci parazytologiczne. – 1999. – T.45. – P. 541 – 542.

30. Tsaryk I., Kozlovskij M. Phytoparasitic Nematodes of Pinus Mugo Turra in the highlands of the Ukrainian Carpatians // Wjadomoci parazytologiczne. – 1999. – T.45. – P. 543 – 544.

Статті

31. Козловський М. П. Фітонематодні комплекси первинних екосистем Карпатського регіону та їх антропогенні зміни // Паразитологія в Україні. – Київ, 1996. – С. 35 – 38.

32. Капрусь І., Козловський М. Проблеми вивчення та охорони біорозмаїття грунтових тварин // Збірник наукових праць “Дослідження басейнової екосистеми Верхнього Дністра.” – Львів, 2000. – С. 184-190.

33. Козловський М., Капрусь І., Рот М. Антропогенні зміни грунтових безхребетних у заплавних екосистемах басейну Верхнього Дністра // Збірник наукових праць “Дослідження басейнової екосистеми Верхнього Дністра.” – Львів, 2000. – С. 123-138.

34. Kozlovskij M. Fauna fitoniceni ekosystemw lsnych Beskidw Werchnijdniestrowskich (Karpaty Ukrainskie) // Roczniki Bieszczadzkie – 1999. Tom 8. – 1999. – S. 239 – 248.

Тези та матеріали конференцій

35. Козловский Н. П. Видовое разнообразие и численность почвенных фитонематод лесных биогеоценозов в Карпатах // Тез. Докл. Всес. сов. по пробл. Кадастра и учета животного мира. Опыт кадастровой характеристики, материалы к кадастру по почвенным животным. – Уфа, 1989. – Ч. IV. – С. 156 – 157.

36. Козловский Н. П. Нематодные комплексы как биоиндикатор антропогенной дигрессии лесных екосистем // Badania bijlogiczne ekosystemow lasowych i wodnych Roztocza i Karpat Wschodnich w warunkach antropopresii. (Lubelsko - Lwowska sesja naukova 25-27 wrzesnia 1989). – Lublin. 1990. – S. 95 – 96.

37. Козловский Н. П. Фитонематодные комплексы лесных сообществ Украинских Карпат и Предкарпатъя // Матер. ХI Всес. конф. “Нематодные болезни растений.” – Кишинев, 1991. – С. 37 – 38.

38. Козловський М. П. Нематодофауна гірських екосистем верхів’я басейну Прута // Матер. Міжн. конф. “Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона.” (Ужгород, 13-16 вересня 1993 р.). – Ужгород, 1993. – С. 281 – 284.

39. Козловський М. П. Комплекси фітонематод лісових екосистем Українських Карпат і Передкарпаття // Тезисы докладов “XI Конференция украинского общества паразитологов.” (Киев, сентябрь 1993 г.). – Киев, 1993. – С. 65.

40. Козловський М. П. Біоіндикаційна оцінка санітарного стану паркових екосистем і шляхи його покращення // Тез. докл. межд. науч. конф. “Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития.” – Донецк, 1993. – С. 239.

41. Козловський М. П. Вивчення біорізноманіття безхребетних ґрунту природоохоронних територій, роль і значення в цьому моніторингових досліджень // Матер. наук.-практ. конф. “Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат.” – Рахів, 1997. – С. 102 – 104.

42. Козловський М. П. Методологічні аспекти вивчення біорізноманіття фітонематод // Матеріали наук.-практ. конференції. – Канів, 1997. – С. 36.

43. Козловський М. П. Нематодні угруповання як біоіндикатор санітарного стану лісових фітосистем // Матер. наук. практ. конф. “Збереження флористичного різноманіття Карпатського регіону.” – Синевир, 1998. – С. 68 – 69.

44. Козловський М. П. Нематодні угруповання як біоіндикатор санітарного стану лісових екосистем // Матер. конф., присвяченої 40-річчю біологічного стаціонару на г. Пожижевська, “Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманітності.” – Львів: Поллі, 1998. – С. 87 – 89.

45. Козловський М. П. Методичні аспекти дослідження біорізноманіття вільноживучих і рослинноїдних нематод // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку.” – Рахів, 1998. – С. 237 – 241.

46. Козловський М. П. Фітонематодні угруповання мішаних лісів верхів’я басейну р. Прут // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку.” (м. Яремче, 14-17 вересня 2000 р). – Яремче, 2000. – С. 145 – 149.

47. Козловський М. П. Особливості збереження біотичного різноманіття грунтових безхребетних тварин у гірських екосистемах // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матер. міжнар. конференції (14-18 жовтня 2002 р.) – т.ІІ. – Рахів, 2002. – С.320-322.

48. Козловський М. П. Збереження різноманіття грунтових безхребетних тварин із врахуванням їхньої функціональної організації у первинних і вторинних екосистемах // Наукові дослідження на об’єктах природно-заповідного фонду Карпат та стан збереження екосистем в контексті сталого розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю Карпатського національного природного парку (м. Яремче, 20 жовтня 2005 року). – Яремче, 2005. – С. 99 – 101.

49. Козловський М. П. Про пораження смереки і сосни стовбурними нематодами // Лісівництво в Україні в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України. – Львів: НЛТУ України, 2006. – С. 285-286.

50. Козловський М. П. Біорізноманіття фітонематод як основа формування нефiтопатогенних комплексів у похідних лісових біогеоценозах // Збереження та відтворення біорізноманіття Ґорган. Матеріали науково-практичної конф. – Надвірна, 2006. – С. 92 – 95.

51. Козловський М. П., Білецький Ю. В. Поширення стовбурових нематод в околицях озера Пісочне та особливості пораження сосни звичайної // Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку: Матеріали наукової конференції (Львівський національний університет імені Івана Франка та Швацький національний природний парк, 16-18 вересня 2005 року, смт. Шацьк) – Львів: СПОЛОМ, 2005. – С. 43-45.

52. Козловський М. П., Мартинюк І. Я. Біоіндикація стану долинних лісів басейну р. Дністер, їх використання та відтворення. Тези міжн. наук.-практичної конференції (14-16 квітня 1999 р.) "Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва". – Львів 1999. – С. 69 – 70.

53. Царик І. Й., Козловський М. П. Консортивна структура сосни муго (Pinus mugo Turra) і збереження консортивного біорізноманіття // Матер. наук.-практ. конф. “Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат.” – Рахів, 1997. – С. 239 – 240.

54. Козловський М. П., Царик І. Й. Фітонематодні комплекси первинних екосистем Pinetum mugo та Juncetum trifidis // Матер. конфер., присвяч. 40-річчю біологічного стаціонару на г. Пожижевська., “Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманітності.” – Львів: Поллі, 1998. – С. 89 – 91.

55. Царик І. Й., Козловський М. П. Фауна мероконсорцій сосни муго (Pinus Mugo Turra) у високогір'ї Українських Карпат // Матер. міжн. наук.-практ. конф. “Проблеми екологічної стабільності Українських Карпат. — Синевір, 1999. – С. 207 – 208.

56. Козловський М. П., Царик І. Й. Гірськососнові угруповання як приклад стабільних екосистем Українських Карпат та їх біоіндикація // Матер. наук.-практ. конф. “Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви).” – Рахів, 1999. – С. 150 – 153.

57. Козловський М. П., Царик І. Й. Фітонематодні угруповання в екосистемах сосни гірської та їх функціональні звязки // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Яремче, 14-17 вересня 2000 р). “Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку.” – Яремче, 2000. – С. 149-155.

58. Козловский Н. П., Яворницкий В. И. Изменение почвенных беспозвоночных под влиянием выпаса // Badania bijlogiczne ekosystemow lasowych i wodnych Roztocza i Karpat Wschodnich w warunkach antropopresii. Lubelsko - Lwowska sesja naukova 25-27 wrzesnia 1989. – Lublin. 1990. – S 97 – 98.

59. Козловский Н. П., Яворницкий В. И. Биогеоценологический анализ изменений комплексов беспозвоночных в коренных и производних лесных сообществах Карпат // Проблемы лесоводства и лесной экологии. Тез. Докл. – М., 1990. – С. 335 – 336.

60. Козловський М. П., Яворницький В. І. Формування деструкційних комплексів під впливом антропогенних змін в рослинному покриві // Матеріали 46-ї науково-технічної конференції Українського державного лісотехнічного університету. – Львів, 1994. – С. 106 – 108.