Анотація до роботи:

Філінська О.М. Біохімічні механізми мембранотропної активності гетерополіядерних сполук. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню біохімічних особливостей дії гетерополіядерних комплексних сполук [Cu₂Co₂(H₂L)₂(L)₄]X₂ (H₂L, L = діетаноламін та його депротонований залишок; X = Cl (C^Cl), Br (C^Br), I (С^І), NCS (С^NCS), CH₃СОO (С^Ас) на ліпідний матрикс мембрани, мембранозв’язані ферменти – екто-АТФазну, Мg²⁺,Са²⁺-АТФазну та Nа⁺,K⁺-АТФазну активності плазматичних мембран гепатоцитів щурів. Встановлено, що C^Cl-, C^Br-, С^І-сполуки не проявляють значної мембранотропної активності, тоді як С^NCS- та С^Ас-сполуки здатні активно взаємодіяти з ліпідним матриксом мембрани, інкорпоруючись в його гідрофобну зону. Припускається, що зміна активності мембранозв’язаних ферментів при дії гетерополіядерних сполук залежить від ступеня їх проникності в ліпідний матрикс. Так, C^Cl-, C^Br- та С^NCS-сполуки знижують екто-АТФазну активність ПМ гепатоцитів щурів. C^Cl- та C^Br-сполуки також пригнічують Мg²⁺,Са²⁺- та Nа⁺,K⁺-АТФазні активності, тоді як С^NCS-сполука призводить до зростання ферментативних активностей ПМ. Зміна жовчосекреторної функції печінки під впливом гетерополіядерних сполук, можливо, залежить від їх впливу на іон-транспортні АТФазні активності мембран гепатоцитів.

1. Гетерополіядерні комплексні сполуки Cu (II) та Co (III) з діетаноламіном проявляють мембранотропні властивості, які виражаються в їх здатності взаємодіяти з мембранними структурами різного рівня організації і змінювати активність мембранозв’язаних ферментів.

2. Інтенсивність взаємодії гетерополіядерних комплексних сполук з штучними ліпідними і біологічними мембранами в значній мірі визначається типом аніону цих сполук. В цілому за двовимірним тиском і граничним стрибком потенціалу моношарових ліпідних мембран, за електричною ємністю і електричною провідністю бімолекулярних ліпідних мембран, за екто-АТФазною, Na⁺,K⁺-АТФазною і Мg²⁺,Са²⁺-АТФазною активностями плазматичних мембран гепатоцитів найвищими ефектами характеризуються тіоціанатна та ацетатна сполуки, а найменшими – хлоридна, бромідна та йодидна сполуки.

3. При взаємодії з моно- та бімолекулярними ліпідними мембранами хлоридна, бромідна та йодидна гетерополіядерні комплексні сполуки адсорбуються переважно в зоні заряджених головок ліпідів. Тіоціанатна та ацетатна сполуки здатні активно взаємодіяти з ліпідним матриксом мембрани, інкорпоруючись в його гідрофобну зону.

4. Взаємодіючи з бімолекулярними ліпідними мембранами складові гетерополіядерних сполук – діетаноламін, іони міді та кобальту проявляють більш виражені мембраномодулюючі властивості порівняно з самими сполуками, тоді як тіоціанатний та ацетатний аніони з меншою інтенсивністю змінюють електричні параметри БЛМ відносно тіоціанатної та ацетатної сполук. Такі ефекти впливу свідчать про те, що гетерополіядерні комплексні сполуки Cu (II) та Co (III) з діетаноламіном при взаємодії з мембранною структурою виявляють мембранотропну активність в недисоційованому стані.

5. Всі досліджені гетерополіядерні комплексні сполуки викликають дозозалежні зміни активності мембранозв’язаних ферментів. В діапазоні концентрації 10^-9-10^-4 М вони пригнічують екто-АТФазну активність ПМ. Максимальний ефект пригнічення (на 70-85%) спостерігається при концентрації речовини 10^-4 М.

6. Хлоридна і бромідна сполуки, які адсорбуються на мембрані в області полярних головок ліпідів, не істотно впливають (знижують) на Мg²⁺, Са²⁺-АТФазну активність плазматичних мембран. Тіоціанатна сполука, локалізуючись в гідрофобній зоні мембранного матриксу, викликає зворотній ефект – підвищує ферментативну активність, причому ця залежність від її концентрації має параболічний характер.

7. Хлоридна сполука викликає ефективне дозозалежне зниження (на 80%) Na⁺,K⁺-АТФазної активності плазматичних мембран гепатоцитів. Ефект тіоціанатної сполуки є протилежним і менш вираженим – підвищення Na⁺,K⁺-АТФазної активності на 50% відбувається лише при концентрації 10^-5 М.

8. Хлоридна, йодидна та ацетатна гетерополіядерні комплексні сполуки проявляють гальмівну дію на об’ємну швидкість секреції жовчі печінкою; тіоціанатна – на початку інфузії призводить до підвищення цього показника. Оскільки між АТФазними активностями плазматичних мембран гепатоцитів та секрецією жовчі встановлена пряма залежність, то припускається, що ефекти впливу гетерополіядерних комплексних сполук на жовчосекреторну функцію печінки обумовлені (принаймні частково) їх дією на іон-транспортні АТФази мембран гепатоцитів.

Публікації автора:

1. Філінська О.М., Бичко А.В., Рибальченко Т.В., Островська Г.В. Вплив гетерополіядерних сполук міді (ІІ) та кобальту (ІІІ) з диетаноламіном на штучні ліпідні мембрани // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збір. наук. праць. – 2004. – Вип. 10 (63). – С.35-41. (Здобувачем проаналізовано літературу, досліджено електричні характеристики БЛМ, проведено статистичну обробку).

2. Ostrovska G., Yablonska S., Rybalchenko T., Zelenyuk V., Filinska O., Rybalchenko V. The influence of 2,4-dichlorophenoxyacetic acid on the rat hepatocyte plasma membrane Ca²⁺, Mg²⁺-ATPase activity in vivo and in vitro // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio DDD. Pharmacia. – Lublin (Poland): Wschod, 2004.– Vol. 17. – №2. – P. 325-327. (Здобувачем проведено визначення активності мембранозв’язаних ферментів).

3. Філінська О.М., Рибальченко Т.В. Вплив хлоридної та тіоціанатної гетерополіядерних сполук на іон-транспортні АТФази плазматичної мембрани гепатоцитів щура // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збір. наук. праць. – 2005. – Вип. 5 (68). – С.59-67. (Здобувачем проаналізовано літературу, досліджено активність ферментів, проведено інтерпретацію даних).

4. Філінська О.М., Бичко А.В., Рибальченко Т.В., Киливник К.Є. Зміна властивостей ліпідного бішару під впливом складових гетерополіядерних Cu(II)/Co(III) сполук з діетаноламіном // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збір. наук. праць. – 2005. – Вип. 6 (69). – С.84-93. (Здобувачем досліджено електричні параметри БЛМ, проведено статистичну обробку).

5. Філінська О.М., Рибальченко Т.В., Островська Г.В., Кокозей В.М., Маханькова В.Г., Яблонська С.В., Лозовий В.П., Рибальченко В.К. Екто-АТФазна та Mg²⁺,Са²⁺-АТФазна активності плазматичних мембран гепатоцитів щурів за умов дії гетерополіядерних Cu(II)/Co(III) комплексів з діетаноламіном // Доповіді НАН України. – 2006. – № 3. – С. 173-175. (Здобувачем досліджено активність мембранозв’язаних ферментів, проведено статистичну обробку та інтерпретацію даних).

6. Яблонська С., Рибальченко Т., Філінська О., Лозовий В. Біохімічні особливості безрецепторної міжклітинної сигналізації // Установчий з’їзд Українського товариства клітинної біології (25-28 квітня 2004). – Львів, 2004. – С.23.

7. Бичко А.В., Філінська О.М., Рибальченко В.К. Мембранотропна активність гетерометалічних комплексів [NiL][ZnHal₄] // II з’їзд токсикологів України (12-14 жовтня 2004). – Київ, 2004. – С.70.

8. Філінська О.М., Бичко А.В., Рибальченко Т.В., Яблонська С.В., Лозовий В.П., Островська Г.В. Дослідження механізмів біологічної активності гетерометальних комплексів Cu(II) та Co(III) // Клітинні і субклітинні механізми функціонування травної системи: Матеріали міжнародної конференції (7-9 жовтня 2004). – Львів, 2004. – С.74.

9. Рибальченко Т.В., Філінська О.М., Яблонська С.В., Лозовий В.П., Бичко А.В., Синельник Т.Б. Дослідження впливу гетерополіядерних сполук Cu(II), Co(III) та Ni(II) з діетаноламіном – потенційних лікувальних речовин на Mg²⁺,Ca²⁺- АТФазну активність гепатоцитів печінки щурів // Молодь і поступ біології: Матеріали I Міжнародної конференції студентів та аспірантів (11-14 квітня 2005). – Львів, 2005. – С.6.

10. Філінська О.М., Рибальченко Т.В., Лозовий В.П., Яблонська С.В., Островська Г.В. Вплив гетерополіядерних сполук Cu(II) та Co(III) з діетаноламіном на активність мембранозв’язаних ферментів // Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини: Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції (1-3 жовтня 2005). – Київ, 2005. – С. 51-52.

11. Філінська О.М., Лозовий В.П., Рибальченко Т.В. Вплив гетерополіядерних сполук на Mg²⁺,Ca²⁺- АТФазну активність плазматичної мембрани гепатоцитів печінки щурів // Біологічні дослідження молодих вчених в Україні: Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів (15-16 вересня 2005). – Київ, 2005. – С.115-117.

12. Yablonska S.V., Filinska O.M., Rybalchenko T.V., Ostrovska G.V., Synelnyk T.B., Lozoviy V.P., Rybalchenko V.K. Influence of хenobiotics of a different nature on specific functions of rat hepatocytes and stomach myocytes // Neural-humoral and cellular regulatory mechanisms of digestion processes: 2^nd International conference (5-7 October Kyiv) – Kyiv, 2005. – P. 39.