Анотація до роботи:

ЧЕРНІЙ А.М. Біологічне обгрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження їх чисельності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний університет.

- Київ, 2004.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і біологічне обгрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Обгрунтовано концепцію регуляції життєдіяльності комах і обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв’язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями і розвиває теоретичні положення штучної регуляції цих процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Пригнічення запрограмованих процесів ембріогенезу синтетичними регуляторами дає змогу упереджувати появу і розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи.

Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні і поведінкові реакції самців на природні і синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах.

Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально обгрунтовано можливість обмеження репродуктивної здатності і шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Встановлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину і ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі, встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних і екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку і розмноження комах, що сприяє скороченню обсягів застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

В результаті досліджень теоретично узагальнена та вирішена наукова проблема щодо застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження чисельності популяцій шкідливих видів, яка грунтується на концептуальному аналізі основних процесів феромонної комунікації, статевого розмноження і гормональ- ного управління розвитком комах, встановленні дії на ці процеси синтетичних феромонів і гормонів комах та стерилізаторів на різних стадіях розвитку. Розроблена система феромонного моніторингу лускокрилих шкідників та раціональні прийоми обмеження чисельності шкідливих видів на основі синтетичних біорегуляторів, що забезпечує ефективність і екологічну безпечність захисту яблуневого саду і овочевих культур, покращення екологічної ситуації.

1. Обгрунтовано біологічні основи регуляції життєдіяльності популяцій комах і екологічно безпечні прийоми обмеження їх чисельності синтетичними біорегуляторами, що дає можливість пригнічувати життєвість і швидкість розмноження шкідливих видів та активізувати діяльність корисної ентомофауни.

2. Встановлено ряд закономірностей феромонної комунікації лускокрилих, а саме: структура феромонного зв’язку особин у популяціях є наслідком індивідуальної мінливості основних підсистем феромонної комунікації та рівнем чутливості хеморецепторів самців до феромону й атрактивності феромонного сигналу самиць; рівень електрофізіологічних і поведінкових реакцій самців на синтетичний феромон наближений до реакції на феромон самиць; внутрішньо- популяційна гетерогенність самців за реакцією на феромон коливається у межах 1-20 разів, видова різниця хемосенсорної чутливості – 3-4 рази.

3. Кількісні параметри феромонної комунікації лускокрилих за ступенем чутливості самців до феромону і атрактивності самиць такі: 8-10% особин у популяції мають підпороговий рівень, 70-75% - середній і біля 15% - надпороговий, який в 5-10 разів перевищує середньостатистичний показник. Ефективна відстань феромонної комунікації лускокрилих шкідників становить 15 - 20 м, середня - 30 -60 м, максимальна – 150 - 200 м. Внутрішньовидові відносини особин різних статей в популяціях лускокрилих зумовлені структурою феромонного зв’язку та параметрами феромонної комунікації.

4. Обгрунтовано феромонний моніторинг популяцій лускокрилих шкідників, що включає три основні частини: інструментальну – феромонний комплекс (феромонна пастка і препаративна форма синтетичного феромону для конкретного виду); технологічну – розміщення феромонного комплексу в агроценозі, проведення обліків і обслуговування; інформативну – сезонна динаміка льоту комах, просторова структура популяції, кількість вилову комах і на їх основі прийняття рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів.

5. Сезонна динаміка льоту метеликів на феромонні пастки має імпульсивний характер з вираженими періодами - піками масового льоту, що синхронізовані з оптимальними умовами для парування і відкладання яєць. Вона характеризує основні періоди розвитку популяції: початок льоту - відродження метеликів; піки масового льоту - парування і масове відкладання яєць; спад льоту – початок масового відродження гусениць. На основі динаміки льоту встановлено критичні періоди розвитку популяції і критерії доцільності та строків проведення захисних заходів з урахуванням механізму дії препаратів різного класу хімічних сполук.

6. В яблуневому саду літ метеликів яблуневої плодожерки триває від початку травня до середини вересня, суцільне заселення масиву саду відрізняється осередками, де різниця чисельності перевищує середню в 2-5 разів. Сезонна динаміка льоту метеликів листокруток має два періоди. В червні - першій декаді липня відбувається літ метеликів моновольтинних видів, що зимують у фазі гусениць 2-3 віку, через декілька тижнів – видів, що зимують у стадії яйця. В серпні - вересні спостерігається літ другого покоління бівольтинних видів листокруток (сітчаста, розанова, строкато-золотиста).

7. Розвиток популяції яблуневої плодожерки зумовлений гідротермічним режимом вегетаційного періоду. В зоні Полісся за річної СЕТ 798-956⁰С і ГТК 1,66-2,07 розвивається одна генерація яблуневої плодожерки і спостерігається 1-2 піки льоту метеликів, за середнього вилову 5-7 метеликів на пастку за 5 діб. В зоні Лісостепу за СЕТ 985-1162 ⁰С і ГТК 1,27-1,83 розвивається перезимувала і факультативно літня генерації – 2-3 піки льоту, середні вилови 8-12 екз./пастку. В зоні Степу за СЕТ 1280-1455⁰С і ГТК 0,76-1,05 розвивається дві генерації яблуневої плодожерки, 3-4 піки льоту, середні вилови 12-18 екз./пастку. Піки льоту метеликів є підставою оптимізації строків застосування засобів захисту яблуневого саду від яблуневої плодожерки.

8. Експериментально обгрунтувано можливість ефективного обмеження репродуктивної здатності і шкідливості яблуневої плодожерки методом статевої стерилізації. Удосконалено технологію масового розведення на живильному середовищі і променевої стерилізації. Встановлено, що інсектарна культура яблуневої плодожерки за показниками життєвості відповідає особинам природної популяції. Визначено оптимальні стерилізуючі дози та виявлено нові фосфорорганічні хемостерилізатори КОХ 05.34, КОХ 05.46, КОХ 05.54, КОХ 05.57.

9. Встановлено, що стерилізуючі дози рентгенівського опромінення 35-40 Крад істотно не впливають на тривалість життя самців яблуневої плодожерки, активність їх парування з самицями – стерильність відкладених яєць складає 90-94,2%. Добова активність льоту на феромон в саду не змінюється, середня відстань міграцій становить 20-40 м від точки випуску. Ефективність стерилізованих самців у зоні випуску (86,9 – 91,5%) наближена до хімічного еталону (90-93,4%). Сумісне використання синтетичних феромонів і хемо- стерилізаторів у феромонно–стерилізуючих пастках спрощує прийоми стерилізації природної популяції.

10. На основі штучної регуляції співвідношення самців і самиць (1:1, 1:2, 1:5, 1:10) в лабораторній популяції яблуневої плодожерки, встановлено адаптивну реакцію на елімінацію самців і кількісні критерії обмеження розмноження. Підвищення активності парування самців дає змогу успішно вести масове розведення лабораторної культури за наявності їх 50%. Критерій пригнічення розмноження яблуневої плодожерки становить понад 90% елімінації самців, що важко обмежити чисельність популяції феромонними пастками за високої щільності шкідника.

11. Порівняльна оцінка дії регуляторів росту і розвитку комах на різних етапах онтогенезу свідчить, що до ювеноїда Інсегару чутливими є стадії, що перебувають в процесі підготовки до морфогенезу – останній личинковий вік, або на одному із етапів метаморфозу – лялечка; до інгібіторів синтезу хітину Диміліну, Алсистіну, Номолту, Сонету чутливими є личинкові стадії розвитку, переважно личинки молодшого віку. Овіцидна активність гормональних препаратів максимальна на ранніх стадіях ембріогенезу, ефективність цих препаратів проявляється і за відкладання яєць на оброблене листя рослин.

12. Високоефективними в захисті капусти від лускокрилих шкідників - капустяної совки, капустяного та ріпного біланів, капустяної молі є інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25% з.п. (0,1 кг/га), Алсистін, 25% з.п., (0,1 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,3 л/га), що обмежують чисельність популяцій на 90-94%. Загибель більшості гусениць відбувається на 5-7-й день після обробки, дія препаратів триває впродовж 30 днів, одноразова обробка ефективно обмежує чисельність однієї генерації. Ефективним є сумісне застосування гормональних і бактеріальних препаратів у половинних нормах: Димілін, 25% з.п., (0,05 кг/га) і Лепідоцид, (0,5 кг/га), або Димілін, 25% з.п., (0,05 кг/га) і Бітоксибацилін (1,0 кг/га).

13. Інгібітори синтезу хітину, як і бактеріальні препарати та їх суміші, не завдають згубної дії на природні популяції основних ентомофагів лускокрилих шкідників капусти – трихограму (Trichogramma evanescens Westw.), муху ернестію (Ernestia consobrina Mg.), апантелеса (Apanteles glomeratus L.), їздця екзетастеса (Exetastes cinetipes Ratz.). На десятий день після обробки чисельність ентомофагів становила 90-100% до початкової, на хімічному еталоні – менше 10%.

14. Інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25% з.п. (0,5 кг/га), Алсистін, 25% з.п. (0,5 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,15 л/га), Сонет, 10% к.е. (0,2 л/га) ефективно обмежують чисельність (82%-94%) популяції колорадського жука. Дія препаратів виявляється через 2-3 дні, спочатку личинки перестають живитись, а на 5-7-й день в результаті неповноцінного линяння гинуть. Ефективні суміші половинних норм витрати Диміліну, 25% з.п. (0,25 кг/га) і Бітоксибациліну (1,5 кг/га). Препарати не завдають згубної дії на корисних комах – турунів, кокцинелід, золотоочок та сирф, за обробок піретроїдними інсектицидами їх чисельність знижується на 93-95%.

15. Ювеноїд Інсегар, 25% з.п. (0,6 - 0,8 кг/га) та інгібітори синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га), Алсистін, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га) високоефективні в захисті яблуневого саду від комплексу лускокрилих шкідників – яблуневої плодожерки, плодових листокруток, мінуючих молей. Дворазові обробки ними забезпечують ефективність (92,4 - 96,8%) на рівні 4-5–разових обробок піретроїдними і фосфорорганічними інсектицидами.

16. Теоретичні і практичні розробки дисертаційної роботи дають змогу удосконалити системи захисту овочевих культур і яблуневого саду на основі феромонного моніторингу динаміки чисельності популяцій лускокрилих шкідників, оптимальних строків застосування засобів регуляції чисельності та пригніченні розвитку і розмноження фітофагів інгібіторами синтезу хітину, ювеноїдами. Принципово змінюється стратегія і тактика застосування засобів захисту культур в інтегрованих системах – перехід від очікування появи шкодочинної стадії до її упередження і пригнічення життєвості популяцій фітофагів. Заміна традиційних інсектицидів широкого спектру дії на регулятори росту і розвитку комах і раціональне використання перших у межах необхідності зменшує пестицидний прес в 1,5-2 рази, що сприяє покращенню екологічної ситуації і збереженню корисної ентомофауни.

Публікації автора:

Розділи у книгах, монографіях

1. Природоохранная технология защиты растений // Б.А. Арешников, В.П. Васильев, В.М. Гораль и др.; Под.ред. М.П. Лесового. – К.: Урожай, 1989. – 168 с., в т.ч. автора – С. 103-115.

2. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Т.3. Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений / Ред. тома В.П. Васильев, В.П. Омелюта. – К.: Урожай, 1989. – 408 с. в т.ч. автора- С.122-132; 369-376.

3. Довідник із захисту рослин // Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999. – 744 с. в т. ч. автора – С. 533-539.

4. Методики випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сі- гарьова, М.П. Секун та ін.; За ред. проф. С.О. Трибеля. – К.: Світ, 2001. – 448 с. в т.ч. автора – С. 33-34; 124-127.

5. Біологічний захист рослин // М.П. Дядечко, М.М. Падій, В.С. Шелестова та ін. За ред. М.П. Дядечка, М.М. Падія - Біла Церква, 2001. – 312 с. в т. ч. автора – С. 214-226; 265-279.

Статті в наукових виданнях

6. Приставко В.П., Черній А.М. Маркірування метеликів яблуневої плодожерки радіоактивним фосфором // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1969. – Вип.10. – С.119-124. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

7. Черний А.М. В лаборатории биофизики УИЗР // Защита растений. -1972. - № 3. –С.14.

8. Приставко В.П., Черній А.М. Боротьба з яблуневою плодожеркою методом стерилізації // Сільськогосподарська інформація. Київ: Інститут землеробства, 1973.- № 6.- С.46-47. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

9. Приставко В.П., Черний А.М., Оргель Г.С., Федоряк Н.А. Выпуск стерилизованных самцов яблонной плодожорки // Вестник сельскохозяйствен- ной науки. – 1974. - № 9.- С.88-92. (Особистий внесок здобувача – 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

10. Приставко В.П., Черний А.М. Влияние температуры воздуха на суточный ритм и активность бабочек яблонной плодожорки // Экология.- 1974. - № 2. – С. 63-66. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

11. Черний А.М. Половая стерилизация – метод борьбы с яблонной плодожоркой // Садоводство. - 1974. - № 3. - С. 44.

12. Приставко В.П., Черний А.М. Технология массового разведения яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. // Polskie pismo entomologichne.- 1975.- Т.45. -С. 663-673. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

13. Приставко В.П., Черний А.М. Влияние влажности воздуха на развитие и репродуктивные способности бабочек яблонной плодожорки //Доклады АН УССР.- 1976. - К.: Сер.”Б”.- № 6.- С. 556-558. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

14. Приставко В.П., Черній А.М. Вплив постійних і змінних температур на розвиток та життєздатність яблуневої плодожерки // Захист рослин. Міжвідомчий тематич-ний науковий збірник. - К., 1976. - Вип. 23. - С. 29-32. (Особистий внесок здобу- вача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

15. Черній А.М. Нові методи боротьби з шкідливими комахами //Вісник сільсько- господарської науки. - К.: Урожай, 1976. - № 6.- С. 102-104.

16. Приставко В.П., Черний А.М., Янишевская Л.В. Развитие и жизнеспособность яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera: Tortricidae) при различной обеспеченности кормом и разной плотности содержания гусениц // Энтомологическое обозрение. – 1978. - Т.57. - № 2. - С. 309-312. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

17. Черний А.М., Фехтел К.Г. Климатические устройства // Защита растений.- 1981.- №2. - С. 32-34. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

18. Гарнага Н.Г., Черний А.М. Розанная листовертка // Защита растений. - 1981. - № 5. - С. 39. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

19. Черний А.М. Экологическая оценка популяций яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae) на Украине в аспекте обоснования генетического метода борьбы // Энтомологическое обозрение. -1981. - Т.60. - № 1.- С. 43-49.

20. Черний А.М., Чайка В.Н., Гарнага Н.Г. Использование феромона яблонной плодожорки в защите плодового сада // Сб. Технологические приемы защиты растений на Украине. К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1981. - С. 115-119. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

21. Черний А.М., Гарнага Н.Г., Чайка В.Н. Выпуск стерилизованных самцов яблонной плодожорки // Защита растений.- 1983. - № 6.- С. 27. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

22. Чайка В.Н., Черний А.М. Реакция обоняния яблонной плодожорки на стерилизующие агенты // Сельскохозяйственная биология.- 1983. - № 6. - С. 99-101. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

23. Чайка В.Н., Черний А.М. Изучение влияния феромонов на поведение вредных насекомых // Сельское хозяйство за рубежом.- 1983.- № 1.- С. 27-30. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

24. Черний А.М., Довженок Н.В. Репродуктивные способности и численность яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. при уменьшении количества самцов // Энтомологическое обозрение.- 1983. -Т. 62.- № 3.- С. 478-480. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

25. Черній А.М., Напольських А.С., Миттус Е.Р. Польовий скринінг феромонів садових листокруток // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1983. - Вип.30.- С. 49-52. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

26. Черний А.М., Мыттус Э.Р. Полевые испытания синтетических феромонов садовых листоверток в Киевской области // Химия в сельском хозяйстве.- 1984.- Т. 22. - № 3. - С. 35-37. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

27. Гарнага Н.Г., Черний А.М., Гомелько А.П. Феромонные ловушки для определения лета капустной совки // Защита растений.- 1984.- № 2.- С. 42. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

28. Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П. Определение сроков борьбы с яблонной пложожоркой // Защита растений.- 1984.- № 7.- С. 36-37. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

29. Черний А.М. Массовое разведение насекомых в США // Сельское хозяйство за рубежом.- 1984. - № 1. - С. 26-30.

30. Черний А.М. Аттрактивность и продолжительность действия препаративных форм синтетического феромона яблонной плодожорки //Сельскохозяйственная биология.- 1984. - № 9. - С. 88-91.

31. Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Феромонные ловушки //Картофель и овощи.- 1984.- № 7.- С. 10 (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

32. Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Изучение экологии и поведения картофельной моли Phthorimaea operculella Zeller. //Сельскохозяйственная биоло- гия.- 1985. - № 6. - С. 94-97. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

33. Черний А.М. Феромонные ловушки для яблонной плодожорки //Защита растений.- 1985. - № 6. - С. 57-58.

34. Гарнага М.Г., Черній А.М., Гомелько А.П., Чижик А.З. Система захисту плодового саду від шкідників в спеціалізованому господарстві //Вісник сільсько -господарської науки.- К.: Урожай, 1985. - № 9. - С. 86-88. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

35. Чайка В.Н., Черний А.М. Электрофизиологическое тестирование препаративных форм феромонов // Сб. Химическая коммуникация животных. Теория и практика. М.: Наука.- 1986. - С. 24-29. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

36. Черний А.М., Вылегжанина Г.Ф., Анточ Е.В. Стабильность препаративных форм синтетического феромона яблонной плодожорки Е,Е- 8,10-додекадиен-1-ола в полевых условиях // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1988. - Вип. 35.- С. 45-48. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

37. Черний А.М., Чайка В.Н. Биологическое обоснование применения феромонов в защите растений // Информационный бюллетень ВПС МОББ. - 1987. - № 20.- С. 37-45. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

38. Черний А.М. Феромоны насекомых: достижения и перспективы использования в защите растений // Защита растений.- 1990. - № 7. - С. 14-18.

39. Черний А.М., Чайка В.Н., Довженок Н.В., Гомелько А.П. Использование биологически активных веществ в защите растений // Сб. Теоретические и прикладные аспекты биотехнологий.- К.: УААН, 1991. - С. 27-28. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

40. Чайка В.Н., Черний А.М. К разработке концепции мониторинга вредных чешуекрылых с помощью феромонов // Энтомологическое обозрение.- 1992. - Т. 4.- № 71. - С. 741-751. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

41. Черний А.М. Регуляторы роста и развития насекомых // Защита растений.- 1991. - № 3. - С. 19-23.

42. Черній А.М., Гомелько А.П. Оцінка ефективності гормональних препаратів у боротьбі з шкідниками капусти // Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., - 1992. - Вип. 39. - С. 57-61. (Особистий внесок здобувача -50 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

43. Чайка В.Н., Черний А.М., Пантелейчук Р.М. Исследование конкуренции естественных и синтетических феромонов на хемосенсорном уровне у Ostrinia nubillalis Nbn. ( Lepidoptera : Pyraustidae) // Зоологический журнал.- 1993. - Вып. 1.- № 72. - С. 54-62. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

44. Черний А.М., Довженок Н.В., Неверовская Т.М. Регуляторы роста и развития насекомых в системе защиты яблони // Защита растений.- 1993. - № 6. - С. 13-14. (Особистий внесок здобувача -33 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

45. Черний А.М., Чайка В.Н., Бакланова О.В. Контроль численности колорадского жука и картофельной моли // Защита растений.- 1994. - № 5. - С. 7-8. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

46. Черній А.М., Неверовська Т.М. Феромонний моніторинг яблуневої склівки //. Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1994. - Вип. 41. - С. 112-115. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагаль-нення даних, формування висновків).

47. Колодяжный О.И., Черний А.М., Тронь Н.М., Крыжановская Т.В. Эффектив- ность новых аналогов природных миметиков ювенильных гормонов насекомых в природных условиях // Доклады АН Украины. - 1994. - Т. 16. - С. 142-145. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

48. Черній А.М. Біологічний метод боротьби з шкідниками: історія досліджень та сучасний стан // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 1996. - Вип. 44. - С. 101-112.

49. Черній А.М., Устименко А.О., Конверська В.П. Захист капусти від комплексу лускокрилих шкідників // Захист рослин. - К, 1997. - № 9. - С. 14-15. (Особистий внесок здобувача – 35%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

50. Черній А.М. Управління популяціями комах на основі регуляції їх життєдіяльності // Весник зоологии. - 1998. - № 9. - С. 187-189.

51. Конверська В.П., Черній А.М. Природна популяція Trichogramma ewanescens на фоні застосування інгибіторів синтезу хітину // Вісник зоології.- 1998. - №-9. - С. 73-74. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

52. Черній А.М., Устименко А.О. Застосування гормональних і бактеріальних препаратів для захисту картоплі від колорадського жука // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 2000. - Вип. 46.- С. 141-147. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

53. Конверська В.П., Черній А.М. Розвиток та життєдіяльність трихограми при застосуванні Диміліну // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 2000. - Вип. 46. - С. 136-141. (Особистий внесок здобува- ча - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

54. Черній А.М., Конверська В.П. Лускокрилі шкідники капусти і їх ентомофаги на фоні різних засобів захисту рослин // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К., 2003. - Вип. 49.- С. 146-153. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

55. Chernyi A.M., Chaika V.N., Garnaga N.G., Baklanova O.V., Osovskaya R.L., Fedoriak N.A. Evaluation of population suppression by sterile Lepidoptera individuals in Ukraine // First research co-ordination meeting with in FAO/IAEA . Evaluation of population supprassion by irradiated Lepidoptera and their progeni.-Jakarta, Indonezia, 16-28 April, 1995. Reprodused by the IAEA, Vienna, Austria.-1996. - P. 98-109. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Авторські свідоцтва

56. Способ приготовления питательной среды для насекомых: А.с. 2148163 СССР, МКИ А 01 К 67/ 00/ С 12 К 1/06. / В.П.Приставко, А.М.Черний, Н.А.Федоряк (СССР).- № 545309; Заявлено 24.06.75; Опубл. 05.02.77, Бюл. № 5.- 2 с. (Особистий внесок здобувача -33 %. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

57. Ловушка для насекомых: А.с. 3427627 СССР, А 01 М 1/02 / А.М. Черний, К.Г. Фехтел (СССР).- №1060160; Заявлено 21.04.82; Опубл. 15.12.83, Бюл. № 46.- 2 с. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

58. Аллиламид дициклогексилфосфорной кислоты, обладающий хемостери- лизующей активностью: А.с. 3389732 СССР, С 07 F 9/24; A 01N 57/26 / Р.К.Маг-деева, Э.Е.Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР).- № 1069397; Заявлено 03.02.82; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

59. Диаллиламид гептилтиофосфорной кислоты, обладающий хемостерилизующей активностью: А.с. 3415605 СССР, С 07 F 9/44, A 01 N 57/28 / Р.К.Магдеева, Э.Е. Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР).-№ 1124568; Заявлено 03.02.82; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

60. Этиленамидо-аллиламид гексилфосфорной кислоты, обладающий хемосте- рилизующей активностью:А.с. 3645772 СССР, C 07 F 9/24, A 01 N 57/26 / Р.К.Магдеева, Э.Е.Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР).- № 1181287; Заявлено 26.09.83; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

61. Аллиламид дигексилфосфорной кислоты, обладающий хемостерилизующей активностью: А.с. 3646761 СССР, C 07 F 9/44, A 01 N 57/26 / Р.К.Магдеева, Э.Е. Нифантьев, А.М.Черний, Н.В.Довженок (СССР). -№ 1189069; Заявлено 26.09.83; Не подлежит опубликованию в открытой печати. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

Рекомендації

62. Методическеие указания по розведению яблонной плодожорки в целях стерилизации // Приставко В.П., Черниий А.М. - М.: МСХ СРСР, 1975. - 30 с. (Особистий внесок здобувача –50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

63. Методические указания по применению феромонных ловушек для определения сроков химических обработок в садах против яблонной плодожорки. // Приставко В.П., Черний А.М., Дегтярев Б.Г., Петрунек В.Л. - К.: Министерство совхозов УССР, 1976.-16 с. (Особистий внесок здобувача – 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

64. Приставко В.П., Черний А.М. Экологические исследования при разработке генетического метода борьбы с вредными насекомыми // Методические рекомендации. М.: ВАСХНИЛ, 1978. - 39 с. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

65. Методические рекомендации по применению феромонных ловушек для установления сроков химических обработок в борьбе с яблонной плодожоркой в Украине / Бабчук И.В., Григоренко Г.В., Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П., Матвиевский А.С. -К.: Министерство сельского хозяйства Украины, 1983. - 14 с. (Особистий внесок здобувача – 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

66. Методические указания по применению феромонных ловушек для надзора за капустной совкой и определения необходимости сроков борьбы с ней // Приставко В.П., Войняк В.И., Гринберг Ш.М., Золотов Л.А., Ковалев В.Г., Мыттус Э.Р., Пынзарь Б.В., Черний А.М., Шерман Л.В., Янишевская Л.В. - М.: Министерство сельского хозяйства СССР, 1985. - 15 с. (Особистий внесок здобувача – 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

67. Рекомендации по практическому применению биологически активных веществ в интегрированных системах защиты плодовых культур от вредителей // Сазонов А.П., Петрушова Н.И., Сундукова Н.Э., Колесова Д.А., Войняк Г.В., Медведева А.М., Черний А.М., Кипиани А.А., Григорян А.С., Матвиевский А.С.- М.: Госагропром СРСР, 1986. - 30 с. (Особистий внесок здобувача – 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

68. Методические рекомендации по опытно производственному применению биологически активных веществ в интегрированных системах защиты овощных культур от вредителей / Буров В.Н., Приставко В.П., Колесова Д.А., Золотов Л.А., Черний А.М., Мокроусова Е.П., Кривохижин В.И., Горбунов Н.Н., Войняк В.И. - М.: ВАСХНИЛ, 1988 - 28 с. (Особистий внесок здобувача – 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

69. Черний А.М., Омелюта В.П., Чайка В.Н., Кубайчук В.П., Кудель К.А., Лапа Н.В., Бакланова О.В., Фехтел К.Г., Кудина Е.Д., Мовчан А.Н., Устинов И.Д.. Выявление картофельной моли и борьба с ней // Рекомендации. М.: ВО Агропромиздат, 1990. - 17 С. (Особистий внесок здобувача – 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

70. Сазонов А.П., Буров В.Н., Сундукова Н.Э., Мокроусова Е.П., Колесова Д.А., Золотов Л.А., Войняк В.И., Приставко В.П., Черний А.М., Петрушова Н.И., Медведева Г.В., Матвиевский А.С., Максимова В.И., Атанов Н.М., Гуммель Э.Р. Технология практического применения биологически активных веществ в интегрированной защите плодовых и овощных культур от вредителей // Рекомендації. М.: Информагротех, 1991. - 33 С. (Особистий внесок здобувача 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

71. Падій М.М., Шелестова В.С., Григорусь Т.Л., Черній А.М., Устименко А.О., Дрозда В.Ф., Конверська В.П. Захист капусти від шкідників шляхом широкого застосування біологічних засобів // Рекомендаціїї. К.: Міністерство сільського господарства України, 1996 - 14 с. (Особистий внесок здобувача – 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Матеріали наукових конференцій

72. Черний А.М. Результаты работ Украинского института защиты растений по разработке генетического метода борьбы с яблонной плодожоркой // Разработка физических и генетических методов уничтожения насекомых. Материалы IV научно-координационного совещания. - София, 1979. - С. 8-14.

73. Черний А.М. Использование стерилизации и феромонов в интегрированной системе защиты плодовых садов Украины // Интегрированная борьба с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур. Советско-Американский симпозиум. Тезисы докладов.- Москва, 1980. - С. 18-19.

74. Черний А.М., Чайка В.Н. К методике популяционных исследований с помощью феромонных ловушек // Исследования по энтомологии и акарологии на Украине. Тезисы докладов II съезда УЭО. – Ужгород, 1980. - С. 75. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

75. Черний А.М., Чайка В.Н. Гетерогенность популяций яблонной плодожорки по чувствительности к феромону //Проблемы практического применения феромонов в защите сельскохозяйственных культур. Тезисы докладов научно методического совещания. – Тарту, 1981. – С. 48. (Особистий внесок здобувача –50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

76. Черний А.М., Гарнага Н.Г. Полевая оценка эффективности выпуска стерилизованных самцов яблонной плодожорки в сад // Экологическое обоснование методов генетической борьбы и результаты полевых опытов по борьбе с яблонной плодожоркой. Сборник докладов международного совещания. - ПНР, Познань, 1981. - С. 37-41. (Особистий внесок здобувача –50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

77. Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П. Привлечение самцов капустной совки феромоном различного состава // Проблемы практического применения феромонов в защите сельскохозяйственных культур. Тезисы докладов научно- методического совещания. – Тарту, 1981. - С. 78. (Особистий внесок здобувача –33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

78. Черний А.М. Основные аспекты исследования феромонов и использования в защите растений // Патология членистоногих и биологические средства борьбы с вредными организмами. Тезисы докладов Первой Республиканской научной конференции / Канев, 7-10.IХ. 1982 г./. - Киев, 1982. - С. 265-266.

79. Черний А.М., Чайка В.Н. Электрофизиологические и поведенческие реакции бабочек капустной совки на аналоги полового феромона // II Всесоюзное совещание по химической коммуникации животных. Тезисы докладов.- Москва, 1983. - С. 48-49. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

80. Чайка В.Н., Черний А.М. Исследования феромонной коммуникации у насекомых // IХ съезд Всесоюзного энтомологического общества. Тезисы докладов. Часть 2. – Киев, 1984. - С. 231. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

81. Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Особенности экологии и поведения бабочек картофельной моли Pthorimaea operculella Zell // IХ съезд Всесоюзного энтомологического общества. Тезисы докладов. Часть 2. Киев, 1984.- С. 235-236. (Особистий внесок здобувача – 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

82. Черний А.М. Техноценоз инсектарных культур яблонной плодожорки Laspeyresia pomonella L. и контроль качества насекомых // Первая Всесоюзная конференция по промышленному разведению насекомых. Тезисы докладов. – Москва: МГУ, 1986. - С. 77.

83. Довженок Н.В., Черний А.М. Постановка маточных культур искусственно разводимых насекомых // Первая Всесоюзная конференция по промышленному разведению насекомых. Тезисы докладов.- Москва: МГУ, 1986. - С. 66. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

84. Чайка В.Н., Черний А.М. Сравнительная электрофизиологическая оценка реакций популяций вредных чешуекрылых на синтетические феромоны // Феромоны листоверток – вредителей сельского и лесного хозяйства. Материалы Всес. конф. – Тарту, 1986. - С. 296-298.

85. Черний А.М., Чайка В.Н. Перспективы управления поведением и развитием насекомых // III съезд Украинского энтомологического общества. Тезисы докладов. – Киев, 1987. - С. 222. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

86. Черній А.М. Регулювання поведінки і розвитку комах як основа екологічно безпечного подавлення шкідливих видів // IV з’їзд Українського ентомологічного товариства. Тези доповідей. – Харків, 1992. - С. 179.

87. Черний А.М., Чайка В.Н. Параметры феромонной коммуникации у различных видов чешуекрылых // Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений. Международный симпозиум. Тезисы докладов.- Харьков, 1994. - С.121-123. (Особистий внесок здобувача –50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

88. Черний А.М. Синтетические регуляторы роста, развития и поведения насекомых в интегрированной защите плодовых и овощных культур от вредителей в Украине. // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экология. Всероссийский съезд по защите растений. Тезисы докладов. Санкт-Петербург, 1995. - С. 475-476).

89. Конверская В.П., Черний А.М. Развитие и жизнеспособность трихограммы при использовании димилина для подавления популяций чешуекрылых вредителей // Защита растений в условиях реформи- рования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экология. Всероссийский съезд по защите растений. Тезисы докладов. Санкт-Петербург, 1995. - С.421-422. (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

90. Черний А.М., Тронь Н.М., Крыжановская Т.В., Конверская В.П., Давыденко С.Н. Мониторинг полезной энтомофауны, пути её сохранения и повышения эффективности в агроценозах // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов. Междунар. Симпозиум ВПС МОББ. Сб. научн.труд. – Одесса, 1999.- С. 213-214. (Особистий внесок здобувача – 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

91. Черний А.М. Экологически безопасные системы защиты растений // Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу. Міжнародна науково-практична конференція. Тези доповідей.- Львів, 1999. - С. 253-254.

92. Черній А.М. Виробництво продукції рослинництва для дитячого і дієтичного харчування // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва. Міжнарода конференції. Тези доповідей. - Харків, 1999. - С. 375.

93. Черний А.М. Теоретические аспекты применения регуляторов жизнедеятель- ности насекомых в защите растений. // Биологически активные вещества в защи- те растений. Междун. симпоз. Тез. докладов. - Санкт-Петербург, 1999. - С. 17-18.

94. Черний А.М. Энтомология накануне ХХI века // Республіканська ентомологічна конференція присвячена 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства.Тези доповідей.- Ніжин, 2000. – С.138.

95. Черній А.М. Теоретичні основи і практичні аспекти контролю чисельності фітофагів // Інтегрований захист рослин на початку ХХI століття. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2004. – С. 126-135.