У дисертації наведено підсумки щодо вивчення біологічних, морфологічних, культуральних особливостей грибів роду Fusarium Link. ex Fr. Визначено типи взаємодії між визначеними видами грибів роду Fusarium у чистій культурі. Досліджено їх філогенетичну, органотропну та онтогенетичну спеціалізацію. Обґрунтовано біологічну систему захисту томата від фузаріозного в’янення в плівкових теплицях. Вирішення цих питань є актуальним для спеціалістів із захисту рослин, науковців і товаровиробників. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки було сформульовано наступні висновки: 1. Моніторинг стану агроценозів томата у плівкових теплицях в Харківській області свідчить, що хвороба в'янення рослин щорічно фіксується на 57% обстежених площ і є наслідком ураження їх грибними фітопатогенами родів Fusarium Link ex Fr. (7 видів), Verticillium (2 види), а також збудниками бактеріального походження (2 види). 2. Аналіз стрівальності частот зустрічаємості фітопатогенів грибного і бактеріального походження довів, що перше місце в патогенезі належить грибам роду Fusarium, друге - бактеріям, третє – грибам роду Verticillium. Показник кількості уражених фузаріозним в'яненням рослин щорічно коливався від 31 до 37%. 3. Встановлено, що грибні фітопатогени з роду Fusarium Link ex Fr., виділені з рослин томата, в умовах плівкових теплиць уражували різні види пасльонових (томат, перець), але не родини гарбузових (огірок, кабачок). На інфекційну здатність їх впливає не рівень патогенності ізолятів, а родинна належність рослини-живителя. 4. Визначено, що основним збудником фузаріозного в'янення томата в умовах плівкових теплиць є гриб F. oxysporum f. sp. lycopersici (Sacc.) Snyder & Hansen. Індивідуальна частка цього виду з усієї проаналізованої сукупності моноізолятів роду Fusarium Link ex Fr. (465 шт.) становила 36,4%. 5. Із усіх видів збудників в’янення фузаріозного походження широку органотропну спеціалізацію, пов’язану зі здатністю уражувати всі органи рослини (корінь, стебло, листки, китиці та плоди), мав вид F. oxysporum f. sp. lycopersici. Здатність уражувати кореневу систему і стебло мали види F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici, F. avenaceum та F. semitectum, здатність уражувати лише окремі органи – F. solani, F. oxysporum f.sp. vasinfectum та F. moniliforme. 6. Встановлено, що грибам Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici, F. solani та F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici притаманна висока онтогенетична пристосованість масово уражувати рослини, починаючи від посіву насіння до самого кінця вегетаційного періоду, вид F. semitectum масово виділявся з рослин лише у фазі цвітіння першої і другої китиць, види F. moniliforme та F. avenaceum – у фазі плодоутворення, вид F. oxysporum f. sp. vasinfectum – починаючи з фази цвітіння і до самого кінця вегетаційного періоду рослин. 7. На основі типовості та специфічності візуальних ознак хвороб в’янення томата, а також мікробіологічного аналізу моноізолятів складено дихотомічний ключ для визначення основних груп збудників хвороб в’янення за системою, характерною для спеціалізованих визначників. 8. Згідно з експериментально визначеними типами взаємодії (А, B, D, E) між всіма видами грибів роду Fusarium в чистих культурах для створення штучного інфекційного фону, що дозволить отримувати достовірно фузаріозостійкий вихідний матеріал томата, рекомендовано використовувати вид F. oxysporum f.sp. lycopersici, який має найвищій рівень територіальної активності (> D). 9. Застосування повного комплексу метаболітів грибів роду Fusarium Link ex Fr. експериментально підтвердило їх здатність диференційовано впливати на енергію проростання насіння та викликати в’янення рослин томата. Найбільш стабільну негативну селективну дію мав ФКР гриба F. oxysporum f. sp. lycopersici у розведенні 1:1, що дозволяє рекомендувати використання повного комплексу його метаболітів для експрес-оцінки стійкості зразків до фузаріозного в’янення. 10. Встановлено, що при вирощуванні томата в плівкових теплицях у весняно-літній культурозміні найбільш ефективним для захисту від фузаріозного в’янення є наступна схема: однократна обробка рослин у фазі 3-4 справжніх листків баковою сумішшю препаратів Мікосан Н та Емістим С із наступною їх трикратною обробкою цими препаратами в період вегетації (норма витрати на одну обробку – 0,0012 л/м2 та 0,0005 мл/м2 відповідно), що дозволяє при рівні біологічної ефективності 62,2% отримати чистий прибуток з 1 м2 4,67 грн, рентабельність - 157 % 11. При гістологічних дослідженнях уражених органів томата фітопатогенами роду Fusarium в судинах рослин зафіксовано процес тилоутворення. Це свідчить про здатність рослин створювати додаткову механічну перешкоду при поширенні гіф по судинах провідної системи. 12. Мінливість рівня ураженості рослин томата на 93,5 % залежить від активності синтезу в листках окислювально-відновлювальних ферментів пероксидази та поліфенолоксидази. Доведено, що зі збільшенням фунгіцидної активності препаратів активність ферментативного апарату рослини зменшується, що описується рівнянням Y = – 145,1 – 6,2 X1 + 80,56 X2, де Y – ступінь ураженості рослин, %; X1 – показник активності пероксидази; X2 – показник активності поліфенолоксидази, яке можна використовувати для прогнозу ступеня ураженості рослин хворобами в’янення. 13. Встановлено, що ступінь ураженості рослин томата хворобами в’янення має обернену залежність до вмісту сухої речовини, загального цукру та аскорбінової кислоти, пряму до кислотності соку. Тобто чим вищій ступінь ураженості, тим менше пластичних (біохімічних) речовин накопичує у плодах уражена рослина. | 