Анотація до роботи:

Кузьміна Т. А. Біологічні основи інтегрованого контролю стронгілід (Nematoda: Strongylida) - паразитів коней в умовах України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук із спеціальності 03.00.08 - зоологія, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2004 р.

В роботі викладені результати дослідження видового складу та біологічних особливостей нематод ряду Strongylida - паразитів коней в умовах України. Встановлені основні абіотичні та біотичні фактори, що здійснюють елімінуючий вплив на чисельність личинок стронгілід в умовах пасовища. Досліджені ґрунтові нематофагові гриби як біотичні агенти контролю стронгілід коней. Вперше проведені дослідження хижого гриба Duddingtonia flagrans як агента біологічного контролю стронгілід в умовах України, встановлена висока ефективність препаратів D. flagrans проти личинок стронгілід. Наведені данні щодо ефективності основних антгельмінтних препаратів, що використовуються в Україні проти стронгілід коней. Виявлена резистентність у стронгілід коней з Полтавської та Запорізької областей до бензимідазольних антгельмінтиків.

На підставі отриманих даних по екології вільноживучих стадій стронгілід та аналізу ефективності методів боротьби з їх паразитичними стадіями створені біологічно обґрунтовані схеми інтегрованого контролю стронгілід коней для конярських господарств різних типів.

1. У коней з чотирьох областей України (Київської, Сумської, Полтавської та Чернігівської) зареєстровано 27 видів нематод ряду Strongylida, що належать до 10 родів. У одного коня виявляли від 7 до 20 видів стронгілід, в середньому
   11,7 ± 3,6. В залежності від значень екстенсивності інвазії (ЕІ), виділено основні види (ЕІ > 50%) та супутні види (ЕІ 50%). Встановлено зменшення долі стронгілін в угрупованні стронгілід коней за останні 30 років.

2. Зараженість стронгілідами за даними копрологічних досліджень є найвищою у лошат віком 1,5-2 роки (в середньому 882 я/г); тоді як рівень зараженості дорослих коней в 8-10 разів нижчий (в середньому 76 я/г). Сезонна динаміка виділення яєць стронгілід з фекаліями коней характеризується піком на початку літа (червень), коли у зовнішнє середовище виділяється максимальна кількість яєць (в середньому 400,5 я/г фекалій).

3. Мікрокліматичні умови (температура, вологість) у фекаліях коня на пасовищі забезпечують можливість розвитку яєць і личинок стронгілід до інвазійної стадії протягом пасовищного сезону. Інвазійні личинки є стійкими до коливань температури у межах від – 17^оС до +34^оС; успішно перезимовує на пасовищі до 56,3% личинок.

4. Основним біотичним фактором, що знижує чисельність личинок стронгілід на пасовищі, є ґрунтові гриби. Ендопатогенні гриби виявлені в 37% досліджених ґрунтових проб і в 9-34% проб кінських фекалій. Хижі гриби знайдені в 24% досліджених проб пасовищного ґрунту. Нематофагова активність виділених 10-ти видів хижих грибів становила від 32,3% до 82,3%.

5. Інвазійні личинки стронгілід зберігають життєздатність на пасовищі в умовах України протягом усього року. Максимальна кількість личинок виявляється на рослинності пасовища на початку літа (червень), мінімальна - навесні, до початку пасовищного сезону (квітень). В підстилці денників інвазійні личинки виявлялися протягом усього року. Максимальна їх кількість у денниках зареєстрована в літні місяці (червень-липень) і складала від 910 до 6600 личинок на 1 кг підстилки.

6. Найвищий рівень зараженості стронгілідами мають коні при стійлово-пасовищному утриманні (в середньому становить 288 я/г). Рівень зараженості коней при стійловому утриманні найменший (в середньому - 109 я/г). Максимальний рівень контамінації денників та пасовищних ділянок (вигулів) інвазійними личинками стронгілід відзначений у господарствах з стійлово-вигульним типом утримання коней.

7. Найбільш ефективними антигельмінтними препаратами, що застосовуються проти стронгілід коней в Україні, є "Універм", "Еквісект" і "Авертин"; їх ефективність складала 98,2%, 98,7% і 99,6% відповідно. Ефективність препаратів "Бровальзен" і "Бровадазол" складала 67,7% і 56,3%, відповідно. Резистентність до бензимідазольних антигельмінтних препаратів зареєстрована у стронгілід коней з господарств Полтавської і Запорізької областей. Ефективність "Альбендазолу-7,5" у цих господарствах згідно FECR-тесту складала менше 95%.

8. Оптимальними для росту хижого гриба D. flagrans є температури від + 22^оС до + 26^оС; вивчені штами D. flagrans переживають нетривале заморожування до
   – 17 ^oС. Ефективність хижих грибів проти личинок стронгілід складала від 85,6% до 98,6% знищених личинок при згодовуванні грибних біопрепаратів коням. Отримані нами результати дозволяють рекомендувати використання біопрепаратів хижих грибів в інтегрованому контролі стронгілід коней, з застереженням, що більшість антигельмінтних препаратів негативно впливає на ріст і нематофагову активність D. flagrans.

9. Розроблені і теоретично обґрунтовані типові схеми інтегрованого контролю стронгілид для різних типів конярських господарств України, які базуються на поєднанні у певних співвідношеннях хімічного, біологічного, зоогігієнічного методів контролю нематод і методів контролю стану пасовищ протягом річного циклу.

Публікації автора:

1. Лукьянченко Т. А. Использование хищного гриба Duddingtonia flagrans для сокращения численности инвазионных личинок стронгилид лошадей. //Вестник зоологии, 2000. - 34. - №3.- С.67 - 72.

2. Лукьянченко Т.А., Борисов Б.А. Оценка возможности использования глубинных культур хищных грибов Duddingtonia flagrans и Arthrobotrys sp. против возбудителей стронгилятозов лошадей в условиях Украины. // Вестник зоологии, 2000. - Suppl. № 14. - С. 213 - 219. - У підготовці статті 75% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

3. Лук'янченко Т. A., Гавор Я.В. Нематофагові гриби (Hyphomycetes) із заповідників Попєльно і Косево (Польща). // Український ботанічний журнал, 2000. - № 6. - С. 648 - 653. У підготовці статті 80 % роботи проведено дисертантом, який провів визначання, узагальнив результати та підготував статтю.

4. Кузьміна Т.А., Слівінська К.А., Двойнос Г.М. Визначення ефективності деяких антгельмінтиків проти основних нематодозів коней на Україні. // Наук. вісн. Нац. аграрн. ун-ту. - 2001. - 34. - С. 146-150. У підготовці статті 60% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

5. Т. А. Лук'янченко-Кузьміна. Нематофагові гриби (Hyphomycetes) з грунту пасовищ України. // Український ботанічний журнал - 2002. - № 2. - С. 204 - 212.

6. Кузьмина Т.А., Негруца Е.А., Двойнос Г.М., Березовский А.В. Резистентность циатостомин лошадей к бензимидазольным препаратам. // Труды ВИГИС. - 2002. - 38. - С. 189 -194. У підготовці статті 50% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

7. Кузьмина Т.А., Старовир А.И., Двойнос Г.М. Исследование бензимидазольной резистентности стронгилид лошадей в Украине. // Збірник наукових праць Луганського Національного аграрного університету. - Луганськ.-2003. - № 31/43. - С 328 - 331. У підготовці статті 50 % роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

8. Кузьмина Т. А. Duddingtonia flagrans как потенциальный агент биологического контроля стронгилид лошадей в условиях Украины. // Вестник зоологии - 2004. - Отд. вып. № 16. - С. 86- 89.

9. Кузьмина Т. А. Динамика количества инвазионных личинок Strongylidae лошадей при конюшенном содержании. // Сб.: "Современные проблемы общей, медицинской и ветеринарной паразитологии. - Витебск: ВГМУ, 2004. - С. 59 - 63.

10. Кузьмина Т. А., В. А. Харченко, А. И. Старовир, Г. М. Двойнос. Применение метода диагностической дегельминтизации для изучения кишечных гельминтов лошади. // Вест. зоол. - 2004. - 38. - № 5. - С. 67 - 70. - У підготовці статті 50 % роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

11. Lukyanchenko, T. The demonstration of nematophagous activity of dried Duddingtonia flagrans preparation after its prolonged storage // 17^th International Conference of the World Association for the Advancement of Veterinary Parasitology (WAAVP), 15-19 August 1999. - C. 7.70.

12. Lukyanchenko, T. Nematophagous activity of predacious fungi Duddingtonia flagrans and Arthrobotrys oligospora in the fluid preparations // 17^th International Conference of the WAAVP, 15-19 August 1999. - C.7.69

13. Kuzmina, T., J. Gawor. The extraction of nematophagous fungi, potential agents of biological control of parasitic nematodes, from pasture soil in Poland and Ukraine. // Acta Parasitologica. - 2000. - 45 (3). - Abstracts: VIII European Multicolloquium of Parasitology. - F. 2. У підготовці статті 70% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати, підготував статтю.

14. Kuzmina T. The effect of some anthelmintics on Duddingtonia flagrans growth. //18th International Conference of the WAAVP, Stresa, Italy, 26-30 August 2001: - p. 127.

15. Kuzmina T., Dvoinos G., Slivinska K. New records on horse cyathostomes resistance to benzimidazoles in Ukraine. // 18th International Conference of the WAAVP, Stresa, Italy, 26-30 August 2001: - p. 133. У підготовці статті 60% роботи проведено дисертантом, який провів дослід та підготував статтю.

16. Кузьмина T. A. Duddingtonia flagrans - потенциальный агент биологического контроля стронгилид лошадей в Украине. //Тезисы докладов XII Конференции Украинского научного общества паразитологов. - Севастополь, Украина, 10-12 Сентября 2002. С. 52-53.

17. Кузьмина T. A., Старовир А.И., Двойнос Г.М. Основные нематодозы лошадей Дубровского конного завода: результаты двулетних исследований. //Тезисы докладов XII Конференции Украинского научного общества паразитологов. - Севастополь, Украина, 10-12 Сентября 2002. - С. 53-54. У підготовці статті 40% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

18. Kuzmina T. A., Starovir A. I. Efficacy of aversectin preparations against intestinal nematodes of horses. // 19^th International Conference of the WAAVP, New Orlean, USA, 10-14 August 2003. - P. 183. У підготовці статті 50% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати, підготував статтю.

19. Kuzmina T. A., Starovir A. I.. Examination of the strongylid community of brood horses in Ukraine by the diagnostical deworming method. // 19^th International Conference of the WAAVP, New Orlean, USA, 10-14 August 2003. - P. 235. У підготовці статті 70% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

20. Кузьмина Т.А., Старовир А.И., Двойнос Г.М. Исследование бензимидазольной резистентности стронгилид лошадей в Украине. // Тези доповідей ІІ конференції Міжнародної асоціації паразитоценологів., Луганськ, Україна, 7-10 жовтня 2003 р. - С. 80-81. У підготовці статті 60% роботи проведено дисертантом, який провів дослід та підготував статтю.

21. Кузьмина Т.А., Харченко В.А., Старовир А.И. Исследование сообщества Strongylida лошадей Дубровского конного завода методом диагностической дегельминтизации. // Тези доповідей ІІ конференції Міжнародної асоціації паразитоценологів., Луганськ, Україна, 7-10 жовтня 2003 р. - С. 81-82. У підготовці статті 50% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

22. Kuzmina, T. A., A.I. Starovir. The dynamics and distribution of Strongylidae infective larvae in the individual horseboxes. // Abstracts: IX European Multicolloquium of Parasitology. Valencia, Spain, 18-23 July, 2004. - P. 357. - У підготовці публікації 75% роботи проведено дисертантом, який провів дослід, узагальнив результати та підготував статтю.

Подяки. Автор висловлює щиру подяку науковому керівнику д. б. н. Г. М. Двойносу за загальне керівництво та допомогу у виконанні роботи, цінні поради та слушні зауваження. Щиро дякую професору В. П. Шарпилу, професору В. В. Корнюшину, д. б. н. В. О. Харченку та к. б. н. Ю. І. Кузьміну за цінні поради, конструктивні зауваження та доброзичливу критику. Щиро дякую д. б. н. Е. З. Коваль за постійну увагу до роботи та неоцінну допомогу у проведенні мікологічних досліджень. Дякую Б. О. Борисову за надання штамів грибів роду Arthrobotrys та консультативну допомогу у роботі з хижими грибами. Щира подяка співробітникам Відділу паразитології К. А. Слівінській, О. І. Старовіру та О. О. Соколовій за надану допомогу у проведенні експериментальних досліджень, співробітнику Відділу фондових колекцій Б. М. Васько за допомогу у дослідженні жуків-копрофагів, співробітнику Відділу фауни та систематики безхребетних О. М. Піндрусу за конструктивні зауваження до тексту роботи.