Анотація до роботи:

Саюк О.А. Біологічні особливості гриба Rhizoctonia solani Khn та заходи обмеження його шкодочинності на картоплі в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню біології збудника ризоктоніозу, особливостей патогенезу захворювання і на цій основі розроблені ефективні, екологічно безпечні заходи боротьби з хворобою. Визначено шкідливість ризоктоніозу і закономірності проявлення хвороби в умовах зони Полісся України. Встановлено граничне значення ступеня заселеності насіннєвих бульб і ґрунту грибом R. solani. Виявлено роль ґрунтової і бульбової інфекції в патогенезі ризоктоніозу. Вперше диференційовані анастомозні групи (АГ) R. solani, вивчена їх біологія і проведена генетична класифікація збудника хвороби. Розроблені і рекомендовані виробництву агротехнічні та хімічні заходи боротьби з ризоктоніозом у системі насінництва. Виявлено сорти і гібриди картоплі, які мають відносно високу стійкість до R. solani. Вони рекомендовані як вихідний матеріал для селекції.

1. Ризоктоніоз картоплі (збудник - гриб Rhizoctonia solani Khn, син. Pillicularia fillamentosa (Cook) Rog), поширений по всій території Полісся України та уражує рослини на всіх етапах онтогенезу. Оптимальні умови для проявлення захворювання складаються при температурі ґрунту 17 ⁰ С, вологості 60-70% від повної вологоємкості і рН 5,5-6,5.

2. У результаті генетичної класифікації популяції гриба Rh. solani виявлено, що на Поліссі України вона неоднорідна і представлена штамами, які належать до анастомозних груп АГ1, АГ3 і АГ4. Оптимальні умови для росту і накопичення їх міцелію дещо відрізняються. АГ1 краще розвивається при температурі 28 ⁰С , вологості 80-85%, рН середовища 6,5-7,0; АГ3 – при 25⁰С, 80-90% і рН 6,5-7,5; АГ4 - при 25⁰С, 85-90% і рН 7,0 відповідно. Найбільш конкурентноздатною і агресивною щодо картоплі є АГ3.

3. Основними джерелами зараження картоплі грибом Rh. solani в період вегетації є інфікований насіннєвий матеріал і ґрунт. Виявлено, що порогове значення ступеня заселення склероціями патогена складає 5% їх

стебел на 1 кущ збільшується на 16,7%, заселеність бульб склероціями Rhizoctonia solani Khn зменшується на 7,0, а поширення “білої ніжки” – на 9,5%. Вихід насіннєвої фракції збільшується на 8,5%. Найбільш слабкий розвиток хвороби на підземних органах рослин відмічено при пізньому строкові посадки (друга декада травня), однак у цьому випадку продуктивність рослин знижується на 12%.

Виявлено, що при збільшенні глибини посадки до 12-18 см підвищується ураження паростків і знижується продуктивність рослин, проте це сприяє отриманню вільного від склероціїв патогена насіннєвого матеріалу. Цей захід оздоровлення насіннєвого матеріалу від склероціїв Rh. solani може бути використаний у розсадниках розмноження картоплі в елітних господарствах.

Установлено, що в умовах Полісся України строки збирання картоплі після знищення бадилля суттєво впливають на ступінь заселення бульб склероціями збудника ризоктоніозу. Для зменшення рівня заселення їх грибом Rh. solani як десикант краще застосовувати препарат баста. Він сприяє подовженню періоду відтоку органічних речовин з листків у бульби на 7-10 днів, не знижує рівень накопичення врожаю і підвищує якість насіннєвого матеріалу. Збирання бульб слід проводити не пізніше як через 7 днів після десикації бадилля.

Порівняльне вивчення токсичності різних хімічних засобів проти R. solani показало, що для передпосадкового протруювання бульб картоплі необхідно використовувати дітан М - 45, фенорам, вітавакс - 200, фундазол, а також біологічний препарат різоплан. Це дозволить суттєво знизити шкодочинність ризоктоніозу, поліпшити якість насіннєвого матеріалу, а також за рахунок кращого розвитку рослин отримати вищий урожай бульб. Більшість з названих фунгіцидів належить до системних препаратів. Вони порушують процеси ділення ядер у патогена та сповільнюють його дихання (табл. 2).

Виявлені нами закономірності насамперед, необхідно враховувати при закладанні розсадників розмноження і при вирощуванні насіннєвої картоплі високих репродукцій (супереліта і еліта), а також при розмноженні оздоровлених від вірусів сортів картоплі.

Виробничу перевірку ефективності розробленого нами комплексу агротехнічних і хімічних заходів захисту картоплі проти гриба Rh. solani проводили на експериментальній базі НДГ “Україна” ( Черняхівського р-ну Житомирської області). Встановлено, що його застосування знижує проявлення ризоктоніозу в період вегетації картоплі в середньому на 23,1%, зменшує заселеність бульб склероціями патогена на 35,6%, підвищує продуктивність рослин на 17,7%. Рентабельність захисних заходів становить 161,4%; чистий прибуток - 1582 грн. з 1 га.

Встановлено, що штами АГ3 є найбільш конкурентноздатними в популяції Rh. solani. Використання цієї анастомозної групи для створення інфекційного фону дає можливість об’єктивно оцінити і виявити стійкі до ризоктоніозу сортозразки картоплі.

Публікації автора:

1. Положенець В.М., Саюк О. А. Ризоктоніоз картоплі. Ефективність застосування фунгіцидів і біопрепаратів// Захист рослин. – 2001. - №11. С.10-11. (Особистий внесок – 50% формулювання експериментальної частини та висновків).

2. Саюк О. А. Залежність розвитку ризоктоніозу картоплі від маси бульб та ступеня їх заселення склероціями Rhizoctonia solani // Вісник Державної агроекологічної академії України: науково-теоретичний збірник. - Житомир: ДААУ. –2001.- №1. – С. 175-178.

3. Положенець В.М., Саюк О. А. Ґрунтова і бульбова інфекції. Їх роль у патогенезі ризоктоніозу культури // Захист рослин. – 2002. - №2. -С.16.

поверхні при наявності Rh. solani на 19,4% бульб; ґрунту - 1 пропагула на 100г. Базидіальна стадія гриба Hypochnus solani Pr. et Del. відіграє основну роль у патогенезі "білої ніжки". Вперше доведена можливість її формування на бульбах під час їх зберігання в умовах високої вологості (до 90%) і підвищеної температури ( 12-15 ⁰С).

4. Для зниження шкодочинності гриба Rh. solani і попередження накопичення його в навколишньому середовищі слід в якості насіннєвого матеріалу використовувати здорові або слабозаселені склероціями патогена (1 бал) бульби масою 71-90 г. Оптимальними є: густота їх посадки - 50 тис./га, строк садіння - перша декада травня, глибина заробки бульб - 6-8 см від поверхні грунту. Для отримання насіннєвого матеріалу, вільного від склероціїв патогена, глибину посадки доцільно збільшити до 12-18 см від поверхні грунту.

Обламування паростків при проведенні передпосадкового сортування картоплі знижує ураженість рослин ризоктоніозом, але одночасно значно погіршує їх продуктивність.

Ураження бульб грибом Phytophthora Infestans (Mont.) de Bary підсилює розвиток ризоктоніозу на паростках картоплі. Збудник чорної ніжки ( Erwinia caratovora var. atroseptica (van Hall) Dye) не впливає на проявлення захворювання. Збудник парші звичайної (Streptomyces scabies (Thaxter) Gussov)значно пригнічує ріст і розвиток Rh. solani.

5. Кращими попередниками під картоплю, які сприяють значному зниженню інфекційного фону Rh. solani в ґрунті (в 1,7-3,5 раза), є зернові культури, багаторічні злакові трави, льон і озимий ріпак.

6. Серед 100 сортів і гібридів картоплі, випробуваних на стійкість проти ризоктоніозу, абсолютно стійких до захворювання не виявлено. До групи відносно стійких віднесено 14% сортів і гібридів. Серед них: П.93.4-6, Тетерів(П.92.38-3), Дара (П.92.23 -25), Дзвін, П.94.33-1, Н.95.65/2, Н.94.40-1, Ж.95.13-1, Гатчинська.

7. Кращим десикантом, який доцільно застосувати у виробництві, є препарат баста, в.р.(2,0 л/га).

8. Для протруювання бульб картоплі проти Rh. solani найбільш придатні такі пестициди: дітан М –45, 80% з.п. (2,3 кг/т), фенорам, 70% з.п. (2,0 кг/т), вітавакс 200, 75% з.п. (2,0 кг/т), фундазол, 50% з.п. (0,6 кг/т) та біологічним препаратом різопланом (0,5 л/т). Вони знижують розвиток хвороби на паростках у середньому на 22,8%, на столонах - 15,7%; на корінні – 7,9%; на бульбах - 45,4%. За рахунок зниження рівня ураженості продуктивність рослин зростає на 25,1%.

9. Виробничою перевіркою ефективності комплексу агротехнічних і хімічних заходів проти гриба Rh. solani на експериментальній базі НДГ “Україна” (с. В. Горбаша Черняхівського р-ну Житомирської області) встановлено, що його застосування знижує ураженість ризоктоніозом у період вегетації картоплі в середньому на 23,1%, зменшує заселеність бульб склероціями патогена на 35,6%, підвищує продуктивність рослин на 17,7%. Рентабельність захисних заходів становить 161,4%; умовно - чистий прибуток - 1582 грн. з 1 га.

На основі проведення фітопатологічних експертиз бульб нами встановлено, що значно вищий ступінь розвитку ризоктоніозу був у приватних господарствах - порівняно з колективними у 1,2 – 1,5 рази. Насамперед цей фактор пов’язаний з використанням у приватних господарствах низькоякісного насіннєвого матеріалу бульб, не дотримуванням сівозмін та заходів захисту картоплі від шкідників і хвороб, порушенням технологій вирощування та зберігання врожаю.

Шкодочинність ризоктоніозу проявляється при всіх формах розвитку захворювання. Особливо шкідливе масове ураження паростків та їх загибель ще до виходу на поверхню ґрунту, а також кореневої шийки стебел картоплі, столонів і коріння, що викликає зменшення густоти і висоти рослин, урожайності та якості насіннєвого матеріалу. Залежно від умов вирощування, сорту та заходів захисту втрати картоплі від хвороби у господарствах Полісся України можуть сягати до 34 %.