Анотація до роботи:

Коломієць Т.В. Біологічні особливості представників родини Bromeliaceae Juss. при інтродукції у захищений ґрунт Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна та перспективи їх використання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню біологічних особливостей представників родини Bromeliaceae в умовах культури захищеного ґрунту.

Досліджено ритми сезонного росту та розвитку рослин в умовах культури. Проаналізовано особливості насіннєвого та вегетативного розмноження, запропоновано ефективні способи розмноження, зокрема, in vitro. Зроблено інтегральну оцінку успішності інтродукції рослин родини Bromeliaceae та рекомендовано 144 (83%) інтродукованих таксонів колекції родини Bromeliaceae для використання в озелененні та навчальному процесі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення питань інтродукції представників родини Bromeliaceae у захищений ґрунт помірного клімату і висвітлено нове розв’язання наукового завдання щодо створення колекції досліджуваних рослин у вигляді триярусного насадження в оранжереї Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1. У результаті 26-річної інтродукції у захищений ґрунт Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна створено колекцію із 173 таксонів 24 родів родини Bromeliaceae, яка включає 134 види, 23 різновиди, одна форма, п’ять гібридів, десять сортів. Представники колекції належать до трьох підродин, до яких входять наземні (підродина Pitcairnioideae), епіфітні та наземні (Вromelioideae), епіфітні (Tillandsioideae) види.

2. Аналіз ареалів показав, що інтродуковані рослини Bromeliaceae походять із 13-ти ботаніко-географічних провінцій американського континенту: близько 45% – із Центрально–Бразильської провінції, яка є центром їх видового різноманіття та близько 34% із Вест-Індської та Південно–Бразильської провінцій, а решта провінцій представлені незначною кількістю видів.

3. Ритми росту й розвитку інтродукованих рослин родини Bromeliaceae генетично обумовлені і в штучно створених умовах захищеного грунту помірного клімату збігаються з ритмами у місцях їхнього природного зростання. У рослин, які перебувають у тропічній оранжереї, не виявлено чітко вираженої сезонної ритміки, що вказує на задовільні умови штучно створеного мікроклімату. У субтропічній оранжереї, де температура повітря, вологість та освітлення недостатні, періоди росту і спокою у рослин чергуються.

4. Встановлено тривалість малого життєвого циклу: для представників підродини Pitcairnioideae його тривалість становить три – чотири роки, підродини Bromelioideae – чотири – п’ять років, підродини Tillandsioideae – вісім – десять років.

5. Тривалість цвітіння та терміни достигання плодів є видоспецифічною ознакою, яка в умовах інтродукції стабільна. За періодом цвітіння інтродуковані види згруповано у вісім феногруп. Найбільша кількість – 29 видів належить до літньої групи цвітіння. У тропічних видів період цвітіння розмежований у часі з наростанням вегетативної маси і настає після його закінчення, а у гірських та пустельних субтропічних видів він проходить одночасно з ростом листків і пагонів. Відзначено щорічне плодоношення 20-ти видів (1,2% колекційних рослин ), які утворюють повноцінне насіння. У досліджуваних видів відмічено високу життєздатність пилку, що свідчить про їхню велику репродуктивну здатність.

6. Для шести таксонів встановлена насіннєва продуктивність. Вперше для 17 таксонів вивчено морфологічні ознаки насіння і відзначено їх видоспецифічність. Свіжозібране насіння не має спокою, проростає залежно від виду на п’яту – сьому (Pitcairnioideae), сьому –десяту (Bromelioideae), 12–14-ту добу (Tillandsioideae). Зберігання насіння в неконтрольованих умовах призводить до зниження його схожості до 40% або її повної втрати через один рік у видів підродини Tillandsioideae, через два роки – у Pitcairnioideae, та через чотири роки – у Bromelioideae.

7. Представникам родини Bromeliaceae властивий низький коефіцієнт вегетативного розмноження (одна – десять дочірніх рослин за рік з однієї рослини), тому для видів, що здатні до плодоношення, ефективнішим є насіннєве розмноження. Щоб отримати з насіння дорослу особину, необхідний термін від двох до десяти років, але насіннєвий спосіб розмноження забезпечує масовий вихід садивного матеріалу, що є цінним для промислового вирощування. Однак вегетативний спосіб розмноження дає змогу отримати нову квітуючу особину з відсадка на наступний рік.

8. За результатами інтегральної оцінки успішності інтродукції перспективними для культивування в умовах захищеного ґрунту є 144 таксони (83%) колекції, створеної у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна.

9. Для широкого культивування в умовах захищеного ґрунту рекомендовано 118 видів, 15 різновидів, 10 сортів та 1 гібрид колекції родини Bromeliaceae. За декоративними ознаками вони згруповані у три групи: красивоквітуючі, декоративнолистяні та красивоквітуючі з декоративними листками.

Публікації автора:

1. Коломієць Т.В. Формування та сучасний стан колекції родини Bromeliaceae Juss. у захищеному грунті Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття – К., 2007. – Вип. 11. – С. 29–31.

2. Коломієць Т.В. Еколого-географічний аналіз видів родини Bromeliaceae Juss. колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія „Екологія. Біологічні науки”. – Полтава, 2006. – Вип. 5 (52). – С. 113–116.

3. Коломієць Т.В. Насіннєва продуктивність деяких представників родини Bromeliaceae Juss. в умовах культури // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2006. – Вип. 10. – С. 22–23.

4. Коломієць Т.В. Морфологічні особливості насіння та плодів родів Aechmea Ruiz et Pav. та Billbergia Thunb. (Bromeliaceae Juss.) // Вісник Київського національного ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2005. – Вип. 9. – С. 32–33.

5. Коломієць Т.В. Онтогенез Billbergia rosea Beer в умовах культури // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2005. – Вип. 8. – С. 30–31.

6. Коломієць Т.В. Декоративні особливості роду Billbergia Thunb. у захищеному ґрунті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2004. – Вип. 7. – С. 26–28.

7. Коломієць Т.В. Інтродукція представників роду Billbergia Thunb. у захищений ґрунт // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2003. – Вип. 6. – С. 18–19.

8. Лапчик В.Ф., Рудік Г.О., Коломієць Т.В. Дослідження представників роду Aechmea Ruiz et Pav. на вміст лектинів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2002. – Вип. 5. – С. 70–71.

9. Коломієць Т.В. Морфологічні особливості насіння представників родини Bromeliaceae Juss. // Вісник Київського національного ун-ту імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 2001. – Вип. 4. – С. 25–26.

10. Коломієць Т.В., Ступницький В.О. Бромелієві в колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К., 1999. – Вип. 2 – С.47-48.

11. Нікітіна В.В., Баглай К.М., Коломієць Т.В. та ін. Каталог тропічних і субтропічних рослин захищеного грунту // Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна. Каталог рослин. – Природно заповідні території України. Рослинний світ. Вип. 7. – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – С. 131–266.

12. Коломієць Т.В. Оранжерея представників однодольних рослин // Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського державного університету. – К., Вид-во при Київ. ун-ті „Вища школа”, 1989. – С.140–144.

13. Капустян В.В., Нікітіна В.В., Коломієць Т.В. та ін. за ред. Капустяна В.В. Тропічні та субтропічні рослини. Монографія. – К.: ВЦ Київ. нац. ун-ту, 2005. – 224 с.

14. Коломієць Т.В. Експозиція бромелієвих у колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Матеріали наукової конференції “Будівництво та реконструкція Ботанічних садів і дендропарків в Україні” (Сімферополь. 23–26 травня 2006 року). – Сімферополь, 2006. – С. 161–162.

15. Коломієць Т.В. Біологічні типи представників роду Bromeliaceae Juss. в колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна // Матеріали ХІІ з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15–18 травня 2006 рік). – Одеса, 2006. – С. 321.

16. Коломиец Т.В. Представители семейства Bromeliaceae Juss. в коллекции Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина // Материалы международной конференции “Ботанические сады как центры сохранения биоразнообразия растений”. – М., 2005. – С. 243–244.

17. Коломієць Т.В. Особливості онтоґенезу деяких видів роду Billbergia Thunb. в умовах культури. Тези доповідей 2-ї міжнародної конференції “Онтоґенез рослин у природному і трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”. – Львів, 2004. – С. 52.

18. Коломієць Т.В. Морфологічні ознаки насіння представників роду Billbergia Thunb. в оранжереї Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. Тези доповідей Міжнар. конф., присвяченій 150-річниці Ботанічного саду Львівського націон. університету ім. Івана Франка “Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання”. – Львів, 2004. – С. 29.

19. Коломієць Т.В., Ступницький В.О. Особливості початкових етапів онтогенезу видів роду Vriesea Lindl. в культурі in vitro // Матеріали міжнародної конференції „Онтоґенез рослин у природному та трансформованому середовищі” (Львів, липень 1–4, 1998 рік). – Львів, 1998. – С. 58–59.

20. Коломиец Т.В. Коллекция бромелиевых // Коллекционные фонды тропических и субтропических растений закрытого грунта и проблемы фитодизайна. Тезисы докладов областного координационного совещания (Донецк, 4–6 сентября 1985 год). – Донецк, 1985. – С.21–22.