Анотація до роботи:

Ситнік С.А. Біологічні особливості представників родини Myrtaceae R.Br. інтродукованих на Південний берег Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр, Ялта, 2004.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню біологічних, екологічних, біохімічних особливостей представників родини Myrtaceae різного географічного походження, при їх інтродукції на Південний берег Криму.

У роботі проведено порівняння основних кліматичних показників природних ареалів досліджуваних видів і місця інтродукції. За початком процесів росту виділено три фенологічні групи: 1) піздньовесняня (травень); 2) ранньолітня (червень); 3) зимова (січень-лютий). За комплексом морфо-анатомічних ознак листка визначені екологічні групи:

Визначено основні групи низькомолекулярних сполук з листя досліджуваних видів. Основні компоненти ефірної олії M. communis – пінен, 1,8 цинеол, ліналоол, міртенілацетат. Ідентифіковано 25 компонентів водно-спиртового екстракту з листя Myrtus communis з високою антибіотичною активністю щодо Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes.

На Південний берег Криму успішно інтродуковано 4 види родини Myrtaceae.

1. За природно-кліматичними умовами, найбільш перспективна інтродукція вічнозелених деревних представників родини Myrtaceae на Південний берег Криму зі Середземноморської флористичної області. Основними факторами, що обмежують інтродукцію на Південний берег Криму з Центральнобразильської, Південно-західноавстралійської і Північно-східноавстралійської флористичних областей є недостатнє зволоження в літній період і абсолютний температурний мінімум.

2. За комплексом морфо-анатомічних ознак листка визначені екологічні групи представників родини Myrtaceae: мезофіти – Myrtus communis, Myrtus communis var. microphilla, Myrtus communis var. leucocarpa, Myrtus communis var. romana, Myrtus communis var. angustifolia; ксеромезофіти низького ступеня ксерофітизації – Psidium сattleyanum, Acca sellowiana; ксеромезофіти високого ступеня ксерофітизації – Psidium guayava, геміксерофіти – Callistemon pungens, Callistemon rugulosus, ксерофіти – Eucalyptus gunnii, Eucalyptus niphophila.

3. На основі фенологічних спостережень за початком ростових процесів на Південному березі Криму інтродуковані представники родини Myrtaceae розділені на три фенологічні групи: 1) піздньовесняна (травень)– Myrtus communis, Myrtus communis var. angustifolia, Myrtus communis var. romana, Myrtus communis var. microphylla, Myrtus communis var. leucocarpa, Acca sellowiana; 2) ранньолітня (червень) – Callistemon pungens, Callistemon rugulosus; 3) зимова (січень, лютий) – Eucalyptus gunnii, Eucalyptus niphophila.

4. За початком цвітіння виділено три фенологічні групи: ранньолітньоквітуча – Myrtus communis, Acca sellowiana; літньоквітуча – Callistemon pungens, Callistemon rugulosus; зимньоквітуча – Eucalyptus gunnii, Eucalyptus niphophila.

5. Представники родини Myrtaceaе мезофітної і геміксерофітної екологічних груп узгоджуються з річними ритмами Південного берега Криму і характеризуються нестійкими ритмами розвитку. Ксерофіти зберігають ритми розвитку, характерні для природного ареалу.

6. В умовах культури поліморфний вид Myrtus communis, Acca sellowiana, Callistemon pungens і Callistemon rugulosus на Південному березі Криму утворюють життєздатне насіння. Ксерофіти Eucalyptus gunnii і Eucalyptus niphophila не утворюють життєздатне насіння.

7. Реальна насінна продуктивність при інтродукції на Південний берег Криму у представників родини Myrtaceaе різна і залежить від екологічної природи виду. Найвищі показники реальної насінної продуктивності характерні для геміксерофітів - Callistemon pungens і Callistemon rugulosus.

8. Установлено, що на Південному березі Криму максимальне накопичення ефірної олії в листі поліморфного виду Myrtus communis відбувається у Myrtus communis var leucocarpa у фазу бутонізації.

9. Основними компонентами ефірної олії з листя Myrtus communis є -пінен, 1,8-цинеол, ліналоол і миртенілацетат. Морфоформи мають ідентичний компонентний склад ефірної олії, проте відрізняються вмістом основних компонентів. Найціннішу якісну характеристику має ефірна олія з листя Myrtus communis var leucocarpa, одержана у фазу плодоносіння.

10. У складі етанольного екстракту з листя Myrtus communis ідентифіковано 25 компонентів фенольної природи: водорозчинні фенольні сполуки та ацилфлороглюцини. Основну частку водорозчинних фенолів складають глікозиди флавоноїдів і галотаніни. Ідентифіковано дві глікозидовані форми кверцитину і три глікозидовані форми мірицитину. Виявлено похідні флаван–3–олу: катехін, епикатехін, епікатехінгаллат. Фракція галотанінів представлена галоїльними похідними глюкози, етеріфіковані оксидифеновою кислотою.т із листя Myrtus communis має виражену бактерицидну дію щодо Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes.

12. При інтродукції на Південний берег Криму представники родини Myrtaceaе виявляють різний ступінь акліматизації. Найвищим ступенем акліматизації характеризуються Myrtus communis, Acca sellowiana, Callistemon pungens і Callistemon rugulosus. Непридатними для культивування у відкритому ґрунті на Південному березі Криму є Psidium guayava, Psidium cattleyanum, проте перспективні для інтродукції в захищений ґрунт.

Публікації автора:

1. Сытник С.А. Особенности морфо-анатомического строения листа Eucalyptus gunnii Hook. в условиях интродукции на Южном берегу Крыма // Питання біоіндикаціі та екології. – 2002. – Вип. 7, № 2 –3. – С. 71 – 76.

2. Сытник С.А. Эфирные масла Myrtus сommunis L. // Збiрник наукових праць Луганського нацiонального аграрного унiверситету. – 2003. – № 32(44). – С. 39 – 43.

3. Сытник С.А. Морфо-анатомическое строение листовой пластинки некоторых миртовых в условиях интродукции на Южном берегу Крыма // Бюлл. ГБС. – 2003. – Вып. 186. – С. 130 –136.

4. Сытник С.А., Капелев О.И., Новикова В.М. Плодо- и семеношение представителей семейства Myrtaceae R.Br., интродуцированных на Южном берегу Крыма // Питання біоіндикаціі та екології.– 2003. – Вип. 8, № 2. – С. 34 – 43. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка експериментальних даних і їхнє узагальнення).

5. Сытник С.А. Тритерпеновые соединения представителей семейства Myrtaceae, интродуцированных в Никитском ботаническом саду // Материалы VIII Междунар. конф. молодых ученых «Современные научные исследования в садоводстве». – Ч. 3. – Ялта. – 2000. – С. 71 – 73.

6. Сытник С.А. Интродукция Myrtus сommunis L. на Южный берег Крыма // Матерiали I Мiжнар. наук. конф. молодих дослiдникiв «Теоретичнi та прикладнi аспекти iнтродукцiї рослин i зеленого будiвництва». – Київ. – 2000. – С. 272 – 273.

7. Сытник С.А. Psidium cattleyanum Sabine. – перспективный вид для интродукции на Южный берег Крыма // Матерiали конф. молодих вчених-ботанiкiв України «Актуальнi проблеми ботанiки та екологiї», смт. Зноб-Новгородське, Нацiональний природний парк “Деснянсько-Старогутський”. – Нiжин. – 2001. – С. 103.

8. Сытник С.А. Интродукция видов рода Callistemon R.Br. на Южный берег Крыма // International Conf. of Horticulture “Fruit growing and viticulture II. Floriculture and medical plants and other general themes». – Vol.2. – Lednice (Czech Republic). – 2001. – С. 398 – 400.

9. Сытник С.А., Сластья Е.А. Исследование фенольных соединений представителей семейства Myrtaceae R.Br. // Материалы Междунар. семинара «Лесные биологически активные ресурсы». – Хабаровск: ККБ–ХКЦПЗ. – 2001. – С. 309 – 311. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка експериментальних даних і їхнє узагальнення).

10. Сытник С.А. Количественное содержание и качественный состав эфирных масел некоторых Myrtaceae R.Br., интродуцированных на Южный берег Крыма // Материалы Междунар. семинара «Лесные биологически активные ресурсы». – Хабаровск: ККБ–ХКЦПЗ. – 2001. – С. 301 – 303.

11. Сытник С.А. Особенности морфо-анатомического строения листовой пластинки Callistemon pungens DC., интродуцированного на Южный берег Крыма // Матерiали наук. конф. «Еколого-бiологiчнi дослiдження на природних та антропогенно-змiнених територiях». – Кривий Рiг. – 2002. – С. 408 – 410.

12. Сытник С.А. Об антимикробных свойствах мирта обыкновенного в связи с его полифункциональным использованием // Матерiали Мiжнар. конф., присвяченої 135-рiччю Ботанiчного саду ОНУ iм. I.I.Мечникова «Роль ботанiчних садiв в зеленому будiвництвi мiст, курортних та рекреацiйних зон». – Одеса. – 2002. – С. 121 – 123.

13. Сытник С.А. Сластья Е.А. Исследование фенольных соединений представителей семейства Myrtaceae R.Br. // Материалы Всероссийской научно- практической конф. «Химия в технологии и медицине». – Махачкала. – 2002. – С. 150 – 151. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка експериментальних даних і їхнє узагальнення).

14. Сытник С.А. Семенное размножение представителей семейства Myrtaceae R.Br., интродуцированных на Южный берег Крыма // Матерiали II Мiжнар. наук. конф. молодих дослiдникiв «Теоретичнi та прикладнi аспекти iнтродукцiї рослин i зеленого будiвництва». – Умань. – 2002. – С. 187 – 188.

15. Сытник С.А. Биологические особенности прорастания семян представителей семейства Myrtaceae R.Br., интродуцированных на Южный берег Крыма // Материалы XV Междунар. науч. конф. «Состояние и перспективы изучения онтогенеза растений природных и культурных флор Евразии». – Харьков. – 2003. – С. 148 – 150.

16. Сытник С.А. Семенная продуктивность представителей семейства Myrtaceae R.Br., интродуцированных в Никитский ботанический сад // Материалы III Междунар. науч. конф. «Биологическое разнообразие. Интродукция растений». – Санкт-Петербург. – 2003. – С. 417 – 418.

17. Сытник С.А. Семенная продуктивность представителей семейства Myrtaceae в условиях Южного берега Крыма // Материалы конф. молодых ученых-ботаников Украины «Актуальные проблемы ботаники и экологии». – Одесса. – 2003. – С. 92 – 94.

18. Сытник С.А. Антимикробная активность экстракта Myrtus сommunis L., интродуцированного на Южный берег Крыма // Матерiали III Мiжнар. наук. конф. молодих дослiдникiв «Теоретичнi та прикладнi аспекти iнтродукцiї рослин i зеленого будiвництва». – Бiла Церква. – 2003. – С. 166 – 167.