Анотація до роботи:

Шпакова О.Г. Біологічні особливості вегетативного розмноження інтродукованих хвойних на південному сході України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню біологічних особливостей прискореного розмноження малопоширених інтродукованих хвойних рослин стебловими живцями в умовах південного сходу України. Дано інтегровану оцінку регенераційної здатності 26 видів і форм хвойних рослин, визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процес коренеутворення, вивчено морфогенез придаткових коренів при живцюванні. На основі результатів теоретичних і практичних досліджень підтверджено можливість прискореного розмноження високодекоративних видів і форм хвойних рослин та розроблено технологічні засоби інтенсифікації їх вегетативного розмноження в умовах регіону.

1. На підставі дослідження біологічних особливостей прискореного розмноження інтродукованих на південному сході України 26 видів і форм цінних та малопоширених хвойних рослин за регенераційною здатністю їх поділено на три групи: з високою - Thuja occidentalis L. ‘Ellwangeriana’, T. occidentalis ‘Ericoides’, T. occidentalis ‘Globosa’, середньою - Juniperus communis L. ‘Hibernica’, Microbiota decussata Kom., Taxus baccata L., T. occidentalis ‘Aurea-variegata’, T. occidentalis ‘Spiralis’ та низькою регенераційною здатністю - Chamaecyparis lawsoniana (A. Murr.) Parl., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng, Picea abies (L.) Karst. ‘Nidiformis’, P. glauca (Moench.) Voss. ‘Conica’.

2. Встановлено залежність обкоріненості стеблових живців інтродукованих на південному сході Украіни хвойних від віку маточних рослин: чим молодші маточні рослини, тим вища регенераційна здатність взятих з них живців.

3. Підтверджено, що наявність кореневих зачатків на вихідних пагонах Juniperus sabina L., J. sabina ‘Tamariscifolia’, J. sabina ‘Variegata’, J. horizontalis Moench. підвищує регенераційну здатність: чим більше кореневих зачатків на пагонах, тим вища обкоріненість. Таку залежність ми виявили також у Microbiota decussata Kom., Thuja occidentalis ‘Ericoides’, T. occidentalis ‘Globosa’.

4. Виявлено видову специфічність форми калюсу та структури придаткового коренеутворення у інтродукованих хвойних рослин. Калюс валикоподібної

форми утворюється у Chamaecyparis lawsoniana (A. Murr) Parl., Juniperus sabina L., Taxus baccata L., Thuja occidentalis L. ‘Aurea-variegata’, T. occidentalis ‘Ericoides’ та суцільний – у T. occidentalis ‘Ellwangeriana’, T. occidentalis ‘Spiralis’.

5. Виявлено особливості структури придаткового коренеутворення у інтродукованих хвойних рослин. Придаткові корені на живцях утворюються недалеко від поверхні зрізу, над калюсом у Juniperus communis L., Picea glauca (Moench.) Voss. ‘Conica’, Thuja occidentalis ‘Aurea-variegata’, T. occidentalis ‘Ericoides’, T. occidentalis ‘Globosa’, T. occidentalis ‘Filiformis’, T. occidentalis ‘Spiralis’, виходять з калюсу - у Chamaecyparis lawsoniana., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng, Taxus baccata, із зрізу та вище нього по поверхні живця – у Juniperus sabina, J. sabina ‘Tamariscifolia’, T. occidentalis ‘Umbraculifera’, T. plicata Lamb. ‘Zebrina’.

6. Процес коренеутворення при вегетативному розмноженні хвойних рослин безпосередньо залежить від впливу комплексу екзогенних факторів. Стимулятори росту підвищують обкоріненість живців: форми Thuja occidentalis L. краще обкорінюються при обробці спиртовими розчинами індолілмасляної кислоти, Taxus baccata L. – при обробці водними розчинами стимуляторів, Microbiota decussata Kom. і Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng – при обробці водним розчином індолілмасляної кислоти. Ялівці добре обкорінюються при використанні спиртових і водних розчинів стимуляторів.

7. Стадії і фази морфогенезу придаткових коренів у інтродукованих на південному сході України хвойних рослин специфічні. Морфогенез має ендогенну стадію, що складається з калюсо- та ризогенезу і екзогенну стадію з фазами утворення коренів першого, другого та наступних порядків.

8. Морфогенез надземних і підземних стеблових живців, що обкорінюються, залежить від впливу стимуляторів росту. Вони активують або інгибують процеси утворення придаткових коренів і приросту надземної частини обкорінених живців видів і форм хвойних рослин з високою та середньою регенераційною здатністю та активують ці процеси у видів і форм з низькою регенераційною здатністю.

9. Оптимальним терміном живцювання інтродукованих хвойних рослин на південному сході України є весна (II – III декада квітня) з початком пробудження рослин і активною камбіальною діяльністю. Максимальний вміст ендогенного крохмалю в тканинах їх пагонів в ці терміни сприяє підвищенню обкоріненості живців.

10. Перспективними для масового розмноження шляхом живцювання високодекоративними малопоширеними видами і формами хвойних рослин є Juniperus communis L. ‘Hibernica’, Microbiota decussata Kom., Taxus baccata L., Thuja occidentalis L. ‘Aurea-variegata’, T. occidentalis ‘Ellwangeriana’, T. occidentalis ‘Ericoides’, T. occidentalis ‘Globosa’,T. occidentalis ‘Spiralis’. Розроблено технологічні способи їх розмноження в умовах південного сходу України.

Публікації автора:

1. Шпакова О. Г. Вегетативне розмноження декоративних хвойних інтродуцентів у Донбасі // Укр. ботан. журн. – 1998. - № 3. – С.287-288.

2. Шпакова О.Г. Корнеобразовательная способность некоторых кипарисовых при искусственном вегетативном размножении // Интродукция и акклиматизация растений. – 1999. – Вып. 32. – С.66 – 70.

3. Шпакова О.Г. Особенности ризогенеза хвойных растений при вегетативном размножении // Бюл. Гос. Никит. ботан. сада. – 1999. – Вып.81. – С.178-181.

4. Шпакова О.Г. Регенерационная способность хвойных и вечнозеленых интродуцентов // Тр. VI молодеж. конф. ботаников в Санкт-Петербурге. – СПб: Б.и., 1997. – С.111.

5. Олійник Н.О., Шпакова О.Г. Стан та перспективи штучної репродукції деревних рослин, інтродукованих у Донбасі // Матеріали Х з’їзду Укр. ботан. товариства “Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття”. – Київ-Полтава: Б.в., 1997. – С.225-226.

6. Шпакова О.Г. Ускоренное размножение форм Thuja occidentalis L. на юго-востоке Украины // Материалы VI Междунар. конф. “Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства”. – Ялта: Б.и., 1998. – С.92-94.

7. Шпакова О.Г. Экзогенный ризогенез у хвойных при искусственном размножении // Матеріали 10 Міжнар. наук. конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії”. – Умань: Б.и., 1998. – С.192.

8. Шпакова О.Г. Морфогенез придаточных корней у хвойных растений // Materials of the VII international conference “International meeting of young scientists in horticulture”. – Lednice, Czech Republic, 1999. – P.381-382.

9. Шпакова О.Г. Особенности регенерационной способности черенков хвойных растений // Тез. докл. конф. “Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах”. – Харьков: Б.и., 1999. – С.134-135.

10. Шпакова О.Г., Олейник Н.А. Нетрадиционные хвойные интродуценты в озеленении Донбасса // Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. “Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье”.- Симферополь: Б.и., 1997. – С.47.

11. Шпакова О.Г. Живцювання інтродукованих хвойних рослин в умовах південного сходу України // Матеріали XI з’їзду Укр. ботан. товариства. – Харків: Б.в., 2001. – С. 444.