Анотація до роботи:

Яновська В.В. Біологічні властивості ентерококів як збудників запальних процесах сечовивідних шляхів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, Харків, 2009.

В дисертації представлений аналіз біологічних властивостей та їх поширеність серед ентерококів, виділених із сечі різних контингентів хворих з інфекціями СВШ, із фекалій здорових та хворих дітей; частота виділення, якісний та кількісний склад мікробних асоціацій, які зустрічались у різних груп хворих.

Доведено, що штами ентерококів, виділені від різних контингентів хворих з інфекціями СВШ, із фекалій здорових та хворих дітей відрізняються за видовим складом, кількісним вмістом у біологічному матеріалі, частотою виділення в асоціаціях, рівнями чутливості до антибіотиків, профілями резистентності та наявністю факторів патогенності.

Вперше в Україні виділено два ванкоміцинрезистентні штами Е.faecium з типом резистентності VanA, визначеним методом ПЛР.

У роботі вирішено актуальну задачу – розроблено підходи до удосконалення бактеріологічної діагностики та раціонального застосування антибіотиків при ентерококових інфекціях сечовивідних шляхів у різних контингентів хворих, що ґрунтується на визначенні видового складу збудників, особливостей їх виділення з біологічного матеріалу, наявності факторів патогенності та чутливості до антибіотиків в сучасний період.

1. Встановлено, що видовий склад штамів ентерококів – представників кишкового мікробіоценозу здорових дітей, а також збудників опортуністичних інфекцій сечовивідних шляхів та урогенітальної патології у дорослих – представлені виключно Е. faecalis. Етіологічна роль E.faecium збільшується при внутрішньолікарняних як при інфекціях сечовивідних шляхів у дорослих, так і у дітей з перинатальною патологією.

2. Визначено, що при запальних процесах сечовивідних шляхів ентерококи у 12,5–20,6% випадків виділялись в асоціаціях із 1-2 видами мікроорганізмів – переважно представниками нормальних мікробіоценозів (Staphylococcus sp., Enterobacteriacae sp.). При нозокоміальних інфекціях сечовивідних шляхів ентерококи у 49,2 % випадків виділялись в асоціації з 2-4 видами госпітальних штамів мікроорганізмів - метицилінрезистентними стафілококами, полірезистентними ентеробактеріями, неферментуючими грамнегативними бактеріями тощо). Мікроорганізми–асоціанти виділялись в меншій кількості ніж ентерококи.

3. Встановлено, що бактеріурія середнього рівня найчастіше – у (70,0±7,3) % випадків притаманна амбулаторним хворим із запальними процесами сечовивідних шляхів, тоді як при урогенітальниій патології та у хворих хірургічного стаціонару типовою є бактеріурія низького ступеню – 100 % та 58,0±5,9 % випадків відповідно.

4. Встановлено, що рівні стійкості ентерококів до антибіотиків не залежали від біотопу їх виділення, а були пов’язані із госпітальним чи позагоспітальним походженням. Ентерококи виділені з кишечнику здорових дітей зберігали високі рівні чутливості до більшості антибактеріальних препаратів. Всі штами ентерококів зберігають чутливість до дезінфекційних засобів.

5. Найвищими рівнями стійкості до антибактеріальних препаратів характеризувались множиннорезистентні госпітальні штами E. faecium, серед яких, вперше в Україні визначено 2 ванкоміцинстійких штами з типом резистентності VanA. 84,1±4,5 % госпітальних штамів ентерококів виявились стійкими до високих концентрацій аміноглікозидів. Це доводить, що вибір антибіотиків при госпітальних ентерококових інфекціях має базуватись на даних мікробіологічного моніторингу стаціонару та індивідуальній антибіотикограмі.

6. Встановлено, що штамам ентерококів урологічного походження притаманна адгезивність низького (62,2±4,8 %) та середнього (68,4±5,6 %) рівнів, висока адгезивність виявлена виключно у 26,3±5,3 % госпітальних штамів.

Визначено, що штами ентерококів, виділені при позагоспітальних інфекціях сечовивідних шляхів та урогенітальній патології характеризувались наявністю гемолізину у 37,8±2,5 % та 49,5±5,0 % випадків відповідно, а желатинази у 13,5±1,8 % та 14,6±3,5 % випадків відповідно, що достовірно перебільшувало частки даних ознак серед урологічних штамів госпітального походження.

7. При позагоспітальних інфекціях сечовивідних шляхів високу активність щодо ентерококів в сучасний період зберігають фторхінолони, такі як ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин; аміноглікозиди у високих концентраціях, що дає можливість використовувати їх у синергідних комбінаціях із пеніцилінами та глікопептидами; нітрофурантоін та ванкоміцин. Перераховані антибіотики можуть бути рекомендовані до емпіричного застосування.

Рекомендації щодо виділення та ідентифікації ентерококів представлені у методичних рекомендаціях «Методи виділення та ідентифікація ентерококів».

Публікації автора:

1. Поліщук О. І. Видовий склад та антибіотикорезистентність штамів ентерококів, виділених від хворих із запальними процесами сечовивідних шляхів / О. І. Поліщук, В. В. Яновська, І. П. Ткачик // Збірник наукових праць співробітників Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. – 2006. – № 15, Т. 1. – С. 47 – 53. (Здобувачем особисто виділені штами ентерококів від хворих хірургічного стаціонару та амбулаторних хворих, досліджено їх біологічні властивості та чутливість до антибіотиків, проведено порівняльний аналіз та співставлення отриманих результатів, підготовлено статтю до друку).

2. Поліщук О. І. Ентерококи – збудники запальних процесів сечовивідних шляхів у хворих хірургічного профілю / О. І. Поліщук, В. В. Яновська // Охорона здоров’я України – 2007. – № 1 (25). – С. 237 – 239. (Здобувачем особисто виділені від хворих хірургічного стаціонару штами ентерококів, досліджені їх біологічні властивості та чутливість до антибіотиків, проведений аналіз отриманих результатів та підготовлено статтю до друку).

3. Біологічні властивості ентерококів, виділених при бактеріальних уретритах та простатитах / О. І. Поліщук, В. В. Яновська, Є. О. Середницька, Л. Л. Блоцька, К. Г. Маркевич // Лабораторна діагностика – 2007. – № 3 (41). – С. 44 – 47. (Здобувачем особисто досліджені штами ентерококів виділені від хворих із уретритами та простатитами – видовий склад та біологічні властивості, підготовлено статтю до друку).

4. Застосування мікрометоду визначення адгезивної активності як фактору патогенності мікроорганізмів : інформаційний лист № 30-2008 / О. І. Поліщук, Ж. Е. В’ялих, В. В. Яновська, О.В. Покас, О. С. Макушенко. – Київ, 2008. - 8 c.

5. Методи виділення та ідентифікації ентерококів : методичні рекомендації / О. І. Поліщук, Л. Г. Міроненко, Т. Г. Глушкевич, В. В. Яновська, О. В. Покас, О. Г. Перетятко. – Київ, 2009. – 30 с.

6. Яновська В. В. Роль ентерококів у внутрішньолікарняних інфекціях / В. В. Яновська // Матеріали робочої наради-семінару з актуальних питань організації роботи бактеріологічних лабораторій, 1 – 2 червня 2005р. : тези допов. – К., 2005. – С. 53 – 55.

7. Яновська В. В. Роль ентерококів у розповсюдженні внутрішньолікарняних інфекцій / Яновська В. В. // Матеріали наради-семінару з актуальних питань дезінфекційної справи, 28 – 30 вересня 2005 р. : тези допов. – К., 2005. – С. 72 – 74.

8. Клинико-микробиологические аспекты нозокомиальных инфекций в нейрохирургическом стационаре [Електронний ресурс] / Ю. А. Зозуля, Л. П. Чепкий, И. П. Ткачик, Р. В. Гавриш, В. В. Яновская // Анали Мечниковського інституту. – 2005. – № 3. – Режим доступу до журн.: http://www.imiamn.org/journal.htm/

9. Гнійно-запальні захворювання в нейрохірургічній клініці [Електронний ресурс] / Ю. П. Зозуля, Л. П. Чепкий, Р. В. Гавриш, В. О. Федірко, В. В. Кононенко, Р. Ю. Яроцький, В. В. Яновська // Анали Мечниковського інституту. – 2005. – № 3. – Режим доступу до журн.: http://www.imiamn.org/journal.htm/