Анотація до роботи:

Мостов’як І.І. Біологічно-активні речовини в системі захисту озимої пшениці від вірусних хвороб в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню ефективності біологічно-активних речовин (мікроелементи, регулятори росту рослин), як сполук, що здатні підвищувати витривалість рослин озимої пшениці до збудників вірусних хвороб, а також вивченню питань перебігу фізіолого-біохімічних процесів, що відбуваються в рослинах при їх застосуванні.

В роботі значне місце відводиться вивченню значення попередників у зв’язку з ураженістю озимої пшениці вірусними хворобами і на основі одержаних експериментальних даних уточнюються заходи захисту посівів озимої пшениці від вірусних хвороб в умовах правобережного Лісостепу України.

Ключові слова: біологічно-активні речовини, система захисту, озима пшениця, вірусні хвороби.

1. В посівах озимої пшениці ідентифіковані такі хвороби, як смугаста мозаїка пшениці, мозаїка озимої пшениці, жовта карликовість ячменю та блідо-зелена карликовість пшениці(мікоплазмоз). В уражених вірусом смугастої мозаїки пшениці рослинах переважали ниткоподібні, злегка зігнуті палички довжиною 710-720 нм, діаметром 15-17 нм, в рослинах озимої пшениці з ознаками мозаїки – палички із заокругленими кінцями довжиною 250-260 нм, діаметром – 55-60 нм.

2. Ступінь ураження посівів озимої пшениці вірусними та мікоплазмовими хворобами залежить від фону вирощування культури та заселеності рослин комахами-переносниками. Найбільше ураження посівів озимої пшениці вірусними та мікоплазмовими хворобами спостерігається при вирощуванні її по попереднику кукурудза на силос і менш уражуються даними хворобами посіви озимої пшениці, що вирощуються по попередниках багаторічні трави і горох.

3. Вирішальну роль в заселеності посівів озимої пшениці комахами-переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб відіграє фаза розвитку рослин та попередник. Найбільше заселення рослин озимої пшениці цикадками і попелицями спостерігається по попереднику кукурудза на силос, кліщем Aceria tritici Shev.– по попереднику багаторічні трави і горох. Чисельність комах-переносників наростає в посівах до фази початок кущіння, далі відбувається поступове зменшення їх чисельності.

4. При ураженні озимої пшениці вірусними хворобами типу мозаїки в рослинах відбуваються значні зміни в проходженні основних фізіолого-біохімічних процесів і, зокрема, активності ферментів окисно-відновної дії. Так, в листках уражених рослин значно підвищується активність пероксидази та поліфенолоксидази, активність каталази – зменшується. При обробці озимої пшениці біологічно-активними речовинами активність окисно-відновних ферментів в рослинах значно підвищується, однак найбільша активність спостерігається у пероксидази та поліфенолоксидази на варіантах досліду із внесенням Альто 400, БІ-58 Нового, Альто-400 сумісно з Бі –58 Новим, що, можливо, обумовлюється захисною реакцією рослин на дію пестицидів.

5. Ураження листкових пластинок озимої пшениці вірусними хворобами типу мозаїки в значній мірі впливає на ступінь і характер анатомічних змін в структурі епідермісу листків. Під впливом ураження рослин вірусними хворобами типу мозаїки значно зростає кількість клітин епідермісу на 1 мм² поверхні листка та їх товщина, що свідчить про ріст рослин в екстремальних умовах впливу на них патогена.

6. При застосуванні в посівах озимої пшениці біологічно-активних речовин як окремо, так і в сумішах з пестицидами процент ураження рослин вірусними та мікоплазмовими хворобами значно зменшується. Найбільше зниження рівня ураження рослин вірусними та мікоплазмовими хворобами спостерігається при застосуванні бакових сумішей Альто 400 + БІ-58 новий з емістимом С. Так, в середньому за 1997-1999 рр. досліджень ураження рослин озимої пшениці комплексом вірусних і мікоплазмових хвороб по різних попередниках становило 4,8-15,5%, при внесенні Альто 400 сумісно з БІ-58 Новим і емістимом С – 3,0-4,7%.

7. Під впливом емістиму С та гумату натрію, внесених сумісно з Альто-400 та БІ-58 Новим спостерігається найбільша активізація накопичення хлорофілу і сухих органічних речовин в рослинах, що свідчить про їх здатність підвищувати функціональну активність найбільш важливих систем життєзабезпечення озимої пшениці, які значно знижуються при репродукції в рослинах вірусів.

8. Встановлено, що досліджувані препарати проявляють різний вплив на формування показників чистої продуктивності фотосинтезу. Значне підвищення чистої продуктивності фотосинтезу посівів озимої пшениці відбувається при вирощуванні культури по попереднику кукурудза на силос і, зокрема, при застосуванні БІ-58 сумісно з Альто 400 та емістимом С або гуматом натрію, що є наслідком суттєвого зменшення негативного впливу на посіви шкідливих організмів, оскільки кукурудза на силос, в порівнянні з іншими попередниками, призводить до найбільшого ураження озимої пшениці хворобами і шкідниками.

9. При застосуванні в посівах озимої пшениці біологічно-активних речовин в сумішах з пестицидами відбувається істотне збільшення продуктивного стеблестою і кущистості, що позитивно позначається на формуванні урожайності культури. Найбільша кількість продуктивних стебел і найвищі показники продуктивної кущистості формуються при внесенні в посівах озимої пшениці, вирощуваної за всіма попередниками емістиму С або гумату натрію сумісно з Альто 400 та БІ-58 Новим, що пов’язано із зменшенням ураження рослин грибковими хворобами, заселення шкідниками та стимуляцією проходження фізіолого-біологічних процесів рослин, що в цілому підвищує витривалість рослин до вірусних та мікоплазмових хвороб.

10. На посівах озимої пшениці, вирощуваної по кукурудзі на силос найвищий приріст зерна, найкраща його якість, прибуток і окупність додаткових витрат формуються при внесенні емістиму С, сірчанокислого марганцю на Альто 400 сумісно з БІ-58 новим та емістимом С. На озимій пшениці, яка вирощувалася по багаторічних травах найвищі прибавки зерна формуються на варіантах із внесенням емістиму С (5,1 ц), сірчанокислого марганцю (4,7ц), Альто 400 + емістим С (7,9ц), БІ-58+ емістим С (6,5 ц) і Альто 400+БІ 58+ емістим С (8,9 ц), окупність додаткових витрат становить відповідно 20,2; 27,2; 2,2; 2,7; 1,2 грн. (рази). На посівах озимої пшениці, вирощуваної по гороху найвищі прибавки зерна одержано при застосуванні емістиму С (4,9 ц), сірчанокислого марганцю (4,8 ц), БІ-58+емістим С (7,4 ц), Альто 400+БІ-58+емістим С (8,7 ц), окупність додаткових витрат становить відповідно – 19,4; 27,8; 2,97; 1,14 грн. (рази).

11. З метою підвищення витривалості рослин озимої пшениці середньостиглої групи до вірусних та мікоплазмових хвороб, збільшення урожайності зерна і зменшення негативного впливу препаратів на навколишнє середовище в умовах правобережного Лісостепу України в посівах культури, вирощуваної по попередниках кукурудза на силос, горох, багаторічні трави слід застосовувати біологічно активні речовини – сірчанокислий марганець 200 г/га, емістим С - в дозі 5 мл/га. При ураженні посівів озимої пшениці грибковими хворобами та значному заселенні рослин комахами-переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб необхідно вносити бакову суміш Альто 400+БІ-58 новий + емістим С.

Публікації автора:

1. Мостов’як І.І., Шевченко Ж.П., Тараненко О.В., Музика Г.О., Ковальський Є.П. Стійкість і витривалість рослин зернових колосових культур до вірозів і мікоплазмозів в системі їх загальної і специфічної адаптивності //Зб. наук. пр. УСГА. – Умань, 1998. – С.99-103. (відбір зразків, проведення лабораторних дослідів, математична обробка даних).

2. Шевченко Ж.П., Мусатенко М.Я., Мостов’як І.І., Тараненко О.В., Ковальський Є.П., Загороднюк В.М. Попелиці, їх біологічні особливості як переносників вірусу жовтої карликовості ячменю та біоценотичні зв’язки в умовах Лісостепу і Степу України //Зб. наук. пр. УСГА (на честь 155 річчя) . – Умань, 1999. – С.86-91. (польові та лабораторні дослідження, підготовка до друку)

3. Мостов’як І.І. Заселеність озимої пшениці попелицями при обприскуванні рослин емістимом С та його баковими сумішами з пестицидами // Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії присвячений 100-річчю з дня народження С.С.Рубіна. – Умань, 2000.– С. 171-174.

4. Мостов’як І.І. Шкодочинність вірусних хвороб при вирощуванні озимої пшениці після різних попередників // Захист рослин. – 2001. – №12. С.4-6.

5. Мостов’як І.І.Активність окисно-відновних ферментів у рослинах озимої пшениці залежно від ураження вірусними хворобами та застосування біологічно-активних речовин разом з пестицидами // Захист рослин. – 2002. – №2. – С.6-7.