Анотація до роботи:

Марчук О.О. Біорізноманіття деревних видів у дендраріях і парках Харківщини та перспективи їх використання в лісовому господарстві й озелененні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. Харків, 2006.

У дисертаційній роботі узагальнено результати вивчення біорізноманіття, що зберігається у дендропарках та інших осередках культивованої дендрофлори Харківської області.

Із низки дендрологічних закладів Харківської області відібрано 3 дендрологічних парки та 2 парки-пам’ятки загальнодержавного значення. В них було обстежено видове різноманіття, з якого виділено і детально досліджено 57 потенційно перспективних інтродукованих видів. Вивчено таксаційні, біоекологічні, декоративні характеристики перспективних видів, дано оцінку їх стану. Відібрано кращі за комплексом ознак, особливо цінні перспективні види та форми інтродуцентів для впровадження у лісове господарство, захисне лісорозведення та озеленення регіону. Розроблено адаптовану методику збереження і розмноження Sorbus domestica в культурі in vitro. Розроблено рекомендації щодо впровадження в лісове господарство, захисне лісорозведення й озеленення найбільш продуктивних і стійких видів та форм деревних інтродуцентів.

У роботі представлено результати вивчення сучасного складу дендрофлори парків Харківської області, відбору з їх складу та детального вивчення малорозповсюджених, але перспективних видів інтродуцентів.

1. У Харківській області існує низка дендрологічних закладів, в яких зосереджено значне видове різноманіття. Серед них було відібрано 3 дендрологічні парки та 2 парки-пам’ятки загальнодержавного значення, де було обстежено біорізноманіття інтродукованої дендрофлори, з якого виділено і детально досліджено 57 потенційно перспективних видів.

2. Серед перспективних видів в умовах лісостепової зони за показниками росту в порівнянні з місцевими суттєво вирізняються: за висотою та діаметром – Pinus pallasiana, P. ponderosa, Quercus hartwissiana; за висотою – Acer trautvetteri, Betula lutea, B. papyrifera, Quercus macrocarpa, Sorbus torminalis. У посушливих умовах степової зони лише Betula japonicа та Corylus colurna суттєво перевищують контроль і за висотою, і за діаметром.

3. У лісостеповій зоні відмінною якістю стовбурів вирізняються 4 глицевих і 4 листяних досліджених інтродукованих види. Добру якість стовбурів мають 4 глицевих і 5 листяних видів. У степовій зоні видів зі стовбурами відмінної якості не виявлено. Доброю якістю стовбурів вирізняються 2 глицевих і 5 листяних видів.

4. У кліматичних умовах лісостепової частини регіону посухо- і зимостійкими є 12 глицевих і 29 листяних малорозповсюджених інтродукованих видів. Частково обмежену стійкість за одним із цих показників мають 5 глицевих і 7 листяних видів інтродуцентів. Нестійким в умовах лісостепової зони є Асer laetum.

У посушливих умовах степової зони стійкими є 4 глицевих і 11 листяних малорозповсюджених інтродукованих видів. Частково обмежену стійкість мають 1 глицевий і 6 листяних видів.

5. Нормальний репродуктивний розвиток мають більшість досліджених видів у всіх обстежених об’єктах. Не плодоносять за віком такі види в УД – Abies concolor, Pinus sibirica, Acer ibericum, Fagus orientalis, F. taurica, F. silvatica, Quercus castaneaifolia, Q. macrantherа, а також Q. palustris (УД і ШП) внаслідок відсутності запилювачів свого виду. Репродуктивний розвиток Асer laetum відсутній через пошкодження генеративних бруньок низькими зимовими температурами.

6. На обстежених об’єктах, за винятком Наталіївського парку, виявлено самосів 25 інтродукованих видів. Глицеві інтродуценти (Abies alba та Picea obovata) поновлюються малонадійним самосівом у Валківському дендропарку. Самосів листяних інтродуцентів не дуже численний, але надійний. Крім того, у Кременецькому дендропарку є види, які поновлюються вегетативно: Ailanthus altissima і Gymnocladus dioicus.

7. В обстежених об’єктах лісостепової зони відмінний стан мають 5 видів глицевих і 6 видів листяних інтродуцентів. Добрий стан мають 6 видів глицевих і 8 видів листяних. Незадовільний стан мають Abies concolor (НП) і Асer laetum (УД). У степовій зоні відмінний стан мають лише 2 види – Larix dahurica і L. sukaczewii. Добрий стан мають 3 глицевих і 5 листяних видів. Решта видів мають задовільний стан.

8. За комплексною оцінкою до повністю акліматизованих інтродуцентів належать: у лісостеповій зоні – 11 видів глицевих і 19 видів листяних; у степовій зоні – 11 листяних видів. Добре акліматизованими є: у лісостеповій зоні – 5 видів глицевих і 7 видів листяних; у степовій зоні – 8 листяних видів. Незадовільно акліматизувався у лісостеповій зоні Асer laetum. Решта видів акліматизувалися задовільно.

9. Високодекоративними є такі інтродуценти:

у лісостеповій зоні – Abies alba, A. concolor, Chamaecuparis picifera, Larix leptolepis, Picea alba, P. coraiensis, P. obovata, Pinus murrayana, P. pallasiana, P.ponderosa, P. strobus, Pseudotsuga taxifolia, Acer trautvetteri, Armeniaca mandshurica, Betula dahurica, B. japonica, B. papyrifera, Corylus colurna, Gymnocladus dioicus, Padus Maackii,Quercus palustris, Sophora japonica, Sorbus aria, S. torminalis, Tilia americana;

у степовій зоні – Picea asperata, Pinus pallasiana, P. strobus, Acer monspessulanum, Catalpa bignonioides, Cercis canadensis, Cladrastis lutea, Corylus colurna, Gymnocladus dioicus, Sophora japonica, Sorbus aria, Xanthoceras sorbifoliа.

10. Найкращим маточним матеріалом для введення Sorbus domestica в культуру in vitro є зимові бруньки та зелені нездерев’янілі пагони. Оптимальним для ініціації, підтримання постійної культури пагонів горобини та мультиплікації стерильного матеріалу є середовище Murashige & Skoog з повною концентрацією мікро-, макросолей і вітамінів та концентрацією БАП 0,3 мг/л.

Публікації автора:

1. Марчук О.О. Перспективні інтродуценти у дендропарках Харківщини // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. – Вип. 70. – С.253–269.

2. Марчук О.О., Орловська Т.В., Лось С.А. Огульцівський дендропарк – історія та сучасний стан // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. – Вип. 71. – С.215–219.

3. Марчук О.О., Орловська Т.В., Волосянчук Р.Т. Різноманіття деревних і чагарникових видів у дендраріях та дендропарках Харківщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип.105. – С.97–100.

4. Марчук О.О., Орловська Т.В. Сучасний стан і видове різноманіття дендрофлори історичних парків Харківщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип.106. – С.234–238.

5. Марчук О.О. Комплексна оцінка успішності інтродукції деяких видів інтродуцентів в умовах Харківської області // Ліс, наука, суспільство: матеріали міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 75–річчю із дня заснування УкрНДІЛГА (30–31 березня 2005 р., м. Харків). – Харків:2005. – С.120-121.