Анотація до роботи:

Мальцева І. А. Біорізноманіття та екологія ґрунтових водоростей лісових біогеоценозів справжніх степів України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена комплексній екологічній оцінці угруповань водоростей ґрунтів природних і штучних лісових біогеоценозів, у тому числі рекультиваційних різних ландшафтів справжніх степів України. У складі альгоугруповань ідентифіковано 288 видів водоростей із шести відділів: Cyanophyta – 35, Euglenophyta – 2, Eustigmatophyta – 7, Xanthophyta – 54, Bacillariophyta – 29 і Chlorophyta – 161. На основі порівняльного аналізу виділено характерні ознаки альгоугруповань різних ґрунтів лісових біогеоценозів, а також досліджено у цілому специфіку фітоедафону лісів справжніх степів. На основі одержаних результатів розроблена тестова діагностична схема, яка пов’язує специфічні ознаки альгоугруповань із генезисом ґрунтів і відповідними лісовими фітоценозами. Установлено спектри водоростей, індикаторні для гідрологічного режиму ґрунтів, засолення, світлової структури насадження, типу деревостану. Отримані показники чисельності, біомаси, продукції, часу генерації і поновлення біомаси водоростей.

1. Уперше для території степової зони України, на основі комплексних стаціонарних та експедиційних 11-річних (1994–2004 рр.) біогеоценологічних досліджень, отримані структурно-функціональні характеристики угруповань ґрунтових водоростей різних природних і штучних лісових біогеоценозів; з метою виділення діагностичних ознак для генезису лісових ґрунтів дана їх екологічна оцінка у зв’язку з ґрунтотворними процесами та типологічними особливостями лісових біогеоценозів.

2. Виділені особливості структурно-функціональної організації альгоугру-повань, обумовлені певним типом ґрунту і процесами, які беруть участь в його генезисі. Для проведення екологічних експертиз лісових ґрунтів створена робоча діагностична схема, яка пов’язує специфічні риси альгоугруповань з головними групами ґрунтів під лісовими екосистемами степової зони України.

3. Встановлені спектри видів водоростей індикаторних для гідрологічного режиму суглинистих, супіщаних та піщаних ґрунтів, засолення, світлової структури насадження, типу деревостану.

4. У ґрунтах лісових біогеоценозів справжніх степів України ідентифіковано 288 видів водоростей із шести відділів: Cyanophyta – 35 (12,1 %), Euglenophyta – 2 (0,7 %), Eustigmatophyta – 7 (2,4 %), Xanthophyta – 54 (18,8 %), Bacillariophyta – 29 (10,1 %) і Chlorophyta – 161 (55,9 %). Екологічна структура описується формулою Ch₆₉Х₆₄С₅₄H₂₃В₁₆Р₁₆CF₁₂amph₁₅hydr₁₅М₁PF₁NF₁het₁(288). Активно вегетуючий комп-лекс ґрунтової альгофлори лісів степової зони нараховує 98 видів: Cyanophyta – 11 (11,2 %), Eustigmatophyta – 5 (5,1 %), Xanthophyta – 16 (16,3 %), Bacillariophyta – 7 (7,1 %) і Chlorophyta – 59 (60,2 %). Спектр екобіоморф активно вегетуючого комплексу відображає формула: Ch₃₄Х₂₁С₁₃H₁₀Р₈В₇CF₃amph₂ (98).

5. У ґрунтах лісових біогеоценозів і прилеглих до них ділянок степових, луч-них ценозів та агроценозів знайдено 301 вид водоростей: Cyanophyta – 41 (13,6 %), Euglenophyta – 2 (0,7 %), Eustigmatophyta – 7 (2,3 %), Xanthophyta – 55 (18,3 %), Bacillariophyta – 32 (10,6 %) і Chlorophyta – 164 (54,5 %). Вперше для ґрунтів досліджуваного регіону визначено 112 видів водоростей, для альгофлори України – 11 видів: Endochloridion polychloron, E. рascheri, Monodus guttula, Heterodendron pascheri, Bumilleriopsis pyrenoidosa, B. simplex, B. filiformis, Nitzschia parvula, Gloeosphaeridium firmum, Macrochloris cohaerens, Deasonia cohaerens.

6. На основі власних із урахуванням попередніх наукових пошуків інших дослідників складено еколого-систематичний список, до якого увійшли 340 видів водоростей із 7 відділів, 9 класів, 28 порядків, 69 родин, 122 родів та створено комп’ютерну базу даних поширення ґрунтових водоростей лісових біогеоценозів справжніх степів України.

7. У ґрунтах лісових біогеоценозів великим різноманіттям характеризуються зелені водорості, які за числом видів суттєво випереджають представників інших відділів. За кількістю видів переважали родини: Chlamydomonadaceae – 40 видів, Pleurochloridaceae – 26, Chlorococcaceae – 19, Phormidiaceae, Nostocaceae – по 12, Pseudanabaenaceae, Protosiphonaceae – по 10, Naviculaceae, Bracteacoccaceae, Chlorellaceae – по 9, Neospongiococcaceae – 7, Centritractaceae, Pinnulariaceae – по 6, Heterococcaceae, Xanthonemataceae, Tribonemataceae, Bacillariaceae, Myrmeciaceae, Stichococcaceae, Radiococcaceae. Специфічною особливістю альгофлори лісів справжніх степів є наявність серед провідних Centritractaceae, Tribonemataceae, які не входять до списків провідних в альгофлорах лісів інших природних зон та гірських регіонів України, а також підвищене видове різноманіття Naviculaceae.

8. Переважна кількість видів водоростей трапляється у підстилці і поверх-невому шарі (0–5 см) ґрунту, але культуральними методами водорості знайдені і на найбільшій із досліджуваних глибин – 120–150 см. У рекреаційних лісових біогеоценозах спостерігається зростання видового різноманіття на глибині 5–10 см і зменшення на самій поверхні і в підстилці.

9. Екологічна специфіка природних і штучних лісових біогеоценозів заплавних і аренних місцезростань долинно-терасового ландшафту зумовлює мезофільні риси відповідних їм альгоугруповань. Найбільш багатовидові альгоугруповання формуються у центральній частині заплави. У напрямку до піщаної тераси при зростанні показників гідрологічного режиму в альгоугрупованнях збільшується різноманіття хламідомонад і дрібноклітинних діатомових водоростей, а у найбільш зволожених позиціях – також великоклітинних діатомових і нитчастих жовтозелених, що є їх діагностичними ознаками. Альгоугруповання лісів борового типу формуються переважно із зелених і жовтозелених водоростей, серед яких досить різноманітні дрібноклітинні види з родів Ellipsoidion, Monodus, Stichococcus. Синьозелені з’являються в альгоугрупованнях за наявності у підліску листяних деревних порід. При переході до більш родючих і зволожених позицій лісів суборового і судібровного типу в альгоугрупованнях зростає кількість діатомових та їх великоклітинних представників, а також хламідомонад із відділу зелених водоростей.

10. Найрізноманітнішими у альгоугрупованнях досліджуваних байрачних дібров є зелені водорості. У дібровах північного варіанту байраків на другому місці за кількістю видів синьозелені водорості (серед них особливо різноманітні нитчасті і колоніальні гетероцистні види, здатні до азотфіксації), західного – жовтозелені, південного – діатомові (дрібноклітинні види) водорості. Більш багаті на види альгогугруповання характерні для дібров тальвегів байраків.

11. Екологічний спектр альгоугруповань штучних лісових насаджень привододільно-балкового ландшафту характеризується ксерофільністю із значним переважанням як зелених, так і жовтозелених, серед яких більшість видів має надзвичайно високу здатність пристосовування до різних екологічних умов (види-убіквісти). Незначною різноманітністю характеризуються хламідомонади і діатомові водорості, а у найбільш посушливих місцезростаннях вони відсутні. Частка синьозелених невисока, але збільшується у насадженнях з освітленою світловою структурою. Сильватуючий вплив насаджень на альгоугруповання в місцезростаннях привододільно-балкового ландшафту і давніх терас річкових долин справжніх степів пов’язаний із типом світлової структури насаджень та гідрологічним режимом едафотопів і збільшується в тіньових насадженнях з наближенням режиму зволоження до оптимального.

12. Формування альгоугруповань рекультиваційних лісових насаджень відбувається подібно до штучних лісових насаджень привододільно-балкового ландшафту. На шахтних відвалах, перекритих насипними чорноземними ґрунтами, з урахуванням тенденцій розвитку альгоугруповань для створення лісових насаджень можна рекомендувати такі перспективні деревні рослини: Juniperus virginiana, Robinia pseudoacacia, Betula verrucosa, Acer platanoides, Quvercus robur, Pinus pallasiana. На насипних лесоподібних суглинках культури Juniperus virginiana, Robinia pseudoacacia, Betula verrucosa також сприяють формуванню альгоугруповань, наближених до лісових. Загальмованим темпом формування альгоугруповань відзначаються насадження відвалів із нетоксичних, але неродючих сумішей глин, сланців і кварцитів (Нікопольський марганцеворудний і Криворізький залізорудний басейни). Для стимуляції розвитку водоростевих угруповань необхідна докорінна зміна самих умов існування на відвалах, у першу чергу стабілізація гідротермічного режиму – обмежувального чинника при дефіциті вологи, який на досліджених відвалах найбільш помітний. З цією метою слід рекомендувати формування більш низьких відвалів, створення насаджень із тіньовою структурою.

13. Розвиток водоростей у лісових біогеоценозах степової зони має чітко виражену циклічну форму динаміки, яка визначається передусім сезонними змінами зволоження і температури. Збільшення вологості в осінньо-весняний сезон на тлі посушливого клімату зони справжніх степів стимулює розвиток ґрунтової альгофлори. Максимальні показники кількості видів водоростей і кількості клітин спостерігались в осінньо-весняний період. Саме у весняні (квітень) і осінні (жовтень) місяці умови зволоження і температура ґрунту були оптимальними для розвитку ґрунтових водоростей. Мінімальними ці показники були влітку. Взимку поряд із значним видовим різноманіттям фіксувались низькі показники чисельності водоростей, хоча в окремі періоди тривалих плюсових температур можна очікувати зростання кількості та біомаси водоростей.

14. Установлено, що кількість клітин і біомаса водоростей у підстилці лісових біогеоценозів у осінній період, один із найсприятливіших, коливається в межах 2,7 –126,2 тис. клітин у 1 г і 4,7 – 68,2 кг/га, у ґрунтових горизонтах – від 2, 2 до 153,6 тис. клітин 1 г і 4,6 – 61,4 кг/га і різко знижувались, починаючи із верхнього досліджуваного шару ґрунту (0–5 см). Більша частина знайдених клітин належить комплексній групі зелених, жовтозелених і евстигматофітових. Синьозелені стабільно відзначалися лише у соснових борах на крейдяних горах, заплавних дібровах, дібровах байраку “Довгий” і штучних листяних насадженнях. У лісових біогеоценозах достатньо зволожених умов місцезростань були чисельні діатомові водорості. Основна частина біомаси у більшості випадків також утворена за рахунок зелених та жовтозелених і евстигматофітових водоростей. Проте у лісах найзволоженіших місцезростань (вільшняки) головну роль в утворенні біомаси відігравали діатомові водорості. Найнижчі показники чисельності водоростей і біомаси виявлені нами у насадженнях на відвальних субстратах Запорізького й Олександрівського відвалів Нікопольського марганцеворудного басейну і Ган-нівського відвалу Криворізького залізорудного басейну.

15. Продуктивність водоростей лісових біогеоценозів справжніх степів у багато разів перевищує їх біомасу. Кількість клітин за добу зростає у 13 разів, біомаси – у 7,5. Час обороту біомаси становить 1,8-2,7 доби. У вільхово-осоковій парцелі вільшняка із сирим великотрав’ям (Присамарський біогеоценологічний стаціонар) при рівні ґрунтових вод 0,05 м чисельність за 8 діб досліджень коливалась у межах від 1,6 тис. клітин / 1 г ґрунту до 931,2 тис. клітин. Продуктивність водоростей становила 127,5 кг/га за місяць у шарі 0–1 см. Основну частину як біомаси, так і продукції формували діатомові водорості. Продуктивність у дубових і соснових насадженнях Старобердянського лісу значно менша – 5,52–18,48 кг/га за місяць, що є наслідком посушливих умов, які негативно впливають на розвиток водоростей.

16. Консортивні зв’язки, які формуються між водоростями як детермінантами і організмами-консортами, з одного боку, еволюційно визначені, з іншого - достатньо лабільні, що дозволяє їм змінюватися і пристосовуватися до нових умов. Структура альгоконсорції характеризується складною динамікою у часі, спричинено це як фізіологічним станом детермінанту, фазою росту, так і зміною сезонів, етапів сукцесій. Водорості, виступаючи детермінантами консорцій, пов’язані із особли-востям ґрунтових і мікрокліматичних умов, фітоценозом. Видовий склад водоростей ґрунтів степових лісів, їх чисельність, біомаса і продукція дозволяють говорити про їх незаміниму роль у підтриманні екологічної стійкості лісових біогеоценозів в умовах степу, останнім часом ускладнених впливом антропогенних чинників. Угруповання водоростей є важливою ланкою становлення і функціонування рекультиваційних екосистем.

17. Різноманіття видів альгоугруповань ґрунтів лісових біогеоценозів справжніх степів, їх структурні та динамічні показники, які визначають специфіку їх функціонування, є результатом формуючого впливу комплексної взаємодії природних і штучних лісових фітоценозів з ґрунтами на тлі різних геоморфологічних, мікрокліматичних умов справжніх степів України. Встановлені структурно-функціональні характеристики альгоугруповань слід використовувати при розв’язанні питань індикації ґрунтів в умовах степу, а також при оцінці стану та змін, які відбуваються у лісових екосистемах степової зони та їх регулюванні з метою їх збереження та відновлення.

Зменшення біорізноманіття водоростей у лісових ґрунтах може призвести до деформації біологічних кругообігів і посилення деградаційних процесів у лісових біогеоценозах. Тому при веденні лісового господарства необхідно створювати умови, сприятливі для функціонування всіх компонентів і елементів лісових біогеоценозів, насамперед, ґрунтових водоростей.

Публікації автора:

1. Мальцева И. А., Черевко С. П. Водоросли почв лесных биогеоценозов Присамарья Днепровского и древесных насаждений Западного Донбасса // Мониторинговые исследования биогеоценотических катен степной зоны: Межвузовский сборник научных трудов. Вып. 23. – Днепропетровск: ДГУ, 1995. – С. 67-74.

2. Мальцева И. А. Почвенные водоросли лесных насаждений на рекультивированных шахтных отвалах Западного Донбасса // Екологія та ноосферологія. – 1996. – Т. 2, № 3–4. – С. 129-134.

3. Мальцева И. А. Динамика сезонных изменений видового состава почвенных водорослей в лесных рекультивационных экосистемах Западного Донбасса // Екологія та ноосферологія. – 1997. – Т. 3, № 1–2. – С. 141-145.

4. Мальцева І. А., Солоненко А. Н. Почвенные водоросли целинных незапо-ведных степей Причерноморско–Приазовской сухостепной провинции Степной зоны Украины // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 6, № 1–2. – С. 230-234.

5. Мальцева И. А. Солоненко А. Н. Опыт использования двухфакторного дисперсионного анализа для характеристики альгосинузий почв лесных рекультивационных насаждений // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 7, № 3. – С. 110-115.

6. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості деяких засолених ґрунтів Північно-Західного Приазов’я // Екологія та ноосферологія. – 2000. – Т. 9, № 1-2. – С. 92-97.

7. Мальцева І. А. Діагностика придатності шахтних порід для біологічної рекультивації за допомогою ґрунтових водоростей // Питання біоіндикації та екології. – 2000. – Вип. 5, № 3. – С. 194-199.

8. Мальцева І. А. Почвенные водоросли как один из дополнительных факторов генерации почвенных процессов в лесных рекультивационных системах Западного Донбасса // Ґрунтознавство. – 2001. – Т. 1, № 1. – С. 81-86.

9. Мальцева І. А., Коломійчук В. П., Черевко С. П. Різноманіття ґрунтових водоростей та вищих рослин солончаків північного Приазов’я та Присивашшя
   // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Вип. 145. Біологія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 15-19.

10. Мальцева І. А. Угруповання ґрунтових водоростей деревних насаджень півдня України та вплив на них рекреаційного тиску // Ґрунтознавство. – 2002. – Т. 2, № 1-2. – С. 59-65

11. Мальцева И. А. Формирование и развитие почвенно-альгологических исследований лесных биогеоценозов степной зоны Украины // Ґрунтознавство. – 2002. – Т. 3, № 3–4. – С. 107-110.

12. Мальцева И. А. Почвенные водоросли лесных биогеоценозов Жито-мирского Полесья (Украина) // Альгология. – 2003. – Т. 13, № 3. – С. 283-291.

13. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості деяких лісових біогеоценозів Полісся та Степу України // Вісник ХНАУ. Серія “Біологія”. – 2003. – № 3 (2). – С. 35-40.

14. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості Янісольського лісництва (Донецька обл.) // Природничий альманах. Серія “Біологічні науки”. – Херсон, 2003. – С. 96-99.

15. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості як структурний елемент Великоана-дольського культурбіогеоценозу // Ґрунтознавство. – 2003. – Т. 4, № 1-2. – С. 66-72.

16. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості Азовського лісового масиву (Донецька область, Україна) // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. пр. – 2004. – № 2. – С. 183-188.

17. Мальцева И. А Водоросли почв Приазовья (Запорожская обл., Украина) // Альгология. – 2004. – Т. 17, № 3. – С.246-255.

18. Мальцева І. А., Дідур О. О. Ґрунтові водорості вільхових біогеоценозів Присамар’я Дніпровського // Екологія та ноосферологія. – 2004. – Т. 15, № 1–2. –
    С. 59-67.

19. Мальцева І.А. Ґрунтові водорості Великолепетиського лісництва (Херсонська область) // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. пр. – 2004. – № 1. – С.129-132.

20. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості Великомихайлівського лісового масиву (Дніпропетровська обл.) // Ґрунтознавство. – 2004. – Т. 5, № 1–2. – С. 71-78.

21. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості деревних насаджень Старобердянського лісу (Запорізька область) // Вісник ХНАУ. Серія “Біологія”. – 2004. – Вип. 2. –
    С. 21-26.

22. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості березняків піщаних терас річкових долин в степовій зоні України // Й. К. Пачоський та сучасна ботаніка. – Херсон: Айлант, 2004. – С. 62-66.

23. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості солончаків Приазов’я // Степові і галофільні екосистеми України: Збірник статей до 100-річчя д–ра біол. наук, проф. Г.І. Білика / Ін–т ботаніки НАНУ. – Київ, 2004. – С. 218-228. – Деп. у ДНТБ України 17.05.04, № 24 – Ук 2004.

24. Мальцева І. А., Писанець З. Г. Ґрунтова альгофлора лісових і степових фітоценозів на території Маріупольської дослідної станції // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. пр. – 2004. – № 1. – С.132-135.

25. Vovk O., Malovic L., Maltseva I. To the question on peculiaities of the formation of soil algae in the birch forests of the Prisamarya Dneprovskoye and the Zitomir Pollesye // Тез. конф. молодих вчених–ботаніків України «Актуальні питання ботаніки та екології» (14–17 вересня 1999 р., м. Ніжин). – Ніжин, 1999. –
    С. 24-25.

26. Мальцева И. А. К вопросу о значении почвенных водорослей в эволюции почвенного покрова на рекультивируемых территориях // Тез. докл. ІІ Междунар. конф. «Актуальные проблемы современной альгологи» (май, 1999 р., г. Киев). – Альгология. – 1999. – Т. 9, №2. – С. 82-83.

27. Мальцева И. А., Черевко С. П. Почвенные водоросли искусственных лесных насаждений побережья Молочного лимана (Украина, Запорожская обл.) // Тез Междунар. научно–практ. конф. «Геоэкологические и биоэкологические проблемы северного Причерноморья». – Тирасполь, 2001. – С. 342-343.

28. Мальцева І. А., Солоненко А.М. Водорості засолених ґрунтів Північно–Західного Приазов’я // Матеріали ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства (25–27 вересня 2001 р., м. Харків). – Харків, 2001. – С.231.

29. Мальцева І. А. До питання про стійкість ґрунтових водоростей до важких металів // Тез. Міжнарод. конф. «Проблеми сучасної екології» (24–26 червня 2002 р., м. Запоріжжя). – Запоріжжя, 2002. – С. 110.

30. Мальцева І. А. Водорості ґрунтів Старо–Бердянського лісу // Тез. Міжнарод. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень» (28 жовтня – 4 листопада 2002 р., Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ – Черкаси). – Т. 3. Біологічні науки. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 9-10.

31. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості деревних насаджень півдня України та вплив на них рекреаційного тиску // Тез. конф. молодих вчених «Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно–змінених територіях» (13–16 травня 2002 р., м. Кривий Ріг). – Кривий Ріг, 2002. – С. 240-241.

32. Мальцева І. А., Васьковская А. В., Олейник Т. А. Почвенные водоросли белоакациевых насаждений Самарского леса (Днепропетровская обл., Украина) // Тез. 6 Міжнарод. наук.–практичної конф. «Наука і освіта–2003» (20–24 січня 2003 р., Дніпропетровськ–Донецьк–Харків). – Т. 2. Біологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 32-33.

33. Мальцева І. А. Моніторингові дослідження ґрунтової альгофлори лісових рекультиваційних екосистем // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали 4 Міжнар. наук. конф. (17–19 вересня 2003 р., м. Донецьк). – Донецьк, 2003. – С. 41-43.

34. Мальцева І. А., Могила Е., Подилова О., Серебреникова А. Альгосинузии искусственных лесных насаждений степной зоны Украины // Тез. 6 Міжнарод. наук.-практ. конф. «Наука і освіта–2003» (20–24 січня 2003 р., Дніпропетровськ–Донецьк–Харків). – Т. 2. Біологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 33-34.

35. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості лісових біогеоценозів Теплінського і Святогірського лісництв (Донецька обл., Україна) // Тез. Всеук. наук.-практ. конф. «Структурно–функціональна організація біогеоценозів України» (21–22 квітня
    2003 р., Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ, 2003. – С. 17-18.

36. Мальцева І. А. Почвенные водоросли Азовского лесничества (Донецкая обл.) // Тез. Всеукр. конф. молодых ученых «Актуальные вопросы современного естествознания – 2003» (11–13 апреля 2003 г., г. Симферополь). – Симферополь, 2003. – С. 58-59.

37. Мальцева І. А. Ґрунтові водорості лісів національного природного парку «Святі Гори» (Донецька обл., Україна) // Мат. конф., присвяч. 80–річчю Канівського природного заповідника «Роль природно–заповідних територій у підтриманні біорізноманіття» (9–11 вересня 2003 р., м. Канів). – Канів, 2003. – С. 118-119.

38. Мальцева И. А., Сивун О. С. Численность и биомасса водорослей в почве под различными растительными сообществами Приазовья // Матеріали 2 Міжнарод. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень–2003». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 17-18.

39. Мальцева І. А., Коток І., Вініченко О., Пасько К. Ґрунтові водорості рекультиваційних лісових насаджень (Західний Донбас) // Матеріали III Міжнарод. наук.-практ конф. «Динаміка наукових досліджень–2004» (21–30 червня 2004 р., м. Дніпропетровськ). – Т. 31. Біологічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 34-35.

40. Мальцева І. А., Супронюк І., Пушкіна О. Ґрунтові водорості крейдяних борів національного природного парку “Святі Гори” // (21–30 червня 2004 р., м. Дніпропетровськ). – Т. 31. Біологічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 35.