Анотація до роботи:

Кушнір І.М. Біотехнологія отримання пробіотика споробак та його застосування у ветеринарній медицині. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. Білоцерківський державний аграрний університет. - Біла Церква, 2004.

Дисертація присвячена вивченню та науковому обґрунтуванню біотехнології отримання та використання споробаку у ветеринарній медицині.

Розроблена та науково обґрунтована технологія застосування споробаку при лікуванні розладів шлунково-кишкового тракту поросят та з профілактичною метою при відлучці.

На основі мікробіологічних досліджень, визначення ефективності та технології застосування споробаку при профілактиці та лікуванні розладів шлунково-кишкового тракту поросят розроблено та затверджено у встановленому порядку нормативну документацію: Технічні умови України ТУ У 24.4.00485670.022-2002 “Споробак”, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 16.12.2002 р., “Настанова по застосуванню препарату Споробак”, затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 15-14/522 від 20.12.2002 р.” та “Методичні рекомендації по виготовленню та застосуванню споробаку”.

1. З кишечнику здорових поросят виділено спороутворюючий мікроорганізм Bacillus macquariensis. Встановлена його антагоністична дія по відношенню до ентеробактерій. На основі одержаних результатів виготовлено пробіотик нового покоління – споробак, який корегує склад мікрофлори кишечнику поросят після застосування антибіотикотерапії.

2. Із 74 досліджених штамів аеробних спороутворюючих бактерій, які виділені із кишечнику здорових поросят, для подальших досліджень відібрано Bac. macquariensis, який проявляє високу антагоністичну дію до умовно-патогенних та патогенних грамнегативних мікроорганізмів і сприяє розвитку нормальної мікрофлори кишечнику.

3. Встановлено, що штам Bac. macquariensis при спільному культивуванні з різними ентеробактеріями зменшує їх антилізоцимну активність у 1,7–2,3 та адгезивну властивість у 1,2–1,3 рази, що сприяє зниженню вірулентності останніх.

4. Запропоновано соляно-сироваткове середовище для промислового культивування Bac. macquariensis, яке за рахунок внесення сульфату марганцю (5мг/100мл середовища) на стадії регенерації штаму збільшує вихід біомаси у 1,2 рази.

5. Дослідженнями доведено, що стабільність споробаку за температури +4 ^о С та +10 ^о С становить 6 місяців з часу його виготовлення.

6. Встановлено позитивний і корегуючий вплив споробаку на склад мікрофлори кишечнику при застосуванні антибіотикотерапії. При його поєднаному застосуванні з тетрацикліном мікрофлора відновлюється у 1,3 рази швидше, ніж при використанні споробаку після антибіотикотерапії.

7. Оптимальна профілактична доза споробаку в період відлучення поросят становить 5 мл/кг живої маси і сприяє збільшенню бактерицидної та фагоцитарної активності нейтрофілів і фагоцитарного індексу у 1,2 рази порівняно з тваринами контрольної групи.

8. Терапевтична ефективність застосування споробаку становила – 67%, тетрацикліну – 71%, а при поєднаному їх застосуванні підвищувалась до – 82%.

9. Економічний ефект на 1 грн затрат при поєднаному застосуванні споробаку та тетрацикліну з терапевтичною метою становить 1,87 грн, а лише споробаку – 1,63 грн.

Публікації автора:

1. Косенко М.В., Рожко М.С. Кушнір І.М. Антагоністична дія // Збірник праць співробітників інституту. – Львів, 1996. – С. 56. (Дисертант брав участь у експериментальних дослідженнях, підготовка матеріалів до публікації).

2. Рожко М.С., Кушнір І.М. Аеробні спороутворюючі бактерії, як основа для створення пробіотичних препаратів // Збірник праць співробітників інституту. – Львів, 1996. – С. 57–58. (Дисертант брав участь у експериментальних дослідженнях, підготовка матеріалів до публікації).

3. Кушнір І.М. Вплив бактерій антагоністів із роду Bacillus на ентеробактерії // Бюлетень інституту біології тварин. – 2002. – № 1. – С. 89–91.

4. Кушнір І.М., Коцюмбас І.Я. Вплив спороутворюючих бактерій на адгезію ентеробактерій // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Харків, 2003. – С. 344–345. (Дисертант брав участь у експериментальних дослідженнях, підготовка матеріалів до публікації).

5. Кушнір І.М. Протективна дія аеробних спороутворюючих бактерій // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т. 5 (№ 2). – С. 107–109.

6. Кушнір І.М. Вплив споробаку на відновлення мікрофлори кишечнику мишей при застосуванні антибіотиків // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 2003.– С.17.

7. Коцюмбас І.Я., Рожко М.С., Кушнір І.М. Застосування пробіотиків у ветеринарній медицині // Ветеринарна медицина України. – 2003. – № 10. – С. 15–17. (Дисертант брав участь у експериментальних дослідженнях, підготовка матеріалів до публікації).

8. Кушнір І.М. Застосування пробіотика споробак для лікування розладів травного тракту поросят // Аграрні вісті. – 2004. – № 1. – С. 26–27.