Анотація до роботи:

Подоба Ю.В. Біотехнологічні аспекти оцінки асоціативних відносин бактерій Enterobacter aerogenes 30Ф з різними сортами ячменю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20. – біотехнологія. Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2005.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню проблем рослинно-бактеріальної взаємодії на прикладі 9-ти сортів ячменю і ризосферних азотфіксуючих бактерій E. aerogenes 30Ф, зокрема пошуку експериментальних шляхів оцінки ефективності функціонування асоціативних рослинно-бактеріальних систем методами біотехнології в культурі in vitro. Проведено оптимізацію умов отримання калюсних ліній в культурі незрілих зародків ярого ячменю. Встановлено високу позитивну кореляцію між азотфіксацією ризосфери рослин ярого ячменю та швидкістю розмноження діазотрофних бактерій під дією екзометаболітів калюсних ліній (r=0,82; p=0,05) ячменю. Розроблено методику визначення стимуляції росту культури азотфіксуючих бактерій ексудатами проростків ячменю.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, що виявляється в оцінці особливостей взаємодії мікроорганізмів і рослин, зокрема ризосферних азотфіксуючих бактерій E. aerogenes 30Ф і ячменю сортів Харківський 74, Одеський 100, Одеський 131, Донецький 14, Albert, Geran, Piramid, Lina і мутантної лінії Еректоїд 2-21.

1. Оптимізовано процес отримання калюсних ліній ячменю з незрілих зародків: зменшено концентрацію ауксину 2,4-Д до 2 мг/л для індукції калюсогенезу і збільшено до 3 мг/л в наступних пасажах з додаванням 0,03мг/л кинетину. Оптимальний розмір зародків – 0,8-1,1мм.

2. Встановлено, що швидкість росту азотфіксуючих бактерій E. aerogenes 30Ф на середовищі Мурашіге і Скуга під дією екзометаболітів калюсних тканин залежить від генотипу ячменю, з незрілих зародків рослин якого отримано калюсну культуру: максимальну швидкість росту забезпечують екзометаболіти сортів Одеський 100, Харківський 74, Одеський 131 і Geran.

3. Встановлено, що концентрація бактерій E. aerogenes 30Ф на середовищі Мурашіге і Скуга з екзометаболітами калюсних ліній ячменю перевищує вміст клітин на контрольному середовищі без екзометаболітів у 1,5-7,0 раз в залежності від сорту ячменю: максимальну концентрацію клітин E. aerogenes 30Ф забезпечують екзометаболіти сортів Харківський 74, Одеський 100, Одеський 131.

4. Показано, що азот у складі амонійних сполук пригнічує, а у складі нітратних сполук – стимулює ріст культури діазотрофних бактерій E. aerogenes 30Ф.

5. Оптимізовано склад поживного середовища Мурашіге і Скуга для сумісного довготривалого культивування калюсних ліній ячменю і бактерій E. aerogenes 30Ф: виключено джерела азоту, збільшено концентрацію ауксину 2,4-Д до 3мг/л, введено кинетин в концентрації 0,03мг/л.

6. На основі результатів польових досліджень сорти ячменю Харківський 74, Одеський 100, Одеський 131 віднесені до сортів з високою здатністю до утворення асоціацій з E. aerogenes 30Ф. Сорт ячменю Донецький 14 відрізняється низькою здатністю до утворення асоціацій з E. aerogenes 30Ф.

7. Встановлена достовірно висока позитивна кореляція активності азотфіксації в кореневій зоні рослин ячменю в польових умовах з концентрацією культури E. aerogenes 30Ф на середовищі з екзометаболітами калюсних тканин сортів Харківський 74, Одеський 100, Одеський 131, Донецький 14, Geran, Lina і мутантної лінії Еректоїд 2-21 в культурі in vitro (r=0,82).

8. Встановлена достовірно висока позитивна кореляція активності азотфіксації в кореневій зоні рослин ячменю з концентрацією культури E. aerogenes 30Ф на середовищі з екзометаболітами проростків ячменю Харківський 74, Одеський 100, Одеський 131, Донецький 14, Geran, Lina і мутантної лінії Еректоїд 2-21 (r=0,86).

9. Запропоновано метод оцінки здатності генотипів ячменю до утворення асоціацій з азотфіксуючими бактеріями, який базується на визначенні стимуляції росту E. aerogenes 30Ф ексудатами семидобових проростків.

Публікації автора:

1. Подоба Л.В., Патика В.П., Подоба Ю.В. Вплив мінеральних добрив при інокуляції насіння азотфіксаторами на бактеріально-рослинну асоціацію ризосфери ячменю // Вісник ХДАУ. – 2001. – №1. – С. 63-69.

2. Подоба Л.В., Подоба Ю.В., Шаповал В.А., Іванова Н.В. Модифікуючий вплив різних біопрепаратів на основні параметри росту, розвитку та продуктивності ярого ячменю // Вісник ХНАУ. – 2002. – №5. – С. 222-229.

3. Подоба Ю.В., Петюх Г.П. Вплив регуляторів росту на процеси калюсоутворення у різних сортів ярого ячменю // Агроекологічний журнал. – 2004. – №3. – С.66-68.

4. Подоба Ю.В., Білинська О.В., Петюх Г.П. Індукція калюсогенезу та отримання клітинних ліній для сортів ярого ячменю // Вісник УДАУ.–2005.– №60.–С. 34-41.

5. Петюх Г.П., Подоба Ю.В., Подоба Л.В. Визначення стимуляції росту культури діазотрофних бактерій ексудатами проростків ячменю: Методичні рекомендації / ІАБ УААН. – К.:Логос, 2004. – 13с.

6. Патика В.П., Подоба Л.В., Подоба Ю.В. Агроекологічні аспекти використання бактеріальних добрив в умовах східного лісостепу України // Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. „Проблеми виробництва екологічно чистої с.-г. продукції на межі 3-го тисячоліття”. – Вісник ДААУ. – Житомир, 2000. – С. 337-338.

7. Подоба Ю.В. Індукція калюсогенезу в культурі незрілих зародків у ярого ячменю // Матер. Всеукр. конф. мол. вч. „Засади сталого розвитку аграрної галузі”. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 101-102.

8. Подоба Ю.В., Петюх Г.П. Дослідження асоціативної здатності діазотрофу Enterobacter aerogenes і різних генотипів ярого ячменю в умовах in vitro // Матер. Х з’їзду Товариства мікробіологів України. – Одеса: Астропринт, 2004. – С. 298.

9. Подоба Ю.В. Получение длительно пассируемых клеточных линий из незрелых зародышей для разных генотипов ярового ячменя // Матер. межд. конф. “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”. – Минск: Поликрафт, 2004. – С. 167-171.

10. Подоба Ю.В., Петюх Г.П. Рослинно-бактеріальні асоціації in vitro при вивченні взаємодії PGPR Enterobacter aerogenes 30Ф та різних генотипів ячменю // Тези доп. IX конф. “Актуальні проблеми фізіології, генетики та біотехнології рослин і ґрунтових мікроорганізмів”. – К.: Логос, 2005. – С. 75.