Анотація до роботи:

Топурко З. С. Біотехнологічні методи стимуляції статевої охоти і багатоплідності овець з використанням біологічно активних речовин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20.– біотехнологія. – Інститут біології тварин УААН. – Львів, 2007.

Дисертація присвячена розробці і застосуванню біотехнологічних методів стимуляції статевої охоти і багатоплідності в овець породи прекос та їх помісей (1/2 і 3/4 за саффолком) у парувальний сезон і анестральний період при використанні лапароскопічного методу осіменіння, а також вивченню характеру біохімічних і гісто-морфологічних змін у репродуктивних органах під впливом стимулюючих препаратів.

Розроблено спосіб індукції багатоплідності у вівцематок місцевих прекосів та їх помісей із спеціалізованою м’ясною породою овець саффолк у парувальний сезон застосуванням гонадоліберину з біологічно активними речовинами (БАР) та метод викликання статевої охоти в овець різних генотипів в анестральний період на основі застосування окремих біологічно активних компонентів з гонадотропіном сироватки жеребних кобил.

Досліджено вплив стимулюючих препаратів на характер фізіолого-біохімічних змін в організмі піддослідних тварин. Під впливом ін’єкції аналога Гн-РГ і БАР у тканинах матки і яєчників овець досліджуваних генотипів посилюються метаболічні процеси, що виражається у значному підвищенні вмісту розчинних білків, фосфору нуклеїнових кислот, SH-груп, глікогену та активності трансаміназ (на 9,6-33,6 %).

Вперше встановлено оптимальні дози простагландину F₂, введення якого під час лапароскопічного осіменіння вівцематок породи прекос у парувальний сезон підвищує запліднення на 9,6,3 %, збільшує вихід ягнят на 15 %, а в анестральний період – відповідно на 19,3 % та 20 %.

У дисертації теоретично обґрунтовано та подано нове вирішення доцільності застосування біологічно активних речовин для стимуляції статевої охоти та множинної овуляції в овець різних генотипів. Вивчено дію гормонів ГСЖК та Гн-РГ у поєднанні з БАР при внутрішньом’язовому введенні на вихід і масу тіла ягнят.

1. При створенні нових генотипів овець м’ясо-вовнового напрямку продуктивності використання комплексу БАР з аналогом Гн-РГ у парувальний сезон дозволяє підвищити багатоплідність (до 1,75-1,86 ягнят) з одночасним збільшенням маси тіла новонародженого молодняку на 39,5-50,7 %.

2. Ін’єкція БАР з аналогом Гн-РГ у парувальний сезон та з ГСЖК в анестральний період спричиняє підвищення концентрації прогестерону (р<0,05-0,01) та зниження концентрації естрадіолу-17b (р<0,05) в крові овець на 5-й день статевого циклу. При цьому спостерігається посилення обмінних процесів в організмі вівцематок породи прекос та їх помісей (1/2 і 3/4 саффолка), що проявляється зростанням вмісту загального холестерину на 9,8-31,4 %, загального білка на 4,5-16,3 %, активності трансаміназ на 13,0-37,5 %, концентрації глюкози на 10,4-34,6 % і пентоз на 9,5-49,7 % у крові піддослідних тварин.

3. Під впливом ін’єкції аналога Гн-РГ і БАР у тканинах матки і яєчників овець досліджуваних генотипів значно підвищується вміст розчинних білків (на 16,9-18,9 %), фосфору нуклеїнових кислот (на 10,6-33,2 %), SH-груп (на 24,1-32,1 %), глікогену (на 13,5-28,9 %) та активності амінотрансфераз (на 9,6-33,6 %), що свідчить про посилення метаболічних процесів у статевих органах.

4. Застосування гонадоліберину в комбінації з БАР у парувальний період підвищує запліднення вівцематок породи прекос та їх помісей (1/2 і 3/4 саффолка) на 11,1-19,7 %, а вихід ягнят на матку на 42,0-50,0 %. Проведення лапароскопічного осіменіння овець забезпечує високий рівень запліднення (70-80 %) від першого осіменіння у тварин усіх досліджуваних генотипів.

5. Під впливом введення ГСЖК та комплексу БАР в анестральний період у овець досліджуваних генотипів під час осіменіння зростає кількість передовуляторних фолікулів на 19,1-31,8 % (p<0,005), а кількість жовтих тіл зменшується у півтора-два рази, що свідчить про високий рівень та синхронність овуляції.

6. Ін’єкція ГСЖК у поєднанні з БАР в період статевого спокою посилює метаболічні процеси у репродуктивних органах вівцематок породи прекос та їх помісей, що проявляється у підвищенні вмісту розчинних білків, фосфору нуклеїнових кислот, SH-груп, глікогену та активності АлАТ і АсАТ (на 10,1-34,1 %) у тканинах яєчників та матки.

7. Застосування ГСЖК з комплексом БАР в анестральний період підвищує заплідненість вівцематок породи прекос та їх помісей (1/2 і 3/4 саффолка) на 6,6-20,8 %, вихід ягнят на матку на 18,5-27,0 %, а у поєднанні з Гн-РГ підвищує кількість новонародженого молодняку на 24,5-33,0 % (p<0,05).

8. Введення простагландину F₂ зі спермою баранів під час лапароскопічного осіменіння вівцематок породи прекос у парувальний сезон підвищує запліднення на 9,6,3 %, збільшує вихід ягнят на 15 %, а в анестральний період - відповідно на 19,3 % та 20 %.

Публікації автора:

1. Топурко З. С. Вплив біологічно активних речовин на рівень овуляції та біохімічні показники крові вівцематок породи прекос // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2004. – Вип. 5, № 1-2 – С. 145-148.

2. Топурко З. С. Удосконалення методу синхронізації статевої охоти у овець в анестральний період // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і ДНКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6, № 1 – С. 181-184.

3. Шаран М. М., Топурко З. С., Муравскі М., Коваржова К. Підвищення багатоплідності овець різних генотипів в анестральний період з використанням біологічно активних речовин // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2006. – Вип. 7, № 1-2 – С. 244-248. (Автор брав участь у проведенні стимуляції охоти і лапароскопічного осіменіння овець, біохімічних досліджень, аналізі отриманих результатів і написанні статті).

4. Topurko Z., Saran M., Lorinczova E., Samek M. Breeder results of laparoscopic inseminations of sheep influenced with Gn-RH analog and biologically active materials // Biotechnology University of South Bohemia. – Ceske Budejovice. Czech Republic. – 2006.– S. 370-372. (Автор брав участь у проведенні лапароскопічного осіменіння овець, особисто провів статистичну обробку результатів досліджень та переклад статті).

5. Topurko Z., Kovarova K., Saran M., Samek M. Application of Gn-RH and of analog end of biologically active materials at laparoscopic insemination of sheep – biochemical values in blood // Biotechnology University of South Bohemia. – Ceske Budejovice. Czech Republic. – 2006. – S. 373-375. (Автор брав участь у проведенні стимуляції охоти, біохімічних досліджень крові та перекладі статті).

6. Topurko Z., Kovarova K., Svasta J., Samek M. Hormonal response on Gn-RН and biologically active materials at the laparoscopic insemination of sheep // Biotechnology University of South Bohemia. – Ceske Budejovice. Czech Republic. – 2006. – S. 367-369. (Автор брав участь у проведенні лапароскопічного осіменіння овець, статистичної обробки результатів та перекладі статті).

7. Topurko Z., Saran M., Zarski T., Samek M. Biochemicke hodnoti v krvi ovlivnenych aplikaci analogu Gn-RH a biologiсky aktivnimi latkami // Veterinarnia farmacevtika univerzita Brno. Konference mladych vedeckych pracovniku. – Brno, 2007. – S. 161-164. (Автор брав участь у проведенні лапароскопічного осіменіння овець, біохімічних досліджень, статистичної обробки результатів досліджень та перекладі статті).

8. Шаран М. М., Топурко З. С. Біохімічні та гістологічні зміни в репродуктивних органах овець в парувальний сезон при стимуляції багатоплідності // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНКІ ветпрепаратів та кормових добавок.– Львів, 2007. – Вип. 8, №1-2. – С. 306-310. (Автор провів біохімічні і гістологічні дослідження, брав участь в аналізі отриманих результатів та написанні статті).

9. Шаран М. М., Пасіцький М. Д., Топурко З. С., Муравскі М. Підвищення багатоплідності овець на основі біологічно активних речовин // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 6. – С. 45-48. (Автор брав участь у проведенні лапароскопічного осіменіння овець, біохімічних досліджень, аналізі отриманих результатів та написанні статті).