У дисертації сформульовано науково обґрунтовані положення теоретичного, методичного та практичного характеру з організації і впровадження бюджетування в аграрних підприємствах. Основні висновки та результати, одержані в процесі дослідження, полягають у наступному: 1. В Україні належним чином побудована система бюджетування аграрних підприємств практично відсутня, водночас, підприємствами, де вона задіяна, доведене її ефективне функціонування. У дисертаційній роботі зроблено висновок щодо необхідності впровадження бюджетування в систему фінансового менеджменту суб’єктів господарювання з метою покращення ефективності діяльності останніх. 2. Прийняття якісних управлінських рішень в сільському господарстві потребує оперативної і достовірної інформації про об’єкти управління, яку надає система бюджетування. У зв’язку з цим уточнено визначення понять „бюджет” і „бюджетування” на основі узагальнення та аналізу існуючих вітчизняних і зарубіжних точок зору та результатів проведеного дослідження. Під бюджетом пропонується розуміти фінансовий план на майбутнє, кількісно виражений у грошових одиницях та одиницях обсягу продукції, що включає в себе прогноз доходів, витрат, фінансових результатів та необхідного капіталу для здійснення діяльності підприємства та його структурних підрозділів. 3. Доповнена класифікація бюджетів, у зв’язку з чим бюджети класифіковані з використанням єдиної термінології: за сферами діяльності, методами розроблення, напрямом побудови, широтою номенклатури, строком виконання, умовами використання, ймовірністю виконання. Доведено необхідність групування бюджетів відповідно до інформації, яка в них прогнозується: якщо бюджет описує певну операцію виробничо-господарської діяльності, він відноситься до операційних; відображає фінансові результати діяльності – до фінансових, інформація бюджетів структурних підрозділів зводиться і на її основі складаються головні бюджети по підприємству. 4. Виділено об’єкти бюджетування та управлінського обліку, які створюють організаційно–фінансову структуру підприємства та є центрами фінансової відповідальності й обліку. Це зумовило необхідність побудови фінансової структури і розробки рекомендацій щодо видів бюджетів підприємства, технології та форматів бюджетування, порядку консолідації бюджетів структурних підрозділів, порядку підготовки звітів про виконання бюджетів і їх наступного коригування. Таким чином було розроблено методичні основи формування системи бюджетування аграрного підприємства. 5. Виявлено три типових варіанти побудови бюджетних систем, які можуть бути використані аграрними підприємствами з метою вирішення проблеми консолідації бюджетів різних рівнів, а саме: бюджетування в багатопрофільних компаніях із централізованою лінійно-функціональною структурою управління з виділенням центрів фінансового обліку та місць виникнення витрат, бюджетування у вертикально інтегрованих підприємствах з виділенням центрів фінансової відповідальності, центрів фінансового обліку, місць виникнення витрат і централізоване бюджетування на підприємствах з лінійно-функціональною структурою управління без виділення будь-яких бізнес одиниць (за принципом „зверху вниз”). 6. Запропоноване сумісне використання бюджетування та системи показників моніторингу фінансового стану суб’єктів господарювання дозволило виявити цільову функція бюджетування, яка в загальному вигляді, представлена як покращення значень фінансових показників. Доведено, що на підприємствах, де розробляються бюджети та контролюється їх виконання, вища економічна ефективність фінансово-господарської діяльності, причому незалежно від природно – кліматичної зони їхнього розташування. Для цього конкретизовано методику оцінки фінансового стану підприємства в межах системи бюджетування та проведено моніторинг фінансового стану з використанням інтегрального показника з метою узагальнення й порівняння одержаних результатів дослідження. Дану тенденцію підтверджено додатково проведеним аналізом якості управління досліджуваних підприємств. Якість управління підприємствами, де задіяна система бюджетування класифікована як оптимальна, а на підприємствах, де бюджетування не впроваджене, вона середня. 7. Розроблено і запропоновано модель регресії з метою виявлення величини впливу окремих факторів на результативне значення інтегрального показника будь-якого підприємства. Таким чином, отримано можливість впливу, в першу чергу, на найбільш вагомі фактори, як наслідок, можливість прогнозу фінансового стану підприємств на кінець бюджетного періоду відповідно до запланованих бюджетних даних. 8. Запропоновано використання бенчмаркінгу фінансових показників як базовий етап бюджетування з метою додаткового підвищення конкурентноздатності та удосконалення системи управління. Доведено необхідність прогнозування показників фінансового стану підприємств, виходячи не лише з внутрішніх особливостей окремого підприємства, а й беручи до уваги показники конкурентів, та використовуючи їх здобутки. 9. Розроблено загальну методику складання бюджетів аграрними підприємствами з метою створення методичного забезпечення організації та впровадження бюджетування в систему фінансового менеджменту підприємств. Відповідно до даної методики доведено доцільність трьох основних етапів формування бюджетів – попереднього, основного та заключного. Запропоновано послідовність обов’язкових дій з метою ефективного впровадження бюджетування, таких як проведення моніторингу діяльності підприємства; аналіз організаційної структури управління підприємством; розробка фінансової структури; формування системи показників діяльності підприємства; розробка форматів операційних, фінансових і допоміжних бюджетів та методики їх заповнення та розробка форм бюджетного контролю. 10. Визначено ряд особливостей впровадження бюджетування в аграрних підприємствах, основними серед яких є земля, як основний обмежуючий фактор, сезонність виробництва, залежність від природно-кліматичних умов, наявність біологічних активів тощо. Ці особливості враховані при розробці методики складання бюджетів аграрними підприємствами. Аналіз даних фінансово-економічного стану досліджуваних підприємств довів підвищення значень фінансових показників діяльності після застосування бюджетування, а саме – зростання величини показників ліквідності і рентабельності. |
