Бабич Терезія Степанівна. Бюджетування в Україні: становлення та перспективи розвитку : Дис... канд. наук: 08.00.08 - 2008.
Анотація до роботи:
Бабич Т. С. Бюджетування в Україні: становлення і перспективи розвитку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню сутності бюджетування, як новітньої технології управління державними фінансами, яка широко використовується у світі й частково в Україні. З позицій теорії і методології фінансової науки, розкрито роль і механізм функціонування бюджетування, визначено його складові та інструменти. Зроблено ретроспективний аналіз еволюції бюджетування у різних країнах світу і його модифікацію у найбільш сучасну форму – програмно-цільове бюджетування. Підкреслено й аргументовано, що головною метою програмно-цільового бюджетування є зорієнтованість на кінцевий, соціально значимий результат при оптимальному виборі напрямів і визначенні обсягів бюджетних коштів.
Розглянуто правові засади бюджетування в Україні та зроблено висновок, що головними перешкодами у комплексному його застосуванні є: відсутність наукового обґрунтування, недостатнє методологічне підґрунтя, недосконале правове поле і неадекватний сучасним вимогам рівень підготовки фахівців фінансової сфери щодо новітніх методик управління державними фінансами.
Узагальнено світовий досвід бюджетування з метою його можливої адаптації до українських реалій. Розроблено рекомендації і пропозиції щодо впровадження новітніх світових технологій в українську фінансову практику.
У дисертації дано теоретичне узагальнення і запропоновано концептуально нове розв’язання актуального наукового завдання, важливого з погляду як економічної теорії, так і фінансової практики – впровадження і розвиток в Україні сучасних світових технологій бюджетування. Дослідження теоретичних і практичних засад бюджетування, його сутності та новітніх технологій, вивчення зарубіжного досвіду і можливостей застосування його елементів в Україні, дали змогу виокремити ряд теоретичних положень і сформулювати прагматичні рекомендації та пропозиції для покращення якості й ефективності бюджетного менеджменту.
Зроблено висновок, що бюджетування, як управлінська технологія у галузі державних фінансів, є однією із найсучасніших складових бюджетного менеджменту, спрямована на підвищення обґрунтованості та результативності витрачання бюджетних коштів. Дисертантом запропоновано визначення поняття ПЦБ – це технологія планування та управління бюджетними коштами у коротко- та середньостроковій перспективі, яка передбачає розробку і реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат (згідно зі стратегічними цілями), із застосуванням критеріїв оцінки результативності програм та ефективності використання бюджетних коштів. Надано власне визначення інших понять, безпосередньо пов’язаних із бюджетуванням, а саме: стратегічного планування, у тому числі загальнодержавного та галузевого, середньострокового бюджетування. Запропоновано визначення поняття «державний стандарт надання послуг за рахунок бюджету» (ДСНПБ) і розглянуто його відмінність від інших схожих понять. У дисертації доведено необхідність розробки ДСНПБ, які мають стати основою для визначення потреби і розрахунку вартості послуг, що оплачуються із бюджету.
Дисертант вважає, що головними елементами ПЦБ, які використовуються у світі та необхідно запровадити в Україні, є стратегічне планування і середньострокове бюджетування. Іншими елементами бюджетування є моніторинг у ході виконання бюджетних програм, оцінка програм і роботи їх виконавців, а також прозорість бюджетування і залучення громадськості. Серед інструментів, що використовуються у бюджетуванні, та які доцільно запровадити в Україні, автор виділяє наступні: стратегічний план головного розпорядника бюджетних коштів і середньострокові фіскальні рамки. Водночас такі інструменти як бюджетна програма і показники її виконання (прямі та кінцеві) слід удосконалити.
Дисертантом запропоновано наступні кроки з удосконалення ПЦБ в Україні:
1. Здійснити глибокі наукові дослідження щодо використання різних підходів до управління державним господарством і державними фінансами, зокрема використовуючи теоретичні напрацювання вчених-економістів та значний практичний досвід багатьох країн світу, які здійснили масштабні реформи в державному управлінні та впровадили бюджетування з метою підвищення ефективності бюджетних витрат і результативності діяльності державного сектора.
2. Розробити чітку систему державних програмних і прогнозних документів, на основі яких повинен формуватися бюджет на наступний рік і середньострокову перспективу. Така система має включати загальнодержавну стратегію соціально-економічного розвитку, запровадження практики стратегічного планування діяльності органів державної влади, на основі яких формуватимуться бюджетні програми на середньостроковий період. З метою забезпечення послідовності, обґрунтованості, реалістичності та ефективності бюджетної політики пропонується розробити середньострокову Бюджетну резолюцію з чіткими кількісними і якісними параметрами бюджету. Паралельно необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу та інших актів законодавства України, зокрема з питань прогнозування і програмування, з метою визначення основних понять, правил і процедур ПЦБ.
3. Запровадити єдину методику середньострокового бюджетного планування на основі прогнозування дохідної та видаткової частин бюджету, у тому числі міжбюджетних трансфертів на середньостроковий період. Визначення середньострокових обсягів такого ресурсу для місцевих бюджетів забезпечить: наступність бюджетної політики у частині регіонального розвитку; формування чіткого уявлення про майбутні фінансові ресурси для реалізації вже розпочатих довгострокових бюджетних програм; виконання взятих соціальних зобов’язань держави перед населенням, які переважно фінансуються з місцевих бюджетів.
4. Запровадити ПЦБ на рівні місцевих бюджетів. Це, по-перше, забезпечить дотримання принципу єдності бюджетної системи України, а по-друге, підвищить ефективність надання послуг у соціально-культурній сфері, де переважна частина видатків фінансується саме з місцевих бюджетів. Запровадження ПЦБ на рівні місцевих бюджетів має враховувати наявний досвід використання окремих елементів та інструментів цього методу на рівні державного бюджету. Неодмінною умовою запровадження ПЦБ на рівні місцевих бюджетів має бути розроблення орга-нами місцевої влади та місцевого самоврядування стратегічних планів соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на основі яких формуватиметься середньостроковий бюджет. Запропоновані автором етапи запровадження ПЦБ в місцевих бюджетах дозволять уникнути значних ризиків, пов’язаних із неготовністю місцевої влади до впровадження реформи.
5. Удосконалити підходи до формування бюджетних програм, зокрема у частині запровадження підпрограм для більш комплексного охоплення проблем, які планується вирішити, і більш гнучкого управління програмами. Обов’язковою умовою формування програм має бути повна відповідність стратегічним цілям головного розпорядника, що забезпечить тісний взаємозв’язок між очікуваними кінцевими результатами (соціальними ефектами для суспільства) і безпосередніми результатами від реалізації програми (обсягом і якістю наданих послуг). Також рекомендується розробити типовий перелік бюджетних програм і базовий перелік показників їх виконання (для кожної галузі) з метою напрацювання єдиних підходів у методиці бюджетування і легшого сприйняття фахівцями міністерств і відомств, а також органів місцевого самоврядування, новітніх методик.
6. Розробити систему оцінювання результативності бюджетних програм на основі безпосередніх показників їх виконання та кінцевих результатів діяльності бюджетних установ і організацій. Ця система має передбачати удосконалення управління програмами або зупинення їх реалізації. Також необхідно удосконалити практику оприлюднення звітів щодо проведеної оцінки результативності програм із метою підвищення прозорості бюджетного процесу і підзвітності громадянам органів державної влади шляхом інформування парламенту, уряду, громадськості про досягнуті результати роботи, якість і обсяг послуг, наданих за рахунок бюджетних коштів. Щодо технічних аспектів бюджетування, то необхідно сформувати і впровадити універсальний код програмної класифікації видатків бюджету, який може застосовуватися як для державного, так і для місцевих бюджетів. Запропонована у дисертації структура коду бюджетної програми дозволить автоматично зводити типові програми за видами бюджетів, що надасть більш широкий спектр аналітичної інформації про виконання бюджету, підвищить прозорість відображення видатків у бюджетній документації та звітності.
7. Здійснити структурні зміни у соціально-культурній сфері, зокрема у галузі охорони здоров’я, з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів. Такі зміни мають передбачати: запровадження нової системи надання послуг за рахунок бюджетних коштів на основі контрактної системи; визначення переліку послуг за галузевим принципом та розроблення і впровадження в практику розрахунку бюджетних витрат ДСНПБ; урегулювання питань щодо залучення небюджетних коштів до фінансування послуг; передачу відомчих закладів до компетенції відповідних міністерств. Це повною мірою відповідатиме вимогам сучасного бюджетування і забезпечить проведення профільним міністерством єдиної політики у відповідній галузі, що, у свою чергу, встановить безпосередню відповідальність за витрачені бюджетні кошти і досягнуті результати у галузі.
Головною метою бюджетних нововведень має бути раціональне витрачання бюджетних коштів. Це передбачає економічну ефективність й обґрунтованість планування бюджетних показників на майбутнє, встановлення чіткого взаємозв’язку між стратегічними цілями розвитку держави та її фінансовими можливостями. Саме така ідеологія, на переконання дисертанта, закладається у сучасних технологіях бюджетування, що використовуються багатьма країнами світу. Їх впровадження в систему управління державними фінансами потребує суттєвих змін не тільки у бюджетній політиці, але й структурного реформування окремих галузей, що у свою чергу має бути довгостроковою, чітко сформульованою стратегією держави. Тому всі запропоновані у дисертаційному дослідженні заходи необхідно здійснювати поступово, з урахуванням зарубіжного досвіду проведення реформи державного управління, важливою складовою якого є запровадження ПЦБ.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Бабич Т. С. Проблеми прогнозування дохідної частини бюджету / Т. С. Бабич // Вісник Академії митної служби України. – 2004. – № 3. – С. 44-50, (0,25 др. арк.).
Бабич Т. С. Запровадження елементів програмно-цільового методу в бюджетному процесі України / Т. С. Бабич // Вісник Академії митної служби України. – 2004. – № 4. – С. 3035, (0,2 др. арк.).
Бабич Т. С. Огляд законодавства України з питань програмно-цільового методу бюджетування: проблеми та пропозиції щодо їх вирішення / Т. С. Бабич // Вісник Академії митної служби України. – 2006. – № 1. – С. 65-70, (0,2 др. арк.).
Бабич Т. С. Середньострокове бюджетне планування – основа ефективності бюджетної політики / Т. С. Бабич // Ринок цінних паперів. – 2006. – № 12. – С. 25-31, (0,25 др. арк.).
Бабич Т. С. Сутність і проблематика бюджетування: українські реалії / Т. С. Бабич, В. М. Федосов // Фінанси України. – 2008. – № 1. – С. 3-23, (1,24 др.арк., особисто автору належить 0,83 др. арк.).
В інших виданнях:
Бабич Т. С. Щодо проблемних питань формування дохідної частини бюджету / Т. С. Бабич // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми : матеріали наук.-практ. конф., 18-19 груд. 2003 р. – Ірпінь : НАДПС, 2003. – С. 3-6, (0,12 др. арк.).
Бабич Т. С. Зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів у контексті проведення податкової реформи / Т. С. Бабич // Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі : матеріали наук.-практ. конф., 23–24 трав. 2005 р. – Ірпінь : НАДПС, 2005. – С. 480-483, (0,12 др. арк.).
Бабич Т. С. Бюджет 2006 року в контексті економічної безпеки / Т. С. Бабич // Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства : матеріали наук.-практ. конф., 22-25 листоп. 2005 р. – Дніпропетровськ : АДМСУ, 2005. – С. 137-138, (0,1 др. арк.).
Бабич Т. С. Бюджетування – сучасна технологія управління державними фінансами / Т. С. Бабич // Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст : матеріали наук.-практ. конф., 20-22 берез. 2008 р. – Вінниця : ВІЕ ТНЕУ, 2008. – C. 96-101, (0,2 др. арк.).
Бабич Т. С. Возможности повышения эффективности реализации бюджетной политики путем использования программно-целевого метода бюджетирования / Т. С. Бабич, И. Ф. Щербина // Бюджет. – 2007. – № 1. – C. 48-53, (0,2 др.арк., особисто автору належить 0,17 др. арк.).
Бюджетний менеджмент : підруч. / [Т. С. Бабич, В. М. Федосов, В. М. Опарін та ін.] ; за заг. ред. В. Федосова. – К. : КНЕУ, 2004. – 864 с., (36 д.а.; особисто автору належить 1,54 др. арк.: розділ 5.2. «Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі та особливості його запровадження в Україні», С. 166-177; 5.3. «Порядок складання, розгляду проектів та затвердження державного і місцевих бю-джетів», С. 177-193, 6.1. «Бюджетний розпис. Бюджетна класифікація», С. 259-266).
Бабич Т. С. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2006 рік / [Т. С. Бабич, А. Ю. Рудик, І. Ф. Щербина та ін.]. – К. : Проект „Реформа місцевих бюджетів в Україні”, RTI International, 2007. – 146 с., (6,08 др. арк., особисто автору належить 1,8 др. арк.: розділ 1 «Огляд нормативно-правової бази з питань бюджету», С. 17-21; розділ 2 «Аналіз макроекономічних показників за 2006 рік», С. 27-42; розділ 3 «Аналіз показників бюджету за 2006 рік», пункти 3.2. «Фінансування Державного бюджету України і державний борг за 2006 рік» і 3.3. «Аналіз видатків і кредитування зведеного та державного бюджетів України за 2006 рік», С. 59-89).
