Анотація до роботи:

Дикий І. В. Борсук (Meles meles L., 1758) на заході України: морфологія, поширення, екологія, охорона. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2004.

В дисертації подано особливості морфології, поширення й екології борсука на заході України у контексті питань формування життєздатних популяцій та переходу від проблем охорони виду до його раціонального використання. Проаналізовано мінливість морфометричних ознак виду в порівнянні з популяціями, суміжними у просторі (схід України) й часі (плейстоцен). Подано характеристику сучасного поширення виду в регіоні і оцінку відносної чисельності та щільності популяції. Проведений аналіз впливу біотичних та абіотичних чинників на сезонну динаміку популяції борсука. Досліджено лісоекологічні особливості поширення та біотопного розміщення поселень виду. Проаналізовано спектр живлення борсука і з’ясовано особливості його живлення за сезонами і регіонами. Досліджено особливості норіння, структуру і будову поселень. Подано пропозиції до зміни охоронного статусу борсука відповідно до діючих категорій.

1. Борсуки із заходу України відповідають ознакам номінативного підвиду, проте характеризуються дещо більшими розмірами та ширшим діапазоном мінливості порівняно з літературними даними. Географічні відмінності більш виразні у самиць (на 18 % більші), що можна пояснити їх меншою міграційною активністю та виразним статевим диморфізмом у західній популяції.

2. Борсук номінативного підвиду на території Західної України представлений аборигенною популяцією ще з пізнього плейстоцену. Особини даного виду з регіону досліджень характеризуються найбільшими значеннями краніометричних ознак порівняно з популяціями, суміжними як у просторі (Східна Україна), так і у часі (плейстоцен), завдяки покращенню умов існування в межах західного регіону.

3. Борсук поширений на всій території заходу України. Стан його популяції є стабільним, а чисельність становить 10–15 тисяч особин. У зв’язку зі зростанням чисельності цей вид активно заселяє урбоекосистеми регіону.

4. Щільність популяції борсука в оптимальних біотопах заходу України сягає 7 ос./ 1000 га, а на Малому й Волинському Поліссі, Верхньодністровській низовині та високогір’ї Карпат не перевищує 2 ос. / 1000 га угідь.

5. З’ясовано вплив температури повітря, висоти і швидкості танення снігового покриву на добову активність і тривалість зимового сну борсука. На південному макросхилі Карпат зимовий сон триває з середини жовтня до початку березня, у високогір’ї – до кінця квітня. На Розточчі та Волинському Поліссі зимовий сон борсука є перерваним і нетривалим.

6. На заході України наявні оптимальні умови для існування популяції борсука. Поселення виду приурочені до горбистого рельєфу лісостепових широколистянолісових і височинних ландшафтів, гірських карпатських і середньогірних лучно-лісових ландшафтів та лісових заплавних рівнин.

7. При влаштуванні нір борсук найчастіше обирає мезо-гігрофільні та мезофільні едафотопи з перевагою таких трофотопів, як сугруд і груд з віком деревостану понад 70 років та повнотою 0,6–0,7. Такі угіддя мають високі захисні властивості та різноманітну і постійну кормову базу.

8. Кормовий раціон борсука на заході України включає 52 види тварин і 47 видів рослин. Завдяки еврифагії, вид легко переходить на живлення об’єктами, що домінують, і трофічний фактор суттєво не впливає на стан і динаміку популяції. Кормова конкуренція з лисицею має непостійний характер, завдяки зміщенню просторової ніші лисиці в польові угіддя.

9. Нори борсука мають подібну будову при різних ґрунтово-топографічних умовах. Характерними є поселення з 3–5 виходами і південно-західною експозицією отворів. Здебільшого ходи нір влаштовані під природними каркасами у вигляді склепіння скель, брил каміння і коріння дерев.

10. Описано мутуалістичні взаємини борсука і деревних порід при влаштуванні підземних тунелів нори. Це явище полягає у створенні борсуком сприятливих умов для розвитку густої сітки ростових і додаткових коренів дерева, яка, у свою чергу, зміцнює стінки ходів поселення виду.

11. На заході України антропогенний прес на популяцію борсука є малим. Під сильним пресом знаходиться до 25 % поселень. Невисока частка таких поселень та на 80 % заселеність їх борсуком свідчать про спад браконьєрства. Дослідження дозволяє рекомендувати змінити охоронний статус борсука з категорії «вразливий» на категорію «мисливський» вид.

Публікації автора:

1. Дикий І. В. Антропогенний вплив на поселення борсука (Meles meles L.) та їх розташування в залежності від структури передгірних та рівнинних ландшафтів Львівщини // Вестн. зоол. – 2000. – Дод. № 14. – С. 120-123.

2. Дикий І. В. Лісоекологічні особливості поширення борсука (Meles meles L.) в басейні Верхнього Дністра // Вісн. Зап. держ. у-ту. – 2000. – № 2. – С. 204-207.

3. Дикий І. В. Поширення борсука на території Карпатського біосферного заповідника // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства (Серія медицина і біологія). – 2001. – Кн. 5. – С. 42-45.

4. Дикий І. В. Сучасний стан популяції борсука (Meles meles L.) в умовах заходу України // Вісн. Льв. нац. у-ту, сер. біол. – 2001. – Вип. 27. – С. 151-155.

5. Дикий І. В. Вплив кліматичних та орогідрологічних чинників на біологію борсука (Meles meles L.) в умовах заходу України // Вісн. Льв. нац. у-ту, сер. біол. – 2002. – Вип. 30. – С. 55-60.

6. Дикий І. В. Аналітичний огляд наукових праць з проблем біології борсука (Meles meles L.) // Вісн. Луг. держ. пед. у-ту ім. Т. Шевченка. – 2002. – № 1 (45). – С. 154-170.

7. Дикий І. В. Вплив факторів середовища на поведінку борсука (Meles meles L.) в умовах неволі // Наук. зап. Держ. природознавчого музею. – 1998. – Т. 14. – С. 21-25.

8. Делеган І. В., Дикий І. В. Цей відомий і невідомий борсук // Лісовий і мисливський журнал. – 1999. – № 2-3. – С. 43-44. Здобувач брав участь в аналізі даних, написанні та оформленні статті. Загальний внесок – 50 %.

9. Дикий І. В. Особливості поширення борсука (Meles meles L.) в умовах Українського Розточчя // Природа Розточчя. Біогеоценологічні дослідження: підходи, методики, результати (Івано-Франкове, 2-4 листопада 1998 р.). – Київ, 1999. – В. 1. – С. 140-143.

10. Дикий І. Обгрунтування зміни охоронного статусу борсука в Україні // Матеріали школи-семінару "Великі хижі ссавці України та прилеглих країн" (Селезівка, 15-17 грудня 2000 р.) / Novitates Theriologicae. – Р. 4. – 2001. – P. 50-52.

11. Дикий І.В. Борсук (Meles meles L.) в урбоекосистемах заходу України // Міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, 11-13 квітня 2003 р.). – Львів, 2003. – С. 27-31.

12. Дикий И. В., Делеган И. В. Изучение особенностей распространения и динамики численности барсука (Meles meles L.) в заповедниках запада Украины // Материалы научно-практ. конф. “Беловежская пуща на рубеже третьего тысячелетия” (Каменюки, 22-24 декабря 1999 г.). – Минск, 1999. – С. 278-280. Здобувач провів дослідження і брав участь у написанні матеріалів конференції. Загальний внесок – 80 %.

13. Дикий І. В., Делеган І. В. Роль заповідних територій у збереженні генофонду борсука (Meles meles L.) на заході України // Матеріали всеукр. загальнотеор. та науково-практ. конф. “Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку)” (Канів, 11-14 жовтня 1999 р.). – Канів, 1999. – С. 118-119. Здобувач провів дослідження і брав участь у написанні матеріалів конференції. Загальний внесок – 80 %.

14. Царик Й. В., Іванець О. Р., Яворський І. П., Шидловський І. В., Дикий І. В., Горбань І. М., Сребродольська Є.Б. Сучасний стан деяких зооценозів Розточчя // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об'єктів на Розточчі" (Шкло, 6-7 липня 2000 р.). – Львів, 2000. – С. 185-190. Здобувач провів теріологічні дослідження і брав участь в аналізі даних. Загальний внесок – 25 %.

15. Dykyj I.V. The results of the anthropogenic influence on the badger in Ukraine // 2nd International Wildlife Management Congress (Wildlife, Land and People: Priorities for the 21st Century) (Gdll, 28 June–2 July 1999 y.). – Gdll (Hungary), 1999. – P. 48.

16. Dykyy I. Osobliwosci rozpowszechnienia oraz gestosc zasiedlenia borsuka w lesistych ekosystemach Zachodniej czesci Ukrainy // Streszczenia referatow i posterow. VIII Oglnopolska Konferencja Teriologiczna “Bioroznorodnosc i ochrona ssakow w Polsce” (Lublin, 25-27 wrzenia 2000 r.). – Lublin, 2000. – P. 2-5.

17. Tsaryk J., Gorban I., Shydlovskyy I., Gorban L., Dykyy I., Lesnik V., Matejczyk W., PudlykJ., Senyk M. Wplyw czynnikow ekologicznych na stan i zachowanie zroznicowania biologicznego Szackiego Parku Narodowego // Polsko-Ukrainsko-Bialoruska Konferencja “Srodowisko pryrodnicze Polesia – stan aktualny i zmiany” (Lublin-Szack-Brzesc, 17-21 czerwca 2002 r.). – Lublin, 2002. – S. 15-16. Здобувач провів теріологічні дослідження і брав участь в аналізі даних. Загальний внесок – 25 %.