Анотація до роботи:

Шестопал О.Л. Будова антиподального комплексу представників роду Hordeum L. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. – ботаніка. Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, Ялта, 2008.

Дисертаційна робота присвячена визначенню видових (Hordeum vulgare L., Hordeum bulbosum L.) і сортових (H. vulgare) особливостей будови антиподального комплексу (АК) ячменю, з'ясуванню його ролі в розвитку зернівки та характеру змін, які відбуваються у структурі АК під впливом різних гідротермічних умов вирощування рослин і гібридизації.

Виявлено, що у різних видів і сортів ячменю характерний рівень активності антиподального комплексу досягається сумарною комбінацією певної кількості клітин і розміру їх ядер і ядерець. Встановлена негативна кореляційна залежність між кількістю антипод H. vulgare та їх об'ємом (r = -0,95). Показано, що генотип гібридної рослини істотно впливає на формування антиподального комплексу: від гетерозисного прояву всіх ознак антиподального комплексу у фертильної гібридної форми H. vulgare х H. bulbosum до його повної дегенерації у стерильних форм. Вперше показано істотний вплив умов вирощування рослин на кількість антипод, середній об'єм ядер/ядерець і сумарний об'єм ядерець, тоді як сумарний об'єм ядер антипод зародкового мішка культурного ячменю не залежить від умов вирощування рослин. Виявлена достовірна кореляція між ознаками антиподального комплексу ячменю та масою зерна.

1. В результаті вивчення антиподального комплексу представників роду Hordeum L. встановлені видові та сортові особливості його будови у різних форм Hordeum vulgare L. і Hordeum bulbosum L.; виявлена пластичність структури антиподального комплексу Hordeum vulgare L. за різних гідротермічних умов вирощування рослин; виявлена кореляція між будовою антиподального комплексу і масою зерна ярового ячменю.

2. Встановлено, що для представників роду Hordeum L. величина показника "ядерно-ядерцевого співвідношення" є видоспецифічною.

3. Показано, що найменш розвинений антиподальний комплекс у Hordeum vulgare L. (2n = 28) – 18,0 ± 3,0 шт., об'єм ядер 1444 ± 112 мкм³. Антиподальний комплекс Hordeum bulbosum L. (2n=14) складається з малого числа (25,0 ± 2,1 шт.) крупних антипод (об'єм ядер – 2776 ± 187 мкм³). Виявлена подібність будови антиподального комплексу H. bulbosum (2n = 28) – 36,0 ± 3,0 шт. клітин з об'ємом ядер 1769 ± 115 мкм³ і H. vulgare (2n = 14) – 36,0 ± 1,4 шт. клітин з об'ємом ядер 2125 ± 87 мкм³.

4. Показано, що будова антиподального комплексу Hordeum vulgare L. (2n = 14) – число антипод і їх розмір – залежить від умов вирощування рослин, тоді як антиподальный комплекс Hordeum bulbosum L. (2n = 28) незалежно від умов вирощування має стабільну структуру.

5. Встановлено, що сумарний об'єм ядер антипод зародкового мішка Hordeum vulgare L., який відображає рівень функціональної активності антиподального комплексу, не залежить від умов вирощування рослин і досягається двома шляхами – збільшенням числа клітин при невеликому їх об'ємі, або, навпаки, – збільшенням об'єму клітин при незначній їх кількості. Встановлена від'ємна кореляція між числом антипод і їх об'ємом (r=-0,95).

6. В антиподальному комплексі рослин першого покоління міжсортових гібридів Hordeum vulgare L. при вирощуванні рослин у контрольованих умовах оранжереї виявлено материнський ефект прояву ознак "число антипод" і "сумарний об'єм ядер і ядерець антипод"

7. Антиподальний комплекс дослідженого фертильного гібриду H. vulgare х H. bulbosum характеризувався найбільшим сумарним об'ємом ядер і ядерець (101,8±8,2 і 13,4±0,8 тис. мкм³, відповідно), а ядра антипод – високим ступенем політенізації хромосом, яка сприяє збільшенню синтезуючої активності антипод і позначається на масі зернівки (маса 1000 зерен – 53,9 ± 0,43 г).

8. Виявлені висока позитивна кореляція між масою зерна з рослини і кількістю антипод (r = 0,71) і від'ємна (r = - 0,72) – між показниками ЯЯС антипод і масою 1000 зерен у Hordeum vulgare L. свідчать про можливість використання даних показників антиподального комплексу як додаткових критеріїв для добору перспективних за продуктивністю селекційних форм ячменю.