Дисертація побудована за методом теоретичного узагальнення із аргументацією варіантів вирішення проблемних питань, пов’язаних із обґрунтуванням теоретико-методичних положень і розробкою практичних рекомендацій удосконалення теорії та методики бухгалтерського обліку виробничої діяльності в системі бюджетування. Загальні висновки та результати дослідження полягають у наступному: 1. Узагальнення наукових підходів до трактування сутності економічних категорій “бюджетування” та “бюджет” дозволило констатувати факт відсутності єдності щодо їх трактування та дійти висновку, що під бюджетуванням слід розуміти систему, яка об’єднує бюджетне планування, облік та контроль виконання бюджету; бюджетом – оперативний план діяльності підприємства, в основі розробки якого лежить збалансування витрачань і надходжень грошових коштів, що виступає засобом контролю та регулювання діяльності підприємства. 2. У практиці використання бюджетування існує проблема обмеженості ресурсів. За допомогою поєднання функціонального та системного підходу до побудови структури управління і бюджетування через побудову логіко-структурної схеми бюджетування в системі управління. Між метою, завданнями, функціями, принципами та способами бюджетування виявлено взаємозв’язок. Це дозволяє дану проблему розв’язати у двох взаємопов’язаних паралелях: 1) ціль-мета-функція-завдання-ціль-метод-функція-результат; 2) суб’єкти-підприємство-предмет-об’єкти. 3. Виділення етапів розвитку бюджетування є базою для подальшого розвитку теоретичних і практичних положень функціонування даної системи. Дослідження історичного розвитку систем бухгалтерського обліку та бюджетування в Україні й світі дозволило обґрунтувати наявність таких етапів становлення та розвитку бюджетування: початковий, виробничий, фінансовий, технологічний, маркетинговий. Систематизація етапів становлення бюджетування сприяє удосконаленню бухгалтерського обліку як інформаційної бази функціонування системи управління. 4. Узагальнення та систематизація основних елементів організації та здійснення бюджетування дозволило розробити модель організації бюджетування, яка складається з п’яти етапів: підготовчого, організаційного, методичного, результативного, комп’ютеризації бюджетування. Застосування розробленої моделі сприяє системному вирішенню поставлених завдань і дозволяє забезпечити достовірність формування та оперативність надання інформації
управлінському персоналу. 5. Раціональна організація системи бюджетування передбачає формування бюджетів у розрізі центрів відповідальності. З урахуванням потреб управління розроблено типові форми: “Загальний бюджет доходів і витрат”, “Бюджет руху грошових коштів”, “Дозвіл на надання доступу до комп’ютеризованої системи”, “Бюджет витрачання грошових коштів”, що складає комерційну таємницю підприємства, спеціалісту”, що дозволяє достовірно оцінювати внески структурних підрозділів у виконання показників закладених у бюджет. 6. Методика внутрішньогосподарського контролю виробничої діяльності є недостатньо обґрунтованою з позиції відсутності міжсистемних зв’язків (систем бюджетування та бухгалтерського обліку). У внутрішньогосподарському контролі бюджет розглядається як норма контролю. Методика внутрішньогосподарського контролю передбачає отримання інформації про відхилення; виявлення причин відхилень та відповідальних осіб; визначення подальших дій, виявлення резервів нормалізації діяльності. Розроблена методика сприяє оперативному виявленню відхилень від бюджетних показників, що підвищить ефективність діяльності суб’єктів господарювання. 7. Трансфертне ціноутворення істотно впливає на виробничу діяльність підприємства, як механізму перерозподілу ресурсів та оптимізації оподаткування. Даний факт дозволив обґрунтувати недоцільність використання як основи бухгалтерської оцінки ринкових і договірних трансфертних цін для великих транснаціональних компаній і підприємств з юридично невідокремленими підрозділами за умови відсутності пільг в оподаткуванні, оскільки це призводить до завищення сплачуваних податків пропорційно отриманим доходам, нераціональної оптимізації податкового тягаря та породжує конфлікти між цілями підрозділів та підприємством в цілому. 8. Для комп’ютеризації системи бюджетування великими промисловими підприємствами доцільно використовувати динамічні системи (Hyperion Pillar, Comshare, Active Planner, Corporate Planner, Adaytum.ePlannning, Cognos), середніми і великими – інтегровані системи (середні – “Галактика”, Scala, Navision; великі – BAAN, J.D/Edwards, SAP R/3, Oracle Application), оскільки вони характеризуються значними функціональними можливостями та індивідуальними налаштуваннями, що надасть можливість синхронізації інформаційних потоків через поєднання систем планування, бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю. 9. З метою визначення перспективних варіантів розвитку та спрямування ресурсів підприємства у відповідному напрямі оцінку ефективності бюджетування доцільно здійснювати з двох позицій: 1) розмежування критеріїв і показників планування, обліку та контролю; 2) вимірювання загального ефекту розміром грошового потоку, а ефективності – шляхом приведення його до базового потоку. |
