Анотація до роботи:

Кошелєв В.О. Чаплі (Ardeidae) як структурний елемент біогеоценозів Північного Приазов’я (відновлення, охорона, управління). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю – 03.00.16- “екологія” – Дніпропетровський національний університет: Дніпропетровськ, 2004.

У дисертації подано аналіз сучасного розповсюдження, динаміки чисельності 8-и видів чапель, що мешкають в Північному Приазов’ї, екологічні особливості та фактори, що впливають на їхню екологію. Охарактеризовано гніздові поселення та колонії різноманітного екологічного типу: деревинні, очеретяні та наземні. Розглянуто основні репродуктивні показники, фенологію післягніздових кочівель та міграцій. Оцінено статус елементарних популяцій з використанням ооморфологічних показників, консортивні та біоценотичні зв’язки в колоніях очеретяного типу. Виявлено спектр харчування пташенят чапель, проведено оцінку ролі чапель в трансформації біомаси та енергії в екосистемах. За даними кільцювання проаналізовано шляхи сезонних міграцій та місця літньо – осінніх скопичень, зимівель. Розроблено комплекс заходів щодо охорони гніздових колоній чапель.

1. У Північному Приазов’ї зустрічаються 9 видів чапель родини Ardeidae, з яких гніздиться 8 видів. Один вид (єгипетська чапля) належить до рідкісних залітних. На зимівлях у регіоні зареєстровано 6 видів чапель. Загальна кількість чапель у післягніздовий період у багатоводні сезони досягає 3860-4200 пар, а в маловодні роки скорочується до 2400-2500 пар.

2. У регіоні виявлено 24 місця розташування колоній і поселень голенастих птахів, серед них полівидових – 75%. Великі стабільні багаторічні поселення з 2-26 колоній формуються в очеретяних плавнях Молочного лиману, в деривинно-кущових чагарниках островів Великі й Малі Кучугури Каховського водосховища, на о.Великий Обитічної затоки, а в багатоводні роки – в очеретяних чагарниках середньої течії

р. Молочної. Невеликі колонії деревинного й очеретяного типу непостійні, динамічні в часі й просторі.

3. Серед гніздових видів домінують: сіра чапля й чепура велика. Їхня числельність у трьох контрольних поселеннях у різні роки складала відповідно 500-1500 й 200-450 пар. У багатоводні роки, які супроводжувалися утворенням дрібнокормних розливів, підвищується чисельність дрібних видів чапель, у засушливі роки відмічено депресію їхньої чисельності.

4. Залежно від типу водойми й характеру біотопу чаплі утворюють різнотипні колонії: деревинні, очеретяні, наземні. Тип гніздування чапель (одиночно-територіальний, груповий або колоніальний) є виявом гнучкої стратегії і тактики й визначається конкретними екологічними умовами сезону. Переважають колонії очеретяного типу (60%), які відрізняються від деревинних недовговічністю, щорічним переміщенням на нове місце в межах водойми або на сусідні водойми. Залежно від екологічних умов, чаплі можуть змінювати не лише місце колонії, а також і її тип з очеретяного на деревинний або наземний і навпаки як протягом року, так і в різні роки. Середня величина змішаних колоній складає 33,3-116, гнізд, моновидових колоній – 35-65 пар.

5. Просторова структура колоній очеретяного типу має більш простий характер порівняно з деревинним. Ярусність у розташуванні гнізд незначна або відсутня зовсім. Горизонтальна структура визначається характером і мозаїчністю очеретяних чагарників. Гнізда розташовуються здебільшого компактними групами, які відособлені від аналогічних груп гнізд інших видів чапель.

6. Найбільш екологічно пластичними видами у виборі місць гніздування, гніздових стацій і місця під гніздо є сіра чапля і чепура велика, які мають високу толерантність до фактору стурбованості. Репродуктивні показники чапель високі, що пов’язано зі сприятливими кліматичними й кормовими умовами й охоронним режимом водойм. Середня величина кладки в сірої чаплі складає 4,5 яєць, середня величина виводка – 4,0 пташенят, успішність гніздування – 70%; у чепури великої, відповідно – 3,8-3,2 і 80%; у рудої чаплі – 3,3-2,8 і 81%; у чепури малої і квака – 4,2-3,4 і 79%; у жовтої чаплі – 3,5-3,0 і 86%; а у бугайчика – 5,4-4,5 і 83%.

7. У полівидових колоніях чапель формуються складні консорції і консортивні зв’язки. В деревинних колоніях детермінантом можуть бути дерева різних видів, які мають великі розміри й розгалуджену крону. У очеретяних колоніях ядром консорцій виступає очерет, який утворює зарості різного типу. В колоніях чапель знайдено гнізда 8-40 інших видів водних і навколоводних птахів, які утворюють багатовидові агломерації за принципом “гніздового сусіда”, де чаплі виступають активною ланкою.

8. Чаплі є важливим структурним елементом водних біогеоценозів. На їхню частку в плавнях малих річок припадає 35,2% біомаси водних орнітокомплексів і 42,5% трансформованої в них енергії. Біоценотична роль чапель різноманітна, збитки рибним ресурсам мінімальні.

9. Кільцювання підтвердило правомірність виділення Азово-Чорноморської географічної популяції в усіх видів чапель, а в її складі – самостійних місцевих популяцій; серед них північноазовської і східноазовської.

10. Виявлено відмінності ооморфологічних показників у чапель, що свідчить про різноякісність птахів у межах одного поселення або колонії; фактори, які визначають такі відмінності, різноманітні. Птахи, які починають розмножуватися раніше, мають більші розміри й вагу яєць, кругліші, на відміну від тих, що гніздяться у більш пізній період. Ці розбіжності пов’язані з віковими особливостями чапель.

11. Екологічна сегрегація чапель у період гніздування пітримується особливостями поведінки, різницею в харчуванні, вимогами до вибору місць гніздування. Вона простежується в змішаних колоніях через ярусність і мозаїчність розташування гнізд, а в змішаних кормових скопиченнях – через міжвидову ієрархію.

12. Заборона відстрілювання чапель, створення мережі природно-заповідних територій забезпечили поновлення їхньої чисельності на півдні України, включаючи Північне Приазов’я, що сприяє подальшому росту чисельності, особливо великих рибоядних видів. Виявлення і охорона нових колоній голенастих, а також місць масових скопичень у післягніздовий період буде сприяти їхньому існуванню. Управління колоніями й сезонними скопиченнями чапель має включати “м’які” способи: створення нових водойм, переселення в нову місцевість з використанням штучних гнізд, відлякування акустичними методами та ін.

Публікації автора:

1. Кошелев В.А., Покуса Р.В. Динамика смешанных гнездовых поселений колониальных птиц на островах Обиточного залива // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. - С. 136-140.

2. Кошелев А.И., Кошелев В.А., Пересадько Л.В. К экологии рыжей цапли (Ardea purpurea) в Северном Приазовье // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. № 3. - С. 107-113.

3. Кошелев А.И., Кошелев В.А. Гнездование цапель в зарослях тростника на водоемах Северного Приазовья // Бранта: Сборн. научн. тр. Азово-Черном. орн. станции. - Вып.2 (Экология). - Мелитополь-Симферополь: Сонат, 1999. - С. 39-49.

4. Кошелев А.И., Кошелев В.А., Покуса Р.В. Биоценотическое и рыбохозяйственное значение большого баклана и крупных видов цапель в Северном Приазовье // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. № 1. - С. 34-45.

5. Кошелев О.I., Пересадько Л.В., Покуса Р.В., Кошелев В.O., Косенчук О.Л. Результати масового кiльцювання деяких навколоводних птахiв Пiвнiчного Приазов'я // Суспiльно-географiчний комплекс пiвдня України: теорiя, практика, методика. – Мелiтополь, 1997.

6. Андрющенко Ю.А., Горлов П.И., Кинда В.В., Кошелев А.И., Кошелев В.А., Пересадько Л.В., Покуса Р.В., Попенко В.М. и др. Итоги среднезимних учетов птиц на Сиваше и в Северо-Западном Приазовье в 2002 г. // Зимние учеты птиц на Азово-Черноморском побережье Украины. - Вып.3. - Одесса-Киев: Вет.-Интернейшнл, 2001. - С. 29-33.

7. Кошелев А.И., Кошелев В.А., Пересадько Л.В., Попенко К.В. Результаты рождественских учетов зимующих птиц в Северном Приазовье в январе 2001 г. // Мониторинг зимующих птиц в Азово-Черноморском регионе Украины. - Одесса-Киев: Природное наследие, 2002. - С. 30-40.

8. Кошелев А.И., Кошелев В.А., Пересадько Л.В. Грани конфликта: важно определить приоритеты - лес и птицы? // Птах, 2002, №2. - С. 8-10.

9. Кошелев А.И., Покуса Р.В., Кошелев В.А., Пересадько Л.В. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 4. Веслоногие, голенастые, чайковые // Бранта (Тр. Азово-Черноморской орн. станции, №4). - Мелитополь - Симферополь: Сонат, 2002. - С. 147-150.

10. Кошелєв О., Черничко І., Попенко В., Горлов П., Андрющенко Ю., Кинда В., Олейник Д., Пересадко Л., Кошелєв В., Винокурова С. Молочний лиман // Національна доповідь про стан IBA територій України. - Київ: УТОП, 2002. - С. 39.

11. Кошелев А.И., Кошелев В.А. Колонии цапель в Запорожской области. - Мелитополь: Изд-во Мелитоп. городск. краеведч. музея, 2002. - 6 с.

12. Кошелев А.И., Пересадько Л.В., Фурманова В.П., Кошелев В.А. Оологические показатели цапель в смешанной колонии на Обиточной косе Азовского моря и их использование для оценки статуса локальных поселений // Актуальные проблемы оологии (Матер. II межд. конф.). - Липецк, 1998. - С. 34-36. (Дисертантом спільно з д.б.н. Кошелєвим О.І., к.б.н. Пересадько Л.В., аспірантом Фурмановой В.П. проведено польові дослідження і написано текст статті, особисто автором проаналізовано отримані дані і проведено статистичну обробку оологічних показників)

13. Кошелев А.И., Пересадько Л.В., Косенчук О.Л., Покуса Р.В., Кошелев В.А. Использование птицами нетипичных материалов искусственного происхождения для постройки гнезд и зооиндикация загрязнения среды // Питання біоіндикації і екології (Тез. міжнар. конф.). - Запоріжжя, 1998. - С. 56-57. (Дисертантом спільно з іншими авторами проведено польові дослідження; особисто опрацьовано зібраний матеріал та проаналізовано отримані дані, опубліковано (спільну) статтю)

14. Кошелев В.А. Новое место зимовки цапель и бакланов (Северное Приазовье) // Птицы Азово-Черноморского региона на рубеже тысячелетий. - Одесса: АстроПринт, 2000. - С. 10.

15. Кошелев В.А., Кошелев А.И., Покуса Р.В. Консортивные связи в колониях цапель и бакланов Северного Приазовья // Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии. Материалы Международной конференции. (XI Орнитологическая конференция. Республика Татарстан, Казань, 29.01.-03.02.2001 г.). - Казань: Изд-во Матбугат йорты, 2001. - С. 331-332.

16. Кошелев В.А. Средообразующая и биоценотическая роль цаплевых птиц на водоемах Северного Приазовья // Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах. - Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2001. - С. 159-161.

17. Кошелев А.И., Кошелев В.А., Покуса Р.В. Популяционная изменчивость некоторых параметров гнездовой биологии серой цапли (Ardea cinerea) на юге Украины // Актуальные проблемы оологии. Материалы III Международной конференции стран СНГ (24-26 октября 2003 г., г. Липецк). - Липецк: ЛГПУ, 2003. - С.- 50-57.

18. Кошелев А.И., Кошелев В.А., Покуса Р.В. Биоразнообразие и функциональная роль колониальных околоводных птиц в антропогенно трансформированных водных экосистемах Северного Приазовья // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах (II Меж. научн. конф.). - Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2003. - С. 210-213. (Дисертантом спільно з іншими авторами проведено дослідження функціональної ролі колоніальних птахів, особисто автором проаналізовано та опубліковано зібраний матеріал по чаплям)