Анотація до роботи:

Дяченко К.А. Честь у життєвому світі людини: філософсько-антропологічний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз феномена честі людини в площині інтегрального знання філософської антропології. Філософське обґрунтування феномена честі у антропологічному аспекті розширює проблемне поле етичної науки та уможливлює багатовимірну тематизацію.

У дисертації на основі численних першоджерел та наукових досліджень доводиться, що честь є складне духовне утворення, котре відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, “відкриті питання” людської буттєвості. В дослідженні комплементарно окреслюються смислові контури цього поняття і його роль в духовному життєтворенні як суспільства, так і окремої особистості. Визначаються смисложиттєві поняття-концепти, що детермінують цей феномен і втілюють багатовимірність його смислового поля: антитези “Честь-Сором”, “Честь-Безчестя”, концептуальні зв’язки “Честь-Святість”, “Честь-Милість”, “Честь-Божа Благодать”, “Честь-Авторитет”, “Честь-Престиж”, “Честь-Слава”, “Честь-Віра”, “Честь-Гідність”, “Честь-Совість”, “Честь-Велич”.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання про сутність і значення феномена честі людини, що здійснюється за допомогою філософсько-антропологічного аналізу окремих феноменів людського буття, і це є важливим для розуміння сутності людини в цілому. Аналіз почуття честі в площині філософської антропології дав змогу здійснити комплексне дослідження змісту поняття честі, окреслити смислове поле цього концепту, висвітлити його антропологічні характеристики та основні виміри.

Запропоновано новий підхід до вивчення моральнісних феноменів, який дав змогу здійснити реконструкцію багатовимірності й поліфункціональності честі як моральнісного феномена. Розроблена нова постановка проблеми честі людини як сутнісного феномена людської духовності та епіфеномена культури, що дозволяє інтерпретувати честь людини не в суто етичному плані, а як культурантропологічний феномен.

На основі проведеного теоретичного аналізу робиться висновок, що суперечливість честі як моральної категорії визначається складністю та багатовимірністю людського буття. Феномен честі має складну динамічну структуру і невичерпні різноманітні за змістом і формою прояви. Як і будь-який феномен моралі, честь має абсолютні, універсальні й тимчасові виміри. Універсальний аспект категорії честі в конкретному історичному контексті набуває специфічного забарвлення. З’ясовано характерні властивості феномена честі в історичному і соціокультурному вимірі. Честь експлікується як культурна константа тієї чи іншої соціокультурної цілісності.

У різних свох проявах честь уможливлює співбуття окремих особистостей у конкретному соціокультурному середовищі; прояви феномена честі засвідчуються в соціальних ритуалах та “актах соціального утвердження”.

Дані наукового дослідження дають підставу визначити екзистенційний вимір честі як центр, вісь, структуруючу основу індивідуальної моральності, у такому випадку ми говоримо “моя честь”, маючи на увазі честь людини вцілому, загальний рівень моральної самосвідомості. Людина-честі – це особистість, котра опанувала свої пристрасті, сферу бажань, інстинктів і створила із хаосу порядок на рівні самосвідомості (мікрокосму). В той же час зміст поняття честі, визначає людину як частку тієї чи іншої соціальної цілісності, є показником диференціації почесті, поваги, заслуги, престижу, авторитету, слави (навіть милості). В даному випадку поняття честі пов’язане з поняттями: легітимація, влада, лідерство, авторитет, престиж. Це є принципом і умовою організації чесних суспільних відносин, а отже являє собою поняття “порядок” на рівні соціокультурної свідомості.

Робиться висновок, що індивідуальний вчинок є структурною одиницею, субстратом в концептуальному полі феномена честі. Маніфестація особистісної честі є утвердженням власного духовного безсмертя і духовного життя генерацій, продовження життя (сім’ї, роду, країни, нації, людства взагалі) у часі, трансформація моральнісного рівня із минулого у майбутнє.

Філософський аналіз честі людини дозволив дійти висновку, що честь як поліструктурне духовне утворення має силу ініціативи в творенні соціокультурних синтезів, тому його культивація необхідна на сучасному етапі розвитку як людства взагалі, так і для духовного відродження української нації, бо цей феномен є умовою самозбереження індивідуальної людської буттєвості і суспільної цілісності.

Публікації автора:

1. Дяченко К.А. Честь як структурант моральності // Науковий вісник. - № 7. - Серія “Філософія”. - Харків: ХДПУ, 1999. – Вип. 2. – С. 100-106.

2. Дяченко К.А. Феномен честі в парадигмі філософії освіти ХХІ століття // Науковий вісник. - № 10. - Серія “Філософія”. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип. 4. - С. 55-62.

3. Дяченко К.А. Феномен честі в концепціях сучасної західноєвропейської антропології // Науковий вісник. - Серія “Філософія”. - Харків: ХДПУ, 2001.-Вип. 9. - С. 181-186.

4. Дяченко К.А. Честь в історико-національному та соціокультурному вимірах // Науковий вісник. - Серія “Філософія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: ОВС, 2002. - Вип. 10. - С. 55-60.

5. Дяченко К.А. Концепти феномена честі в сучасному освітянському просторі //Науковий вісник. Серія “Філософія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: ОВС, 2002. - Вип. 12. - С. 82-86.

6. Дяченко К.А. Проблема честі та справедливості в етико-правовій теорії Д.Роулса // Ідея справедливості на схилі ХХ століття: Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. - С. 111-113

7. Дяченко К.А. Феномен честі у культурно-освітньому контексті // Философские проблемы гуманитаризации высшего образования: Сборник статей по материалам II международной научно-практической конференции, Сумы-Бердянск. - 2002. - С. 171-173.

8. Дяченко К.А. Феномен професійної честі у вимірі концепту “сродності” Г.Сковороди // Філософська спадщина Г.С. Сковороди і сучасність. Матеріали ІХ Харківських міжнародних Сковородинівських читань (до 280-річчя Г.С. Сковороди). - Харків: Екограф, 2002. - С. 70-73.

9. Дяченко К.А. Феномен честі як складова освітнього процесу // Гуманізація вищої освіти: філософські виміри. Зб. ст. за матеріалами ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Суми: СумДУ, 2003. - С. 35-36.

10. Дяченко К.А. Свобода і честь: спроба взаємонаближення // Проблема свободи у теоретичній та практичній філософії. Зб. ст. за матеріалами Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. В 2 ч. Ч. 2. – Харків: Екограф, 2003. – С. 26-29.