Анотація до роботи:

Нижегородцева О.О. „Чинники ендотелійзалежної вазодилатації, фактор некрозу пухлин- при формуванні різних структурно-функціональних моделей гіпертензивного серця”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. – кардіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України. Харків 2004 р.

Дисертація присвячена визначенню та розробці діагностичних критеріїв і предикторів формування певного геометричного типу ремоделювання міокарда ЛШ у хворих на АГ на підставі вивчення функціонального стану судинного ендотелію (стабільні метаболіти оксиду азоту та цГМФ), ступеня активації прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлин – ) та циркадних ритмів АТ.

При обстежені 120 хворих на АГ встановлено наявність структурно-функціональних змін в міокарді ЛШ, які супроводжуються розвитком 7 типів його ремоделювання. Виявлено, що порушення в NO системі, які притаманні хворим на АГ, характеризуються як зниженням в крові рівня чинників, що відображують стан ендотелійзалежного компонента підтримки гомеостазу, так і надмірною їх концентрацією. Ця гетерогенність змін в системі NO підпорядкована ступеню активації імуннозапальних механізмів та асоціюється з розвитком певних варіантів ремоделювання ЛШ та міокардіальною дисфункцією.

За результатами роботи запропоновані практичні рекомендації для впровадження у відділеннях терапевтичного та кардіологічного профілю.

1. У пацієнтів з АГ дисфункція в системі NO в комплексі з активацією маркеру імуннозапальних реакцій (ФНП-) та змінами добового профілю АТ залучається до структурно-функціональної перебудови міокарда, а особливості їх взаємодії впливають на розвиток певних варіантів геометричного ремоделювання ЛШ.

2. АГ супроводжується формуванням гіпертензивного серця з розвитком 7 типів його геометрії, серед яких переважну більшість складають варіанти з нормальною ММЛШ (66%), із них у 22,5% виявляється нормальна геометрія ЛШ, у 32,5% - концентричне ремоделювання ЛШ, варіанти ізольваної гіпертрофії задньої стінки ЛШ та міжшлуночкової перегородки – в 7 та 3% випадків. Гіпертрофія ЛШ розвивається у 34% пацієнтів з АГ, із рівним розподілом на концентричний та ексцентричний тип - 18 та 16% відповідно, причому, серед пацієнтів з ЕГЛШ 6% мають дилатацію порожнини ЛШ.

3. Найбільш несприятливими серед типів, що розвиваються без ГЛШ у пацієнтів з АГ є концентричне ремоделювання та ізольована гіпертрофія міжшлуночкової перегородки, а серед варіантів з ГЛШ - концентрична та ексцентрична ГЛШ, оскільки їх формування асоціюється з найбільш виразними порушеннями діастолічної функції, підвищенням величини ЗПСО, збільшенням кінцевого систолічного внутрішньоміокардіального стресу та порушеннями скоротливих властивостей міокарда.

4. У 66,7% пацієнтів з АГ визначається виражена дисфункція в системі оксиду азоту, яка в 76,8% випадків проявляється у недостатньому синтезі NO, в 23,2% - навпаки, у його гіперсекреції. Зниження плазматичного рівня стабільних метаболітів NO асоціюється з ростом абсолютного рівня АТ та величини ЗПСО, збільшенням маси міокарда ЛШ та товщини його стінок. Надмірна концентрація нітратів/нітритів в системному кровотоці поєднується з ростом ММЛШ, величини кінцевого діастолічного розміру та об’єму порожнини ЛШ та негативним інотропним ефектом на серце.

5. АГ супроводжується генералізованою активацією імуннокомпетентних клітин, що виражається у надмірній плазматичній концентрації ФНП-, яка набуває максимальних величин по мірі прогресування захворювання та стабілізації АТ на високих цифрах (65,8±5,2 та 86,9±5,9 при АГ 1-го та 2-го ступеня, відповідно; p<0,01). ФНП-a моделює кардіоваскулярні функції, кінцевим проявом чого є гіпертрофія міокарда, дилатація ЛШ та зменшення фракції викиду. Збільшення титру прозапального цитокіна в системному кровотоці хворих на АГ сприяє змінам рівня базальної секреції NO, як в бік його недостатнього синтезу, так і гіперсекреції.

6. Дефіцит NO, що сполучається з надмірною експресією прозапального цитокіна зараджує формуванню концентричних типів ремоделювання ЛШ: концентричному ремоделюванню ЛШ, ізольованій гіпертрофії міжшлуночкової перегородки та концентричній ГЛШ. Надмірна продукція NO в комплексі з гіперсекрецією ФНО-, призводить до розвитку ексцентричної ГЛШ, дилатації порожнини ЛШ та зниження скоротливих здібностей міокарда.

7. У хворих на АГ особливості гемодинамічного забезпечення із глибоким порушенням структури добового профілю АТ (підвищення ІЧГ до 90%, збільшення срАТ, особливо в нічний період, зменшення ступеня нічного зниження АТ) виступають в якості незалежного предиктору розвитку варіантів ремоделювання, що супроводжуються ГЛШ. Визначені порушення з боку основних складових добового профілю АТ та втрата його фізіологічного циркадного ритму зумовлені змінами депресорного компоненту регуляції судинного тонусу: рівень стабільних метаболітів NO в групах пацієнтів з добовим профілем “non-dipper” та “night-peaker” на 47,9% і 50,8% менше за показник в контрольній групі і на 48,7% та 51,6% нижче, порівняно з групою хворих на АГ, що мають збережений фізіологічний циркадний ритм АТ.

Публікації автора:

1. О.Н. Ковалева, О.А. Нижегородцева. Состояние системы оксида азота при формировании гипертензивного сердца // УКЖ. – 2003. - №3. - С.71-75. Автором виконано відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження пацієнтів, набір матеріалу для аналізу, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи.

2. Ковалева О.Н., Нижегородцева О.А. Роль провоспалительных цитокинов и системной секреции оксида азота при формировании сердечной недостаточности у больных артериальной гипертензией // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. – т. 7. - №2/1. – С.509-512. Автором проведено відбір хворих та їх комплексне обстеження, набір матеріалу для аналізів, статистична обробка отриманих даних, оформлення статті.

3. О.Н. Ковалева, О.А. Нижегородцева. Состояние системы оксида азота и нарушение суточного ритма артериального давления у больных артериальной гипертензией // Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. - №2. - С.122-127. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів та добове моніторування артеріального тиску, набір матеріалу для імуноферметних аналізів, статистична обробка результатів, оформлення статті.

4. О.Н. Ковалева, О.А. Нижегородцева. Эндотелий-зависимая вазодилятация: молекулярные основы, физиологические эффекты, участие в патогенезе артериальной гипертензии // УКЖ. – 2001. - № 6. - С.100-106. Автором проведено докладний аналіз вітчизняної та закордонної літератури, оформлення огляду.

5. О.Н. Ковалева, О.А. Нижегородцева. Взаимоотношения между системной секрецией фактора некроза опухолей- и развитием ремоделирования миокарда у больных артериальной гипертензией. // Новые горизонты в развитии терапии: Сб. научн. тр. /ХГМУ. Харьков. - 2002. – С.182-191. Автором проведено відбір хворих, клінічне обстеження пацієнтів та Ехо-КГ дослідження, набір матеріалу для аналізу, статистична обробка результатів, оформлення статті.

6. О. Нижегородцева. Особенности эндотелийзависимой вазодилатации у пациентов с феноменом гипертензии белого халата и стабильно повышенным уровнем артериального давления //Врачебная практика. – 2003. - № 4. - С.11-17.

7. О.А. Нижегородцева. Показатели суточного мониторирования артериального давления и структурно-функциональные изменения миокарда у больных артериальной гипертензией // Медицина третьего тысячелетия: Тез. докл. конференции молодых ученых. Харьков. - 2001. - С.79-80.

8. О.А. Нижегородцева. Влияние суточного профиля артериального давления на развитие гипертрофии миокарда левого желудочка у больных артериальной гипертензией // Республиканская научно-практическая конференция: Тез. докл. Харьков. - 2001. - С.96-97.

9. О.А. Нижегородцева, Ю.И. Латогуз. Влияние вариабельности артериального давления на уровень базальной секреции оксида азота у больных артериальной гипертензией // Медицина третьего тысячелетия: Тез. докл. конференции молодых ученых. Харьков. - 2002. – С. 62.

10. О.А. Нижегородцева. Состояние системы оксида азота при артериальной гипертензии // Medicine – health XXI century. III International medical conference for students and young scientists: Abstract Book. Днепропетровск. - 2002. - С. 88-89.

11. О.А. Нижегородцева, Е.А. Болокадзе, Е.В. Колосов, Н.В. Белая. Особенности циркадных ритмов артериального давления у больных артериальной гипертензией с различными типами геометрии левого желудочка // Медицина третьего тысячелетия: Тез. докл. конференции молодых ученых. Харьков. – 2003. - С.68-69.

12. О.А. Нижегородцева, А.А. Янкевич. Возрастные особенности вариабельности и утренних характеристик артериального давления у больных артериальной гипертензией//IV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В. Фролькіса: Тез. доп. Київ. - 2003. – С. 169-170.

13. Нижегородцева О.А., Ащеулова Т.В., Латогуз Ю.И. Изменение общей артериальной податливости при формировании различных типов ремоделирования левого желудочка у больных артериальной гипертензией // Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці: Тез. докл. всеукраїнської науково-практичної конференції. Харків. - 2003 р. – С. 53-54.

14. О.Н. Ковалева, О.А. Нижегородцева. Гипертензивное сердце: роль оксида азота и провоспалительных цитокинов // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС, профілактика ускладнень: Сб. тез. матеріалів пленуму правління українського наукового товариства кардіологів. Інститут кардіології ім. Н.Д. Стражеска. – Київ. –2003. – С.87-88.

15. O. Nyzhegorodtseva. Relationships between circadian patterns and nitric oxide circulating levels in patients with essential hypertension // 19^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension. June 23-27. 2002. Prague, Czech Republic. Abstract Book. – P. S273.

16. O. Nyzhegorodtseva. Basal nitric oxide production and tumor necrosis factor-alpha on hypertension // Thirteen European Meeting on Hypertension. – Milan (Italy). Abstract Book. – 2003. – P.51.

17. O. Nyzhegorodtseva, O. Kovalyova. Endothelium-derived vasorelaxing factor and different types of left ventricular geometry in human hypertension // Thirteen European Meeting on Hypertension. – Milan (Italy). Abstract Book. – 2003. – P.163