У процесі дослідження досягнуто поставлену мету дисертації, вирішено всі завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків. Здійснено переведення абстрактно існуючих норм бажаного майбутнього через стратегічні позиції та інструментарій стратегічного управління інноваційним розвитком бібліотек ВНЗ. 1. Вивчення стану дослідження бібліотеки ВНЗ дозволило з’ясувати визначальний вплив на їх функціонування загальноцивілізаційного процесу формування інформаційного суспільства і соціально-політичних та економічних змін, що зумовлюють реформування вищої освіти. Процес інформатизації, що характеризує перехід до інформаційного суспільства, сприяє кардинальному оновленню бібліотечної технології. В інформатизації бібліотек виділяється три основних напрями – автоматизація бібліотечних процесів, формування ЕБ, опанування Інтернет-технологій. Інтеграція цих напрямів є технологічним фундаментом трансформації сучасної бібліотеки і створює підґрунтя щодо визначення стратегічних орієнтирів бібліотеки ВНЗ, що і склало основний зміст дослідження по досягненню його мети. 2. Використання системного підходу дозволило дослідити бібліотеку ВНЗ як систему у взаємозв’язку і взаємозалежності її елементів, внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Функціональний підхід уможливив вивчити вузівську бібліотеку у двох взаємопов’язаних аспектах – її функціонального впливу на освіту і функціонального впливу освіти на діяльність бібліотеки. Цільове бачення в поєднанні з методом стратегічного планування надали змогу розробити стратегічний план розвитку вузівської бібліотеки та обґрунтувати основні напрями його реалізації. Використання методу класифікаційного аналізу допомогло здійснити класифікацію вузівських бібліотек за організаційно-функціональними характеристиками їх діяльності в освітньо-інформаційному просторі України. Залучення методів аналізу і синтезу дало можливість вивчити фактори впливу на формування ІП користувачів вузівської бібліотеки, структуру і зміст, проаналізувати стан дослідження проблеми. 3. Класифікацію вузівських бібліотек доцільно здійснювати на основі функціонального підходу, що дозволяє розглядати їх як складову системи вищої освіти. Розроблена на методологічних засадах цього підходу класифікація вузівських бібліотек складається з комплексу ознак-фасет: тип навчального закладу; місце бібліотеки в структурі ВНЗ; форма власності; рівень акредитації ВНЗ; структура контингенту користувачів; тематична структура фондів; склад фондів за носіями інформації; рівень інформатизації. Кожен із цих фасетів підлягає подальшій диференціації; для забезпечення багатоаспектності та гнучкості класифікації доцільно скористатися принципом кодування ознак. Класифікація бібліотек ВНЗ створює можливості операціоналізації їх системної та мережевої взаємодії в єдиному інформаційному просторі освіти, а також може бути врахована при виборі форм задоволення ІП користувачів. 4. Основними факторами впливу на формування професійних ІП читачів бібліотек ВНЗ є загальноцивілізаційна тенденція формування інформаційного суспільства; стрімкі соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні; реформування вищої освіти, її зближення з вимогами Болонського процесу, спрямованого на інтеграцію Європейського освітнього простору; впровадження нових стандартів освіти, навчальних планів і програм; опанування дидактичного потенціалу особистісно-орієнтованого підходу, науково-дослідницька робота. Ці аспекти складають підґрунтя щодо визначення основних позицій розвитку бібліотек ВНЗ, що охоплюють потреби освіти у створенні умов безперешкодного отримання інформації на різних щаблях освіти і самостійного вибору користувачів, а також внутрішніх змін у бібліотеці, яка набуває ознак інформаційного центру, опановуючи нові технології та предмети праці. 5. Обґрунтовано наявність у структурі і змісті професійних ІП користувачів вузівської бібліотеки стабільної і динамічної складових. У структурі ІП читачів стабільними є такі основні елементи: професійний, творчий, соціально-психологічний, особистісний. У професорсько-викладацького складу стабільною є змістова складова ІП, що зумовлена: проблематикою навчальної та наукової діяльності; інтеграційними процесами в царині вищої освіти, необхідністю в педагогічній інформації з дидактичних, методичних і технологічних проблем; освоєнням особистісно-орієнтованого підходу; інформатизацією навчального процесу. У студентів стабільною є змістова частина ІП, що визначається стандартами освіти і варіативним компонентом навчального плану, програмами навчальних дисциплін, спрямованістю наукових інтересів. Динамічна складова ІП викладачів і студентів формується в результаті необхідності одержання ситуативної інформації навчального і наукового характеру. Динамічна складова ІП професорсько-викладацького складу зумовлена також їх посадовими обов’язками й особистим тезаурусом. У студентів вона безпосередньо пов’язана з індивідуальним становленням особистості в процесі навчання та залучення до НДР. Структура та зміст ІП користувачів впливають на рішення щодо формування й використання освітньо-інформаційного ресурсу ВНЗ, функціональну роль у системі бібліотек, підготовку користувачів до роботи в єдиному освітньо-інформаційному просторі, професійність ІП. 6. На основі вивчення внутрішніх та зовнішніх умов функціонування бібліотек ВНЗ та суспільного стану освіти України визначені основні орієнтири стратегічного розвитку. Вони є основою стратегічного бачення менеджменту і планування поточних та віддалених завдань на шляху інноваційного оновлення діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. До них належать: загальноцивілізаційні процеси формування інформаційного суспільства; реформування освіти щодо створення умов перманентної, гнучкої, особистісно-орієнтованої, гуманістично-змістовної системи освіти; інформатизація бібліотек ВНЗ та їх трансформація в інформаційно-комунікаційні центри єдиного інформаційно-освітнього середовища; структура і зміст професійних ІП користувачів вузівської бібліотеки; структура і зміст бібліотечно-інформаційних ресурсів; інноваційна кваліфікація працівників бібліотек та інформаційна культура користувачів. 7. Стратегія розвитку вузівської бібліотеки передбачає визначення її місії та основних функцій, що конкретизуються у стратегічних цілях. Стратегічні орієнтири відбито в розділах модельного стратегічного плану бібліотеки ВНЗ: здійснення моніторингу відповідності ІП читачів та інформаційних ресурсів бібліотеки; автоматизація основних технологічних процесів, формування електронної бібліотеки; опанування можливостей Інтернет-технологій; участь бібліотеки в дистанційній освіті, оновлення інформаційних продуктів і послуг; участь у корпоративних бібліотечно-інформаційних системах; підготовка бібліотекарів і читачів для роботи в електронному середовищі. Стратегічні орієнтири реалізовані в цілях першого рівня. Вони підлягають подальшій диференціації. Наведені в стратегічному плані цілі за масштабом їх реалізації поділяються на дві групи. Цілі першої реалізуються в конкретній бібліотеці, а другої – у результаті об’єднання зусиль вузівських бібліотек. Обов’язковою умовою реалізації стратегічного плану є опанування можливостей новітніх технологій. 8. Інформатизація створює технологічний фундамент для формування в Україні інтегрованого освітньо-інформаційного середовища, спрямованого на створення єдиного освітнього простору України; підвищення якості вищої освіти, ефективне використання творчого потенціалу професорсько-викладацького складу; активне впровадження ІКТ у навчальний процес. Основним напрямом діяльності вузівських бібліотек у формуванні освітньо-інформаційного середовища є організація корпоративної мережі для розвитку спільних програм і послуг, що базуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій. Відповідно до стратегічного плану, корпоративна бібліотечно-інформаційна мережа забезпечує інтеграцію інформаційних ресурсів, організаційних, технологічних та інформаційних засобів вузівських бібліотек для задоволення потреб професорсько-викладацького складу і студентів у навчальній, науковій та соціально-культурній інформації. 9. Принципове значення для реалізації стратегічних завдань вузівських бібліотек України має формування їх спільними зусиллями Національної освітньої електронної бібліотеки як загальнодержавної інституції, що здійснює інформаційне забезпечення навчальної і наукової діяльності ВНЗ електронними ІР. Кооперація вузівських бібліотек у створенні Національної освітньої електронної бібліотеки дозволяє забезпечити одноразові поцифрування і каталогізацію документа та його багаторазове використання; вичерпну повноту фонду в межах установлених параметрів відбору; стандартизацію процесів обробки документів і метаінформації та форм представлення результатів цих робіт; використання універсальних конверторів; надання можливостей доступу до ресурсів Національної освітньої електронної бібліотеки віддалених користувачів. 10. Реалізація стратегічного плану розвитку бібліотеки ВНЗ зумовлює необхідність підготовки бібліотечних працівників і читачів для роботи в єдиному освітньому інформаційному середовищі на партнерських засадах. Для підготовки сучасних бібліотекарів необхідно суттєво оновити зміст навчальних планів і програм. Традиційні базові дисципліни слід збагачувати новими знаннями, пов’язаними із функціонуванням бібліотечного соціального інституту в умовах формування інформаційного суспільства. Центральне місце в професійній підготовці має посісти сучасне технологічне знання. Необхідно озброїти майбутніх фахівців знаннями, вмінням і навичками з використання прикладного програмного забезпечення, технології наповнення й організації ЕК та інших БД, особливостей комунікаційних і каталогізаційних форматів, технології формування ЕБ та забезпечення доступу до її ресурсів; сучасних лінгвістичних засобів, Інтернет-ресурсів і технологій. 11. У результаті навчання користувачі вузівської бібліотеки повинні здобути знання, набути вміння, навички, необхідні для самостійного інформаційного пошуку, опанування традиційних і формалізованих методів аналітико-синтетичної переробки інформації, ефективного освоєння традиційної технології оформлення результатів пошуку і опрацювання інформації. Для виконання цих завдань необхідна спільна робота кафедр ВНЗ і вузівської бібліотеки, яку слід зосередити на озброєнні користувачів алгоритмами пошуку, аналітико-синтетичної переробки, вилучення і опрацювання інформації. Особливу увагу необхідно звернути на ознайомлення читачів з пошуковими системами Інтернет; ідентифікацію та використання основних та спеціалізованих Інтернет-порталів та довідників; оцінці достовірності інформації з Інтернет; раціоналізації пошуку необхідних порталів і сайтів. Проведене дослідження не вичерпує повністю питань порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають: узагальнення досвіду опанування бібліотеками ВНЗ новітніх інформаційних технологій; аналіз реалізації стратегій інноваційного розвитку бібліотек; дослідження застосування технологій стратегічного управління в бібліотечній сфері. | 