Анотація до роботи:

Черевко П.П. Cтворення юридичних осіб приватного права. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. – Київ, 2009.

В дисертації досліджуються основні цивілістичні проблеми створення юридичних осіб приватного права, визнання поняття та правового змісту цього інституту цивільного права. Значну увагу присвячено цивільно-правовому регулюванню та уніфікації процесу створення юридичних осіб приватного права, порядку оформлення рішення засновників про створення юридичної особи, вимогам до статуту, установчого договору, установчих зборів. Доведено: необхідність встановлення в законодавстві єдиних підходів щодо обмеження права осіб як на створення юридичної особи, так і участі в юридичній особі; неможливість визнання установчими документами статуту та договору про створення юридичної особи; недоцільність вираження мінімального розміру статутного капіталу у мінімальних заробітних платах та іноземній валюті; необхідність виділення такого інституту як реорганізація юридичних осіб.

За результатами дисертаційного дослідження було розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до ЦК, Законів: «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»; «Про акціонерні товариства», «Про кооперацію», «Про банки та банківську діяльність» та інших нормативних актів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні цивільно-правового регулювання створення юридичних осіб приватного права. До найбільш вагомих та суттєвих висновків можна віднести такі:

1) Згідно зі ст. 80 ЦК юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Ст. 80 ЦК виділяє поняття «створення» та «реєстрація» юридичної особи, що суперечить ч. 4 ст. 87 ЦК, яка встановлює, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Тому необхідно внести зміни до ст. 80 ЦК та відмовитися від розмежування поняття «створення» та «державна реєстрація» при визначенні поняття юридичної особи.

2) Способами закріплення засновниками своєї волі щодо створення юридичних осіб приватного права є: підписання (укладення) установчого документа (статуту, засновницького договору, установочного акта); підписання договору про створення юридичної особи та установчих документів; прийняття рішення на установчих зборах про створення юридичної особи та прийняття (затвердження) статуту, підписання договору про створення юридичної особи, прийняття рішення на установчих зборах про створення юридичної особи та прийняття (затвердження) статуту.

3) Запропоновано іменувати договір, який регулює порядок створення юридичних осіб, “установчим договором”, оскільки така назва увійшла у правову лексику, а також з метою розмежування із засновницьким договором, на підставі якого створюються і діють повні та командитні товариства. В зв’язку з цим обґрунтована необхідність доповнення ч.1 ст. 87 ЦК абзацом другим у наступній редакції: “Якщо підприємницька юридична особа створюється кількома особами, вони укладають між собою установчий договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо її створення”.

4) Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 24 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо необхідності подання для державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), документу, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом, запропоновано, відповідно до Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” і Закону “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, встановити державну реєстрацію обмежень обороту рухомого та нерухомого майна, яке вноситься до статутного капіталу (фонду).

5) Інститут державної реєстрації юридичних осіб є комплексним інститутом, інтегрованим у ЦК із норм адміністративного права. Включення до ЦК норм, які регулюють публічно-правові відносини державної реєстрації юридичних осіб, є відображенням сучасних інтеграційних процесів, в яких виникають міжгалузеві правові інститути, які створюються на межі двох галузей права – цивільного та адміністративного.

6) У разі прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації або визнання державної реєстрації недійсною, юридична особа не може бути визнаною такою, яка не існувала як суб’єкт цивільних правовідносин.

7) Враховуючи розробку концепції радянського цивільного права щодо можливості створення юридичних осіб у процесі реорганізації та закріплення у ЦК постсоціалістичних країн (ст. 58 ЦК РФ, ст. 46 ЦК Республіки Казахстан, ст. 50 ГК Республіки Узбекистан), а також у Законах України (“Про банки і банківську діяльність”, “Про кооперацію”, “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про Кабінет Міністрів” та ін.), які були прийняті як до, так і після вступу в дію ЦК України, пропонуємо закріпити в ЦК поняття реорганізація під яким розуміється припинення та/чи створення юридичних осіб (як перетворення, злиття, поділ, приєднання, виділ) при яких виникає правонаступництво.

8) Стаття 87 ЦК, яка регулює порядок створення юридичних осіб, не визначає, що юридичні особи можуть бути створені в процесі реорганізації. В зв’язку з цим пропонуємо ч. 1 ст. 87 ЦК доповнити наступним абзацом: “Юридична особа може бути створена внаслідок реорганізації (злиття, виділення, поділу, перетворення”).

В дисертації зроблено низку інших пропозицій щодо удосконалення ЦК та ГК, Законів “Про акціонерні товариства”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, “Про кооперацію”, “Про банки і банківську діяльність” та інших нормативних актів.

Публікації автора:

1. Черевко П.П. Правове регулювання прийняття рішення про реорганізацію

юридичних осіб приватного права /П.П. Черевко // Держава і право. Збірник наукових праць. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – № 39. – С.404-409.

2. Черевко П.П. Правове регулювання створення житлово-будівельних

кооперативів/ П.П. Черевко // Університетські наукові записки, 2006 – №3-4 (19-20) – С. 199-204.

3. Черевко П.П. Правове регулювання установчого договору /П.П. Черевко

// Держава і право. Збірник наукових праць. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – № 34. – С.254-260.

4. Черевко П.П. Деякі питання цивільно-правового регулювання державної

реєстрації юридичних осіб /П.П. Черевко //Держава і право. Збірник наукових праць. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – № 33. – С.285-294.

5. Черевко П.П. Проблеми правового регулювання Цивільним кодексом

України створення юридичних осіб /П.П. Черевко //Молодь у юридичній науці. Збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих учених “П’яті осінні юридичні читання” (27-28 жовтня 2006 року, м. Хмельницький): У 5-ти частинах: Частина третя: «Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право». Підтом 2. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2006. – С.199-202.

6. Черевко П.П. Правові проблеми підтвердження внесення вкладів при

створенні юридичних осіб / П.П.Черевко // Поєднання публічно-правових та приватно-правових механізмів регулювання господарських відносин. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (19-20 жовтня 2007 року, м. Івано-Франківськ). – Івано-Франківськ: ВОНР та РВД ПЮІ Львів ДУВС, 2007. – С.31-35.

7. Черевко П.П. Право на створення житлових кооперативів / П.П. Черевко //

Проблеми формування та реалізації державної житлової політики. Матеріали Науково-практичного семінару (5 вересня 2008 року, м.Київ).- К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С.96-98.