Анотація до роботи:

Нестеренко Г.О. Синергетичний вимір самореалізації особистості в умовах трансформації суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. – “Соціальна філософія та філософія історії”. – Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2003.

Розкривається синергетичний вимір процесу самореалізації особистості та специфіка його протікання в умовах соціальної трансформації на прикладі сучасного українського суспільства. Обґрунтовується погляд, що самореалізація особистості є складовою цілісного процесу самоорганізації особистісних сутнісних сил. Аналізується авторська модель самоорганізації особистості, визначається місце процесу самореалізації в цій моделі, окреслюється його сутність та зміст. Досліджуються фактори детермінації процесу самореалізації особистості. Запропоновано класифікацію форм особистісної самореалізації.

Доведено, що трансформаційне суспільство надає індивідуальній самореалізації більше можливостей, аніж кризове чи відносно стабільне. Показано, що в умовах трансформації соціуму одиничний акт самореалізації особистості набуває здатності визначити майбутнє всієї соціальної системи.

У висновках формулюються теоретичні підсумки дисертаційного дослідження, пропонуються рекомендації теоретичного, практичного, методологічного характеру, вказуються найперспективніші напрямки подальшої розробки проблеми. Результати дослідження конкретизовані в наведених нижче положеннях:

1. Синергетичні ідеї про розвиток виступають закономірним результатом розвитку філософського знання і конструктивним доповненням принципів матеріалістичної діалектики. Синергетика найкращим чином висвітлює спонтанність саморозгортання внутрішнього змісту особистості і тому є необхідною для дослідження процесу самореалізації особистості.

2. В контексті ідей синергетики особистість постає складною, дисипативною, нелінійною системою сутнісних сил. Останні є діяльнісними елементи особистості, які з необхідністю об’єктивуються в процесі діяльності, що складає сутність особистісної самореалізації.

3. Специфічний зміст самореалізації особистості полягає в тому, що самореалізація – єдиний процес, який забезпечує дійсне включення людини до ієрархічно вище розташованих систем.

4. В загальному вигляді процес індивідуального самоздійснення детерміновано факторами природної та соціальної обумовленості. Проте вирішальну роль відіграють фактори цільової детермінації.

5. За умов трансформації суспільства оптимальною формою особистісної самореалізації є самореалізація-гра, оскільки забезпечує найбільш пластичне включення особистості до мінливої дійсності.

6. Трансформаційне суспільство надає індивідуальній самореалізації більше можливостей, аніж кризове чи відносно стабільне: в умовах трансформації соціуму окремий акт самореалізації особистості може резонансним впливом визначити майбутнє всієї соціальної системи.

7. Гуманістична спрямованість індивідуальної самореалізації є запорукою не тільки гармонійного розвитку особистості, але й прогресу соціуму. Критерії гуманістичної спрямованості самореалізації особистості включають слідування принципам толерантності, співчуття, згідності, компромісності, помірності по відношенню до самого себе, до іншої людини, до суспільства, до природи та до майбутнього.

Публікації автора:

а) статті у фахових виданнях:

1. Нестеренко Г.О. Самореалізація людини як фактор розвитку суспільства: синергетичне бачення // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2000. – Вип.. 15. – С. 6 – 9.

2. Нестеренко Г.О. Проблема самореалізації особистості в контексті синергетичної парадигми // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – Дніпропетровськ, 2000. - № 5 (13). – С. 51 – 57.

3. Нестеренко Г.О. Культура як прояв самореалізації особистості // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2002. – Вип.. 24. – С. 65 – 72.

4. Нестеренко Г.О. Діалектика та синергетика: альтернатива чи конструктивне доповнення // Філософія та соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2002. – С. 78 - 86.

5. Нестеренко Г.О. Самореалізація особистості як складова процесу самоорганізації її сутнісних сил // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – Вип. 9. - С. 109 - 114.

б) тези виступів на конференціях:

6. Нестеренко Г.О. Синергетическое видение проблемы самореализации личности в трансформирующемся обществе // Збірник наукових праць з гуманітарних наук Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: ЗДІА, 2000. – С. 18 – 20.

7. Нестеренко Г.О. Синергетическая модель становления личности специалиста: необходимость реформирования системы образования и воспитания // Студент-2000: каким ему быть?: Мат-лы научно-практ. конф. (13 – 14 апреля 2000 г.). – Запорожье: ЗГУ, 2000. - С. 155 – 156.

8. Нестеренко Г.О. Самореализация личности в аспекте ее культурного бытия // Філософські, культурологічні, релігіознавчі аспекти осмислення сучасного світу: Науково-методичний збірник / Відп. ред. В. М. Барякін. – Запоріжжя: ЗДІА, 2000. – Вип. 1. - С. 224 – 230.

9. Нестеренко Г.О. Проблема самореалізації і вільний час студента // Свободное время студентов: теория, опыт, перспективы: Мат-лы научно-практ. конф. (28 – 29 марта 2001 г.). – Запорожье: ЗГУ, 2001. – С. 97-99.

10. Нестеренко Г.О. Особистісна відповідальність як фактор становлення незалежної України // Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука: Тези доповідей на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції, присвяченій 10-річчю незалежності України (31 травня 2001 р.). – Запоріжжя: Просвіта, 2001. - С. 298 – 300.

11. Нестеренко Г.О. Шляхи ідентифікації особистості в громадянському суспільстві сучасної України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. Наукових праць. – Вип. 2 (8). - Дніпропетровськ: ДРІДУ УАДУ, 2002. – С. 128 - 134.

12. Нестеренко Г.О. Діалектичний стиль мислення професіонала // Философские проблемы гуманитаризации высшего образования: Сб. статей по мат-лам 2-й международной научно-практической конференции (25 – 27 июня 2002 г.). – Сумы – Бердянск, 2002. – С. 194 – 196.