Анотація до роботи:

Лісіцина Н.В. Деякі особливості патогенезу прееклампсії та неспецифічна імунотерапія кріоконсервованою суспензією плаценти людини як метод профілактики і лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертаційна робота дозволяє уточнити та доповнити новими патогенетичними відомостями імунологічну концепцію виникнення ПЕ вагітних, а також розробити науково обґрунтовані підходи до використання КСПЛ як неспецифічного імунокоректора для підвищення ефективності профілактики і комплексної терапії прееклампсії.

Системний аналіз імунного статусу вагітних дозволив зробити висновок, що переважаючим типом імунних реакцій у пацієнток з ПЕ є аутоімунний в поєднанні з імунокомплексним. При цьому відмічено зниження імунореактивності, на користь якої свідчить загальна Т-лімфопенія зі зменшенням функціональної активності Т-супресорів і збільшенням присутності недиференційованих О-клітин. Дані зміни супроводжуються підвищенням рівня ЦІК за рахунок переважного включення до їх складу Ig G, активацією аутосенсибілізації з прогресуючим зростанням рівня Ig M, підвищенням літичної активності ПКК, продукції АЛА і частоти виникнення АФС за показниками титру ACL класів Ig M і Ig G. Паралельно до цих процесів відбувається пригнічення функціональної активності фагоцитуючих нейтрофілів, які беруть участь в елімінації комплексів антиген-антитіло, що супроводжується диспропорцією антигенного спектру плацентарних білків (зниження рівня ТБГ і збільшення продукції ПАМГ-1 і АМГФ), виконуючих імунорегуляторну функцію. Порушення, що діагностуються в імунній системі, виникають за 1-2 тижні до клінічно визначаємої симптоматики ПЕ.

Механізм дії препарату КСПЛ пов’язаний з адекватною перебудовою імунної системи з підвищенням імунореактивності та зниженням аутоагресії, що знайшло своє відображення в клінічної ефективності профілактики і лікування ПЕ, забезпечуючи зниження рівня перинатальної патології плоду.

В дисертаційній роботі приведено теоретичне обґрунтування та нове рішення актуального завдання сучасного акушерства – уточнена та доповнена новими патогенетичними відомостями імунологічна концепція виникнення ПЕ вагітних, а також розроблені науково обґрунтовані підходи до використання КСПЛ як неспецифічного імунокоректора для підвищення ефективності профілактики і комплексної терапії ПЕ.

На основі аналізу отриманих під час нашого дослідження результатів зроблено наступні висновки:

1. Переважаючим типом імунних реакцій у вагітних з ПЕ є аутоімунний в поєднанні з імунокомплексним. Відмічено зниження імунореактивності, на користь якої свідчить загальна Т-лімфопенія зі зменшенням функціональної активності Т-супресорів і збільшенням присутності недиференційованих О-клітин. Дані зміни супроводжуються підвищенням рівня ЦІК за рахунок переважного включення до їх складу Ig G, активацією аутосенсибілізації з прогресуючим зростанням рівня Ig M, підвищенням літичної активності ПКК, продукції АЛА і частоти виникнення АФС за показниками титру ACL класів Ig M і Ig G. Паралельно до цих процесів відбувається пригнічення функціональної активності фагоцитуючих нейтрофілів, які беруть участь в елімінації комплексів антиген-антитіло, що супроводжується диспропорцією антигенного спектру плацентарних білків, виконуючих імунорегуляторну функцію. Порушення, що діагностуються в імунній системі, виникають за 1-2 тижні до клінічно визначаємої симптоматики ПЕ.

2. Імунотропна адаптивна дія препарату КСПЛ сприяє нормалізації білковосинтетичної функції плаценти у вагітних з прегестозом і достовірно покращує реактивність імуномодулюючих структур плаценти у пацієнток з ПЕ легкого ступеня підвищується до нормативних значень концентрація ТБГ (від 15% до 30% відповідно), суттєво знижуються рівні ПАМГ-1 і АМГФ (в 1,4 рази).

3. Неспецифічна імунокоригуюча дія препарату КСПЛ проявляється в адекватній перебудові імунної системи з підвищенням, порівняно з вихідною до лікування, імунореактивності та зниженням аутоагресії, при цьому практично вдвічі знижується частота виникнення АФС у вагітних з прегестозом і з ПЕ легкого ступеня за показниками титру ACL класів Ig M і Ig G.

4. Моно- і комплексна терапія із застосуванням препарату КСПЛ покращує КТГ-параметри, біофізичну активність плоду і його сумарну оцінку більшою мірою, ніж традиційні медикаментозні методи профілактики і лікування ПЕ. Комплексна допплерівська оцінка кровотоку в спіральних артеріях і в артерії пуповини плоду при огляді пацієнток з підвищеним ризиком розвитку ПЕ може розглядатися як засіб більш раннього, починаючи з III триместру гестації, виявлення даного ускладнення вагітності на його доклінічній стадії, а також слугувати прогностичним критерієм розвитку ПЕ і використовуватися в якості об’єктивного показника ефективності проведених лікувальних і профілактичних заходів.

5. Використання КСПЛ як профілактичного засобу у пацієнток групи ризику за виникненням ПЕ знижує вірогідність розвитку даного ускладнення гестації практично в 2 рази. Даний факт знайшов своє відображення в підвищенні клінічної ефективності лікування, що зумовило більший процент фізіологічних пологів і забезпечило перебіг післяпологового періоду без ускладнень.

6. Препарат КСПЛ сприяє покращенню стану новонароджених, показників фізичного розвитку і перебігу періоду адаптації зі зниженням перинатальної патології плоду в 2,8 рази (на 36%).

Публікації автора:

1. Грищенко О.В., Лахно И.В., Лисицина Н.В. Основные направления диагностики, профилактики и терапии преэклампсии беременных // Навчальний посібник для студентів медичних університетів, лікарів-інтернів, акушерів-гінекологів і неонатологів – Харьков: Талант-трейдинг, 2004. – 43 с.

Автором узагальнений сучасний відомий фактичний матеріал щодо етіопатогенезу, діагностики, терапії ПЕ та ролі неспецифічної імунотерапії в профілактиці та лікуванні даного ускладнення вагітності.

2. Лисицина Н.В. Достижения и перспективы патогенетической иммунокоррекции позднего гестоза беременных // Медицина сегодня и завтра. – 1999. – №3–4. – С. 85–88.

3. Лисицина Н.В. Прогнозирование исхода беременности для плода и новорожденного у беременных с поздним гестозом методом ультразвукового сканирования // Ультразвукова перинатальна діагностика. – 2000. – №13. – С. 24–27.

4. Лисицина Н.В. Применение криоконсервированной взвеси плаценты человека в лечении позднего гестоза беременных // Врачебная практика. – 2000. – №5. – С. 8–10.

5. Лисицина Н.В. Диагностическая ценность иммунологических показателей в доклинической диагностике и оценке тяжести позднего гестоза беременных // Медицина сегодня и завтра. – 2000. – №3. – С. 105–107.

6. Лісіцина Н.В. Неспецифічна імунотерапія як метод корекції порушень білковосинтетичної функції плаценти у вагітних з прееклампсією // Клінічна фармація. – 2003. – №3. – Т. 7. – С. 89–92.

7. Лисицина Н.В. Пренатальная диагностика состояния плода у беременных с поздним гестозом // II Конгрес Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини”: Тези доповідей. – Харків, 2000. – С. 175–176.

8. Грищенко О.В., Лахно И.В., Лисицина Н.В. Оптимизация лечения синдрома задержки внутриутробного развития плода при поздних гестозах // Науково-практична конференція Асоціації акушерів-гінекологів України “Пізні гестози вагітних. Актуальні питання акушерства та гінекології”: Тези доповідей. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 62–64.

Автор особисто виконала клінічні спостереження та лабораторні тести, часткове узагальнення матеріалу, провела контроль ефективності лікувальних заходів.

9. Лисицина Н.В. Применение криоконсервированной взвеси плаценты человека в лечебной схеме ОПГ-гестоза и определение уровня аутоантител к фосфолипидам как критерия эффективности лечения // Науково-практична конференція молодих вчених ХМАПО “Нові технології в медицині”: Тези доповідей. – Харків, 2001. – С. 67–68.

10. Грищенко О.В., Лисицина Н.В., Береснева О.А. Особенности иммунотропного действия криоконсервированной взвеси плаценты при позднем гестозе // ХI з’їзд Асоціації акушерів-гінекологів України “Репродуктивне здоров’я населення України: проблеми та шляхи їх розв’язання”: Тези доповідей. – Київ, 2001. – С. 177–178.

Дисертантом висвітлені особливості імуномодулюючої дії препарату КСПЛ.

11. Грищенко О.В., Лисицина Н.В. Влияние препарата КВПЧ на белковосинтетическую функцию плаценты у беременных с преэклампсией // Наукова сесія “Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології”, присвячена 75-річчю з дня народження академіка НАН України, проф. В.І. Грищенко: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С. 56–62.

Автором здійснено дослідження порушень білковосинтетичної функції плаценти та виконано теоретичне обґрунтування застосування препарату КСПЛ для комплексної терапії у вагітних з ПЕ.

12. Лисицина Н.В. Коррекция антифосфолипидного синдрома у беременных с преэклампсией // Наукова сесія “Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології”, присвячена 75-річчю з дня народження академіка НАН України, професора В.І. Грищенко: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С. 119–124.

13. Лисицина Н.В. Комплексная оценка иммунотропного действия КВПЧ на иммунологическую резистентность организма беременных с преэклампсией // Міжвузівська конференція молодих вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття”: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С. 134–136.

14. Лисицина Н.В. Исследование нарушений липидно-ферментативного обмена при беременности, осложненной преэклампсией // Науково-практична конференція “Хірургічні методи лікування в акушерстві та гінекології”, присвячена 175-річчю з дня народження професора І.П. Лазаревича: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С. 548–551.

15. Лісіцина Н.В. Оцінка матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з прееклампсією в залежності від отриманого лікування // Звітна науково-практична конференція ХМАПО “Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”, присвячена 350-річчю м. Харкова: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С. 40–43.