Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


515. Максименко Ганна Володимирівна. Деякі закономірності розвитку сфери послуг в соціально орієнтованій економіці (порівняльний аналіз): дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Максименко Г.В. Деякі закономірності розвитку сфери послуг в соціально орієнтованій економіці (порівняльний аналіз). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Київ, 2004 р.

Дисертацію присвячено дослідженню тенденцій і закономірностей розвитку сфери послуг в соціально орієнтованих економіках індустріально розвинених країн. В роботі відстежено зрушення в галузевій структурі економіки сфери послуг, дано сучасну класифікацію видів економічної діяльності за міжнародними стандартами. Порівняльний аналіз названих процесів дозволив виявити як спільність і подібність, так і специфіку розвитку сфери послуг в різних країнах та регіонах світу.

Відстежені тенденції і закономірності розвитку сфери послуг в індустріально розвинених країнах світу дозволили визначити специфіку нинішнього і майбутнього розвитку послугової діяльності в Україні.

Дослідження тенденцій і закономірностей розвитку сфери послуг в соціально орієнтованій ринковій економіці дозволяє сформулювати ряд висновків теоретико-методологічного і науково-практичного спрямування:

  1. Ретроспективний огляд теоретико-методологічних уявлень досліджуваної проблеми дозволяє твердити, що сучасна економічна наука спростувала тезу про другорядність і меншовартість т. зв. «сфери послуг» і базується на концепції тристадійного «цивілізаційного процесу» /доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна стадії/ з поділом усього суспільного виробництва на «первинний», «вторинний» і «третинний» сектори економіки.

  2. Розгляд деяких теоретико-методологічних підходів переконує в їхній надмірній категоричності. Надто категоричним видається положення про настання «постіндустріальної ери» для розвинених країн Заходу, датоване 70-ми роками ХХ ст. Методологічно дослідження «сфери послуг» має базуватися на вивченні усіх секторів, сфер і форм економічної діяльності з урахуванням «ділової активності» на кожній з них («видобувні», «виробничі», галузі та підрозділи «сектору послуг»).

  3. Сфера послуг – традиційно одна з найдискусійніших областей економічної науки в теоретико-методологічному плані. Порівняльний аналіз процесів, зумовлених специфікою «постсоціалістичних країн» (України в тому числі) потребує узгодження традиційної класифікації (ЗКГНГ) із класифікацію, прийнятою в усьому світі (КВЕД). Перехід країни до міжнародної класифікації та застосування методики і світового досвіду доцільне з наукової і з практичної точок зору. Аналізувати економіку України, види економічної діяльності, професійні зрушення доцільно за класифікацією, прийнятою у міжнародній теорії і практиці.

  4. Сфера послуг – соціальна за своєю суттю. Структура послуг цілком і повністю визначається характером системи: країни «соціально-орієнтованих економік» самою своєю природою спрямовані на задоволення різноманітних і все зростаючих потреб населення, найперше в послугах.

  5. Виявлення світових тенденцій і закономірностей розвитку сфери послуг, відстеження її особливостей в різних регіонах та окремих країнах дозволяє визначити специфіку нинішнього і майбутнього відтворення названих процесів в Україні. Дослідження т. зв. «невиробничої сфери» і «сфери послуг» в цілому дає підстави твердити, що це – найдинамічніший і стрімко зростаючий сектор економіки провідних країн світу (Сполучені Штати, європейські країни, Японія тощо).

  6. Чітко позначилась закономірность – перехід від «економіки товарів» до «економіки послуг», що виявилося у зростанні попиту на послуги як з боку матеріального (товарного) виробництва, так і з боку населення (споживчий попит) в індустріально розвинених країнах. Наслідком є надзвичайно стрімке зростання міжнародних ринків послуг. Такі ринки стали невід’ємною складовою міжнародних економічних відносин поряд із світовими ринками факторів виробництва і товарів. Форми реалізації послуг на світових ринках надзвичайно різноманітні – наукові, економічні, з управління, менеджменту, тощо. Сталою і закономірною, такою, що властива для всіх провідних країн, є тенденція зростання послуг, що супроводжують виробництво (т. зв. «супутні послуги»).

  1. За кількістю зайнятих абсолютно переважаючими є торгівельні галузі. За ними йшли високотехнологічні послуги, особливо пов’язані з комп’ютерізацією, електронікою тощо. Швидко нарощувалася зайнятість у сфері охорони здоров’я, науки та освіти, у сфері фінансів і страхування. Промислові галузі продовжували втрачати своє позиції.

  2. Важливими є закономірності зрушень щодо т. зв. «капіталомістких послуг» (телекомунікаційні, страхові, кредитні, фінансові послуги, а також комплекс ділових (комп’ютерні, маркетингові, рекламні, інженерно-будівельні, архітектурні, лізингові, консультативні та інші).

  3. Важливою і визначальною закономірністю економічного розвитку стало суттєве переважання «неречових» нагромаджень над «речовими». Сталося це внаслідок того, що потреби у матеріально-речових ресурсах мали тенденцію неухильного зменшення. Можна вважати доведеним (і це увійшло до надбань економічної науки), що головним фактором відтворення нині стає нагромадження не матеріальних благ, а досвід, уміння, кваліфікація, здоров’я, рівень інтелектуального і фізичного розвитку людей, отже, усі форми діяльності, які так чи інакше є обслуговуючими.

  4. Окремої уваги і спеціального розгляду заслуговують закономірності розвитку сфери послуг в умовах сучасних інформаційно-технологічних змін. Інформаційні види людської діяльності становлять серцевину сфери послуг. Інформація і знання, швидке розповсюдження по всьому світу наукових відкрить, технічних винаходів, інформаційних технологій, нових засобів комунікації справляє величезний вплив на економіку, політику, культуру, соціальну сферу практично всіх країн світу. Інформатизація вийшла за межі колишньої невеликої галузі послуг, утворила потужний сектор економіки, стала найважливішим і провідним ресурсом суспільства. Система інформації і знань поступово перетворюється на індустрію, тобто сягає у своєму розвитку індустріальної стадії з усіма ознаками, властивими цій стадії – потік, ритмічність, уніфікація, стандартизація, надійність тощо. Така індустрія інформатики і знань налічує десятки, а в деяких країнах вже сотні нових послугових галузей, видів діяльності і фахової спеціалізації.

11.В індустріально розвинених країнах світу обсяги капіталовкладень у нематеріальні активи, що формують національні бази знань, зокрема в професійну підготовку кадрів, наукові дослідження, патентування та ліцензування, програмне забезпечення для обчислювальних систем, маркетинг дорівнюють, а іноді й перевищують капіталовкладення в основні фонди. Це вмотивоване збільшення інвестицій у «нематеріальні активи» втілюється у цілком реальне нагромадження капіталу. "Інформаційні суспільства" розбудовують свої економіки на принципово нових засадах, створюючи мільйони робочих місць, пов’язаних з використанням новітніх знань із зазначених новітніх спеціальностей. Усе це робочі місця «сфери послуг».

12. Відстеження тенденцій і закономірностей, властивих провідним країнам і регіонам світу (північно-американського континенту, західно-європейським країнам, східно-азійського регіону) виявляє як елементи подібності, так і суттєві відмінності в конкретних країнах і регіонах. Ретроспективний огляд шляхів становлення індустріального (постіндустріального) суспільства в європейських країнах виявляє соціально-економічні тенденції і закономірності, відмінні від аналогічних тенденцій у США. Реальний хід подій досліджуваних процесів в окремих країнах і регіонах зазнає впливу складних техніко-економічних, соціально-економічних і політичних чинників.

13. Аналіз закономірностей розвитку сфери послуг в Україні має враховувати специфіку її історичного розвитку. Оскільки Україна усе ще перебуває на індустріальній стадії свого розвитку і матеріальне виробництво (промислові галузі, сільське господарство, гірничий видобуток) відіграє вирішальну роль в її економіці, науково-технічне удосконалення за інноваційним типом розвитку в галузях матеріального виробництва лишатиметься певний час прерогативою її економічного зростання.

14.Структурні проблеми української економіки – її нераціональність та диспропорціональність, переважання в структурі ВВП енергоємної, сировинного типу продукції, накопичений моральний і фізичний знос основних фондів, недостатні темпи економічних реформ – потребують радикального перегляду усієї стратегії подальшого економічного зростання. За цих умов лише стратегія «технологічного прориву» може дозволити Україні якнайшвидше подолати історичне відставання від передових країн. «Проривними технологіями» для України найближчих і наступних років є розвиток ІКТ як провідних напрямів послугової діяльності. Найпріоритетнішими завданнями для нашої країни є включення в системи електронної торгівлі, розвиток електронної комерції, галузей сучасної ІТ-індустрії та «Е-уряду». Розробка і втілення в життя програм «Е-уряду» являють собою верхівку сучасної послугової діяльності.

Публікації автора:

  1. Максименко Г.В. (у співавт.) Сфера послуг (міжнародна статистична класифікація) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 38 (у двох частинах). – Частина І. – К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2002. – С.40-42. Внесок автора: методологія переходу від ЗКГНГ до системи КВЕД.

  2. Максименко Г.В. Теоретико-методологічні засади дослідження сфери послуг. //Міжнародна економіка: Збірник наукових праць. – Випуск 36. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 202-209.

  3. Максименко Г.В. Моніторинг ринку професій сфери послуг //Міжнародна економіка: Збірник наукових праць. – Випуск 37. – К. : Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. – С.155-161.

  4. Максименко Г.В. /у співавт./ Сучасна сфера послуг як чинник інноваційного розвитку економіки //Науковий вісник. – Випуск І. – К.: Державна академія статистики, обліку та аудиту, 2003. – С. 69-73. Внесок автора: обгрунтування «інформаційних послуг» як визначального чинника інноваційного розвитку.

  5. Максименко Г.В. Тенденції і закономірності розвитку сфери послуг в «інноваційно-підприємницькій економіці» //Міжнародна економіка: збірник наукових праць. – Випуск 38. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2004. – С. 71-76.

  6. Максименко Г.В. «Роль «ІТ-ринків» у розбудові інформаційного суспільства» //Зовнішня торгівля: право та економіка. – №2. – К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2004. – С.109-113.

Виступи і друковані тези доповідей на наукових конференціях:

  1. Х Міжнародна науково-теоретична конференція в Інституті міжнародних відносин КДУ ім. Т.Г.Шевченка /тези доповіді надруковано/, Київ, 21 листопада 2001 р.

  2. Міжнародна конференція в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 21 жовтня 2002р.

  3. «Круглий стіл», проведений Інститутом реформ (представництво Фонду К. Аденауера в Україні). Тема: «Соціальна ринкова економіка: основні орієнтири для України», Київ, 10 вересня 2003р.

  4. Міжнародна наукова конференція «Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку» в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 25 лютого 2003 р.

  5. Е-уряд як сучасна форма послугової діяльності //Наукова конференція молодих викладачів, аспірантів, здобувачів. Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, Рівне, 22 квітня 2004р.

  6. «Круглий стіл» відділу теорії міжнародних відносин в Інституті світової економіки і Міжнародних відносин, Київ, 28 червня 2004 р.