Анотація до роботи:
Марчак О.М. Демократичний транзит у посткомуністичних країнах: теоретико-методологічні й прикладні аспекти. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальнісю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Одеська національна юридична академія. - Одеса, 2007. Проаналізовано практику демократичних транзитів «третьої хвилі». Виявлено, що майже у всіх пострадянських країнах сформувалися гібридні політичні системи, що поєднають авторитарні й демократичні елементи. Уточнено поняття «глобальна демократична хвиля». Подальший розвиток набуло поняття «демократичний транзит». Обґрунтовано, що демократичні транзити ще не означають гарантованого переходу до демократії, і тим більше її консолідацію. Під «демократичним транзитом» розуміються поліморфні процеси переходу від одного суспільного і політичного стану до іншого, причому як кінцевий пункт зовсім не обов’язково і навіть рідко виступає демократія. Виявлено особливості посткомуністичних трансформацій: спроби одночасного досягнення політичної демократизації і переходу до ринкової економіки; необхідність демонтажу значної частини зношених виробничих потужностей заради модернізації і реструктуризації інших; відсутність, у більшості випадків, первісного пакту між реформаторами й консерваторами; виникнення етнонаціоналістичної реакції на комуністичний колапс; зародковий характер громадянського суспільства при аморфності зв’язків між його ізольованими протоелементами і державою та ін. | 