Анотація до роботи:

Дендрофлора парків Полтавщини: сучасний стан, шляхи збереження та розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню сучасного стану дендрофлори парків Полтавщини. Наведено історію формування та вивчення осередків культивованої дендрофлори регіону. Уперше складено конспект дендрофлори парків Полтавщини. Проаналізовано систематичний склад, екологічні, біоморфологічні особливості видів, культиварів і гібридів. Відмічено їх достатню зимо-, морозо- та посухостійкість.

За результатами досліджень і літературних даних встановлено, що дендрофлора парків Полтавщини нараховує 489 видів, 127 культиварів, 30 гібридів, 1 різновид, які належать до 144 родів, 60 родин двох відділів Pinophyta та Magnoliophytа. Проведено оцінку сучасного стану та шляхів використання дендрофлори парків Полтавщини. Здійснено порівняльний аналіз дендрофлори парків за різними показниками. Рекомендовано асортимент видів дерев і кущів (91 вид і культивар) для використання в культурі. Проведено аналіз перспективності інтродукції деревних рослин.

З’ясовано стан охорони дендрофлори парків, які входять до складу природно-заповідної мережі Полтавської області. Вивчено вікові, рідкісні та найбільш цінні види дендрофлори парків. Обґрунтовано доцільність створення трьох нових заповідних об’єктів і зміни в статусі охорони двох парків. Розроблено практичні рекомендації щодо збереження та відновлення парків Полтавщини.

Запропоновано створення нового дендропарку „Зоряний” на території біостаціонару Полтавського державного педуніверситету ім. В.Г. Короленка. Проаналізовано показники успішності інтродукції дерев і кущів культивованих на його території.

Ключові слова: дендрофлора, парки Полтавщини, сучасний стан, стійкість, інтродукція, раритети, збереження, розвиток.

Вперше проведено комплексні дослідження дендрофлори парків Полтавщини, вивчено екологічні, біоморфологічні, декоративні особливості видів різного географічного походження, вивчено стан рідкісних, вікових і цінних високодекоративних дерев і кущів, запропоновано створити нові об’єкти природно-заповідного фонду.

1. Аналіз літературних даних про історію створення та вивчення парків Полтавщини свідчить, що в регіоні досліджень є старовинні парки (Хомутецький, Березоворудський та ін.), які характеризуються високими показниками історико-культурної цінності; більшість парків, створених у другій половині XX ст., є зразками садово-паркового мистецтва (Полтавський, Куликівський, Придніпровський та ін.), і лише окремі серед них (Устимівський, Огуївський, Криворудський, парк Аграрної академії) є цінними науковими осередками збереження та відтворення генофонду інтродукованої дендрофлори.

2. За оригінальними та літературними даними встановлено, що дендрофлора парків Полтавщини нараховує 647 видів, культиварів і гібридів, які належать до 144 родів, 60 родин двох відділів – Pinophyta та Magnoliophyta. Найчисленнішими за кількістю видів, культиварів і гібридів є роди Spiraea – 28, Picea – 21, Quercus – 20 та ін. У парках виявлено 127 культиварів, які належать до 63 видів. Найбільшу кількість культиварів (14) виявлено у Thuja occidentalis. Аналіз частоти зустрічності видів засвідчив, що масово в парках зустрічаються лише 15 з них, більшість (372) представлені поодинокими місцями зростання.

3. Виявлено, що серед життєвих форм переважає група дерев (335 видів, культиварів і гібридів). Кущі представлені 279 видами, культиварами і гібридами. Основу дендрофлори парків складають листопадні рослини (541). Переважання дерев четвертої величини (175 видів, культиварів і гібридів) обумовлено створенням більшості парків у другій половині ХХ ст. Серед кущів переважає група середніх за розмірами (132 види, культивари і гібриди).

4. Переважання у дендрофлорі парків інтродукованих видів (89,5%), зокрема видів із Східноазійської (155 видів), Атлантико-Північноамериканської (105), Циркумбореальної (74) флористичних областей свідчить про культивування деревних рослин із регіонів з більш-менш подібними кліматичними умовами. Проте високий показник інтродуцентів не є свідченням значного поширення їх у парках Полтавщини. Частка аборигенних видів невисока (10,5%).

5. Значна видова і внутрішньовидова різноманітність дендрофлори парків Полтавщини свідчить про високу адаптивну здатність більшості деревних рослин до кліматичних умов регіону, яка виявляється у переважанні цілком зимостійких видів (518), високій участі морозостійких рослин (499), достатній посухостійкості видів (525). За вибагливістю до вологості грунту переважає група мезофітів (354 види, культивари і гібриди). Досить високою є участь оліготрофних видів, культиварів і гібридів (327). У дендрофлорі парків здебільшого представлені світловибагливі рослини (349 видів, культиварів і гібридів).

6. Дендрофлора парків Полтавщини характеризується значною участю високодекоративних видів, зокрема покритонасінних, які вирізняються особливостями вегетативних органів (розміри листків, колір кори), цвітіння, зокрема в кольорі квіток (355 видів), плодоносіння, зокрема у варіабельності кольору, форм і розмірів плодів (248), а у голонасінних – формою крони, забарвленням хвої.

7. Характерними показниками сучасного стану дендрофлори парків є видова та внутрішньовидова різноманітність, співвідношення аборигенних і інтродукованих видів у парках, декоративність та вікові особливості насаджень. Прикладами садово-паркового будівництва на Полтавщині є Устимівський дендропарк, Огуївський дендрарій, Полтавський міський, Криворудський парки, в яких досить висока участь різноманітних за походженням інтродукованих рослин. Для більшості парків у деревостанах характерна участь як інтродукованих, так і аборигенних видів. Окрему групу складають парки, насадження яких сформовані здебільшого аборигенними видами. Результати порівняльного аналізу дендрофлори парків за вказаними показниками підтверджують дані емоційно-естетичної оцінки, за якою парки розподілено на три класи.

8. На основі екологічних і ботанічних характеристик деревні рослини парків за перспективністю інтродукції розподілено на три групи, із яких переважають види групи цілком перспективних рослин (537 видів, культиварів і гібридів), до групи достатньо перспективних віднесено 87 видів, культиварів і гібридів, група менш перспективних представлена 23 видами і культиварами.

9. Стан збереження дендрофлори більшості парків є задовільним, оскільки її охорона забезпечена на території 31 парку, які входять до складу природно-заповідної мережі області за такими категоріями: дендропарк загальнодержавного рівня (Устимівський), 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 14 місцевого, 8 ботанічних та 1 комплексна пам’ятки природи, 3 парки у складі регіонального ландшафтного парку „Диканський”. Обґрунтовано необхідність збереження дендрофлори трьох парків (Стефановича, Калачевського, Полтавської державної аграрної академії) і доцільність змін статусу охорони двох парків (Криворудського, Ковпаківського).

10. У парках Полтавщини виявлено вікові дерева, які належать до 27 видів, здебільшого інтродукованих (Larix decidua, Corylus сolurna, Styphnolobium japonica та ін.). До Червоної книги України занесено 5 видів, Європейського Червоного списку – 2, регіонального – 6, реліктів – 7, цінних високодекоративних видів і культиварів – 24. Усі вікові, рідкісні та цінні декоративні дерева і кущі охороняються на території заповідних парків. Осередком культивування найбільшої кількості раритетів є Устимівський дендропарк (37 видів і культиварів), в інших парках (Криворудський, Огуївський, Полтавський міський, Аграрної академії та ін.) вони представлені 2–13 рідкісними видами і культиварами.

11. На території розсадника нового дендропарку „Зоряний” (Полтавська обл., Кобеляцький р-н) протягом 2003–2006 рр. зібрано 73 види, 32 культивари, 5 гібридів, із яких вперше у парках Полтавщини культивовано 23. Аналіз біометричних показників приросту саджанців та їх екологічних параметрів свідчить, що більшість видів і культиварів характеризуються високим значенням акліматизаційного числа (75–95 балів).

Публікації автора:

1. Панасенко Т.В. Екологічні та географічні особливості інтродукованих хвойних видів м. Полтава та її зеленої зони // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 4 (37). – Серія „Екологія. Біологічні науки” – Полтава, 2004. – С. 62-69.

2. Панасенко Т.В. Історія формування осередків культивованої дендрофлори Полтавщини // Інтродукція рослин. – Київ, 2005. – № 4. – С. 71-76.

3. Панасенко Т.В. Екологічна характеристика дендрофлори голонасінних Полтавської області // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 4 (43). – Серія „Екологія. Біологічні науки” – Полтава, 2005. – С. 144-151.

4. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Наукові та організаційні засади створення дендропарку „Зоряний” (Полтавська обл.) // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 5 (52). – Серія „Екологія. Біологічні науки” – Полтава, 2006. – С. 88-95.

5. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Соціально-екологічна роль зелених зон Кременчуцького Придніпров’я // Збірник наукових праць. Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Випуск 11 (13). – Харків-Кременчук, 2005. – С. 21-26.

6. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Стан охорони інтродукованої дендрофлори у Полтавській області // Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання: Матеріали Міжнародної наукової конференції – Львів, 2004. – С. 84-87.

7. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Проблеми збереження парків Полтавщини // Інтродукція рослин на початку ХХІ століття: досягнення і перспективи розвитку досліджень: Матеріали Міжнародної наукової конференції – Київ, 2005. – С. 59-61.

8. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Етапи створення дендропарку “Зоряний” на території проектованого природного національного парку “Нижньоворсклянський” // Матеріали Міжнародної наукової конференції – Харків, 2004. – С.10-13.

9. Панасенко Т.В. Дендрофлора деяких міст Полтавської області // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків. – Канів, 2004. – С. 66-68.

10. Панасенко Т.В. Сучасний видовий склад дендрофлори Криворудського дендропарку (Семенівський р-н) // Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції – Полтава, 2004. – С. 68-69.

11. Панасенко Т.В., Крамаренко Н.В. Сучасний стан дендрофлори Ковпаківського лісопарку // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції – Полтава, 2004. – С. 293-294.

12. Панасенко Т.В., Ворцепньова М.С. Сучасний стан озеленення міста Полтава // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції – Полтава, 2004. – С. 295-296.

13. Панасенко Т.В. Використання дендрологічних колекцій м. Полтави в навчальному процесі // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції – Полтава, 2004. – С.431-432.

14. Ворцепньова М.С., Панасенко Т.В. Освітньо-виховна роль парків міста Полтава // Шляхи інтеграції природоохоронної та освітньо-виховної діяльності: Матеріали науково-практичного семінару. – Лучки, 2004. – С. 118-122.

15. Панасенко Т.В. Культивування природних степових видів дендрофлори Полтавщини в штучні фітоценози // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції – Глухів, 2005. – С. 109-110.

16. Панасенко Т.В. Сучасні принципи озеленення міст (на прикладі м. Комсомольська) // Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції – Кременчук, 2005. – С. 78.

17. Байрак О.М., Панасенко Т.В. Організаційні засади створення нового дендропарку „Зоряний” (Полтавська область) // Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини: Матеріали Міжнародної наукової конференції – Умань, 2006. – С. 307-309.

18. Панасенко Т.В. Використання паркових насаджень Полтавщини в розвитку екотуризму // Соціально-економічні проблеми розвитку в умовах трансформаційного суспільства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції – Полтава, 2006. – С. 72-74.

19. Панасенко Т.В. Роль інтродукції в озелененні Полтавщини // Соціально-економічний розвиток України на початку XXI століття: Матеріали VI науково-практичної конференції – Полтава, 2006. – С. 181-183.

20. Панасенко Т.В. Історія створення паркових насаджень Полтавської області // Природоохоронний рух на Полтавщині: Матеріали науково-практичної конференції – Полтава, 2006. – С.144-118.

21. Панасенко Т.В., Компанієць Є.В. Історичний нарис про створення парку Лубенського лісового технікуму // Природоохоронний рух на Полтавщині: Матеріали науково-практичної конференції – Полтава, 2006. – С. 119-121.

22. Панасенко Т.В. Стан саджанців, завезених із м. Харкова, у новоствореному дендропарку „Зоряний” (Полтавська обл.) // Цветоводство без границ: Матеріали V Міжнародної наукової конференції – Харків, 2006. – С. 130-132.