У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливого наукового завдання – удосконалення депозитарної діяльності та надання депозитарних послуг на ринку цінних паперів України. Проведене дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки та пропозиції. 1. Депозитарна діяльність в інфраструктурному середовищі ринку цінних паперів України спрямована на надання депозитарних послуг відповідними установами при обслуговуванні потреб клієнтів (учасників ринку) щодо гарантування прав власності на цінні папери. Депозитарні послуги в сукупності фінансових послуг є результатом депозитарної діяльності, яку здійснюють професійні учасники ринку, а сукупність таких послуг у процесі їх надання і споживання трансформується в депозитарний сервіс. 2. Депозитарні послуги на фондовому ринку України надаються і споживаються в процесі дворівневої взаємодії прямих і опосередкованих учасників Національної депозитарної системи – депозитаріїв, зберігачів, реєстраторів, банків, емітентів, організаторів торгівлі і торговців цінними паперами. Депозитарні послуги класифікуються за різними ознаками (такими, як спрямування і кінцевий результат здійснення депозитарних операцій; сфери діяльності депозитарних інститутів; призначення депозитарної послуги; умови виконання клієнтських доручень). Проте розвиток депозитарної діяльності як професійної на фондовому ринку сприяє появі і впровадженню нових видів депозитарних послуг. 3. Відповідно до критерію наявності чи відсутності єдиного центрального депозитарію та особливостей позиціонування депозитарних установ на фондовому ринку депозитарні системи можуть бути централізованими, централізовано-розподільчими і децентралізованими. Порівняльний аналіз функціонування зарубіжних депозитарних систем свідчить про перехід від фрагментарної до консолідованої депозитарної системи в різних країнах світу. В Україні побудова Національної депозитарної системи і впровадження депозитарних послуг спрямовані на використання централізованої євроконтинентальної депозитарної моделі, що обумовлюється інституційними особливостями розвитку вітчизняного фондового ринку. 4. Характерною рисою інституціоналізації депозитарного обслуговування в Україні є постійне удосконалення і унормування депозитарної діяльності відповідно до потреб учасників фондового ринку. Питання створення центрального депозитарію як ядра (основної ланки) Національної депозитарної системи можна вважати основним при удосконаленні моделі депозитарного обслуговування учасників ринку цінних паперів. При цьому мають бути забезпечені послідовність етапів реорганізації, узгодження корпоративних інтересів учасників ринку та використання інформаційних і технологічних можливостей діючих депозитаріїв. Впровадження депозитарних послуг в Україні потребує уніфікації норм вітчизняної нормативно-правової бази із зарубіжними аналогами та впровадження диверсифікованішого інструментарію при фіксації та захисті прав власників цінних паперів. 5. На сучасному етапі розвитку депозитарної інфраструктури ринку цінних паперів України має місце спільне функціонування на вищому рівні Національної депозитарної системи трьох установ: Національного депозитарію України, депозитарію МФС та депозитарію НБУ (обслуговування обігу державних цінних паперів), що створює низку проблем, які негативно позначається на якості надання депозитарних послуг та в основному стосуються штучного розподілу функцій між депозитаріями, неузгодженості в організаційній і технологічній роботі інфраструктурних учасників ринку цінних паперів та ін. 6. Процес розвитку вітчизняної депозитарної системи відбувається за домінуючої участі банків як зберігачів порівняно з торговцями цінними паперами при наданні депозитарних послуг. Така особливість свідчить про посилення тенденції універсалізації діяльності банків, у тому числі і на фондовому ринку. Активна участь банків як зберігачів при наданні депозитарних послуг пояснюється можливістю диверсифікованого інвестування вільних коштів з використанням фондових інструментів у різних проектах; наявністю опрацьованих технологій обліку і збереження фінансових активів кваліфікованими фахівцями в частині депозитарного обслуговування, досвідом роботи на ринку цінних паперів (зокрема державних). 7. Аналіз ризиків у депозитарній діяльності дав змогу визначити, що депозитарним установам притаманні в цілому ті ж ризики, що і будь-яким іншим учасникам ринку цінних паперів. Найбільший вплив на депозитарну діяльність мають операційні і технічні ризики, які провокують конфліктні ситуації між депозитарним інститутом та його клієнтами, і тому саме в результаті таких ризиків депозитарні установи найчастіше не виконують або недостатньо чітко виконують доручення клієнтів. Представлений у роботі підхід до деталізації ризиків на стадіях обробки клієнтського депо-доручення та використання елементів ризик-менеджменту дає змогу попередити помилки в депозитарній діяльності і мінімізувати їх наслідки. 8. Обґрунтовано, що прискорений розвиток вітчизняного фондового ринку можливий лише за умови розв’язання проблем Національної депозитарної системи, коли прозорість і ліквідність ринку забезпечується належним функціонуванням інфраструктурних інститутів депозитарного обслуговування. Варіанти створення центрального депозитарію мають враховувати необхідність дотримання послідовності такої реорганізації, узгодження інтересів учасників ринку і поєднання інформаційних та технологічних можливостей діючих депозитаріїв. Центральний депозитарій може бути створений на основі узгоджених корпоративних дій НДУ і МФС, а згодом й акумулювати депозитарні функції Національного банку України в межах зміненої в цій частині законодавчої бази. У реформованій депозитарній системі доцільно визначити можливість поєднання діяльності з ведення реєстрів власників цінних паперів з діяльністю зберігача. Це дасть змогу розширити спектр депозитарних послуг, що надаються однією ліцензованою юридичною особою. 9. Розроблена модель взаємодії депозитарних та інших фінансових інститутів в умовах екстериторіального фондового ринку, яка ґрунтується на функціонуванні єдиного центрального депозитарію України та його асоційованому членстві у зарубіжних центральних депозитаріях, що дасть змогу уніфікувати можливості депозитарної та інвестиційно-торговельної інфраструктури фондових ринків різних країн. 10. Депозитарна діяльність на ринку цінних паперів повинна забезпечуватись сучасними технологіями автоматизації депозитарних операцій, що потребує покращення програмного забезпечення та використання нових ефективних методів депозитарного обслуговування. Впровадження новацій в організацію депозитарного обслуговування банками пов’язано з поглибленням їх спеціалізації, що дає можливість визначитися з власною нішею в депозитарній інфраструктурі ринку цінних паперів, а також зі структурою і обсягами пропонованих послуг. | 