Анотація до роботи:

Скворцов І.В. Депресія ознак у інцухт-поколінь соняшнику та створення ліній з використанням різноманітних вихідних форм. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, м. Харків, 2008 р.

В роботі запропоновано оптимальний варіант селекційної роботи зі створення та ранньої діагностики генетично цінних інцухт-ліній, який повністю відповідає сьогоднішньому рівню розвитку гетерозисної селекції соняшнику.

Встановлено особливості та виділено цінні в селекційному плані вихідні гібридні форми соняшнику (Victor. NS-H-944 та інші).

Встановлено закономірності впливу інцухт-депресії на основні господарсько цінні ознаки інцухт-поколінь І₁-І₃ та інцухт-ліній І₄ соняшнику.

Визначено динаміку прояву інцухт-депресії досліджених ознак інцухт-поколінь та інцухт-ліній в залежності від вихідної форми.

Визначено строки початку стабілізації досліджених ознак інцухтованого матеріалу.

Визначено особливості створення інцухт-ліній, стійких до збудника несправжньої борошнистої роси в залежності від вихідної форми.

Виявлено основні кореляційні зв’язки між вихідними формами та інцухт-лініями соняшнику.

Створено цінні інцухт-лінії соняшнику з високим рівнем комбінаційної здатності та стійкістю до збудника несправжньої борошнистої роси.

На основі встановлених закономірностей впливу інцухт-депресії показано ефективність створення та добору цінних інцухт-ліній соняшнику.

У дисертації теоретично узагальнено вирішення нового наукового завдання з встановлення особливостей депресії ознак у інцухт-поколінь та ефективності створення на цій основі селекційно цінних інцухт-ліній соняшнику. Встановлено особливості та виділено цінні вихідні форми соняшнику, закономірність впливу інцухт-депресії на основні ознаки інцухт-поколінь та інцухт-ліній, напрями прояву інцухт-депресії в залежності від вихідної форми, строки початку стабілізації ознак інцухтованого матеріалу, особливості стійких до збудника несправжньої борошнистої роси створених інцухт-ліній, коефіцієнти кореляції основних господарсько цінних ознак досліджених форм та інцухт-ліній соняшнику. Показано ефективність створення на основі встановлених закономірностей цінних інцухт-ліній та високо гетерозисних гібридів соняшнику, що має важливе значення в гетерозисній селекції соняшнику.

1. На підставі експериментальних даних з вивчення депресії у ранніх поколіннях, які отримано з різноманітного генетичного матеріалу, виявлено загальне явище зниження рівня показника досліджуваних ознак у інцухт-поколінь І₁-І₄. Доведено, що цілеспрямований добір інцухт-поколінь і в значній мірі константних ліній може сприяти вирішенню важливої наукової задачі – отриманню високоврожайних гомозиготних інцухт-ліній соняшнику.

2. За ознаками оптимального генотипічного ефекту (Еі) та високого рівня адаптивності (Ri) визначено найбільш цінні вихідні для інцухту гібридні комбінації (Victor, NS-H-944 та інші), які характеризуються високим рівнем адаптивності та комплексом господарсько цінних ознак.

3. Виявлено значний вплив на господарсько цінні ознаки інцухт-поклінь І₁-І₃ та інцухт-ліній І₄. Початок стабілізації ознаки залежить від вихідної форми: продуктивність рослин – І₃-І₄ в.ф. Борис; маса 1000 насінин – І₂-І₄ в.ф. Одеський 249; лушпинність насіння – І₂-І₄ в.ф. Одеський 249; олійність насіння – І₂-І₄ в.ф. Одеський 149 та Борис; висота рослин – І₂-І₄ в.ф. Одеський 149; діаметр кошика – І₃-І₄ в.ф. Світоч.

4. Встановлено максимальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ у вихідних форм з дуже високим (57,2% до вихідної форми) та середнім показником продуктивності (30,4% до вихідної форми). Мінімальне зниження ознаки виявлено в І₁ у вихідних форм з середнім (63,4% до вихідної форми) та в І₂ з високим показником продуктивності (39,9% до вихідної форми). Інцухт-покоління вихідних форм з високим та дуже високим показником продуктивності характеризувались проявом всіх чотирьох напрямів прояву інцухт-депресії: : 1 – мінімальний прояв інцухт-депресії впродовж І₁-І₂ (типовий представник – Natil); 2 – значний прояв інцухт-депресії в І₁ та стабілізація в І₂ (типовий представник – Еней); 3 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁ та значний прояв в І₂ (Сх 1012 А / Х 983 В); 4 – значний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (Сх 1006 А / Мх 650 В).

5. Визначено максимальне зниження маси 1000 насінин в І₁-І₂ у вихідних форм з дуже високим її показником (63,4 та 54,1% до вихідної форми), а мінімальне зниження з середнім (77,1% до вихідної форми) та високим показником маси 1000 насінин (58,8% до вихідної форми). У вихідних форм з середнім показником маси 1000 насінин впродовж І₁-І₂ інцухт-депресія проявлялась за трьома напрямами: 1 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – Кий); 2 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁ та стабілізація ознаки в І₂ (типовий представник – Ной); 3 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁ та значний вплив в І₂ (типовий представник – Natil). Вихідні форми з високим показником маси 1000 насінин в І₁-І₂ мали всі чотири напрями прояву інцухт-депресії: 1 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – Ducat); 2 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁ та стабілізація ознаки в І₂ (типовий представник – Еней); 3 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁ та значний вплив в І₂ (типовий представник – Етюд); 4 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – Псьол). Серед двох вихідних форм з дуже високим показником маси 1000 насінин зафіксовано значний прояв інцухт-депресії впродовж І₁-І₂ (типовий представник – NS-H-944).

6. Доведена можливість регулювання тривалості вегетаційного періоду інцухт-поколінь в І₁-І₄ в необхідному напряму. На прикладі інцухтованого матеріалу (І₄) вихідних форм Борис та Світоч тривалість вегетаційного періоду скорочено відповідно на 5-11 діб.

7. Виявлено максимальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ серед вихідних форм з високим показником лушпинності насіння (69,3 та 61,4% до вихідної форми), а мінімальний в І₁ у групи вихідних форм з низьким її показником (87,9%). Така ж тенденція просліджується в І₂, де рівень лушпинності насіння становив 79,0%.

8. Встановлено високий вплив інцухт-депресії в І₁-І₂ серед вихідних форм з середнім показником олійності насіння (95,4 та 92,4%). Мінімальний рівень депресії в І₁-І₂ виявлено у вихідних форм з низьким та високим показником ознаки (95,9 та 93,5%). Серед вихідних форм з низьким, середнім та високим показником олійності зафіксовані всі чотири напрями прояву депресії. Підтверджена необхідність добору високоолійних інцухт-ліній соняшнику вже в І₁. Найбільша група ліній (237 шт.) мала олійність в межах 45,0-49,9%. Мінімальний відсоток олійності (35,0-39,9%) зафіксовано лише у 12 інцухт-поколінь.

9. Виявлено найбільший прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ у групі вихідних форм з високим показником висоти рослин (84,9 та 75,7%), мінімальний - з середнім показником висоти рослин (87,6 та 76,2%). Вихідні форми з середнім показником висоти рослин мали три напрями прояву інцухт-депресії: 1 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – XF-4948); 2 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁ та стабілізація ознаки в І₂ (типовий представник – Мх 215 А / Х 720 В); 3 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁ та значний вплив в І₂ (типовий представник – Natil). У вихідних форм з високим показником висоти рослин знижувалась ознака за всіма напрямами прояву інцухт-депресії: 1 – мінімальний прояв інцухт–депресії в І₁-І₂ (типовий представник – Ducat); 2 – максимальний прояв інцухт–депресії в І₁ та стабілізація ознаки в І₂ (типовий представник – NS-H-944); 3 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁ та значний вплив в І₂ (типовий представник – XF-4029); 4 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – Lusil).

10. Встановлено максимальний вплив інцухт-депресії впродовж І₁-І₂ серед вихідних форм з середнім показником діаметра кошика. Рівень інцухт-депресії в І₁-І₂ становив відповідно 76,7 та 60,3%. Мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ отримано у групі вихідних форм з високим рівнем ознаки (79,6 та 63,5%). У групі вихідних форм з середнім показником ознаки інцухт-депресія проявлялась за всіма напрямами: 1 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (Lusil); 2 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁ та стабілізація ознаки в І₂ (типовий представник – Natil); 3 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁ та значний вплив в І₂ (XF-4948); 4 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – Dunay). Серед групи вихідних форм з високим показником діаметра кошика також зафіксовано зниження ознаки згідно чотирьох основних напрямів прояву інцухт-депресії: 1 – мінімальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (NS-H-944); 2 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁ та стабілізація ознаки в І₂ (типовий представник – PR64A83); 3 – максимальний прояв інцухт-депресії в І₁-І₂ (типовий представник – XF-4029).

11. Доведено, що добір інцухт-ліній, стійких до збудника несправжньої борошнистої роси, треба починати з І₁. Встановлено, що вже в І₁ 25,9% інцухт-поколінь мають дуже високу стійкість до збудника несправжньої борошнистої роси. Добір стійких інцухт-ліній впродовж І₁-І₄ забезпечує підвищення відсотка інцухт-ліній з дуже високою стійкістю до збудника хвороби.

12. Встановлена залежність прояву генотипічних зв’язків господарсько цінних ознак вихідних форм та інцухт-ліній соняшнику від погодно кліматичних умов. Серед вихідних форм виявлено кореляцію: діаметр кошика*олійність насіння (r=0,38-0,39), висота рослин*олійність насіння (r=0,39-0,42), маса 1000 насінин*олійність насіння (r=0,43-0,52), маса 1000 насінин*вегетаційний період (r=0,62-0,68), площа листкової поверхні*вегетаційний період (r=0,73-0,76), площа листкової поверхні*маса 1000 насінин (r=0,68-0,73), площа листкової поверхні*олійність насіння (r=0,39-0,41), урожайність насіння*маса 1000 насінин (r=0,47-0,61), урожайність насіння*площа листкової поверхні (r=0,72-0,78), урожайність насіння*олійність насіння (r=0,41-0,42). Серед інцухт-ліній соняшнику: висота рослин*вегетаційний період (r=0,56-0,61) маса 1000 насінин*олійність насіння (r=0,53-0,59), урожайність насіння*маса 1000 насінин (r=0,70-0,80). Виділено зворотну кореляцію між врожаєм насіння та висотою рослин (r=-0,75….-0,81).

13. Встановлено, що рівень урожайності вихідних форм формується за рахунок маси 1000 насінин (r=0,47-0,61), площі листкової поверхні (r=0,72-0,78) та має високий генотипічний зв’язок з показником вегетаційного періоду (r=0,62-0,67). Урожайність інцухт-ліній соняшнику має сильний зворотній зв’язок з вегетаційним періодом (r=-0,46….-0,80) та висотою рослин (r=-0,75….-0,81). Формування урожайності інцухт-ліній соняшнику відбувається за рахунок маси 1000 насіння (r=0,47-0,61), що в свою чергу має генотипічний зв’язок з ознакою олійності насіння (r=0,53-0,59).

14. Виділено 3 інцухт-лінії за ознакою урожайності та 6 ліній за збором олії з гектара, які характеризуються високою ЗКЗ. Виділено 15 гібридних комбінацій за урожайністю та 6 комбінацій за збором олії з гектара, які мають високу СКЗ. Найбільшу селекційну цінність являють інцухт-лінія Rf К 250 В та тестер Сх 1006 А. Завдяки високому показнику СКЗ виділено 5 перспективних експериментальних тест-гібридів соняшнику Сх 2111 А / К 262 В, Сх 2111 А / К 551164-2 В, Сх 1006 А / К 551204 В, Зл 40 А / К 5518-1 В з комплексом господарсько цінних ознак.

Публікації автора:

1. Кабан В. Н. Продуктивность сортов и гибридов подсолнечника отечественной и зарубежной селекции / В. Н. Кабан, В. Г. Королева, И. В. Скворцов // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – 2000. – № 30. – С. 21–22. (Доля авторства здобувача 35%, особистий внесок – виконання експериментальної частини, статистична обробка отриманих даних, написання статті).

2. Кабан В. Н. Продуктивность исходных родительских форм подсолнечника в условиях Луганской области / В. Н. Кабан, В. Г. Королева, И. В. Скворцов // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – 2004. – № 36. – С. 35–39. (Доля авторства здобувача 35%, особистий внесок – узагальнення результатів, написання статті).

3. Решетняк Н. В. Изменение высоты растений подсолнечника под действием принудительного самоопыления / Н. В. Решетняк, В. Н. Кабан, И. В. Скворцов, В. Е. Стотченко // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – 2006. – № 58. – С. 96–99. (Доля авторства здобувача 25%, особистий внесок – виконання експериментальної частини, статистична обробка отриманих даних, написання статті).

4. Скворцов І. В. Продуктивність ліній соняшнику при інцухті / І. В. Скворцов // Збірник наукових праць Національного центру “Інститут землеробства УААН”. – 2006. – Випуск 3–4. – С. 102–106.

5. Скворцов И. В. Изменение масличности инцухт-линий подсолнечника под действием принудительного самоопыления / И. В. Скворцов // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – 2007. – № 77. – С. 84–88.

6. Скворцов І. В. Селекція самозапилених ліній для створення низькорослих гібридів соняшника / І. В. Скворцов // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів 23–25 листопада 2004 р.: тези доповідей. – ННЦ “Інститут землеробства УААН”, 2004. – С. 92–93.

7. Скворцов І. В. Вплив штучного самозапилення на довжину вегетаційного періоду соняшнику / І. В. Скворцов // Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів 27–29 листопада 2006 р.: тези доповідей. – ННЦ “Інститут землеробства УААН”, 2006. – С. 94–95.

В статтях надрукованих у співавторстві, права співавторів не порушено. Результати дисертації у повному обсязі відображені у перелічених наукових працях.