У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва шляхом визначення теоретичних засад і практичних рекомендацій з її удосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. 1. На основі аналізу наукових підходів до державного регулювання у сфері малого підприємництва уточнено поняття державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва, що розглядається як запланована програма реалізації стратегічних та поточних цілей, цінностей і дій органів влади щодо координації та регулювання розвитку малого підприємництва. Регуляторна політика держави щодо сприяння розвитку малого підприємництва повинна будуватися на дотриманні принципів, які характеризують критерії, що встановлюються суспільством при визначенні ключових параметрів державної політики. 2. Специфіка малого підприємництва як об’єкта державної регуляторної політики полягає у характері прояву відносин власності на рівні малих форм підприємницької діяльності. Встановлено, що мале підприємництво, яке відроджується в умовах слаборозвиненої інфраструктури, фактичної відсутності у населення психології підприємця, суперечності розвитку ринкових відносин, злочинності, є не тільки способом придбання благ, тобто засобів і результатів виробничо-економічної діяльності, а й засобом, що дає великі можливості для прояву власної ініціативи, порівняно з великим підприємництвом, хоча й супроводжується, відповідно, великим ризиком. 3. У роботі під механізмом реалізації державної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва розуміється сукупність методів, способів, прийомів та інструментів, за допомогою яких здійснюється ліквідація суперечностей, що виникають у процесі координації та регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва органами виконавчої влади, з метою забезпечення динамічної рівноваги в суспільному виробництві та досягнення соціально-економічного зростання країни в умовах ринкової економіки. 4. Проведено оцінку трьох основних груп регіональних та локальних факторів впливу на розвиток малого підприємництва: економічних, суспільно-політичних і соціально-духовних, що при взаємодії та концентрації в рамках регіону утворюють регіональне середовище, під впливом якого починається зародження, функціонування та розвиток малого підприємництва. Визначено, що всі ці фактори мають кумулятивний вплив на процес розвитку малого підприємництва. Практично неможливо окремо виділити і визначити вплив конкретного фактора. Усі відзначені фактори взаємопосилюють або взаємознищують один одного. 5. На основі аналізу функціонування малого підприємництва в Україні в цілому та Харківській області зокрема визначено поступове зростання кількості суб’єктів малого підприємництва, особливо в галузях промисловості та торгівлі. Невелика рентабельність малих підприємств пояснюється неефективністю державної регуляторної політики регулювання розвитку малого підприємництва. Негативні тенденції посилюються наявністю суперечностей у системі державної регуляторної політики, а також недосконалістю вибраної моделі розвитку малого підприємництва. 6. Визначено основні недоліки системи державної регуляторної політики щодо розвитку малого підприємництва в Україні, які, по-перше, виявляються у суперечності форми та змісту впливу державного управління на діяльність суб’єктів малого підприємництва, а по-друге, в неантагоністичних суперечностях, що виникають між державними та недержавними установами й організаціями, які координують діяльність суб’єктів малого підприємництва. Зазначено, що чинна система державної регуляторної політики потребує створення стратегії розвитку малого підприємництва. 7. Стратегія розвитку малого підприємництва має враховувати регіональні особливості. На рівні Харківської області вона повинна базуватися на загальних принципах стратегій розвитку суспільних систем і передбачати цілі майбутнього розвитку, оцінку ситуації і ресурсів, формулювання завдань, виявлення чітких меж просування. Її метою є створення і підтримка життєздатного сектора малого підприємництва, який, у свою чергу, може сприяти вирішенню широкого діапазону соціальних та економічних проблем регіону. 8. Обґрунтовано основні складові стратегії: інформаційне забезпечення сектора малого підприємництва; навчання і консультування підприємців; формування джерел фінансування розвитку сектора малого підприємництва; забезпечення малого підприємництва земельними ділянками і приміщеннями; залучення нових технологій у сектор малого підприємництва; координація тривалості зарубіжних програм і програм вітчизняних організацій, що підтримують мале підприємництво; формування галузевих і територіальних зв'язків малого підприємництва; популяризація інформації про сектор малого підприємництва; організація моніторингу, оцінки і зворотного зв'язку. 9. Зазначено, що в Україні практично відсутня цивілізована система отримання достовірної інформації про господарюючих суб'єктів. Недоступність даних про надійність партнерів є потужним криміногенним чинником і сприяє зростанню розкрадань, шахрайств та інших злочинів на товарному, фінансовому і фондовому ринках. На даному етапі доцільним є реформування системи статистичного обліку шляхом запровадження реєстрів системи інформаційного обліку. Вони є інформаційним забезпеченням регуляторної системи державного управління. Це дасть змогу здійснювати аналіз результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва та їх впливу на такі основні показники соціально-економічного розвитку країни: підвищення зайнятості населення та демографічне становище країни, збільшення валового внутрішнього продукту та обсягів товарного балансу, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованостей між суб’єктами ринкової економіки. Крім того, за допомогою інформаційного механізму органи державної влади будуть мати можливість проводити оцінювання ефективності діяльності суб’єктів малого підприємництва та результативності державної регуляторної політики. 10. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо сприяння розвитку малого підприємництва: - Верховній Раді України – вдосконалити чинне законодавство у сфері підтримки малого підприємництва шляхом розробки та прийняття законів про поручительство у сфері малого підприємництва, про спілки взаємного кредитування, внесення відповідних змін до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» щодо введення стандартів мінімальної бюджетної забезпеченості державної підтримки малого підприємництва для ефективного виконання вимог Закону; - обласним державним адміністраціям – розробити комплекс заходів з підтримки малого підприємництва, які полягають у такому: пряме фінансове субсидування; пільгове кредитування і селективне гарантування кредитів; надання пільг з оподаткування; забезпечення на пільгових умовах спільного з підвідомчими організаціями держсектора проведення HДДКP; надання вигідних регіональних держзамовлень; юридичний та економічний пільговий консалтинг; - Державному комітету статистики України пропонується створити такі ланки управлінської структури: Державний комітет статистики (рівень адміністрування Національною системою статистичного обліку); аналітичні відділи обласних державних адміністрацій (рівень аналітичної обробки інформації, що надходить). | 